Рішення від 26 січня 2026 р. у справі №377/1181/25 — Славутицький міський суд Київської області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

Справа №377/1181/25

Провадження №2/377/105/26

27 січня 2026 року Славутицький міський суд Київської області у складі головуючої судді Бабич Н.С., за участю секретаря судового засідання Присяжного В.В., за відсутності учасників справи, розглядаючи у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Славутичі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

У С Т А Н О В И В:

У листопаді 2025 року ТОВ «Факторинг Партнерс» звернулось до суду з позовом, посилаючись на статті 512, 514, 516, 525, 598, 599, 610, 615, 625, 1050 ЦК України, просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за договором №4180463 від 19.05.2021 у розмірі 29 190,00 грн; судові витрати на оплату судового збору в сумі 2 422,40 грн та на правову допомогу в розмірі 13 000,00 грн.

Позов обґрунтовано тим, що 19.05.2021 ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-комунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» уклали електронний договір про надання споживчого кредиту №4180463. Згідно з умовами кредитного договору сума кредиту складає 10 000,00 грн; строк кредиту - 360 днів. Свої зобов`язання за договором позикодавець виконав та перерахував кредитні кошти на умовах, визначених договором. 30.11.2021 ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» уклали договір № 30112021, за умовами якого було відступлено право вимоги до позичальників, зокрема, і за договором про надання споживчого кредиту №4180463. 23.05.2024 ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «Факторинг Партнерс» уклали договір №23/05/24, відповідно до якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №4180463. Відповідач не виконував належним чином зобов`язання за кредитним договором. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором №4180463 від 19.05.2021, що підлягає стягненню з позичальника відповідно до вимог статей 526, 610, 611, 625, частини першої статті 1049 ЦК України, становить 29 190,00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням ( тілом кредиту) -10 000,00 грн; заборгованість за процентами, нарахованими на дату відступлення права вимоги - 19 190,00 грн ( а.с. 3-7).

Ухвалою судді від 12 грудня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання на 12 січня 2026 року, задоволено клопотання позивача про витребування доказів, витребувано в АТ «Універсал Банк» докази ( а.с. 92-95).

Ухвалою суду від 12 січня 2026 року відкладено судовий розгляд справи на 27 січня 2026 року на підставі частини четвертої статті 223 ЦПК України ( а.с. 114-115).

Позивач свого представника у призначене судове засідання не направив, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином шляхом доставки судової повістки та копії ухвали суду від 12 січня 2026 року до зареєстрованого електронного кабінету позивача та його представника Сердійчук Я.Я., що підтверджується довідками про доставку електронного документу ( а.с.118-121). У позовній заяві зазначено клопотання про розгляд справи без участі представника позивача та відсутність заперечень щодо винесення заочного рішення суду (а.с.7).

Відповідач ОСОБА_1 у призначене судове засідання повторно не прибув, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся в порядку, передбаченому статтями 128-130 ЦПК України. Рекомендований лист з повідомленням про вручення, яким відповідачу за зареєстрованим місцем проживання направлялась судова повістка з копією ухвали суду від 12 січня 2026 року, повернутий до суду з відміткою про відсутність адресата ( а.с.122). У такому випадку відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України відповідач ОСОБА_1 вважається належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання. Відзив на позов відповідач не подав, заяву про розгляд справи за його відсутності до суду не направив, причини неявки суду не повідомив.

За наявності умов, передбачених статтями 280-282 ЦПК України, відповідно до ухвали суду від 27 січня 2026 року суд ухвалив заочне рішення у справі.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного за наступного висновку.

Суд встановив, що 19 травня 2021 року ОСОБА_1 о 17:46:15 ознайомився та підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором М131058 паспорт споживчого кредиту (інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит) (Стандартизована форма) (а.с. 14-16).

19 травня 2021 року ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 уклали договір про надання споживчого кредиту №4180463, який підписаний сторонами електронними підписами, зокрема, відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором М131058 о 17:46:15 ( а.с. 8-12).

