Постанова від 13 січня 2026 р. у справі №562/4666/23 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1291/26 Справа № 562/4666/23 Головуючий у першій інстанції: Воронков Д. В. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2026 року Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого – Красвітної Т.П.,

суддів: Городничої В.С., Никифоряка Л.П.,

за участю секретаря Марченко С.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області у складі судді Воронкова Д.В. від 02 вересня 2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про стягнення грошових коштів,–

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2 . Позивач отримав свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті батька, але до свідоцтва не ввійшла недоотримана пенсія, оскільки відповідачем нотаріусу було надано відповідь про відсутність сум невиплаченої пенсії. Батько був на обліку у відповідача та отримував пенсію за віком довічно. З квітня 2016 року виплати були припинені на підставі ст.. 12 Закону № 1706 – з закінченням терміну дії довідки внутрішньо переміщеної особи. Зазначає, що такі дії відповідача є незаконними та не відповідають чинному законодавству України, перешкоджають реалізації його прав як спадкоємця на отримання всього належного йому спадкового майна. Тому позивач просив зобов`язати відповідача здійснити нарахування та виплату спадкоємцю ОСОБА_1 сум пенсійних виплат за період з 01.04.2016 по 31.05.2018 належних спадкодавцю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлому в Україні ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 02 вересня 2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про стягнення грошових коштів у вигляді недоотриманої пенсії, – задоволено. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області нарахувати та виплатити спадкоємцю ОСОБА_1 недоотриману пенсію ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 01.04.2016 року по ІНФОРМАЦІЯ_4 . Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн 60 коп.

В апеляційній скарзі ГУ ПФУ у Донецькій області, посилаючись на порушення норм матеріального права, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового про відмову в задоволенні позову.

Колегія суддів звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи апеляційним судом учасники справи повідомлені належним чином у відповідності до вимог ст. 128-130 ЦПК України.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення, виходячи з наступного.

Встановлено судом та стверджується зібраними у справі доказами, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 від 19.12.1985 (а.с. 36).

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого Здолбунівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 28.03.2023 (а.с. 8).

Відповідно до листа приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Кострикіна В.І. №37/02-14 від 16.03.2023, після факту смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 єдиним спадкоємцем майні та майнових прав померлого є син - ОСОБА_1 (а.с. 7).

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом серії НСЕ №648505 від 31 березня 2023 року, посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за №124, ОСОБА_1 прийняв після смерті батька ОСОБА_2 спадщину (а.с. 36 зворот).

Листом №22961-21321/Б-02/8-5000/23 від 15.12.2023 ГУ ПФУ повідомив, що ОСОБА_2 перебував на обліку у відповідача та отримував пенсію. Пенсійна справа була закрита з 01.06.2018 у зв`язку з смертю ОСОБА_2 . Виплата пенсії останньому проведена по березень 2016 року, з 01.04.2016 виплата пенсії припинена. За поновленням пенсії ОСОБА_2 не звертався. За період з 01.01.2015 по 31.03.2016 ОСОБА_2 нарахована та виплачена пенсія у розмірі 21992,40 грн (а.с. 20).

Відповідно до листа ГУ ПФУ в Донецькі області №0500-0220-8/65602 від 02.08.2023, недоотримана пенсія ОСОБА_2 відсутня. Відповідно до положень статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058 від 09.07.2003 нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії (а.с. 22).

За відомостями протоколів перерахунків пенсії, наданих на виконання ухвали суду, по пенсійній справі ОСОБА_2 призначено пенсію за віком. Розмір щомісячної пенсії за період з 01.07.2018 по 01.12.2020 складає 21076,40 грн (а.с. 67).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Частиною першою статті 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Статтею 1219 ЦК України передбачені права та обов`язки особи, які не входять до складу спадщини, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.

Відповідно до статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.

Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Зміст частини третьої статті 52 Закону також узгоджується зі змістом статті 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Крім того, зміст вищевказаних норм узгоджується із положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в частині першій статті 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Положення частин другої, третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Приміром, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім`ї за умови, якщо саме ці суб`єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім`ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати як спадщину.

Аналіз наведених норм матеріального права дає можливість дійти висновку про те, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень. Норми частини першої статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину.

Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам у їх сукупності, встановивши, що позивач прийняв спадщину після смерті спадкодавця ОСОБА_3 у встановленому законом порядку; приймаючи до уваги, що дії відповідача порушують право позивача як спадкоємця на отримання всього належного йому спадкового майна, - місцевий суд дійшов правильного висновку про наявність підстав для зобов`язання ГУ Пенсійного фонду України в Донецькій області нарахувати та виплатити на користь спадкоємя ОСОБА_1 недоотриманої пенсії ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 01.04.2016 року по ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Посилання скаржника на положення ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», є безпідставними, оскільки вони не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцем померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину.

Доводи апеляційної скарги про те, що померлий ОСОБА_2 за життя не виявив бажання поновити виплату пенсії, яку з 01.04.2016 року було призупинено на підставі статті 12 ЗУ №1706-VII “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб”, тому пенсійні виплати не отримані з вини пенсіонера, - є необґрунтованими, оскільки незвернення особи, яка є внутрішньо переміщеною особою, про поновлення виплати пенсії не є підставою для її невиплати. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 243/3505/16-ц (провадження № 14-271цс18), постановах Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 227/2802/16-ц (провадження № 61-6270св18), від 17 грудня 2018 року у справі № 243/5697/16-ц (провадження № 61-34175св18), від 22 липня 2019 року у справі № 418/2434/18 (провадження № 61-10590св19), від 21 вересня 2020 року у справі № 428/2426/18 (провадження 61-7829св19), від 22 вересня 2020 року у справі № 408/9430/18-ц (провадження № 61-18830св19), що свідчить про сталість судової практики у спірних правовідносинах.

Отже, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування районним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а лише зводяться до переоцінки доказів.

Суд звертає увагу, що, відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, колегія дійшла висновку про наявність підстав для залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного рішення місцевого суду – без змін.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 375, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, –

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області – залишити без задоволення.

Рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 02 вересня 2025 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 26 січня 2026 року.

Головуючий Т.П. Красвітна

Судді В.С. Городнича

Л.П. Никифоряк