Постанова від 26 листопада 2025 р. у справі №2-3423/12 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження Доповідач- Ратнікова В.М.

№ 22-ц/824/7212/2025

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 2-3423/12

27 листопада 2025 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Ратнікової В.М.

суддів - Борисової О.В.

- Рейнарт І.М.

при секретарі - Уляницькій М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 липня 2014 року, постановлену під головуванням судді Ковальчук Л.М., у цивільній справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «АНСУ» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в:

Заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 листопада 2012 року(справа № 2-3423/12) позов Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» заборгованість за кредитним договором № 5609845 від 30 серпня 2007 року в розмірі 25 252 доларів США 08 центів, що еквівалентно 201 839 грн. 88 коп., а також понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 018 грн. 40 коп.

У липні 2014 року заявник ТОВ «АНСУ» звернувся із заявою про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Заява обгрунтована тим, що 20 травня 2013 року Києво-Святошинським районним судом Київської області у справі № 2-3423/12 було видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ПУМБ» заборгованості в розмірі 25 252 доларів США 08 центів, що еквівалентно 201 839 грн. 88 коп., а також понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 018 грн. 40 коп.

Інформація щодо пред`явлення виконавчого документа до Відділу державної виконавчої служби та відкриття виконавчого провадження у ТОВ «АНСУ» відсутня.

16 липня 2013 року між ПАТ «ПУМБ» та ТОВ «АНСУ» був укладений договір про відступлення права вимоги № 1034/44, згідно умов якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором, що був укладений між ПАТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 .

Згідно ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 січня 2014 року було проведено заміну стягувача у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа, виданого на підставі рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 листопада 2012 року.

13 березня 2014 року ТОВ «АНСУ» звернулося до Відділу ДВС Києво-Святошинського РУЮ Київської області із заявою про надання інформації щодо перебування на виконанні вказаного виконавчого документа. Даний лист було отримано Відділом ДВС Києво-Святошинського РУЮ 18 березня 2014 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. Станом на 26 червня 2014 року відповідь з ВДВС на адресу заявника не надходила. Згодом ТОВ «АНСУ» стало відомо, що виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-3423/12 від 20 травня 2013 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ПУМБ» заборгованості у Відділі ДВС не відкривалося та на виконанні не перебувало.

При укладенні договору відступлення права вимоги та при передачі матеріалів кредитних справ виконавчий документ № 2-3423/12 від 20 травня 2013 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ПУМБ» заборгованості у ПАТ «ПУМБ» був відсутній. На адресу ТОВ «АНСУ» виконавчий документ також не надходив, тому слід вважати, що виконавчий документ було втрачено.

На даний час пропущено строк пред`явлення виконавчого документа до виконання у зв`язку з не встановленням місця перебування вказаного виконавчого документа, тривалим часом розгляду заяви про заміну сторони виконавчого провадження, не наданням Відділом ДВС Києво-Святошинського РУЮ відповіді на заяву про надання інформації щодо виконавчого листа від 20 березня 2014 року.

Враховуючи викладене, заявник ТОВ «АНСУ» просив видати дублікат виконавчого листа № 2-3423/12, виданого Києво-Святошинським районним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ПУМБ» заборгованості в розмірі 25 252 доларів США 08 центів, що еквівалентно 201 839 грн 88 коп., а також понесених витрат по сплаті судового збору в розмірі 2 018 грн 40 коп., та поновити строк пред`явлення виконавчого документа № 2-3423/12 до виконання.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 липня 2014 року заяву задоволено частково.

Поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «АНСУ» строк для пред`явлення виконавчого листа № 2-3423/12 на виконання заочного рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 листопада 2012 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

У задоволенні решти вимог відмовлено.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду першої інстанції, відповідач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій за результатом апеляційного перегляду справи просить скасувати ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 липня 2014 року у цивільній справі № 2-3423/12 в частині поновлення Товариству з обмеженою відповідальністю «АНСУ» строку для пред`явлення виконавчого документа листа № 2-3423/12 на виконання заочного рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 листопада 2012 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «АНСУ» в частині поновлення Товариству з обмеженою відповідальністю «АНСУ» строку для пред`явлення виконавчого листа № 2-3423/12 на виконання заочного рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 листопада 2012 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування змісту вимог апеляційної скарги зазначає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не повідомив відповідача (боржника) про дату судового засідання, про що вказує і текст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції. У зв`язку з чим, суд першої інстанції порушив порядок розгляду заяви, встановлений для її вирішення.

