Постанова від 20 січня 2026 р. у справі №948/246/25 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 948/246/25 Номер провадження 22-ц/814/369/26Головуючий у 1-й інстанції Косик С. М. Доповідач ап. інст. Триголов В. М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2026 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючий суддя: Триголов В.М.

Судді: Дорош А.І., Лобов О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Акцент-Банк» на рішення Машівського районного суду Полтавської області від 11 червня 2025 року по справі за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

У березні 2025 року Акціонерне товариство «Акцент-Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позов обґрунтовано тим, що з метою отримання банківських послуг відповідач 15.07.2021 року приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку та отримала кредит у розмірі 10000,00 грн, строком на 38 місяців зі сплатою процентів у розмірі 75,00% щорічно.

Станом на 24.03.2025 року заборгованість відповідача за кредитним договором склала 17696,58 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача та судові витрати в розмірі 2 422,40 грн.

Рішенням Машівського районного суду Полтавської області від 11 червня 2025 року позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент - Банк» заборгованість за кредитним договором від 15.07.2021 року, в розмірі 8778,62 грн. та сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1201,66 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

В апеляційній скарзі Акціонерне товариство «Акцент-Банк», посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.

В обгрунтування скарги апелянт зазначає, що відповідачем в Анкеті-Заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку надано згоду на використання електронного підпису.

Вказує, що договір з усіма умовами кредиту, такими як відсоткова ставка, строк, розмір, тощо підписано відповідачем за допомогою електронного підпису, який має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та прирівнюється до власноручного підпису, що свідчить про укладеність між сторонами кредитного договору.

В іншій частині рішення суду першої інстанції сторонами не оскаржується та у відповідності до вимог частини першої статті 367 ЦПК України не переглядається апеляційним судом.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою 1 розділу V Цивільного процесуального кодексу України.

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (частини четверта, шоста статті 19, стаття 274 ЦПК України).

Апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (частина перша статті 369 ЦПК України). Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи (частина 13 статті 7 ЦПК України).

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги а також заявлених позовних вимог, приходить до висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги з таких підстав.

За правилами частин першої, другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Судом першої інстанції вірно встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 15 липня 2021 року відповідач ОСОБА_1 підписала анкету - заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку, на підставі якої відповідачем ініційовано встановлення кредитного ліміту на її банківський рахунок та отримання платіжної картки. Відповідач підтвердила, що дана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування, розташованими в рекламному буклеті, складають між нею і банком договір про надання банківських послуг, ознайомилась з договором про надання банківських послуг до його укладення і згодна з його умовами, примірник договору згодна отримати шляхом самостійної рооздруківки з офіційного сайту банку (а.с.7).

15 липня 2021 року ОСОБА_1 підписала простим електронним підписом шляхом підтвердження дзвінком з мобільного телефону заяву про надання послуги «Швидка готівка» №А201СТ155101152853 (а.с.8 на зв. - 9).

Цього ж числа ОСОБА_1 підписала паспорт споживчого кредиту «Швидка готівка», в якому визначено умови договору, зокрема строк кредитування 36 місяців, процентна ставка 75% річних, реальна річна процентна ставка 109,01% річних, загальні витрати за кредитом 15657,36 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту 25657,36 грн, розмір щомісячного платежу 712,72 грн (а.с.7 на зв. - 8).

15 липня 2021 року відповідачем підписано Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (а.с.9 на зв.).

Як вбачається з меморіального ордеру № TR.18381189.21459.898 від 15 липня 2021 року ОСОБА_1 перераховано грошові кошти у розмірі 10000,00 грн згідно договору № А201СТ155101152853 від 15.07.2021 (а.с.11 на зв.).

У виписці по кредиту, наданій позивачем, зазначено, що за період з 15.07.2021 по 23.03.2025 заборгованість відповідача ОСОБА_1 склала 17696,58 грн (а.с.12-13).

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 24 березня 2025 року заборгованість відповідача за кредитним договором від 15 липня 2021 року перед банком становить 17 696,58 грн, з яких: 8 778,62 грн заборгованість за тілом кредиту; 8 917,96 грн - заборгованість по відсоткам (а.с.10-11).

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції своє рішення мотивував тим, що наявні правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по тілу кредиту, яка на час розгляду справи не повернута відповідачем, в іншій частині позовні вимоги вважав необґрунтованими, оскільки відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді розмір відсотків за користування кредитними коштами.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком.

Встановлено, що 15 липня 2021 року між АТ «Акцент - Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, відповідно до якого остання отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.

ОСОБА_1 також підписала простим електронним підписом Паспорт споживчого кредиту «Швидка готівка», шляхом підтвердження дзвінком 15 липня 2021 року о 09 год. 34 хв. з належного їй номера телефону, що ознайомлена з Умовами та правилами надання банківських послуг (а.с.7-8).

Даючи оцінку вказаному документу (паспорту споживчого кредиту), колегія суддів виходить з висновків, викладених в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 травня 2022 року у справі № 393/126/20, згідно яких слід розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Способом підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідачем в Анкеті-Заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку надано згоду на використання електронного підпису, а також те, що договір з усіма умовами кредиту, такими як відсоткова ставка, строк, розмір, тощо підписано відповідачем за допомогою електронного підпису, суд не приймає до уваги.

Умови та правила надання банківських послуг, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в Анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім, і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Сама по собі підписана Анкета-заява про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, без надання належних та допустимих доказів, що підтверджують укладення договору, не може бути підставою для стягнення процентів за користування кредитними коштами, пені та штрафів за невиконання кредитного договору, оскільки така Анкета-заява не може розцінюватись як стандартна (типова) форма кредитного договору.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що матеріали справи не містять підтверджень, що відповідач зрозумів та ознайомився і погодився з Умовами та правилами надання банківських послуг, підписуючи Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг А-Банку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема, й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та, зокрема, саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.

Отже, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості по відсотках, так як вони не доведені позивачем.

В іншій частині рішення районного суду не оскаржується.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право залишити судове рішення без змін, а скаргу - без задоволення.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374,375, 381, 384 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Акцент-Банк» - залишити без задоволення.

Рішення Машівського районного суду Полтавської області від 11 червня 2025 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на неї подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст постанови складено 26 січня 2026 року.

Головуючий суддя: В.М. Триголов

Судді: А.І. Дорош

О.А. Лобов