Рішення від 13 січня 2026 р. у справі №211/6687/25 — Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Провадження № 2/211/775/26

ЄУН 211/6687/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2026 року м. Кривий Ріг

Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Грубника О.М., за участю секретаря судових засідань Бодрухіної Є.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ», адвокат – Пархомчук С.В., звернувся до суду із вищевказаним позовом, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» заборгованість за кредитним договором №201522 від 04.08.2021 року у розмірі 9840,00 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10500,00 грн. та судові витрати у розмірі 2422,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що між ТОВ «Займер» та ОСОБА_1 04.08.2021 року було укладено кредитний договір №201522, про надання фінансового кредиту, відповідно до умов якого ТОВ «Займер» надав відповідачу кредит в сумі 2000 грн. строком на 30 дні. Відповідно до договору проценти за користування кредитом – 2% в день або 730% річних. В порушення умов договору відповідач не виконав зобов`язання внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитним договором.

17.02.2022 між ТОВ «Займер» та ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» був укладений договір факторингу №01-17/02/2022 відповідно до умов якого ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» набуло статусу Нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Займер», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №201522 від 04.08.2021 року.

Станом на 16.04.2025 заборгованість відповідачки перед позивачем за кредитним договором становить 9840,00 грн. із яких: 2000,00 грн. – прострочена заборгованість за сумою кредиту; 7840,00 грн. – прострочена заборгованість за процентами.

Відповідач зобов`язання за кредитним договором не виконує. Тому позивач змушений звернутися за захистом своїх прав до суду.

Ухвалою суду від 10 липня 2025 було відкрито провадження у даній справі та призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

09 вересня 2025 року через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають. Сума нарахувань є неспівмірною, а надані позивачем докази є неналежними та недопустимими.

08 серпня 2025 на адресу суду через підсистему "Електронний суд" надійшла заява представника позивача ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» - адвоката Пархомчука С.В., в якій він просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» витрати на професійну правову допомогу у розмірі 10500,00 грн.

18 вересня 2025 року адресу суду через підсистему "Електронний суд" від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» детально ознайомившись з відзивом на позовну заяву вважає його безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. Так як, відповідач укладаючи кредитний договір з ТОВ «ЗАЙМЕР» погодився на умови визначені даним договором, але в будь-якому випадку, договір діє до повного виконання сторонами. Нарахування процентів за цим договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. Таким чином сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Позичальник погодився на умови визначені договором щодо його пролонгації та нарахування відсотків у випадку прострочення повернення кредиту, тому твердження відповідача про незаконність нарахування процентів є необґрунтованим. Просив залишити пояснення відповідача без розгляду та задоволення.

Представник позивача в позовній заяві просив розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач про розгляд справи повідомлена належним чином, подав заяву до суду у якій просить розгляд справи проводити без його участі. Проти позовних вимог заперечує, позов не визнає.

Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані позивачем докази, суд приходить до таких висновків.

Судом встановлено, що 04 серпня 2021 року між ТОВ «Займер» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №201522, про надання фінансового кредиту, відповідно до умов якого ТОВ «Займер» надав відповідачу кредит в сумі 2000 грн. строком на 30 дні. Відповідно до договору проценти за користування кредитом – 2% в день або 730% річних. Також сторони погодили, що невід`ємною частиною цього договору є Публічна пропозиція (оферта) товариства на укладення договору про надання фінансового кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладання договору. Підписуючи договір відповідач підтверджує, що він ознайомлений з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно їх дотримуватися.

За даними інформаційної довідки ТОВ «ПрофітГід», 04.08.2021 о 16:44 год., на картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 було перераховано кредитні кошти в сумі 2000,00 грн.

17.02.2022 між ТОВ «Займер» та ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» був укладений договір факторингу №01-17/02/2022 відповідно до умов якого ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» набуло статусу Нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Займер», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №201522 від 04.08.2021 року.

Згідно до виписки з особового рахунку за кредитним договором, станом на 16.04.2025 року загальний розмір заборгованості Відповідача за кредитним договором становить 9840,00 грн., з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 2000,00 грн., прострочена заборгованість за процентами - 7840,00 грн.

Згідно розрахунку наданого позивачем вбачається, що розрахунок заборгованості відповідача за кредитним договором № 62206 здійснено за період з 04.08.2021 по 16.04.2025.

Відповідно ч.1-3 ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом ч.2 ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний договір, крім визначених Цивільним кодексом України істотних умов для відповідного виду договору, може містити інформацію про: технологію (порядок) укладення договору; порядок створення та накладання електронних підписів сторонами договору; можливість та порядок внесення змін до умов договору; спосіб та порядок прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); порядок обміну електронними повідомленнями та інформацією між сторонами під час виконання ними своїх зобов`язань; технічні засоби ідентифікації сторони та ін.

Відповідно до ст.12 ЗУ «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;

- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Тобто, норми чинного законодавства передбачають одразу декілька способів підписання електронного правочину, один з яких за допомогою одноразового ідентифікатора.

Відповідно до п.6.1 кредитного договору, договір складений українською мовою, підписаний з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Як вбачається довідки про ідентифікацію ТОВ «Фінансова компанія «Займер», підписання кредитного договору №201522 від 04.08.2021 року ОСОБА_1 здійснював аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора в інформаційно-телекомунікаційній системі https://cly.com.ua/, одноразовим ідентифікатором CL9355. Отже, у даному випадку мало місце укладання електронного правочину, який був підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора, на підтвердження чого в індивідуальній частині договору міститься код ідентифікатор відповідача - електронний підпис CL9355, що і є безпосереднім підписом відповідача.

