Рішення від 19 січня 2026 р. у справі №752/1425/26 — Голосіївський районний суд міста Києва

Суд: Голосіївський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: факту народження, з них: на тимчасово окупованій території України

Дата: 19 січня 2026 р.

Справа: №752/1425/26

Суддя: Слободянюк А. В.

Справа № 752/1425/26

Провадження № 2-о/752/183/26

РІШЕННЯ

Іменем України

20 січня 2026 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Слободянюк А.В.,

за участю секретаря судового засідання - Пулинець Л.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Голосіївського районного суду міста Києва цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Голосіївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві, про встановлення факту народження дитини на окупованій території,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулась до Голосіївського районного суду міста Києва з вказаною заявою, в якій просить встановити факт народження дитини чоловічої статі - ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Новоазовськ Донецької області, вказавши матір`ю дитини - ОСОБА_1 , громадянку України, ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування заяви зазначає, що ОСОБА_1 , громадянка України, ІНФОРМАЦІЯ_1 народила дитину чоловічої статі - ОСОБА_2 , який був народжений перебуваючи на непідконтрольній Україні території (окупованій) в м. Новоазовськ Новоазовського району Донецької області. У шлюбі з батьком дитини заявниця не перебувала, так як батько відмовився приймати участь у вихованні дитини, заявниця є одинокою матір`ю. Факт народження дитини було зафіксовано на території м. Новоазовськ Новоазовського району Донецької області (непідконтрольна українському уряду території), відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 16 лютого 2017 року. Повідомляє, що наявні документи не визнаються такими, на підставі яких проводиться державна реєстрація народження дитини, оскільки державні органи на території України не визнають документів наданих «органами» на території не підконтрольній Україні

Заявниця та її представник в судове засідання не з`явились. Причини не явки суду не повідомили, про дату та час судового засідання повідомлялися належним чином.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від від 16 лютого 2017 року, виданого Новоазовським районним відділом РАЦС державної реєстраційної палати Міністерства юстиції донецької народної республіки, ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_2 , матір`ю вказано ОСОБА_1 , батько - ОСОБА_3 .

Відповідно до паспорту № НОМЕР_2 , виданим 25 грудня 2025 року, ОСОБА_1 є громадянкою України.

Судом встановлено, що свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 від 16 лютого 2017 року було видано Новоазовським районним відділом РАЦС державної реєстраційної палати Міністерства юстиції донецької народної республіки, а саме органом, який створений та діє у порядку не передбаченому законом, є недійсним і не створює правових наслідків. А також не засвідчує у встановленому порядку факту народження дитини, що створює перешкоди та робить неможливим державну реєстрацію народження дитини та реалізувати інші права та обов`язки, пов`язані із народженням дитини.

Станом на час розгляду цієї справи Кальміуський район Донецької області є тимчасово окупованою територією Російською Федерацією, у зв`язку з чим відповідно до Наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року №376 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» включений до відповідного переліку територіальних громад, відповідно в м. Новоазовськ Кальміуського району Донецької області органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Тимчасово окупована територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України. Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території (ст. ст. 1; 4 ч.2 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»).

Згідно п.п.1,2,3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими ч. 2 цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.

Таким чином, видане органами на території м. Новоазовськ Донецької області свідоцтво про народження не засвідчує у встановленому порядку факту народження дитини, що створює перешкоди та робить неможливим державну реєстрацію народження дитини та реалізувати інші права та обов`язки, пов`язані із народженням дитини.

Згідно зі ст.18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

Пунктом 2 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 52/5 від 18 жовтня 2000 року, передбачено, що підставами для проведення державної реєстрації народження дитини є: а) медичне свідоцтво про народження (форма № 103/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024 (далі - медичне свідоцтво про народження), що видається закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування та форми власності, де приймаються пологи. У разі народження дитини поза закладом охорони здоров`я державна реєстрація народження проводиться на підставі медичного свідоцтва про народження або медичної довідки про перебування дитини під наглядом лікувального закладу (форма № 103-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08 серпня 2006 року № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за № 1150/13024 (із змінами) (далі - медична довідка про перебування дитини під наглядом лікувального закладу), та висновку про підтвердження факту народження дитини поза закладом охорони здоров`я за формою, встановленою у додатку 3 до Порядку підтвердження факту народження дитини поза закладом охорони здоров`я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 січня 2013 року № 9; б) медичне свідоцтво про народження, медична довідка про перебування дитини під наглядом лікувального закладу. Ці документи подаються для державної реєстрації народження дитини, яка досягла одного року і більше.

При відсутності підстав для державної реєстрації народження, визначених у цьому пункті, державна реєстрація народження проводиться на підставі рішення суду про встановлення факту народження даною жінкою.

Відповідно до ст. 7 ч. 1 Закону України «Про громадянство України» особа, батьки або один з батьків якої на момент її народження були громадянами України, є громадянином України.

Відповідно до вимог ч. 4, 7 ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров`я документи, що підтверджують факт народження дитини, а в разі їх відсутності рішення суду.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 5 «Про судову практику про справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту: народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.

Відповідно до ст. 317 ЦПК України, заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника. У рішенні про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, зокрема, мають бути зазначені встановлені судом дані про дату і місце народження особи, про її батьків.

Відповідно до положень ст. 146 СК України ім`я дитини визначається за згодою батьків.

На теперішній час заявник визначила ім`я своєї народженої дитини як ОСОБА_2 .

Згідно ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Отже, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для встановлення факту народження ІНФОРМАЦІЯ_1 у заявниці ОСОБА_1 дитини - хлопчика, в м. Новоазовськ Донецької області. Встановлення даного факту має для заявниці юридичне значення, оскільки дозволяє їй провести державну реєстрацію народження дитини та отримати свідоцтво про народження дитини - громадянина України.

Враховуючи те, що заявниця не має можливості надати документи, необхідні для проведення державної реєстрації народження дитини, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість вимог заяви щодо встановлення факту народження дитини.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 263-265, 315, 317, 319, 354 ЦПК України, ст. 135 Сімейного кодексу України, Правилами державної реєстрації актів громадянського стану в Україні, затвердженими наказом Міністерства юстиції України 18 жовтня 2000 року № 52/5, Указом Президента України від 14 листопада 2014 року № 875/2014 про введення в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 04 листопада 2014 року «Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях», ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. №5 «Про судову практику про справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд, -

в и р і ш и в:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Голосіївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві, про встановлення факту народження дитини на окупованій території - задовольнити.

Встановити факт народження дитини чоловічої статі - ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Новоазовськ Донецької області, Україна; мати - громадянка України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка м. Донецьк.

Запис про батька дитини провести відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України.

Рішення підлягає негайному виконанню.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Оскарження не зупиняє його виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.В. Слободянюк

Оригінал: reyestr.court.gov.ua