Суд: Київський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них
Дата: 20 січня 2026 р.
Справа: №369/15692/20
Суддя: Сушко Людмила Петрівна
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
справа № 369/15692/20 Головуючий у суді І інстанції: Фінагеєва І.О.
провадження №22-ц/824/3474/2026 Головуючий у суді ІІ інстанції: Сушко Л.П.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 січня 2026 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
Головуючого судді: Сушко Л.П.,
суддів: Болотова Є.В., Музичко С.Г.,
секретар судового засідання: Янчук І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Київського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 вересня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» про визнання наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності неправомірним та стягнення заохочувальних виплат,
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» з позовом про визнання наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності неправомірним та стягнення заохочувальних виплат.
Позов обгрунтований тим, що перебуває у трудових відносинах з АТ «Київоблгаз». Протягом 2018-2019 років неодноразово нагороджувався подяками за сумлінну працю, професійну відповідальність, порядність, відданість роботі. Наказом Кагарлицької філії Рокитнянської дільниці від 23 грудня 2019 року № 4401 кільком працівникам підприємства, до числа яких ввійшов позивач, оголошено догану. Внаслідок догани позивач був позбавлений права на отримання заохочувальних виплат, які згідно зі змістом Колективного договору є обов`язковими.
Позивач вважає притягнення до дисциплінарної відповідальності неправомірним. Згідно з чинним трудовим законодавством та характером робіт у АТ «Київоблгаз» вимога надурочних робіт є виправданою лише у випадку аварій або інших надзвичайних подій. Водночас, позивачу оголошена догана під час виконання тренувального виклику у понадурочний час.
Враховуючи наведене, позивач просить суд:
визнати неправомірним та скасувати наказ від 23 грудня 2019 року № 4401 о/с про оголошення догани водію автотранспортних засобів служби автотранспорту ОСОБА_1 ;
стягнути з АТ «ОГС «Київоблгаз» безпідставно утримані компенсаційні виплати у розмірі 21 600 грн безпідставно утриманих заохочувальних коштів.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 вересня 2025 року позов задоволено частково.
Визнано неправомірним та скасовано наказ Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» від 23 грудня 2019 року № 4401 о/с про оголошення догани водію автотранспортних засобів служби автотранспорту ОСОБА_1 ..
Відмовлено у задоволенні іншої позовної вимоги.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Також просив стягнути з відповідача на свою користь 200 000 (двісті тисяч) грн заподіяної майнової та моральної шкоди, сплачений судовий збір та витрати пов`язані з оплатою допомоги юриста у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) грн.
Доводи апеляційної скарги обгрунтовані тим, що позивач вважає притягнення до дисциплінарної відповідальності, що стало наслідком звільнення з роботи неправомірним. Згідно з чинним трудовим законодавством та характером робіт у АТ «Київоблгаз» вимога надурочних робіт є виправданою лише у випадку аварій або інших надзвичайних подій. Водночас, позивачу оголошена догана під час виконання тренувального виклику у понадурочний час. Крім того, неможливо звільнити працівника лише на підставі того, що йому було оголошено догану, оскільки це порушення вже було дисциплінарним стягнення і не може бути причиною для звільнення, згідно з позицією Верховного Суду. Звільнення можливе лише в разі повторного порушення трудової дисципліни, яке переходить у систематичне невиконання трудових обов`язків.
Вважає, що судом першої інстанції не повно з`ясовано обставини та не враховано подані позивачем клопотання про витребування доказів про нарахування надбавки за ненормований робочий день як водієві автотранспортної служби ОСОБА_2 з 01.01.2020 року по 31.12.2020 року згідно наказу № 82 о/с 02.01.2020 року та додатків 1, 2 колективного договору, оскільки вона не була нарахована і виплачена позивачу про встановлення доплат та надбавок працівникам, які обслуговують Кагарлицьке відділення АТ «Оператор Газорозподільної системи «Київоблгаз» згідно додатку 1, 2 «Доплати і надбавки» з 01.01.2020 року по 31.12.2020 року, позивач просив витребувати розрахунок та виплатити безпідставно утримані компенсаційні виплати заохочувальних матеріальних коштів, а саме премії з 23.12.2020 року, тобто з дня оголошення догани.