По суті вирішення питання про поновлення Товариству з обмеженою відповідальністю «АНСУ» строку для пред`явлення виконавчого листа № 2-3423/12 до виконання відповідач зазначає, що 30 серпня 2007 року між Закритим акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний банк» і ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 5609845.

Того ж дня, 30 серпня 2007 року між Закритим акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний банк» і ОСОБА_1 укладено договір застави транспортного засобу: тип: легковий седан-В; марка CHEVROLET; модель: LACETTI; 2007 року випуску.

Після того, як ПАТ «ПУМБ» направив ОСОБА_1 вимогу про дострокове повернення всієї суми кредиту та нарахованих процентів за користування кредитом в сумі 18 772,18 доларів США, він вилучив у ОСОБА_1 транспортний засіб CHEVROLET LACETTI. 2007 року та отримав згоду на добровільну реалізацію предмета застави в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором ТОВ «Астомаркст Груп».

21 червня 2010 року між ТОВ «Автомаркет Груп» (код ЄДРПОУ 33153040) та ОСОБА_1 (ідентифікаційііий код-НОМЕР_1) був укладений договір про зберігання та реалізації транспортного засобу CHEVROLET LACETTI, 2007 року випуску та 21 червня 2010 року складений акт приймання-передавання на відповідальне зберігання автотранспортного засобу марка CHEVROLET.

В такий спосіб ПАТ «ПУМБ» змусив ОСОБА_1 передати належний йому транспортний засіб, який є предметом застави, на відповідальне зберігання ТОВ «Автомаркет Груп» для пошуку потенційних покупців та направлення виручених коштів на погашення заборгованості за кредитом.

З часом належний ОСОБА_1 транспортний засіб був реалізований, а кошти у національній валюті гривні за проданий транспортний засіб були перераховані ПАТ «ПУМБ».

Вказує, що виконавчий лист на виконання заочного рішення суду у справі № 2-3423/12 не видався судом та позивач (стягувачу) ПАТ «ПУМБ» його не отримував і такі дії ПАТ «ПУМБ» відповідач вважає правильними, оскільки відбулось звернення стягнення на заставне майно, яке забезпечувало виконання ОСОБА_1 зобов`язання за кредитним договором.

Не дивлячись на продаж заставного майна та отримання коштів на рахунок ПАТ «ПУМБ», останній 16 липня 2013 року уклав договір з ТОВ «АНСУ» про відступлення права вимоги за кредитним договором.

При вирішенні питання за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «АНСУ» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання судом першої інстанції установлено, що доказів видачі виконавчого листа не надано, пред`явлення виконавчого листа до виконання не відбувалось, як і його повернення стягувачу, останнім днем пред`явлення цього виконавчого листа до виконання було 10.12.2013 року.

Додаткових доказів чи фактів на підтвердження наявності поважних причин для поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання заявник не надав та судом не встановлено, а відтак, на переконання сторони відповідача, суд першої інстанції не мав правових підстав для поновлення процесуального строку для пред`явлення виконавчого листа № 2-3423/12до виконання.

Відповідач вважає, що фактично на даний час відбувається подвійне стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором, що завдає йому матеріальних та моральних збитків.

За таких умоввважає, що при постановленні оскаржуваної ухвали суд перешої інстанції порушив норми процесуального права та неправильно застосував норми матеріального права, а тому ухвала Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 липня 2014 року у цивільній справі № 2-3423/12 підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви в частині поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

У відзиві на апеляційну скаргу представник заявника Товариства з обмеженою відповідальністю «АНСУ» - Кононов Ігор Костянтинович просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 липня 2014 року - без змін.

Зазначає, що 24.01.2014 року Києво-Святошинським районним судом Київської області було постановлено ухвалу про заміну стягувача ПАТ « Перший Український Міжнародний Банк» на його правонаступника ТОВ « АНСУ» згідно виданого Києво-Святошинським районним судом Київської області виконавчого листа № 2-3423/2012 у справі за позовом ПАТ « Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Вказану ухвалу відповідач не оскаржував, тому вона є чинною та має преюдиційне значення.

