Постанова від 13 січня 2026 р. у справі №183/372/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1122/26 Справа № 183/372/25 Головуючий у першій інстанції: Парфьонов Д. О. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2026 року Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого – Красвітної Т.П.,

суддів: Городничої В.С., Никифоряка Л.П.,

за участю секретаря Марченко С.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області у складі судді Парфьонова Д.О. від 28 серпня 2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів,–

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що 27 листопада 2024 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області видано судовий наказ у справі №183/12097/24, яким стягнуто зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання дитини, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу) боржника платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 22 листопада 2024 року до досягнення дитиною повноліття. Позивач указує, що він має на утримання трьох дітей: малолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , малолітню доньку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та малолітню доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_8 та ОСОБА_9 – діти від попереднього шлюбу. Він добровільно сплачує аліменти на утримання ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , доказом чого є рапорт на добровільне відрахування аліментів на користь ОСОБА_11 та квитанції щодо перерахування аліментів ОСОБА_4 . Вважає, що сімейний стан та матеріальне становище позивача (добровільне відрахування коштів на утримання двох дітей від попереднього шлюбу та добровільне перерахування аліментів на утримання ОСОБА_12 ) є обставинами для зменшення розміру аліментів. Тому позивач просив зменшити розмір аліментів, які стягуються з позивача за судовим наказом, виданим Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області 27.11.2024 на користь відповідачки, аліменти на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 1/4 частини на 1/6 частину усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 серпня 2025 року у задоволенні позову ОСОБА_1 – відмовлено. Судові витрати покладено на позивача.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для справи, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового судового рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Колегія суддів звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи апеляційним судом учасники справи повідомлені належним чином у відповідності до вимог ст. 128-130 ЦПК України.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Встановлено судом та стверджується зібраними у справі доказами, що відповідно до повторного свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 11 жовтня 2024 року та свідоцтва про шлюб НОМЕР_2 , 05 липня 2018 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_13 (а.с.6, 18).

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданим Шевченківським районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Дніпропетровській області, ІНФОРМАЦІЯ_4 у ОСОБА_1 та ОСОБА_4 народилася донька ОСОБА_5 (а.с. 13).

З витягу №1999 про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб від 05 листопада 2024 року, вбачається, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає з відповідачкою ОСОБА_4 у квартирі АДРЕСА_1 (а.с. 19 зворот).

Судовим наказом Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 листопада 2024 року справі №183/12097/24 стягнуто з боржника, яким є ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання дитини – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходів) щомісяця, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи з 22 листопада 2024 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 12).

Також, з наданих позивачем копій свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 та серії НОМЕР_5 , виданих відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Новомосковську Новомосковського міськрайонного управління юстиції у Дніпропетровській області, ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матір`ю яких є ОСОБА_11 (а.с. 13 зворот, 14).

Відповідно до копії рапорту командиру військової частини НОМЕР_6 від 21 березня 2022 року, складеного командиром 16 стрілецької роти 4 стрілецького батальйону молодшим лейтенантом ОСОБА_1 , останній просить здійснювати утримання з його грошового забезпечення щомісяця на перерахування аліментів на користь ОСОБА_11 у розмірі 33 відсотків (на двох дітей) до досягнення ними 18 років. Вказано про надання реквізитів для перерахунку (а.с. 25).

З наданих суду паперових копій платіжних інструкцій вбачається, що позивачем на користь відповідачки перераховувалися аліменти на дитину у розмірі: 5025,13 грн – 15 серпня 2024 року; 502,51 грн – 12 вересня 2024 року; 2512,56 грн – 21 вересня 2024 року; 804,02 грн – 10 жовтня 2024 року; 5025,13 грн – 15 жовтня 2024 року; 5025,13 грн – 15 листопада 2024 року (а.с. 27-32).

Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку (стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Частиною першої статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.

У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.

Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 28 травня 2021 року у справі №715/2073/20.

Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності; встановивши наявність у позивача стабільного доходу; приймаючи до уваги задовільний стан здоров`я позивача; встановивши, що ОСОБА_1 належними та допустимими доказами не підтверджено факт погіршення його матеріального стану на час пред”явлення позову у порівнянні із часом стягнення з нього аліментів на користь відповідачки на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , - колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції зроблено правильний висновок про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів звертає увагу на те, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Виховування дитини одним із батьків, коли інший проживає окремо, створює додаткове навантаження по догляду та вихованню дитини, у зв`язку з чим певним чином з`являється дисбаланс між зусиллями, які мають прикладати обоє батьків для розвитку дитини, таким чином, що тягар здебільшого лягає лише на одного.

Щодо посилання позивача на те, що на підставі поданого ним рапорту, з нього добровільно стягуються аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей, колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що ОСОБА_1 не надано належних, достатніх та допустимих доказів того, що на підставі поданого позивачем рапорту з його утримання (доходу) проводяться відповідні відрахування до дня звернення до суду з позовом, та їх розмір. Клопотань про витребування відповідних доказів ні суду першої, ні суду апеляційної інстанції не заявлено.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивач добровільно сплачує аліменти на користь відповідачки на утримання дитини, на підтвердження чого надано платіжні інструкції (а.с. 27-32), - не спростовують правильність оскаржуваного рішенням. Місцевим судом обґрунтовано вказано, що факт перерахування позивачем аліментів на утримання доньки у серпні - листопаді 2024 року не вказує на зміну матеріального стану за умови присудження аліментів з 22 листопада 2024 року, згідно судового наказу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 листопада 2024 року.

Враховуючи викладене, станом на час розгляду даної справи місцевим судом, позивачем не надано належних та достатніх доказів щодо зменшення доходів позивача за період після ухвалення судового наказу про стягнення з позивача аліментів на користь відповідачки на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Наведені у апеляційній скарзі доводи були предметом дослідження у суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах законодавства.

Суд звертає увагу, що, відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, колегія дійшла висновку про наявність підстав для залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного рішення місцевого суду – без змін.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 375, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, –

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 – залишити без задоволення.

Рішення Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 серпня 2025 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 26 січня 2026 року.

Головуючий Т.П. Красвітна

Судді В.С. Городнича

Л.П. Никифоряк