У зв`язку з невиплатою позивачу заохочувальних виплат, позивач оцінив відшкодування заподіяної майнової та моральної шкоди у сумі 200 000 грн за час затримки невиплати заохочувальних виплат.
18 листопада 2025 року до Київського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від відповідача, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити повністю (а.с. 51-55 том 3).
01 грудня 2025 року до апеляційного суду надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу від позивача, підтримав вимоги поданої апеляційної скарги (а.с. 57-61 том 3).
21 січня 2026 року до Київського апеляційного суду надійшла заява представника АТ «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» - Мордатенка К.Л., в якій просив проводити розгляд справи без участі представника відповідача, в задоволенні апеляційної скарги просив відмовити.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Вирішуючи даний спір та задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції обгрунтовував свої висновки тим, що для встановлення законності та обґрунтованості наказу про накладення стягнення на працівника підприємства - відповідача роботодавцем до суду не надано належні та достатні докази того, в які дні та в який час ОСОБА_1 був зобов`язаний перебувати на робочому місці, чи виклик аварійної служби газу був отриманий під час перебування на чергуванні ОСОБА_1 ..
Єдиним доказом в матеріалах справи на підтвердження факту невиїзду на виклик аварійної служби газу є надана роботодавцю ОСОБА_1 пояснювальна, в якій позивач визнав зазначений факт. Водночас, суд першої інстанції не визнав такий доказ достатнім для доведення факту порушення ОСОБА_1 положень установчих документів, якими регламентовано порядок виконання позивачем своїх посадових обов`язків.
В той же час відповідач не надав до суду достатніх доказів, якими підтверджується обов`язок перебування ОСОБА_1 на період надходження виклику аварійної служби газу на робочому місці, порядку вчинення дій ОСОБА_1 під час надходження виклику диспетчеру.
За таких умов суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовної вимоги про визнання неправомірним та скасування наказу від 23 грудня 2019 року № 4401 о/с про оголошення догани водію автотранспортних засобів служби автотранспорту ОСОБА_1 ..
Рішення в цій частині сторонами не оскаржується.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з АТ «Оператор газорозподільчої системи «Київоблгаз» безпідставно утримані компенсаційні виплати у розмірі 21 600 грн безпідставно утриманих заохочувальних коштів, суд першої інстанції обгрунтовував свої висновки тим, що преміювання працівників знаходиться в межах дискреційних повноважень роботодавця та залежить від вчинених працівником дій, наслідки яких можуть бути підставою для преміювання згідно з положенням про преміювання. Позивач до суду не надав належних та допустимих доказів вчинення ним дій, які б підпадали під визначення Положення про преміювання та доводили наявність підстав для нарахування працівнику роботодавцем заохочувальних разових виплат на заявлену у позові суму.
Такі висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Відповідно до частин 1-5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової дисципліни.
Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов`язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи у роботі й відповідальність за невиконання цих обов`язків.
Відповідно до статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.
Відповідно до ч. 1 статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення.
Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника. Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.
Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, з яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина, як одна з важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.
Під час розгляду справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок.
Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.
У наказі про накладення дисциплінарного стягнення обов`язково має бути зазначено, в чому полягає порушення трудової дисципліни, тобто має бути вказівка на фактичні обставини, які послужили підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення. Наказ про накладення дисциплінарного стягнення повинен обов`язково містити нормативне посилання, тобто роботодавець має зазначити назву, статтю, її частину, абзац, пункт, підпункт нормативно-правового акта чи акта локального нормотворення, на підставі якого працівник притягується до дисциплінарної відповідальності. Виконання всіх цих вимог є безумовною запорукою правильного та законного оформлення прийнятого роботодавцем рішення, що одночасно виступає гарантією дотримання трудових прав працівників.
Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду у постановах від 22 липня 2020 року у справі № 554/9493/17, від 28 лютого 2024 року у справі № 299/2637/21, від 20 вересня 2024 року у справі № 361/895/23.
Встановлено, що наказом ПАТ по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» від 27 червня 2018 року № 934 о/с ОСОБА_1 переведено з 27 червня 2018 року на посаду водія автотранспортних засобів (спецтранспорт) автотранспортної служби Рокитнянської дільниці Кагарлицької філії по експлуатації газового господарства.
Відповідно до довідки Кагарлицького відділення АТ «Київоблгаз» від 14 квітня 2021 року № 81 ОСОБА_1 працює водієм автотранспортних засобів (спецтранспорт) служби автотранспорту Кагарлицького відділення АТ «Київоблгаз» 04 березня 1985 року згідно з наказом № 34 о/с від 04 березня 1985 року.
Відповідно до розділу 4 робочої інструкції водія автотранспортних засобів служби автотранспорту ПАТ «Київоблгаз» основним завданням водія автотранспортних засобів є транспортне обслуговування працівників ПАТ «Київоблгаз».
У розділі 6 цієї робочої інструкції встановлено, що водій автотранспортних засобів несе відповідальність за невиконання чи неналежне виконання завдань і обов`язків відповідно до цієї інструкції згідно з чинним законодавством, в тому числі за порушення правил внутрішнього розпорядку. До водія можуть бути застосовані стягнення шляхом застосування до водія дисциплінарного стягнення у вигляді догани чи звільнення.
20 грудня 2019 року старший інженер з експлуатаційної діяльності направив начальнику Кагарлицького відділення АТ «Київоблгаз» службову записку, згідно зі змістом якої згідно з програмним забезпеченням «TAVL» на аварійний виклик 20 грудня 2019 року о 7:57 год виїхала бригада, що заступила на зміну, в складі слюсаря ОСОБА_3 , водія ОСОБА_4 .. Водночас, чергова бригада у складі слюсаря ОСОБА_5 та водія ОСОБА_1 не виконала свої безпосередні службові обов`язки, а саме не здійснили виїзд на аварійний виклик бригади аварійної служби в терміни, визначені пунктом 8.1 Розділу VIII «Правил безпеки систем газопостачання», що могло призвести до небезпечних наслідків.
20 грудня 2019 року ОСОБА_1 надав пояснення про те, що після надходження о 07:40 год виклику аварійної служби здійснив приготування автомобіля до виїзду та відлучився для оформлення шляхового листа. В цей час на робоче місце прибув змінний водій і здійснив виїзд автомобілем, приготуванням якого займався ОСОБА_1 , о 07:50 год.. О 08:17 год. приблизно автомобіль повернувся в гараж. ОСОБА_1 наголошує на тому, що на заявку автомобіль був поданий вчасно та він мав за 5 хвилин відбути за адресою виклику, що можуть посвідчити присутні на той час майстер, старший майстер.
Приймальник аварійних замовлень ОСОБА_6 надав 20 грудня 2019 року пояснювальну про те, що 07:33 год надійшов аварійний виклик. Дані в комп`ютерну програму ОСОБА_6 вносив до 07:44 год.. Автомобіль виїхав за викликом о 07:56 год. з бригадою, яка заступила на зміну, з огляду нащо в заявку ОСОБА_6 вніс слюсаря іншої бригади.
Наказом АТ «ОГС «Київоблгаз» від 23 грудня 2019 року № 4401 о/с за неналежне виконання посадових обов`язків, а саме за невиїзд на аварійний виклик бригади аварійної служби в терміни, передбачені пунктом 8.1 розділу VIII «Правил безпеки систем газопостачання» оголошено догану, зокрема, водію автотранспортних засобів служби автотранспорту ОСОБА_1 .. З наказом ОСОБА_1 ознайомлений 10 січня 2020 року відповідно до його розписки на наказі.
07 лютого 2020 року голова комісії по трудових спорах направила лист ОСОБА_1 з запрошенням на засідання комісії, призначене на 18 лютого 2020 року об 11:00 год..
06 березня 2020 року Первинна профспілкова організація АТ «Київоблгаз» направило ОСОБА_1 запрошення на засідання комісії, призначене на 27 березня 2020 року об 11:00 год..