Згідно ч.1, 3 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦПК України, боржник, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно із п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За загальним правилом зобов`язання виконуються тими самими особами, які були кредитором і боржником під час їх виникнення. Але законодавство передбачає можливість заміни осіб (як кредитора, так і боржника) при збереженні предмета і змісту зобов`язання. Стосовно обсягу прав, що переходять до нового кредитора, Цивільний Кодекс України у ст.514 закріплює правило, згідно з яким до нового кредитора переходять усі права первісного кредитора у зобов`язанні, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» є новим кредитором у зобов`язанні, позичальником у якому є відповідач.

Відповідно до п.1.1 укладеного договору про надання фінансового кредиту №201522 від 04.008.2021, товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 2000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених кредитним договором.

Відповідно до ч.1 ст.1048 та ч.1 ст.1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Аналізуючи зазначені норми матеріального права можна дійти висновку, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року у справі №910/4518/16 висловила таку правову позицію: «надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондується жодному праву кредитодавця. Отже, припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України. Велика Палата Верховного Суду підкреслює, що зазначене в цьому розділі постанови не означає, що боржник не повинен у повному обсязі виконувати свій обов`язок за кредитним договором. Боржник не звільняється від зобов`язань зі сплати нарахованих у межах строку кредитування, зокрема до пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, процентів за «користування кредитом». Установлений кредитним договором строк кредитування лише визначає часові межі, в яких проценти за «користування кредитом» можуть нараховуватись, не скасовуючи при цьому обов`язок боржника щодо їх сплати. Отже, якщо позичальник прострочив виконання зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів за «користування кредитом», сплив строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту не може бути підставою для невиконання такого зобов`язання. Зазначене також є підставою для відповідальності позичальника за порушення грошового зобов`язання.»

На підставі вищевикладеного, при визначенні розміру процентів, які підлягають стягненню на користь позивача, суд враховує, що нарахування процентів може здійснюватися в межах строку кредитування.

Судом встановлено, що між сторонами по справі укладено кредитний договір №201522 від 04.08.2021, згідно з яким сума кредиту становить 2000,00 грн., чого сторонами не заперечується. Відповідно до договору строк кредиту становить 30 днів, проценти за користування кредитом – 2% в день або 730% річних.

Умовами договору не передбачено розміру відсотків, які повинні нараховуватися в разі прострочення сплати кредиту. Тобто, нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється виключно в межах строку кредиту, що передбачено, окрім ст.1048 ЦК України, і самим Договором.

Нарахування та стягнення процентів за користування кредитом поза визначеним кредитним договором строком суперечить вимогам Цивільного кодексу України.

Доказів того, що позичальник ініціював продовження строку користування кредитом та зміну дати повернення всієї суми кредиту, матеріали справи не містять.

Зі змісту укладеного між сторонами договору вбачається, що кредит надається строком на 30 днів, тобто до 02.09.2021 (строк кредитування).

Таким чином, розмір процентів відповідно до умов договору, який підлягає стягненню з відповідачки, становить 2000,00 грн. сума позики, та 1200,00 грн. нараховані відсотки за 30 днів - період кредитування (2000 х 2% х 30), що разом становить 3200 грн.

Отже, позивач ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» відповідно до статті 1048 ЦК України має право стягнути заборгованість нарахованих та несплачених процентах за користування кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після закінчення строку його дії у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти.

Встановивши дані обставини, враховуючи, що між сторонами по справі виникли правовідносини, відповідачем грошові кошти отримано, але в порядку та на умовах договору не повернуто, суд приходить до висновку що за договором про надання фінансового кредиту №201522 від 04.08.2021 з відповідача підлягає стягненню 2000 грн. заборгованість за тілом кредиту, та 1200 грн. нараховані проценти.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд звертає увагу на те, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором. Справа є малозначною в силу вимог закону та не є складною.

Щодо співмірності витрат на правову допомогу, суд враховує позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 01 вересня 2020 року в справі № 640/6209/19, відповідно до якої розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову, а тому враховуючи критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката та конкретні обставини справи, зокрема ціну позову, тривалість судових засідань, час витрачений адвокатом на участь в судових засіданнях і заявлених ним клопотань, складність справи, ціну позову.

Враховуючи клопотання сторони відповідача про зменшення суми на правничу допомогу, враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, доходить до висновку, що у зв`язку із задоволенням позову з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, в сумі 787,76 грн. (3200,00х 100 : 9840,00 = 32,52 %, 2422,40 х 32,52% = 787,76 грн.)

Керуючись ст.ст. 141, 206, 259, 265, 268, 273, 279 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ» заборгованість за кредитним договором №201522 від 04.08.2021 в сумі 3200,00 грн. (три тисячі двісті гривень 00 копійок), яка складається з:

- 2000,00 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту;

- 1200 грн. - прострочена заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ» витрати на професійну правову допомогу у розмірі 3 000,00 грн. (три тисячі гривень 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ», судовий збір в сумі 787,76 грн. (сімсот вісімдесят сім гривень 76 копійок.)

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи згідно з ст.265 ЦПК України:

Позивач: ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ», ЄДРПОУ: 42228158, місцезнаходження: м. Київ, вул. Кирилівська, буд.82, офіс 7;

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя О.М.Грубник