13.03.2014 року стягувач звертався до виконавчої служби (з доказами направлення) з приводу надання інформації про стан відповідного виконавчого провадження, відповіді не отримав, але було встановлено, що оригінал виконавчого документу стягувач при передачі кредитних справ не отримав також.

3 матеріалів судової справи суд встановив, що первісний кредитор ПАТ «ПУМБ» звертався до суду із заявою про фактичну видачу виконавчого листа, але відомостей про направлення виконавчого листа первісному кредитору у матеріалах судової справи не знайдено.Таким чином, судом першої інстанції встановлено, що виконавчий лист не втрачений, а фактично не видавався. Це є підставою відмови у видачі дубліката виконавчого листа.

Суд поновив стягувачу строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання з огляду на те, що дії, наведені в п.7.1., вчинялись без невиправданої затримки, стягувач звернувся із заявою про поновлення строку пред`явлення до суду. Строк пропущений з поважних причин, в тому числі судом вказано тривалий час заміни сторони стягувача, ненадання відповіді Відділом ДВС Києво-Святошинського РУЮ.

Решта відомостей, наданих відповідачем, які він наводить як протиправну поведінку первісного кредитора ПАТ «ПУМБ», сторона стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю «АНСУ» вважає такими, що не заслуговують на увагу, з огляду на те, що новому кредитору відступлено виключно право вимоги за кредитним зобов`язанням. Новий кредитор не є правонаступником всіх прав та обов`язків первісного кредитора. За протиправні дії, які передували укладенню договору відступлення, якщо навіть вони були, стягувач відповідальності нести не може, і до розгляду даної справи ці доводи правового значення не мають.

У письмовій заяві представник Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» - Лесечко Микола Володимирович, посилаючись на те, що право вимоги до ОСОБА_1 відступлено на користь нового кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю «АНСУ» (код ЄДРПОУ 36757541), на підставі договору відступлення права вимоги № 1034/44 від 16.07.2013 року, просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17.07.2014 року залишити без розгляду. Розгляд справи проводити за відсутності представника Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк».

Рух справи у суді апеляційної інстанції

23 січня 2025 року на адресу Київського апеляційного суду надійшли матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 липня 2014 року.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 23 січня 2025 року витребувано з Києво-Святошинського районного суду Київської області цивільну справу №2-3423/12 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «АНСУ» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

У лютому 2025 року від Києво-Святошинського районного суду Київської області надійшов лист № 2-3423/12/3723/2025 від 19 лютого 2025 року, згідно якого цивільну справу №2-3423/12 знищено за терміном зберігання.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 11 березня 2025 року направлено матеріали у справі № 2-3423/12 за позовом Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договоромдо Києво-Святошинського районного суду Київської області для ініціювання відновлення частково втраченого судового провадження № 2/1015/1808/2012.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області 15 вересня 2025 рокувідновлено частково втрачене судове провадження за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «АНСУ» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Після вирішення судом першої інстанції питання про відновлення частково втраченого судового провадження матеріали справи № 2-3423/12 були направлені до Київського апеляційного судудля розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 липня 2014 року.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 24 жовтня 2025 року поновлено ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарженняухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 липня 2014 року. Відкрито апеляційне провадження в цивільній справі за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 липня 2014 року у справі №2-3423/12. Справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

У судовому засіданні в суді апеляційної інстанції представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 підтримав доводи апеляційної скарги та просив скаргу задовольнити.

Представник заявника (стягувача) Товариства з обмеженою відповідальністю «АНСУ» - Кононов Ігор Костянтинович просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Представник Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» (первісний кредитор, позивач) - Лесечко Микола Володимирович просив проводити розгляд справи за відсутності представника Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк».

Відповідно до частини 3 статті 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

За наявності такого клопотання суд не вправі відкладати розгляд справи у зв?язку із неявкою цієї особи до суду.

Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 листопада 2012 рокуу справі № 2-3423/12задоволенопозов Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» заборгованість за кредитним договором № 5609845 від 30 серпня 2007 року в розмірі 25 252 доларів США 08 центів, що еквівалентно 201 839 грн 88 коп., а також понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 018 грн 40 коп.(а.с. 30-36).