Наказом ПАТ по газопостачанню «Київоблгаз» від 07 червня 2017 року № 03,2-110-140 затверджено Положення про преміювання працівників ПАТ «Київоблгаз» за виявлення порушень вимог Кодексу газорозподільних систем (а.с.126-128 том 1).
Відповідно до пункту 2.3 цього Положення рішення про преміювання працівників, що приймали участь у виявленні порушень та відшкодуванні заподіяної шкоди підприємству, приймає голова правління на підставі відповідного подання керівника структурного підрозділу товариства, погодженого з директором з безпеки згідно затвердженої форми (Додаток 1). Премія затверджується окремим наказом голови правління товариства.
У пунктах 2.4, 2.5 цього положення визначено, що преміювання працівників, які виявили несанкціонований газопровід згідно підпункту 1 абзацу другого пункту 2.1 даного положення, здійснюється у розмірі 10 000 грн за кожне самовільне підключення до мереж газопостачання (самовільно під`єднаний газопровід). Преміювання працівників, які виявили несанкціонований відбір природного газу, згідно з підпунктами 2, 3, 4, 5 абзацу другого пункту 2.1 даного положення 9крім несанкціонованого газопроводу), завдяки яким підприємству відшкодовано заподіяну шкоду, здійснюється у розмірі до 10% включно, від коштів, що надійшли на рахунок підприємства за вирахуванням ПДВ.
У пункту 2.6 цього Положення роботодавець визначив, що витрати на преміювання здійснюються з фонду оплати праці, носять разовий характер і відносяться до інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Дія дисциплінарних стягнень на них не розповсюджується.
Наказом АТ «ОГС «Київоблгаз» від 31 січня 2019 року № 110-30-0119 введено в дію з 01 лютого 2019 року Положення про преміювання працівників ПАТ «Київоблгаз» за виявлення порушення вимог Кодексу газорозподільних систем. Водночас, Положення в редакції, затвердженій цим наказом, до суду не надано.
Наказом АТ «ОГС «Київоблгаз» від 10 червня 2019 року № 110-143-0619 внесено зміни до пункту 2.4 цього Положення шляхом збільшення розміру премії за виявлення працівниками підприємства несанкціонованого газопроводу до 25 000 грн.
З урахуванням викладеного та за встановлених обставин справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем в ході розгляду справи не доведено обґрунтовані мотиви, які слугували підставою для оголошення ОСОБА_1 догани, а тому, наявні підстави для визнання неправомірним та скасування наказу АТ «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» від 23.12.2019 року № 4401 о/с про оголошення догани водію автотранспортних засобів служби автотранспорту ОСОБА_1 ..
За недоведеністю роботодавцем наявності в діях позивача складу дисциплінарного проступку як обов`язкової умови для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, суд першої інстанції дійшов по суті правильного висновку, що відповідач оголосив позивачу догану без законних на те підстав.
Суд апеляційної інстанції також погоджується з висновками суду першої інстанції в частині відмови позовних вимог щодо стягнення з АТ «Оператор газорозподільчої системи «Київоблгаз» безпідставно утримані компенсаційні виплати у розмірі 21 600 грн, оскільки преміювання працівників знаходиться в межах повноважень роботодавця та залежить від вчинених працівником дій, наслідки яких можуть бути підставою для преміювання згідно з положенням про преміювання.
Доводи апеляційної скарги про наявність підстав для стягнення компенсаційних виплат у розмірі 21600 грн, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки позивачем не надано доказів, які б підтверджували наявність підстав для виплати позивача вказаних компенсаційних виплат згідно Положення про преміювання.
Вимога яка заявлена в апеляційній скарзі про стягнення з відповідача на користь позивача заподіяної майнової та моральної шкоди у розмірі 200 000 грн, задоволенню не підлягає, оскільки така вимога не була заявлена в позовній заяві в суді першої інстанції, та судом першої інстанції не розглядалась.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, і не може бути скасовано з підстав, викладених у апеляційній скарзі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.374, 375 ЦПК України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 вересня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено «26» січня 2026 року.
Головуючий суддя Л.П. Сушко
Судді Є.В. Болотов
С.Г. Музичко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua