Рішення від 25 січня 2026 р. у справі №482/2167/25 — Новоодеський районний суд Миколаївської області

26.01.2026

Справа № 482/2167/25

Номер провадження 2/482/66/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

26 січня 2026 року місто Нова Одеса

Новоодеський районний суд Миколаївської області в складі головуючого судді Кічули В.М., за участю секретаря судового засідання Алєксєєнко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в залі суду в м. Нова Одеса цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

Позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовна заява обґрунтована тим, що 28.09.2024 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання грошових коштів у позику № 5554040924, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 5000,00 грн., на умовах строковості, зворотності та платності.

Посилаючись на те, що всупереч умовам кредитного договору, відповідач не виконав взятих на себе зобов`язань, у зв`язку із чим, станом на 30.09.2025 року, у нього перед позивачем утворилася заборгованість в сумі 24000,00 грн., з яких 5000,00 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 16500,00 грн. – заборгованість за процентами та 2500,00 грн. – заборгованості за пенею, яку позивач просив суд стягнути з відповідача разом із сумою судових витрат.

У своєму відзиві представниця відповідача просила відмовити товариству з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» у задоволенні позову, посилаючись при цьому на те, що у матеріалах справи відсутні копії підписаних відповідачем кредитного договору та паспорту споживчого кредиту, а також докази перерахування кредитних коштів на рахунок відповідача; до суду не подано первинних бухгалтерських документів відносно видачі кредиту та його часткового погашення; нараховані позивачем відсотки є неправомірними, у зв`язку із чим стягненню не підлягають.

Також представницею відповідача долучено до відзиву копію довідки військової частини НОМЕР_1 від 21.11.2025 року, відповідно до якої старший сержант ОСОБА_1 перебуває на військовій службі з 10.07.2025 року, у зв`язку з чим має право на пільги в частині сплати нарахованих відсотків та штрафних санкцій.

У своїй відповіді на відзив представник позивача просив про задоволення позову, посилаючись при цьому на обґрунтованість своїх позовних вимог.

Також представником позивача було надано до суду рішення № 05-09/2025 єдиного учасника товариства з обмеженою відповідальність «Іннова Фінанс» від 05.09.2025 року, яким змінено назву товариства на «Іннова-Нова».

Представник позивача у судове засідання не з`явився, але у позовній заяві просив, у разі його неявки, розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, але від його представниці – адвоката Зачепіло З.Я. до суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності сторони відповідача та про зменшення суми судових витрат.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Вивчивши доводи позову, відзиву та відповіді на відзив, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

28.09.2024 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено договір надання грошових коштів у позику № 5554040924, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит в розмірі 5000,00 грн. (п. 2.3 Договору), строком на 360 днів (п. 2.5 Договору), з процентною ставкою у розмірі 1% в день (п.п. 2.6, 2.10.3.1 Договору), шляхом перерахування котів кредиту на поточний рахунок позичальника, уключаючи використання реквізитів платіжної картки: НОМЕР_2 (п. 3.1 Договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору, укладення договору здійснюється за допомогою ІКС Товариства, доступ до якої забезпечується позичальнику через Веб-сайт. Ідентифікація позичальника здійснюється при вході в особистий кабінет, в порядку передбаченому Договором та/або Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер телефону позичальника, вказаний ним при вході та/або протягом періоду обслуговування в Товаристві (в т.ч. через месенджери).

Відповідно до п. 2.2 Договору, на умовах, встановлених договором, Товариство надає Позивальнику кредит у гривні, а Позичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Договір надання грошових коштів у позику № 5554040924 від 28.09.2024 року, додаток № 1 до Договору, який є графіком платежів підписані відповідачем за допомогою електронного підпису із одноразовим ідентифікатором «3036», а паспорт споживчого кредиту за допомогою електронного підпису із одноразовим ідентифікатором «7552».

Факт отримання відповідачем грошових коштів підтверджується інформацією товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Контрактовий дім» щодо перерахування коштів в сумі 5000,00 грн. 28.09.2024 року на номер катки НОМЕР_2 , при цьому номер картки, як електронний платіжний засіб було вказано у розділі 11 кредитного договору «Реквізити та підписи сторін».

Відповідно до інформації акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) Банком емітовано картку № НОМЕР_4 , на яку 28.09.2024 року було зараховано кошти в сумі 5000,00 грн., що також підтверджується випискою по руху коштів по картці.

Відповідно до розрахунку заборгованості, загальна заборгованість відповідача за вказаним договором, дорівнює 24000,00 грн., з яких: 5000,00 грн. заборгованості за тілом кредиту та 16500,00 грн. заборгованості за процентами та 2500,00 грн. заборгованості за пенею.

При нарахуванні відсотків, позивачем враховано здійснений відповідачем платіж про сплату відсотків у сумі 1500,00 грн.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За правилом ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Істотними умовами договору відповідно до ч. 1 статті 638 ЦК України є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що договір надання грошових коштів у позику № 5554040924 від 28.09.2024 року укладений у спосіб, визначений чинним законодавством України з повним дотриманням вимог щодо його укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

Враховуючи вищевикладене та те, що матеріалами справи підтверджено факт надання кредиту, і відповідачем не надано суду доказів відсутності заборгованості по кредиту, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача, в частині стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту підлягають задоволенню.

Щодо заборгованості за відсотками, суд звертає увагу на наступне:

Згідно із ч. 1 ст. 1048 ЦК позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів установлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Припис абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише в межах погодженого сторонами строку дії договору.

Відповідно до вимог пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» - Військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» № 69/2022 від 24 лютого 2022 року, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1,17,20 частини першої статті 106 Конституції України, оголошено та проведено загальну мобілізацію.

Відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» початком проходження військової служби для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до розрахунку заборгованості за період з 28.09.2024 року по 24.09.2025 року, долученого до позовної заяви, у ОСОБА_1 перед позивачем утворилася заборгованість зі сплати процентів у сумі 16 500,00 грн.

При цьому, відповідно до довідки командира військової частини НОМЕР_1 від 21.11.2025 року № 1928, ОСОБА_1 перебуває на військовій службі відповідно до наказу № 204 від 10.07.2025 року з 10.07.2025 року.

Таким чином, на відповідача, як на військовослужбовця, призваного на військову службу за призовом під час мобілізації, поширюється дія ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», проценти за користування кредитом йому не нараховуються на весь час його призову.

На підставі зазначеного, керуючись принципом диспозитивності, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача відсотків за користування кредитом частково, а саме у сумі 12700,00 грн., тобто за період з 28.09.20024 року по 09.07.2024 року включно.

Що ж стосується вимог позивача про стягнення 2500,00 грн. заборгованості за пенею, то зазначені вимоги задоволенню не підлягають оскільки відповідно до п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України (в редакції закону України № 2120-IX від 15.03.2022 року) у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування, у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відповідно до висновку Касаційного цивільного суду Верховного Суду, викладеного у постанові від 31.01.2024 у справі № 183/7850/22, тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань і така особливість проявляється: - в періоді існування особливих правових наслідків, яким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; - в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки, зокрема, договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; - у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року, якій неодноразово було продовжено та який діяв на час виникнення правовідносин між позивачем і відповідачем та діє до тепер.

Враховуючи наведене, боржник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення на період воєнного стану.

Доводи представника відповідача, викладені у відзиві на позов, спростовуються матеріалами справи, зокрема: кредитний договір та паспорт споживчого продукту містять одноразовий ідентифікатор, тобто підписані електронним цифровим підписом позичальника; факт видачі кредитних коштів підтверджено відповідними первинними документами та здійсненням відповідачем часткової проплати; позов до суду пред`явлено після закінчення строку кредитування, у зв`язку з чим відсутній обов`язок надіслання вимоги про погашення заборгованості. Інші доводи представника відповідача в частині нарахування відсотків та штрафних санкцій знайшли своє підтвердження та враховані судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а відтак з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1786,52 грн. судового збору, що є пропорційним розміру задоволених позовних вимог (73,75%)

Керуючись ст. ст. 12, 76, 141, 259, 264, 265, 273, 280-289 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» (ЄДРПОУ 44127243, адреса: 04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, 10) заборгованість за договором надання грошових коштів у позику № 5554040924 від 328.09.2024 року, яка станом на 30.09.2025 року становить 17700,00 (сімнадцять тисяч сімсот) грн., з яких: 5000,00 грн. – заборгованість за тілом кредиту та 12700,00 грн. – заборгованість за процентами.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» (ЄДРПОУ 44127243, адреса: 04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, 10) 1786,52 (одна тисяча сімсот вісімдесят шість гривень 52 копійки) грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Головуючий суддя В.М. Кічула