Судове рішення у справі № 2-3423/12учасниками справи не оскаржувалось, набрало законної сили.

Із досліджених судом першої інстанції матеріалів цивільної справи № 2-3423/12встановлено, що позивач Публічне акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний банк» звертався до Києво-Святошинського районного суду із заявою за вх. № 8927 від 23 квітня 2013 року про видачу виконавчого листа на виконання рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 листопада 2012 року у справі № 2-3423/12, однак, в матеріалах справи відсутня відмітка про отримання представником банку виконавчого документа, як на заяві вх. № 8927 від 23 квітня 2013 року, так і у довідковому листі до справи. Не містять матеріали справи і доказів направлення виконавчого документа на адресу стягувача.

16 липня 2013 року між ПАТ «ПУМБ» та ТОВ «АНСУ» було укладено договір про відступлення права вимоги № 1034/44, за умовами якого відбулось відступлення прав вимоги за кредитним договором, що був укладений між ПАТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 (а.с. 98-127, 129-146, 151).

У грудні 2013 року новий кредитор ТОВ «АНСУ» звернувся до суду із заявою про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження, у зв?язку з переходом прав кредитора відповідно до договору відступлення № 1034/44 від 16 липня 2013 року.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 січня 2014 року замінено стягувача Публічне акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний банк» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «АНСУ» згідно виданого Києво-Святошинським районним судом Київської області виконавчого листа № 2-3423/2012 у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором(а.с. 37-39).

Інформація щодо пред`явлення первісним кредитором (стягувачем) виконавчого документа до відділу державної виконавчої служби та відкриття виконавчого провадження в матеріалах справи відсутня і таких доказів новий кредитор (стягувач) суду не надав.

13 березня 2014 року ТОВ «АНСУ» звернулося до Відділу ДВС Києво-Святошинського РУЮ Київської області із заявою щодо надання інформації про перебування на виконанні вказаного виконавчого документа. Станом на 26 червня 2014 року відповідь з ВДВС на адресу заявника не надходила.

Як встановлено судом першої інстанції і такі доводи містяться у заяві ТОВ «АНСУ» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, що ТОВ «АНСУ» стало відомо, що виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-3423/12 від 20 травня 2013 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ПУМБ» заборгованості у Відділі ДВС не відкривалося та на виконанні не перебувало. При укладенні договору відступлення права вимоги та при передачі матеріалів кредитних справ виконавчий документ у первісного кредитора ПАТ «ПУМБ» був відсутнійі наадресу ТОВ «АНСУ» (нового кредитора, стягувача) виконавчий документ також не надходив.

Задовольняючи частково заяву ТОВ «АНСУ», поновлюючи Товариству з обмеженою відповідальністю «АНСУ» строк для пред`явлення виконавчого листа № 2-3423/12 на виконання заочного рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 листопада 2012 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та відмовляючи у видачі дубліката виконавчого листа,суд першої інстанції свій висновок мотивував тим, що строк пред`явлення до виконання виконавчого листа № 2-3423/12 від 20 травня 2013 року був пропущений стягувачем з поважних причин, оскільки у лютому 2014 року було проведено заміну стягувача з ПАТ «Перший Український Міжнародний банк» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «АНСУ», тому суд першої інстанції вважав за можливе поновити Товариству з обмеженою відповідальністю «АНСУ» строк пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Відмовляючи у задоволенні заяви ТОВ «АНСУ» в частині видачі дубліката виконавчого листа № 2-3423/12, суд першої інстанції виходив із того, що виконавчий лист у справі стягувачем ПАТ «ПУМБ» не отримувався та доказів того, що виконавчий документ ним був втрачений, суду не надано, а тому суд першої інстанції не вбачав підстав для видачі правонаступнику стягувача Товариству з обмеженою відповідальністю «АНСУ» дубліката виконавчого листа у справі № 2-3423/12.

В описовій частині оскаржуваної ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 липня 2014 рокувідсутні відомості про повідомлення судом учасників справи про час та місце розгляду заяви ТОВ «АНСУ» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, як і не зазначено учасників справи, присутніх в судовому засіданні під час розгляду справи за заявою ТОВ «АНСУ».

Апеляційна скарга на судове рішення (ухвалу) Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 липня 2014 року у цій справі подана стороною відповідача (боржника) ОСОБА_1 .

Доводи і вимоги апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 стосуються оскарження судового рішення суду першої інстанції в частині задоволених вимог заяви ТОВ «АНСУ»про поновлення строку для пред`явлення до виконання виконавчих листів № 2-3423/12.

Відповідно до вимог частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами частин першої, другої, третьої та четвертої статті 367 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права, зазначає, що суд першої інстанції не повідомив його про дату судового засідання, про що вказує і текст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 в частині порушення судом першої інстанції норм процесуального права з наведених підстав, колегія суддів апеляційного суду виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 370 ЦПК України (у редакції чинній на час постановлення ухвали) заява про видачу дубліката виконавчого листа розглядається в судовому засіданні з викликом сторін і заінтересованих осіб. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про видачу дубліката.

Згідно з частиною другою статті 371 ЦПК України (у редакції чинній на час постановлення ухвали) заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який видав виконавчий лист, або до суду за місцем виконання і розглядається в судовому засіданні з повідомленням сторін, які беруть участь у справі. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк.

Результат аналізу наведених норм процесуального права дає підстави для висновку, що ЦПК України, який був чинним на час постановлення ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 липня 2014 року, передбачав обов?язок суду повідомити сторін про розгляд заяви про поновлення строку для пред?явлення виконавчого листа до виконання та видачу дубліката виконавчого листа. Явка учасників справи є їх правом, а не обов`язком. Проте, вони повинні бути належним чином повідомлені про дату судового засідання і лише за наявності таких даних суд може розглянути заяву без них.

Ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про час і місце розгляду своєї справи (частина друга статті 6 ЦПК України (у редакції, чинній на час постановлення ухвали)).

Відповідно до частин першої - четвертої статті 74 ЦПК України (у редакції чинній на час постановлення ухвали) судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судові повістки про виклик у суд надсилаються особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а судові повістки-повідомлення - особам, які беруть участь у справі з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов`язковою. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за три дні до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Положення цієї частини не поширюються на випадки, передбачені абзацом другим частини третьої статті 191 цього Кодексу.

Розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, є порушенням статті 6 Конвенції.

Як встановлено колегією суддів та вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції розгляд справи за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «АНСУ» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання призначався у відкритому судовому засіданні.

В описовій частині оскаржуваної ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 липня 2014 рокувідсутні відомості про повідомлення судом учасників справи про час та місце розгляду заяви ТОВ «АНСУ» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, як і не зазначено учасників справи, присутніх в судовому засіданні під час розгляду справи за заявою ТОВ «АНСУ».

Про вказані обставини свідчать і доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 . Із наведених доводів вбачається, що він, відповідач у справі ОСОБА_1 , не отримував повідомлення про призначення судом судового засідання з питань розгляду заяви ТОВ «АНСУ»про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, що позбавило його можливості бути присутнім в судовому засіданні під час розгляду справи, а також використати наявні засоби захисту щодо надання пояснень стосовно заявлених вимог та заперечень проти заяви стягувача.

Розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

Згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, а відповідно до статті 6 Конвенції таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які мають бути справедливими.

Відповідно до частин першої-третьої статті 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 6 Конвенції передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Обов`язок суду повідомити учасників справи про місце, дату і час судового засідання є реалізацією однієї із основних засад (принципів) цивільного судочинства - відкритості судового процесу. Невиконання (неналежне виконання) судом цього обов`язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про місце, дату і час судового засідання, але й основних засад (принципів) цивільного судочинства (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року в справі № 522/18010/18).

У справі, яка переглядається, колегією суддів апеляційного суду встановлено, що суд першої інстанції розглянув заяву про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання за відсутності сторони відповідача (боржника) та без вжиття заходів щодо належного сповіщення сторони відповідача про розгляд справи за заявою ТОВ «АНСУ», що призвело до порушення порядку вирішення питання про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, встановленого цивільним процесуальним законодавством.

В цій частині доводи апеляційної скарги відповідача (боржника) ОСОБА_1 знайшли своє підтвердження.

Надаючи оцінку зібраним у справі доказам, з урахуванням додатково поданих пояснень відповідача (боржника) ОСОБА_1 в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду виходить з такого.

У статті 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до статті 1 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін.

Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред`явлення виконавчого документу до виконання до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк, якщо інше не передбачено законом - частина 2 статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції Закону N 606-XIV від 21 квітня 1999 року, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Таке право стягувача передбачено також нормою статті 371 ЦПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Зазначений строк є процесуальним, а отже, може бути поновлений за наявності поважних для цього підстав за заявою заявника.

Фактичні обставини справи на підставі наданих учасниками справи та досліджених судом доказів вказують на те, що заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 листопада 2012 року у справі № 2-3423/12, яким задоволенопозов Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором набрало законної сили, та позивач (стягувач) ПАТ «Перший Український Міжнародний банк» звертався до Києво-Святошинського районного суду із заявою за вх. № 8927 від 23 квітня 2013 року про видачу виконавчого листа на виконання судового рішення у справі № 2-3423/12.

Строки пред`явлення виконавчих документів до виконання, переривання строку давності пред`явлення виконавчого документа до виконання, поновлення пропущеного строку визначені Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до частини першої статті 22 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції Закону N 606-XIV від 21 квітня 1999 року, чинній на час виникнення спірних відносин) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Згідно із частиною другою статті 22 Закону України «Про виконавче провадження» строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.

Отже, за загальним правилом, виконавчий лист, виданий на підставі рішення суду у цивільній справі, може бути пред`явлений до примусового виконання протягом одного року з наступного дня після набрання рішенням законної сили.

Досліджені колегією суддів матеріали справи свідчать про те, що заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 листопада 2012 року у справі № 2-3423/12, яким задоволенопозов Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, учасниками справи не оскаржувалось, набрало законної сили відповідно до вимог статті 223 ЦПК України (в редакції, чинний на час розгляду справи) 11 грудня 2012 року.

Отже, за загальним правилом виконавчий лист на примусове виконання судового рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 листопада 2012 року у справі № 2-3423/12підлягав пред`явленню стягувачем до примусового виконання протягом одного року, тобто до 11 грудня 2013 року (в редакції Закону України «Про виконавче провадження» N 606-XIV).

Позивачем (стягувачем) ПАТ «ПУМБ»виконавчий лист № 2-3423/12до органу, який здійснює примусове виконання рішень, не пред?являвся і вказані обставини підтверджуються довідкою ПАТ «ПУМБ» від 26 червня 2014 року, що досліджувалась судом першої інстанції.

До спливу строку пред`явлення стягувачемвиконавчого листа№ 2-3423/12 до примусового виконання відбулось відступлення прав вимоги за кредитним договором, що був укладений між ПАТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 , а саме, 16 липня 2013 року між первісним кредитором (позивачем, стягувачем) ПАТ «ПУМБ» та ТОВ «АНСУ» укладено договір про відступлення права вимоги № 1034/44 (а.с. 98-127, 129-146, 151).

З дня набуття права вимоги до ОСОБА_1 (16 липня 2013 року) новий кредитор ТОВ «АНСУ»виконавчий лист № 2-3423/12до органу, який здійснює примусове виконання рішень, у строк до 11 грудня 2013 року (підлягав пред`явленню стягувачем до примусового виконання) не пред?явив і такі обставини не заперечував заявник ТОВ «АНСУ» під час судового розгляду справи в суді першої інстанції.

Встановлено, що у липні 2014 року новий кредитор (стягувач) ТОВ «АНСУ» звернувся із заявою про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа № 2-3423/12 до виконання (провадження №2/1015/1808/2012).

Строк пред`явлення виконавчого документа до виконання є одним із видів процесуальних строків, які передбачені статтею 120 ЦПК України.

Згідно зі статтею 127 ЦПК України суд поновлює або продовжує строк, встановлений відповідно законом або судом, за клопотанням сторони або іншої особи у разі його пропущення з поважних причин.

Суд при вирішенні питання про поновлення строку для пред`явлення до виконання виконавчого документа повинен з`ясувати питання щодо причин пропуску цього строку та залежно від характеру цих причин зробити висновок про їх поважність чи неповажність, дійти висновку про наявність чи відсутність підстав для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Поважними можуть бути визнані лише ті причини, що виникли внаслідок обставин, об`єктивно незалежних від волі заінтересованої особи, які безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк.

