Постанова від 18 січня 2026 р. у справі №362/9041/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

апеляційне провадження №33/824/719/2026

справа №362/9041/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2026 року м.Київ

Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Поліщук Н.В.,

за участю захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Янчука А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , на постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18 листопада 2025 року

у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, ФОП, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 ,-

встановив:

Відповідно до даних протоколу про адміністративне правопорушення ВАД №966111 від 07 листопада 2025 року, ОСОБА_1 , 07 листопада 2025 року близько 12:00 години в м. Васильків, Васильківський академічний ліцей "Престиж", ухилився від виконання передбачених законодавством батьківських обов`язків, щодо виховання свого сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме дитина принесла до навчального закладу "часничок», який вибухає та кидався ним разом із іншими учнями. Вчинив правопорушення, передбачене частиною 1 статті 184 КУпАП.

Постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18 листопада 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого частиною 1 статті 184 КУпАП накладено адміністративне стягнення у виді попередження.

Не погодившись з прийнятою постановою, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, що містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що суд у постанові виклав обставини, які не відповідають фактичним даним справи, зокрема безпідставно зазначив про визнання вини та підтвердження факту нібито принесення дитиною до школи вибухонебезпечного предмета, хоча в судовому засіданні вина заперечувалася, заявлялося клопотання про закриття провадження, а також пояснювалося, що жодного такого предмета дитина не приносила, що підтверджується показами однокласників, класного керівника та батьків інших дітей.

Суд не встановив і не дослідив жодного належного та допустимого доказу складу правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 184 КУпАП, не довів факту ухилення від батьківських обов`язків, причинного зв`язку, наслідків чи системності такої поведінки, обмежившись лише припущеннями. При цьому, не допитано свідків, не досліджено жодного предмета, не перевірено пояснень посадової особи поліції та не надано оцінки доводам про відсутність події правопорушення, що свідчить про порушення презумпції невинуватості.

Клопотання про закриття справи за пунктом 1 частини 1 статті 247 КУпАП залишене без будь-якої оцінки. Постанова не містить мотивованого обґрунтування, аналізу доказів і встановлених юридичних фактів.

Звертає увагу, що стаття 184 КУпАП є бланкетною нормою і потребує посилання на конкретні порушені правила, чого суд не зробив, порушивши вимоги статті 7 КУпАП.

Звертає увагу, що якщо дитина перебуває у школі під час навчального процесу, відповідальність за нагляд і безпеку несе педагог і заклад освіти, а не батьки. Усі наведені в постанові обставини не підтверджені доказами або прямо спростовані поясненнями сторони захисту.

Мотивуючи наведеним, просить постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18 листопада 2025 року скасувати, провадження у справі закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП. У разі не можливості прийняти нове рішення - направити справу на новий розгляд, з урахуванням необхідності дослідити докази та встановити фактичні обставини.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вказує, що текст постанови не було вручено ОСОБА_1 в день проголошення, а про зміст постанови скаржник дізнався лише 28 листопада 2025 року.

Також в обґрунтування поважності пропуску строку на апеляційне оскарження посилається на ракетні та шахедні атаки, постійні відключення електроенергії, стан здоров`я, зокрема на те, що скаржник має інвалідність ІІ групи та самостійно виховує дитину.

Просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Васильківського міськрайонного суду Київської області.

Відповідно до статті 289 КУпАП скаргу на постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов у справах про порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, та/або у справах про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу, за заявою особи, щодо якої винесено постанову.

Вирішуючи питання за клопотанням ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд враховує таке.

З відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі судових рішень, убачається, що текст оскаржуваної постанови надіслано судом до реєстру 18 листопада 2025 року, зареєстровано 22 листопада 2025 року, оприлюднено 24 листопада 2025 року (а.с. 22-23).

Установлено, що копію оскаржуваної постанови ОСОБА_1 отримав 01 грудня 2025 року, що підтверджується даними його розписки на останньому аркуші матеріалів справи про адміністративне правопорушення.

З даних відтиску Васильківського міськрайонного суду Київської області убачається, що апеляційну скаргу подано 01 грудня 2025 року.

За установлених обставин апеляційний суд доходить висновку, що строк на апеляційне оскарження постанови підлягає поновленню з огляду на те, що текст постанови не було вручено ОСОБА_1 у день її проголошення, а фактично копію постанови він отримав лише 01 грудня 2025 року. Апеляційну скаргу подано протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, що свідчить про відсутність зволікання з боку скаржника та належну реалізацію ним права на апеляційне оскарження.

Вирішуючи питання за апеляційною скаргою по суті, апеляційний суд зазначає про таке.

Частиною 1 статті 184 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Згідно статті 150 СК України визначені обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, зокрема, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; батьки зобов`язані поважати дитину; передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї; забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини; забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Відповідно до частин 1, 6 статті 12 Закону України "Про охорону дитинства" виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Статтею 35 Закону України "Про охорону дитинства" встановлено, що особи, винні у порушенні вимог законодавства про охорону дитинства, несуть цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законів України.

Із даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №966111 від 07 листопада 2025 року убачається, що ОСОБА_1 , 07 листопада 2025 року близько 12:00 години в м. Васильків, Васильківський академічний ліцей "Престиж", ухилився від виконання передбачених законодавством батьківських обов`язків щодо виховання свого сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме дитина принесла до навчального закладу "часничок", який вибухає, та кидався ним разом із іншими учнями.

З даних рапорту від 07 листопада 2025 року убачається, що 07 листопада 2025 року о 12:01 надійшло повідомлення із служби 102 про те, що 07 листопада 2025 року о 12:01 за адресою Обухівський район, м. Васильків, вулиця Київський шлях, 135, ліцей «Престиж`троє учнів принесли до школи "часничок" - невеликі кульки наповнені дрібним камінням, яке при кидку вибухає (а.с. 4).

З даних письмових пояснень заступника директора опорного закладу освіти "Васильківський академічний ліцей "Престиж" від 07 листопада 2025 року убачається, що 07 листопада 2025 року близько 12:00 години директор ОЗО ВАЛ "Престиж" ОСОБА_3 зробила виклик за номером "102" з приводу факту використання учнями 7-А і 7-Б класів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вибухонебезпечних предметів "часничок" на території навчального закладу (а.с. 5).

З даних доповідної записки вчителя історії ОСОБА_7 убачається, що 07 листопада 2025 року після першого уроку під час перерви на першому поверсі вона побачила учнів 7-А класу ОСОБА_8 та ОСОБА_2 та учня 7-Б класу Ігнатенка Нікіту, які тримали в руках маленькі кульки, які видавали звук вибуху. ОСОБА_7 зробила їм зауваження, повернула у бік кабінету трудового навчання та їй під ноги полетіла кулька, яка вибухнула та загорілась червоним кольором (а.с. 6).

Відхиляючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд зазначає про таке.

Як убачається з матеріалів справи, 07 листопада 2025 року у Васильківському академічному ліцеї «Престиж» мала місце подія, пов`язана із використанням учнями навчального закладу предметів типу «часничок», що супроводжувалося вибухоподібним ефектом, у зв`язку із чим адміністрацією ліцею здійснено виклик поліції. Зазначені обставини підтверджуються даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №966111 від 07 листопада 2025 року, рапорту працівника поліції, письмових пояснень заступника директора навчального закладу та доповідної записки вчителя історії ОСОБА_7 .

Наведені докази є належними та допустимими, узгоджуються між собою за змістом, часом, місцем і характером події та у сукупності підтверджують факт перебування неповнолітнього ОСОБА_2 серед учнів, які використовували вказані предмети на території навчального закладу, що стало підставою для втручання поліції та створило загрозу безпеці учасників освітнього процесу.

Доводи апеляційної скарги про те, що дитина нібито не приносила до школи жодних вибухонебезпечних предметів, а відповідні обставини спростовуються поясненнями однокласників, класного керівника та батьків інших дітей, є безпідставними, оскільки жодних письмових пояснень таких осіб, заяв про виклик свідків чи інших доказів на підтвердження зазначених тверджень стороною захисту до матеріалів справи не подано. Самі по собі твердження скаржника без їх доказового підтвердження не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Посилання апелянта на те, що суд першої інстанції неправильно зазначив у постанові про визнання вини, не спростовують правильності висновків суду по суті справи, оскільки навіть за умови заперечення вини особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд має право покласти в основу рішення інші докази, яким надано належну оцінку. При цьому апеляційний суд зазначає, що вирішальним для притягнення до відповідальності за статтею 184 КУпАП є не формальне визнання чи невизнання вини, а установлення факту неналежного виконання батьківських обов`язків, що у даній справі підтверджується наявними у матеріалах провадження доказами.

Аргументи скаржника про те, що під час перебування дитини у школі відповідальність за її поведінку несе виключно педагог або заклад освіти, апеляційний суд вважає безпідставними. Передача дитини на навчання до закладу освіти не звільняє батьків від обов`язку належного виховання дитини, формування у неї безпечних моделей поведінки та контролю за дотриманням загальноприйнятих норм, що прямо передбачено частиною другою статті 150 СК України. Сам факт використання дитиною небезпечних предметів у навчальному закладі свідчить про недоліки у такому вихованні, незалежно від здійснення поточного нагляду педагогічними працівниками.

Доводи апеляційної скарги про не дослідження доказів, порушення презумпції невинуватості та необґрунтоване залишення без розгляду клопотання про закриття провадження за пунктом 1 частини 1 статті 247 КУпАП не знайшли свого підтвердження. З матеріалів справи убачається, що суд першої інстанції дослідив усі надані докази, дав їм оцінку в сукупності та дійшов обґрунтованого висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Відсутність у постанові окремого формального викладення мотивів відхилення кожного клопотання не свідчить про істотне порушення процесуальних норм, якщо з мотивувальної частини рішення у цілому убачається позиція суду щодо відсутності підстав для закриття провадження.

З урахуванням наведеного, апеляційний суд доходить висновку, що постанова Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18 листопада 2025 року постановлена з додержанням вимог матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з установленими судом обставинами та не спростовують правильності зроблених судом висновків. Відтак, апеляційний суд робить висновок про відсутність підстав для скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18 листопада 2025 року у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 184 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18 листопада 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Н.В. ПОЛІЩУК