Відповідно до п.1.1. укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою ІТС товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через Веб-сайт або Мобільний додаток. Електронна ідентифікація споживача здійснюється при вході споживача в Особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, направленого товариством на номер мобільного телефону споживача, вказаний споживачем при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до Особистого кабінету. При цьому, споживач самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Веб- сайту/ІТС Товариства.

Згідно з п.1.2. договору на умовах, встановлених договором, товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Пунктами 1.3.-1.4. договору передбачено, що сума кредиту (загальний розмір) складає: 10 000,00 грн. Тип кредиту - кредит. Строк кредиту 11 днів. Детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит ( далі іменується - Графік платежів), що є додатком №1 до цього договору. Графік платежів розраховується за зниженою процентною ставкою, виходячи з припущення, що споживач виконує свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в договорі. Строк кредиту може бути продовжено на умовах, визначених в розділі 4 цього договору.

Відповідно до п.1.5. договору тип процентної ставки - фіксована. Стандартна процентна ставка становить 1,90 % в день та застосовується: у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього договору, якщо не виконані умови для застосування зниженої процентної ставки; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою споживача, відповідно до п. 4.2 договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася авто пролонгація відповідно до п. 4.3 договору ( п.п.1.5.1.).

Пунктами 2.1.-2.2. договору визначено, що кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної карки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки, реквізити якої надані споживачем товариству з метою отримання кредиту. Сума кредиту (його частина) перераховується товариством протягом трьох робочих (банківських) днів з моменту укладення цього договору

Кредит вважається наданим в день перерахування товариством суми кредиту (загального розміру) за реквізитами, згідно п. 2.1. договору ( п. 2.4. договору).

Відповідно до п. 2.5. договору кредит вважається погашеним в день отримання товариством коштів в погашення заборгованості за кредитом.

Згідно з п.3.1. договору нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту ( включаючи періоди пролонгації та авто пролонгації), виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт».

Відповідно до п. 4.1.договору строк кредиту може бути продовжено: за ініціативою споживача на кількість днів, зазначену в п.1.4. договору, якщо між сторонами буде досягнута домовленість про таке продовження у порядку, визначеному пп. 4.2. (пп. 4.2.1.-4.2.4.) договору; або - в порядку автопролонгації, на кількість днів та відповідно до умов, визначених в п. 4.3. (пп. 4.3.1 - 4.3.2) договору.

Згідно з п. 4.2. договору порядок продовження строку кредиту за ініціативою споживача (далі - пролонгація): споживач, у випадку якщо заборгованість за кредитом складає не менше 400 гривень (включно) може ініціювати продовження строку користування кредитом, відповідно до пп.4.2.2. договору ( п. 4.2.1).

Зі змісту п. 4.2.2 договору вбачається, що пропозиція (оферта) споживача щодо продовження строку користування кредитом вчиняється шляхом здійснення платежу на користь Товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів, відповідь на яку Товариство може надати протягом 24 годин з моменту вчинення вказаних дій споживачем.

Пунктом 4.3. договору передбачений порядок автопролонгації строку кредиту.

Відповідно до п. 4.3.1 договору сторони домовились, що у випадку, якщо у споживача на дату закінчення строку кредиту (нового строку кредиту після пролонгації або автопролонгації) наявна заборгованість за кредитом, строк кредиту продовжується кожен раз на один наступний календарний день, що слідує за днем закінчення такого строку, але не більше ніж на 90 (дев`яносто) календарних днів поспіль, крім випадку, якщо в цей день повинна відбутися пролонгація строку кредиту за ініціативою споживача, відповідно до пп.4.2.2- 4.2.4. договору. Тобто в даному випадку кожен день автопролонгації є новою датою повернення кредиту.

Пунктом 4.3.2. договору передбачено, що споживач, дає згоду на автопролонгацію строку кредиту на умовах, передбачених в пп.4.3.1 договору. Споживач вважається таким, що прострочив повернення кредиту, якщо після закінчення періоду автопролонгації у споживача наявна заборгованість за кредитом та не відбулося продовження строку кредиту за ініціативою споживача, у порядку передбаченому п.4.2.договору.