У своїй заяві новий кредитор (стягувач) ТОВ «АНСУ»зазначав, що на даний час пропущено строк пред`явлення виконавчого документа до виконання у зв`язку з невстановленням місця перебування виконавчого документа, тривалим часом вирішення питання заміни сторони виконавчого провадження, не наданням відділом ДВС Києво-Святошинського РУЮ відповіді на заяву про надання інформації від 20 березня 2014 року.

Метою поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання є захист інтересів добросовісного стягувача, який пропустив строк з поважних причин. Поважними можна вважати причини, які не залежали від волі стягувача.

Питання про поважність причин пропуску строків є оціночним. Поважність причин може залежати від таких обставин, як поведінка заявника (бездіяльність або незаінтересованість в питаннях звернення судового рішення до виконання), інших осіб, обставин, які безпосередньо унеможливлюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, які виникли об`єктивно, так і від чинників, що не пов`язані з людським фактором, що підтверджуються належними і допустимими засобами доказування.

Із обставин, встановлених судовим рішенням (ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 січня 2014 року) у цивільній справі № 2-3423/12 (провадження №2/1015/1808/2012) щодо заміни стягувача ПАТ «Перший Український Міжнародний банк» на його правонаступника ТОВ «АНСУ» згідно виданого Києво-Святошинським районним судом Київської області виконавчого листа № 2-3423/2012, а також наданих ТОВ «АНСУ» письмових доказів до заяви про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання вбачається, що придбання ТОВ «АНСУ»права вимоги до боржника ОСОБА_1 (16 липня 2013 року) відбулось до спливу річного строку пред`явлення стягувачемвиконавчого листа № 2-3423/12до примусового виконання, який у строк до 11 грудня 2013 року, як первісним кредитором ПАТ «ПУМБ», так і новим кредитором ТОВ «АНСУ», пред?явлено до виконання не було.

Ходом виконання виконавчого листа № 2-3423/12 новий кредитор ТОВ «АНСУ» почав цікавиться наприкінці 2013 року, про що свідчить подана ним у грудні 2013 року заява про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження, у зв?язку з переходом прав кредитора відповідно до договору відступлення № 1034/44 від 16 липня 2013 року, та у березні 2014 року ТОВ «АНСУ» звернулось до Відділу ДВС Києво-Святошинського РУЮ щодо відкриття виконавчого провадження згідно виконавчого листа у справі № 2-3423/12.

Висновок суду першої інстанції про те, що заявником (новим кредитором) ТОВ «АНСУ» пропущено строк пред?явлення виконавчого листа до виконання з поважних причин, оскільки у лютому 2014 року було проведено заміну стягувача з ПАТ «Перший Український Міжнародний банк» на його правонаступника ТОВ «АНСУ», не ґрунтується на вимогам закону з огляду на те, що обов`язковою умовою для процесуального правонаступництва є звернення із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання або його поновлення за рішенням суду.

Такі обставини в рамках розгляду справи № 2-3423/12 (провадження №2/1015/1808/2012) за заявою ТОВ «АНСУ» про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження, у зв?язку з переходом прав кредитора відповідно до договору відступлення № 1034/44 від 16 липня 2013 року, судом першої інстанції не перевірялись та не встановлювались.

При цьому, строки розгляду судом заяви, поданої з даного процесуального питання щодо заміни сторони стягувача згідно виданого Києво-Святошинським районним судом Київської області виконавчого листа № 2-3423/2012, яка подана новим кредитором ТОВ «АНСУ» у грудні 2013 року та розглянута судом 24 січня 2014 року, не вплинули на реалізацію правонаступником стягувача ТОВ «АНСУ»дій відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» N 606-XIV, зокрема, щодо з?ясування питання про місцеперебування виконавчого документа та факту відсутності відкритого виконавчого провадження до 11 грудня 2013 року, проте таким, наданим законом правом стягувач ТОВ «АНСУ» не скористався.

Отже, звернувшись до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання у липні 2014 року, правонаступник первісного стягувачаТОВ «АНСУ» пропустив річний строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Такий строк не перервався відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження» та не поновлювався судом.

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, усі дії вчинені (або не вчинені) первісним кредитором (стягувачем) є обов`язковими та мають такі ж правові наслідки і для правонаступника цієї сторони.

