Вирок від 26 січня 2026 р. у справі №527/3129/25 — Глобинський районний суд Полтавської області

Справа № 527/3129/25

провадження № 1-кп/527/64/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2026 року м. Глобине

Глобинський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судових засідань – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Глобине обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025175510000154 від 17.06.2025 року за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Липове Глобинського району Полтавської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 з неповною середньою освітою, не працюючий, не одружений, малолітніх та неповнолітніх дітей на утриманні не маючий, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, -

ВСТАНОВИВ :

Так, 16.06.2025 близько 20:00 год.ОСОБА_4 , маючи прямий умисел, спрямований на незаконне зайняття рибним добувним промислом, маючи при собі заборонене для любительського рибальства знаряддя лову: мисинову сітку у кількості 1 шт., з наступними параметрами: висота – 2.6 м., довжина – 100 м., вічко 70х70 мм., де бродом вийшов на водний простір Сулинської затоки Кременчуцького водосховища вадміністративних межах с. Святилівка Кременчуцького району Полтавської області за координатами 49.4411221 Пн., 32.7006650 Сх., що на території природно-заповідного фонду «Сулинський» та виставив зазначену рибальську сітку.

В подальшому 17.06.2025 близько 06:30 год., реалізуючи свій протиправний умисел ОСОБА_4 усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, порушуючи вимоги Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України № 700 від 19.09.2022 «Про затвердження Правил любительського і спортивного рибальства», ст. 63 Закону України «Про тваринний світ», Розпорядження Полтавської обласної військової адміністрації від 30.03.2022 за № 37 «Про заборону навігації для маломірних (малих) суден та вилову водних біоресурсів на водоймищах», повернувся до виставленої сітки, підняв її із води, повністю розуміючи, що здійснює незаконний вилов риби із Сулинської затоки Кременчуцького водосховища в територіальних межах с. Святилівка Кременчуцького району Полтавської області та незаконно добув рибу, виду:лящ звичайний – 10 шт., карась сріблястий – 20 шт., судак – 1 шт., сазан – 4 шт., чим завдав водним біоресурсам України шкоду у розмірі, відповідно до висновку експерта за результатами проведення комплексної судової інженерно-екологічної та економічної експертизи № КСЕ-19/117-25/17715 від 26.08.2025 у сумі 214 166, 40 грн. (двісті чотирнадцять тисяч сто шістдесят шість гривень 40 копійок), яка є істотною.

Після цього, ОСОБА_4 помістив рибу до поліетиленового мішку білого кольору та близько 07 год. 00 хв. 17.06.2025 виявлений працівниками Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Полтавській області Полтавський рибоохоронний патруль на березі Сулинської затоки Кременчуцького водосховища у межах с. Святилівка Кременчуцького району Полтавської області із забороненим знаряддям лову та незаконно виловленою рибою.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у незаконним зайняттям рибним добувним промислом, що заподіяло істотну шкоду, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України визнав повністю та визнав позовну заяву.

Фактичні обставини справи ніким із учасників судового розгляду не оспорювалися, тому за згодою учасників судового провадження інші докази по справі, крім показань обвинуваченого та характеризуючих його даних, в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України судом не досліджувалися.

Кваліфікацію суспільно - небезпечних винних діянь ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 249 КК України, як незаконне зайняття рибним добувним промислом, що заподіяло істотну шкоду - суд вважає правильною.

Вина обвинуваченого знайшла своє підтвердження і доведена повністю.

Згідно з вимогами ст. 65 КК України при призначенні покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

На підставі ст. 66 КК України, обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 суд визнає щире каяття.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , відповідно до ст. 67 КК України, відсутні.

ОСОБА_4 вчинив умисний проступок, раніше в силу ст.89 КК України не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, офіційно не працевлаштований.

Згідно довідок лікарняних закладів, в даний час на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Крім того, суд враховує, що відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні права та свобод засудженого та у відповідності до ч. 2 ст. 50 КК України має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.

Покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , з урахуванням ч.1 ст.5 КК України, слід призначити у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік, що відповідає Закону. Також покласти на ОСОБА_4 обов`язки відповідно до ст. 59-1 КК України.

Крім того, разом з обвинувальним актом до суду надійшов цивільний позов прокурора Глобинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Центрального округу до обвинуваченого ОСОБА_4 про відшкодування збитків заподіяних кримінальним правопорушенням.

Розглядаючи цивільний позов прокурора суд дійшов наступного висновку.

Згідно ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову у кримінальному провадженні. Відповідно до ч. 1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд, в залежності від доведеності підстав і розміру позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно ч. 1 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками зокрема є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) (п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України).

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч. 1 ст. 1166 ЦК України).

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Аналізуючи обставини справи та надані прокурором докази на підтвердження своїх вимог в частині матеріальної шкоди, суд приходить до висновку про необхідність їх задоволення.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України з урахуванням вимог ст.ст. 96-1, 96-2 КК України.

Так, згідно з ч. 1 ст. 96-1 КК України, спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого, зокрема ч. 1 ст. 249 КК України.

Частина 1 ст. 249 КК України передбачає спеціальну конфіскацію - обов`язкове вилучення знарядь і засобів незаконного промислу та всього добутого. У даному випадку йдеться, зокрема, про човен та риболовні сітки, за допомогою яких вчинюється або полегшується вилов риби чи добування інших водних організмів.

Відповідно до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України, спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: 3) були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, переходять у власність держави; 4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Враховуючи, що водні живі біоресурси, а саме виловлена риба є предметом кримінального правопорушення, то в даному випадку щодо зазначених біоресурсів (риби) необхідно застосувати спеціальну конфіскацію, та конфісковані водні біоресурси безоплатно вилучити в дохід держави.

Речові докази - риболовецька сітка, що відноситься до сіткоснастевих знарядь лову, та забрід ний костюм підлягають спеціальній конфіскації.

Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_4 не застосовувався.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_4

на користь держави слід стягнути витрати на залучення експерта у розмірі 7131,20 грн.

Арешт, накладений ухвалою Глобинського районного суду Полтавської області від 19.06.2025 року, слід скасувати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.349, 368-371, 373-374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.249 КК України та призначити покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік.

Відповідно до ст. 59-1 КК України, покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід до ОСОБА_4 не застосовувати.

Цивільний позов прокурора Глобинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Центрального округу – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави в особі Державної екологічної інспекції Центрального округу шкоду у розмірі 214166,40 грн. за шкоду заподіяну державі вчиненим кримінальним правопорушенням.

На підставі статтей 96-1, 96-2 КК України застосувати спеціальну конфіскацію, а саме речові докази: сітку параметрами вічко 70х70 мм, висота 2,6 м, довжина 100 м; забрідний костюм марки «Гума Трест» 43 розміру; рибу: карась сріблястий – 20 шт., короп – 4 шт., судак – 1 шт., лящ – 10 шт. – конфіскувати в дохід держави.

Скасувати арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Глобинського районного суду Полтавської області від 19.06.2025 року про накладення арешту на майно.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави вартість понесених витрат на проведення судової інженерно-екологічної експертизи у сумі 7131,20 грн.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1