Згідно з п. 4.4. вказаний в цьому розділі порядок внесення змін до договору щодо продовження строку кредиту, сторони вважають таким, що вчинений в письмовій формі, оскільки, воля сторін передбачена в п.4.2 договору виражена за допомогою технічного засобу зв`язку, а в п.4.3 договору - письмово цим договором, що відповідає вимогам, встановленим статтею 207 Цивільного кодексу України до письмової форми правочину.

У п.10.2. зазначено, що договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання споживачем зобов`язань за ним.

З п. 10.8. договору вбачається, що, підписуючи цей договір, споживач підтверджує, зокрема, що він ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів та банківських металів у кредит Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна», що розміщені на Веб-сайті та затверджені наказом № 53-ОД від 16.01.2020, повністю розуміє їх, погоджується з ними і зобов`язується неухильно їх дотримуватися.

В Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, яка є додатком №1 до договору про надання споживчого кредиту № 4180463 від 19.05.2021, визначений графік внесення суми платежів за розрахунковий період та сплати процентів за користування кредитом з 19.05.2021 по 30.05.2021. Таблицю обчислення загальної вартості кредиту відповідач підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором М131058 19 травня 2021 року о 17:46:15 (а.с. 13).

До позовної заяви додані Правила надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Авентус Україна», затверджені наказом № 53-ОД директора ТОВ «Авентус Україна» від 16.01.2020, які набрали чинності з 19.01.2020 ( а.с. 17-20).

Відповідно до квитанції до платіжної інструкції № 18766-1327-180545750 ТОВ «ФК «Контрактовий дім», як надавач платіжних послуг на переказ коштів, 19.05.2021 о 17:47:03 здійснило переказ 10 000,00 грн від платника ТОВ «Авентус Україна» на картковий рахунок № НОМЕР_2 отримувачу ОСОБА_1 з призначенням платежу: кредитні кошти - видача кредиту № 4180463 ( а.с. 21-22).

Як вбачається з інформації АТ «Універсал Банк» від 23.12.2025 № БТ/Е-22258, яку суд отримав на виконання вимог ухвали від 12 грудня 2025 року, на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) банком було емітовано платіжну картку № НОМЕР_1 . Зазначено ідентифікаційні дані власника картки № НОМЕР_1 : ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; паспорт серії НОМЕР_6 , дата видачі 24.12.2014; адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , номер телефону НОМЕР_7 , на який відправляється інформація про підтвердження операцій за вказаною платіжною карткою (а.с.106-107).

Відповідно до виписки по картці № НОМЕР_1 ( рахунок НОМЕР_8 ) за період з 19.05.2021 по 29.05.2021 ОСОБА_1 19 травня 2021 року о 17:47:02 зараховано на картку кошти в сумі 10 000,00 грн, деталі операції: FUIB Monei Transfer (а.с. 108-111).

Згідно з інформацією ТОВ «Авентус Україна» за укладеним договором №4180463 від 19.05.2021 загальна заборгованість ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту №4180463 від 19.05.2021 станом на 28 серпня 2021 року становить 29 190,00 грн, з яких: 10 000,00 грн -заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту); 19 190,00 грн -заборгованість за процентами, нарахованими за стандартною процентною ставкою 1,90 % в день за період з 19.05.2021 по 28.08.2021 відповідно до умов, визначених в п.4.3. ( п.п.4.3.1.-4.3.2. договору) (а.с. 23-27).

30 листопада 2021 року ТОВ «Авентус Україна» (клієнт) та ТОВ «ФК «ЄАПБ» (фактор) уклали договір факторингу №30112021, витяг з якого долучено до позовної заяви (а.с. 29-31).

Згідно з п.1.1. договору факторингу фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані, зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно з додатком №1 та є невід`ємною частиною договору

Перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно з додатком №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованості та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору (п.1.2. договору факторингу).

30 листопада 2021 року ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» підписали акт прийому-передачі реєстру боржників до договору факторингу №30112021 від 30.11.2021, відповідно до якого на виконання п.1.2. договору факторингу №30112021 від 30.11.2021 клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників кількістю 1 272 (а.с. 32).

Як вбачається з витягу з реєстру боржників від 30.11.2021, на умовах договору факторингу №30112021 від 30.11.2021 до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту №4180463 на суму заборгованості 29 190,00 грн, яка складається із: суми заборгованості за основною сумою боргу - 10 000,00 грн; суми заборгованості за процентами - 19 190,00 грн (а.с. 33-36).

23 травня 2024 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «Факторинг Партнерс» уклали договір факторингу № 23/05/24 ( а.с. 37-44).

Відповідно до п. 1.1. договору факторингу фактор передає грошові кошти, що дорівнюють ціні продажу, в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає факторові права вимоги до боржників, зазначених в реєстрі заборгованостей (додаток №1 до цього договору), в розмірі портфеля заборгованості.

Пунктом 1.2. договору факторингу передбачено, що до фактора переходять права клієнта у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували (передбачені кредитним (первісним) договором) на момент переходу цих прав. Права вимоги, які відступаються клієнтом фактору згідно цього договору, не обмежуються лише розміром заборгованості кожного боржника перед клієнтом, що зазначається в реєстрі боржників. За кожним кредитним договором, вказаним в реєстрі боржників, фактор має право нарахувати кожному боржнику штрафи, пені та будь-які інші суми до сплати за кредитним договором, якщо нарахування таких сум передбачено кредитним договором та/або законодавством, незалежно від того, чи здійснював нарахування таких сум клієнт і не зважаючи на те, чи зазначені такі суми в реєстрі боржників.

Згідно з п. 5.2. договору перехід від клієнта до фактора прав вимоги за портфелем заборгованості відбувається в момент підписання актів прийому-передачі реєстру заборгованостей (з одночасною передачею реєстру заборгованостей в електронному вигляді), після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно портфеля заборгованості та набуває відповідні права вимоги. Підписані сторонами акти прийому-передачі реєстру заборгованостей (в електронному та паперовому вигляді) підтверджують факт переходу від клієнта до фактора відповідних прав вимоги та є невід`ємними частинами цього договору. Акти прийому-передачі реєстру заборгованостей (в електронному та паперовому вигляді) підписуються в день укладення цього договору.

Пунктом 6.2 договору факторингу передбачено, що ціна продажу за цим договором становить 2 944 375,35 грн.

Відповідно до п. 14.1 договору факторингу договір набирає чинності з моменту його укладення сторонами та діє до повного його виконання сторонами. Договір вважається укладеним, якщо він підписаний від імені сторін їх повноважними представниками, а підписи скріплені печатками сторін.

20 грудня 2024 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «Факторинг Партнерс» уклали додаткову угоду до договору факторингу № 23/05/24 від 23.05.2024, яким у зв`язку із виявленням технічної помилки (описки) внесли зміни в реєстри заборгованостей, що є додатками до договору факторингу № 23/05/24 від 23.05.2024 року, а саме: № 1 від 23.05.2024; № 2 від 23.05.2024, № 3 від 23.05.2024 № 4 від 23.05.2024, № 5 від 23.05.2024, шляхом викладення в новій редакції преамбули ( а.с. 45-46).

Платіжною інструкцією № 422780413 від 24.05.2024 ТОВ «Факторинг Партнерс» перерахувало на рахунок ТОВ «ФК «ЄАПБ» оплату на виконання договору факторингу №23/05/24 від 23.05.2024 ( а.с. 47).

Згідно з актом прийому - передачі реєстру заборгованостей до договору факторингу №23/05/24 від 23.05.2024 передано реєстри заборгованостей, в тому числі і № 1 від 23.05.2024 (а.с. 48-49).

Також до позовної заяви товариством додано витяг з реєстру заборгованостей № 1 від 23.05.2024, відповідно до якого ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло право грошової вимоги до боржників, зокрема відповідача ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту №4180463 на суму заборгованості 29 190,00 грн, яка складається із: суми заборгованості за основною сумою боргу - 10 000,00 грн; суми заборгованості за процентами - 19 190,00 грн (а.с. 50-53,54).

Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «Факторинг Партнерс» заборгованість відповідача ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту №4180463 станом на 05.11.2025 становить 29 190,00 грн, яка складається із: суми заборгованості за основною сумою боргу - 10 000,00 грн; суми заборгованості за процентами - 19 190,00 грн ( а.с. 28).

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним ( стаття 204 ЦК України).

За змістом частин першої та другої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Приписами частини першої статті 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Положеннями статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 («Позика») глави 71 («Позика. Кредит. Банківський вклад»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (частина перша статті 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 3 Закону України « Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України « Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За змістом частини восьмої статті 11 Закону України « Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України « Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до частини тринадцятої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно із статтею 13 Закону України «Про електронну комерцію» розрахунки у сфері електронної комерції здійснюються відповідно до законів України « Про платіжні послуги», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», інших законів та нормативно-правових актів Національного банку України.

Розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України, що регулює надання платіжних послуг.

Способи, строки та порядок розрахунків у сфері електронної комерції визначаються в електронному договорі з урахуванням вимог законодавства України.

Згідно п. 5 розділу VІІ постанови Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 705 «Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів» (чинної станом на час укладення договору про надання споживчого кредиту №4180463 від 19.05.2021) документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів мають статус первинного документа та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань.

Відповідно до частини шостої статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» не допускається обробка даних про фізичну особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

У частині першій статті 11 Закону України «Про захист персональних даних» встановлено, що підставою виникнення права використання персональних даних є, зокрема, згода суб`єкта персональних даних на обробку його персональних даних; дозвіл на обробку персональних даних, наданий володільцю персональних даних відповідно до закону виключно для здійснення його повноважень; укладення та виконання правочину, стороною якого є суб`єкт персональних даних або який укладено на користь суб`єкта персональних даних чи для здійснення заходів, що передують укладенню правочину на вимогу суб`єкта персональних даних.

Так, на підтвердження своїх вимог позивач надав паперову копію договору про надання споживчого кредиту №4180463 від 19.05.2021, укладеного ТОВ «Авентус Україна» із ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи Товариства - позикодавця, який містить інформацію про його підписання ОСОБА_1 електронним підписом, що відтворений шляхом використання ним одноразового ідентифікатора, та особисті дані останнього: ПІБ, РНОКПП, реквізити паспорта, адресу місця проживання, номери мобільного телефону, контактні дані третьої особи та паспорта споживчого кредиту (а.с. 8-16).

Доказів на спростування відповідності анкетних даних ОСОБА_1 , вказаних у договорі про надання споживчого кредиту №4180463 від 19.05.2021, матеріали справи не містять.

Для підписання кредитного договору ОСОБА_1 використав електронний підпис, що відтворений шляхом використання ним одноразового ідентифікатора відповідно до вимог частини шостої та восьмої статті 11 і 12 Закону України «Про електронну комерцію», що свідчить про те, що сторони досягли згоди з усіх істотних умов та уклали кредитний договір.

Таким чином, вказаний договір підписано електронним підписом, використання якого неможливе без проходження попередньої реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, та без здійснення входу на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету.

Зазначений висновок узгоджується з правовим висновком, викладеним у постановах Верховного Суду від 14 червня 2022 року у справі №757/40395/20-ц, від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18.

Таким чином, договір про надання споживчого кредиту №4180463 від 19.05.2021 укладений ТОВ «Авентус Україна» з ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи Товариства - позикодавця шляхом ідентифікації позичальника ОСОБА_1 , зазначення ним своїх персональних даних, та використання останнім електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що узгоджується з вимогами законодавства. Такий договір прирівнюється до договорів, укладених в письмовій формі, за своїм змістом відповідає вимогам, визначеним законом на момент його укладення, та є підставою для виникнення у сторін прав та обов`язків, передбачених в ньому.

Згідно зі статтями 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У пункті 1 частини першої статті 512 та статті 514 ЦК України зазначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Так, ТОВ «Авентус Україна» виконало свої зобов`язання та надало ОСОБА_1 кредит у сумі 10 000,00 грн шляхом перерахування коштів на картковий рахунок № НОМЕР_1 , зазначений ним у договорі про надання споживчого кредиту №4180463, що підтверджено копією квитанції до платіжної інструкції № 18766-1327-180545750 ТОВ «ФК «Контрактовий дім» ( а.с. 21-22)

Належність відповідачу ОСОБА_1 платіжної картки № НОМЕР_1 (рахунок НОМЕР_8 ) та зарахування на нього коштів підтверджено інформацією АТ «Універсал Банк» від 23.12.2025 № БТ/Е-22258 та випискою про рух коштів за картковим рахунком, спеціальним платіжним засобом до якого є картка № НОМЕР_1 , за період з 19.05.2021 по 29.05.2021 (а.с. 106-111).

Суд враховує, що виписка по рахунку є первинним документом, оформленим відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», а тому є належним доказом, який підтверджує факт перерахування грошових коштів на картку відповідача у розмірі, передбаченому умовами договору про надання споживчого кредиту №7925968 від 26.05.2024.

Вказані докази в їх сукупності є достатніми для встановлення обставини виконання свого обов`язку первісним кредитором ТОВ «Авентус Україна» за договором про надання споживчого кредиту №4180463 від 19.05.2021 щодо надання відповідачу ОСОБА_1 кредитних коштів в сумі 10 000,00 грн.

Відповідач ОСОБА_1 своїм правом на подання відзиву не скористався та не надав жодних доказів на спростування факту отримання коштів, користування наданими кредитними коштами, тобто існування між сторонами договірних відносин позичальника і кредитора.

На підтвердження факту переходу прав вимоги до боржника ОСОБА_1 від ТОВ «Авентус Україна» до ТОВ «ФК «ЄАПБ» позивач надав копії: договору факторингу № 30112021 від 30.11.2021, укладеного між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «ЄАПБ»; акту прийому- передачі реєстру боржників до договору факторингу № 30112021 від 30.11.2021, укладеного між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «ЄАПБ»; витягу з реєстру боржників від 30.11.2021 до договору факторингу № 30112021 від 30.11.2021, укладеного між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «ЄАПБ», згідно з якими право вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту №4180463 на суму заборгованості 29 190,00 грн, яка складається із: суми заборгованості за основною сумою боргу - 10 000,00 грн; суми заборгованості за процентами - 19 190,00 грн, перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ» ( а.с.29-36).

На підтвердження факту переходу прав вимоги до боржника ОСОБА_1 від ТОВ «ФК «ЄАПБ» до ТОВ «Факторинг Партнерс» позивач надав копії: договору факторингу №23/05/24 від 23.05.2024, укладеного між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «Факторинг Партнерс», додаткової угоди № 1 від 20.12.2024 до договору факторингу №23/05/24 від 23.05.2024; платіжної інструкції № 422780413 від 24.05.2024 про перерахування ТОВ «Факторинг Партнерс» на рахунок ТОВ «ФК «ЄАПБ» коштів на виконання умов договору факторингу №23/05/24 від 23.05.2024; акту прийому - передачі реєстрів заборгованостей від 23.05.2024 та витягу з реєстру заборгованостей № 1 від 23.05.2024 до договору факторингу №23/05/24 від 23.05.2024, згідно з якими право вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту №4180463 на суму заборгованості 29 190,00 грн, яка складається із: суми заборгованості за основною сумою боргу - 10 000,00 грн; суми заборгованості за процентами - 19 190,00 грн, перейшло до ТОВ «Факторинг Партнерс» (а.с. 37-54).

Таким чином, суд дійшов висновку, що передана за правом відступлення права вимоги до нового кредитора ТОВ «Факторинг Партнерс», позивача у справі, заборгованість ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту №4180463 від 19.05.2021, становить - 29 190,00 грн, яка складається із: суми заборгованості за основною сумою боргу - 10 000,00 грн; суми заборгованості за процентами - 19 190,00 грн.

Оскільки матеріали справи не містять доказів повернення відповідачем кредитних коштів за договором про надання споживчого кредиту №4180463 від 19.05.2021, сплати процентів за користування ними, то у позивача виникло обґрунтоване право на стягнення з відповідача вказаної заборгованості у заявленому позивачем розмірі в судовому порядку.

За вказаних обставин позов підлягає задоволенню.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити судові витрати між сторонами.

Згідно з частиною першою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За змістом пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Положеннями частин першої, другої статті 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За правилом частини третьої вказаної статті для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частинами четвертою-шостою статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як зазначено у пункті 3 частини другої статті 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з частиною третьою статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до пункт 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Частиною першою статті 26 цього Закону визначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Суд встановив, що Адвокатське об`єднання «Лігал Ассістанс» надавало позивачу ТОВ «Факторинг Партнерс» професійну правничу допомогу на підставі договору про надання правової допомоги № 02-07/2024 від 02.07.2024, укладеного між Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» та ТОВ «Факторинг Партнерс» (а.с.61-65).

Як вбачається з п. 1.1. договору про надання правової допомоги № 02-07/2024, клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.

Пунктом 2.1. договору про надання правової допомоги № 02-07/2024 передбачено, що адвокатське об`єднання на підставі звернення клієнта, яке оформлено у формі заявки на надання юридичної допомоги, приймає на себе зобов`язання з надання наступної юридичної допомоги, зокрема, надання клієнту правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу захисту інтересів, а також складення заяв, скарг, заперечень, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

В п.п. 3.1.4. п. 3.1. договору про надання правової допомоги № 02-07/2024 визначено, що клієнт приймає на себе наступні зобов`язання, зокрема, оплачувати юридичну допомогу.

Відповідно до п. 4.1. договору про надання правової допомоги № 02-07/2024 вартість послуг узгоджується сторонами у заявці на надання юридичної допомоги, які є невід`ємними додатками до договору.

Згідно із заявкою на надання юридичної допомоги № 216, укладеною 01.10.2025 між Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» та ТОВ «Факторинг Партнерс», сторони за договором № 02-07/2024 про надання правової допомоги від 02.07.2024 погодили надання наступних правових (юридичних) послуг Адвокатським об`єднанням товариству по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 : надання усної консультації з вивченням документів - 2 години, вартість однієї години 2 000,00 грн, всього 4 000,00 грн; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду- 3 години, вартість однієї години 3 000,00 грн, всього 9 000,00 грн (4 000,00 грн + 9 000,00 грн = 13 000,00 грн) (а. с. 66).

Як вбачається з витягу з акту №21 про надання юридичної допомоги, підписаного 31.10.2025 між Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» та ТОВ «Факторинг Партнерс», сторони за договором №02-07/2024 про надання правової допомоги від 02.07.2024 погодили надання наступних правових послуг адвокатським об`єднанням товариству відповідно до заявок на надання юридичної допомоги щодо примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 : надання усної консультації з вивченням документів - 2 години, вартість однієї години 2 000,00 грн, всього 4 000,00 грн; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду- 3 години, вартість однієї години 3 000,00 грн, всього 9 000,00 грн (4 000,00 грн + 9 000,00 грн = 13 000,00 грн) ( а.с. 67).

Вказані вище докази у своїй сукупності підтверджують факт надання Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» правової допомоги ТОВ «Факторинг Партнерс» за договором про надання правової допомоги №02-07/2024 від 02.07.2024.

Відповідач клопотання про зменшення судових витрат на правничу допомогу не подав.

За вказаних обставин, суд вважає обґрунтованим і таким, що відповідає наведеним критеріям, які мають враховуватися судом при вирішенні розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, заявлений позивачем розмір таких витрат в сумі 13 000 грн.

За правилами частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач при поданні позовної заяви сплатив судовий збір в сумі 2 422,40 грн, який зараховано до спеціального фонду державного бюджету ( а.с.1,2).

Тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати на оплату судового збору у сумі 2 422,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 258- 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 4180463 від 19 травня 2021 року в розмірі 29 190 гривень, з яких: 10 000 гривень -заборгованість за основним зобов`язанням ( тілом кредиту); 19 190 гривень- заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» судові витрати на оплату судового збору в сумі 2 422 гривні 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 13 000 гривень.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: м. Київ, вулиця Ґедройця Єжи, будинок №6, офіс №521.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Повне заочне рішення суду складено 27 січня 2026 року.

Суддя Н. С. Бабич