Як встановлено колегією суддів апеляційного суду та вбачається з матеріалів справи, що заявником ТОВ «АНСУ»не наведено обґрунтованих аргументів та переконливих доказів, які могли б свідчити про об`єктивну неможливість вчинення, як первісним кредитором (позивачем, стягувачем) ПАТ «Перший Український Міжнародний банк», так і правонаступником первісного стягувачаТОВ «АНСУ», всіх необхідних і можливих дій, починаючи з 11 грудня 2012 року протягом року, для реалізації своїх прав, як кредитора (стягувача), для своєчасного отримання виконавчого листа № 2-3423/2012та пред`явлення його до виконання у строки, визначені Законом України «Про виконавче провадження».

На підставі правової оцінки обставин, якими обґрунтовувалися вимоги заяви та заперечення учасників справи, установивши, що строк для пред`явлення виконавчого листа № 2-3423/2012до виконання сплив, а підстави для його поновлення відсутні, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про відмову у задоволенні заяви ТОВ «АНСУ» в частині вимог про поновленням пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Постановляючи оскаржувану ухвалув частині поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, суд першої інстанції не звернув уваги на вказані обставини, не перевірив їх належним чином, не взяв до уваги приведені норми закону, не дослідив усіх наданих заявником доказів в обґрунтування заяви про поновленням пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, та не надав їм належної оцінки.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного суду вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги відповідача (боржника) ОСОБА_1 та достатніми для скасування оскаржуваної ухвали в частині вирішення вимог ТОВ «АНСУ» про поновлення строку для пред`явлення до виконання виконавчого листа № 2-3423/12.

До того ж, під час перегляду справи в суді апеляційної інстанції встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме, право учасника справи знати про дату, час і місце розгляду своєї справи. Порушення зазначених вимог законодавства, якими обґрунтовує свою апеляційну скаргу відповідач (боржник) ОСОБА_1 , відповідно до пункту 3 частини третьої статті 376 ЦПК України є обов`язковою підставою для скасування апеляційним судом судового рішення суду першої інстанції.

Неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушенням норм процесуального права у справі, яка переглядається, призвело до неправильного вирішення питання про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, а це, відповідно до статті 376 ЦПК України, є підставою для скасування апеляційним судом ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 липня 2014 року в цій частині та ухвалення нового судового рішення по суті заявлених вимог ТОВ «АНСУ» про поновлення пропущеного строку для пред`явлення до виконання виконавчого листа № 2-3423/12, які з установлених колегією суддів апеляційного суду обставин справи та наведених мотивів в редакції даної постанови не підлягають задоволенню.

Судове рішення першої інстанції в частині вирішення вимог щодо видачі дубліката виконавчого листавідповідачем ОСОБА_1 не оскаржується, а тому суд апеляційної інстанції, відповідно до принципу диспозитивності, не має права робити висновків щодо неоскарженої частини рішення.

Згідно з частиною 13 статті 141, підпунктами «б», «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції має вирішити питання щодо нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, у випадку скасування та ухвалення нового рішення або зміни судового рішення; щодо розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог - частина 2 статті 141 ЦПК України.

З урахуванням висновку суду апеляційної інстанції щодо суті апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 , скасування оскаржуваного судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги та прийняття нового судового рішення про відмову в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «АНСУ» про поновлення пропущеного строку для пред`явлення до виконання виконавчого листа, понесені відповідачем ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 605,60 грн підлягають стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «АНСУ».

Керуючись ст.ст. 55, 129-1 Конституції України, ст. 514 ЦК України, ст.ст. 1, 22, 24 Закону України «Про виконавче провадження ( в редакції Закону № 606 Х1У від 21.04.1999 року), ст.ст.6, 10, 74, 127, 370, 371 ЦПК України ( в редакції чинній на час постановлення оскаржуваної ухвали), ст.ст. 141, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 липня 2014 року в частині задоволених вимог заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «АНСУ» про поновлення строку для пред`явлення до виконання виконавчого листа № 2-3423/12скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення.

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «АНСУ» про поновлення пропущеного строку для пред`явлення до виконання виконавчого листа на виконання заочного рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 листопада 2012 року у справі № 2-3423/12 за позовом Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АНСУ» (код ЄДРПОУ 36757541) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 605,60 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: Судді: