Постанова від 25 січня 2026 р. у справі №208/6479/24 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1482/26 Справа № 208/6479/24 Суддя у 1-й інстанції - Савранський Т. А. Суддя у 2-й інстанції - Космачевська Т. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Космачевської Т.В.,

суддів: Агєєва О.В., Халаджи О.В.,

розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні Дніпровського апеляційного суду в місті Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Заводського районного суду міста Кам`янського від 25 вересня 2025 року в цивільній справі номер 208/6479/24 за заявою ОСОБА_1 про скасування судового наказу,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Заводського районного суду міста Кам`янського перебувала цивільна справа за заявою Комунального підприємства Кам`янської міської ради «Центральні тепломережі» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по оплаті за теплопостачання.

03 жовтня 2024 року судом видано судовий наказ, відповідно до якого стягнуто з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства Кам`янської міської ради «Центральні тепломережі» заборгованість по оплаті за теплопостачання в розмірі 16656,00 грн., а також сплачений стягувачем судовий збір у розмірі 302,80 грн.

25 вересня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про скасування вищезазначеного судового наказу та з клопотанням про поновлення строків на його оскарження. В обґрунтування заяви зазначала, що судовий наказ та заяву стягувача про видачу судового наказу з додатками ОСОБА_1 не отримувала, дізналася про зміст вказаного судового наказу лише 22 вересня 2025 року при ознайомленні з матеріалами справи в приміщенні суду. З даним судовим наказом не погодилась з підстав недостатнього обґрунтування заявником своїх вимог, не додано документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги. Відсутні докази, які б доводили наявність боргу по оплаті за теплопостачання саме у ОСОБА_1 , тому право вимагати сплатити борг відсутнє. ОСОБА_1 не згодна з сумою боргу, вимоги від стягувача про необхідність погашення боргу не отримувала.

На підставі викладеного, просила поновити строк на оскарження та скасувати судовий наказ.

Ухвалою судді Заводського районного суду міста Кам`янського від 25 вересня 2025 року строк на звернення з заявою про скасування судового наказу поновлено.

Заяву ОСОБА_1 від 25 серпня 2025 року про скасування судового наказу в цивільній справі №208/6479/24 від 03 жовтня 2024 року виданого за заявою Комунального підприємства Кам`янської міської ради «Центральні тепломережі», залишено без розгляду та повернуто її боржнику.

Із вказаним судовим рішенням не погодилась боржниця ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу, просила апеляційний суд скасувати ухвалу Заводського районного суду міста Кам`янського від 25 вересня 2025 року у справі №208/6479/24 і направити справу для продовження розгляду до Заводського районного суду міста Кам`янського.

Доводами апеляційної скарги наведено, що оскаржувана ухвала суду постановлена з неправильним застосуванням норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права, а висновки суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для залишення заяви без розгляду та повернення її заявнику на підставі ч. 6 ст. 170 ЦПК України є помилковими та такими, що суперечать вимогам закону.

Судом не зазначено, які саме норми процесуального права порушено та не зазначено, в чому саме полягає подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу.

Залишаючи без розгляду та повертаючи заяву боржнику, суд першої інстанції фактично розглянув по суті вимоги заяви ОСОБА_1 про скасування судового наказу, надавши правову оцінку доказам, що є передчасним та суперечить нормам ст. 170, 171 ЦПК України.

Від інших учасників справи відзив в письмовій формі на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надійшов.

Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо повернення заяви позивачеві (заявникові).

Згідно з частиною 2 статі 369 ЦПК України апеляційна скарга на вказану ухвалу суду першої інстанції підлягає розгляду судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи, в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання.

Відповідно до частини 13 статі 7 ЦПК України, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю – доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до вимог частин 1, 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що у липні 2024 року КП Кам`янської міської ради «Центральні тепломережі» звернулося до Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка мешкає: АДРЕСА_1 , на користь Комунального підприємства Кам`янської міської ради «Центральні тепломережі» (розрахунковий рахунок: НОМЕР_2 в АТ «А-Банк», ЄДРПОУ 43158553, МФО 307770), місце знаходження: 51914 м. Кам`янське, вул. Тритузна, 168: 16656,84 грн заборгованості по оплаті за теплопостачання та 302,80 грн судового збору (а.с. 1-12).

03 жовтня 2024 року Заводським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області видано судовий наказ, відповідно до якого стягнуто з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства Кам`янської міської ради «Центральні тепломережі» заборгованість по оплаті за теплопостачання в розмірі 16656,84 грн, а також сплачений стягувачем судовий збір у розмірі 302,80 грн (а.с. 18).

03 жовтня 2024 року копію судового наказу та заяву про видачу судового наказу та додаток до нього направлено боржнику на адресу: АДРЕСА_2 (а.с. 19).

Наявний в матеріалах справи конверт, адресований боржнику, з направленою судом копією судового наказу та доданими до нього документами, вручений ОСОБА_1 не був та повернувся до суду з відміткою Укрпошти «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 20).

22 вересня 2025 року ОСОБА_1 отримано копію судового наказу по справі №208/6479/24

(а.с. 21).

В заяві ОСОБА_1 про скасування судового наказу у справі №208/6479/24 заявлено клопотання про поновлення строків на подачу вказаної заяви та додано документ, що підтверджує сплату судового збору, а саме квитанцію 5198-7528-4965-8470 від 23.09.2025 року (а.с. 22-28).

Залишаючи заяву без розгляду та повертаючи її заявнику, суд першої інстанції виходив з того, що боржником не наведено даних про необґрунтованість вимог стягувача, не доведено в чому полягає сутність спору про право.

Апеляційний суд не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 19 ЦПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо

Відповідно до ч. 2-5 ст. 170 ЦПК України заява про скасування судового наказу подається в суд у письмовій формі. Заява про скасування судового наказу має містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника для фізичних осіб - громадян України; 3) ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) представника боржника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження; 4) наказ, що оспорюється; 5) зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача.

Заява підписується боржником або його представником.

До заяви про скасування судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника боржника, якщо заява подається таким представником; 3) клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.

Заява про скасування судового наказу подана ОСОБА_1 у передбачений законом п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання нею копії судового наказу, до заяви долучено квитанцію про сплату судового збору, а в частині змісту вона містить необхідні обґрунтування та заперечення.

Відповідно до ч. 6 ст. 170 ЦПК України суддя постановляє ухвалу про повернення заяви про скасування судового наказу в єдиному випадку - у разі якщо подано неналежно оформлену заяву про скасування судового наказу.

Разом з тим, за змістом ч. 3 ст. 171 ЦПК України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 167 ЦПК України судовий наказ оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, проте може бути скасований у порядку, передбаченому цим розділом.

З огляду на зазначені норми права, у випадку належним чином оформленої заяви про скасування судового наказу з дотриманням строку подання такої заяви, суд вправі тільки скасувати судовий наказ, а стягувач вправі звернутись з тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження. Тобто, відсутність можливості апеляційного оскарження судового наказу обумовлена процедурою скасування судового наказу.

Таким чином, законодавець розширивши коло предметів вимог, за якими можна видати судовий наказ, виключивши можливість апеляційного оскарження судових наказів та за наявності нової процедури оскарження судових наказів, яка не передбачає залишення заяви про скасування судового наказу без задоволення, виходив з того, що у випадку незгоди боржника з судовим наказом, такі вимоги стягувача не можна вважати безспірними і вони повинні розглядатись за процедурою спрощеного позовного провадження, у зв`язку з чим судовий наказ повинен бути скасований.

Повертаючи заяву про скасування судового наказу, суд першої інстанції послався на відсутність у заяві про скасування судового наказу зазначення про необґрунтованість вимог стягувача.

Однак, суддя першої інстанції на те, що заява про скасування судового наказу містить посилання щодо необґрунтованості вимог стягувача (фактичну відсутність договірних відносин між боржником та стягувачем, незгода з наданими розрахунками заборгованості, відсутність доказів щодо нарахування та ін.) належної уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про залишення заяви без розгляду та повернення її боржнику.

Відповідно до частини 1 статті 379 ЦПК України підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції прийнята з порушенням норм процесуального права, у зв`язку з чим ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню і направленню справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 367, 374, 379, 381, 382 ЦПК України,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Заводського районного суду міста Кам`янського від 25 вересня 2025 року - задовольнити.

Ухвалу Заводського районного суду міста Кам`янського від 25 вересня 2025 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді: