Постанова від 26 січня 2026 р. у справі №159/3543/25 — Волинський апеляційний суд

Справа № 159/3543/25 Головуючий у 1 інстанції: Грідяєва М. В.

Провадження № 22-ц/802/258/26 Доповідач: Киця С. I.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2026 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого – судді Киці С. І.,

суддів – Данилюк В. А., Шевчук Л. Я.,

секретар судового засідання Черняк О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення в цивільній справі за заявою ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 18 грудня 2025 року,

В С Т А Н О В И В:

05.12.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про роз`яснення судового рішення в якій просить роз`яснити судове рішення від 20.06.2025, так як воно є незрозумілим в частині щодо максимального розміру стягнення аліментів.

Ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 18 грудня 2025 року в роз`ясненні судового рішення відмовлено.

ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на вказану ухвалу. Вважає, що ухвала постановлена судом з порушенням норм матеріального права, неправильним застосуванням норм процесуального права, а також порушує його права, як платника аліментів. Вказує, що Ковельський міськрайонний суд Волинської області видав судовий наказ по справі № 159/3543/25 про стягнення з нього аліментів і не вказав в резолютивній частині, як це передбачено в п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України, що розмір стягуваних аліментів має бути не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, чим створив суперечки і непорозуміння щодо виконання судового наказу, оскільки державний виконавець, який виконує наказ, розуміє його так, що стягненню підлягають аліменти в розмірі від доходу без обмеження максимальним розміром. Просить скасувати ухвалу Ковельського міськрайонного суду від 18 грудня 2025 року в цій справі та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Зобов`язати Ковельський міськрайонний суду Волинської області надати роз`яснення резолютивної частини судового рішення (наказу) по справі № 159/3543/25 щодо розміру аліментів, яке є нечітким та незрозумілим для належного виконання.

Відзив на апеляційну скаргу в цій справі не подавався.

Стягувач ОСОБА_2 подала заяву про розгляд справи судом апеляційної інстанції без її участі.

ОСОБА_1 подав заяву про розгляд справи судом апеляційної інстанції без його участі.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання.

Зі змісту зазначеної норми вбачається, що роз`ясненню підлягають виключно рішення суду як судові акти, ухвалені по суті позовних вимог, та, які можуть бути реалізовані, в тому числі шляхом їх виконання.

За змістом зазначеної статті незрозумілим є рішення суду, в якому припускається кілька варіантів тлумачення; роз`яснюються не висновки, яких дійшов суд, а ухвалене судове рішення; підставою для роз`яснення рішення суду є утруднення чи неможливість його виконання.

Згідно роз`ясненнями п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 року "Про судове рішення у цивільній справі", відповідно до ст. 221 ЦПК України (ст. 271 ЦПК України наразі) роз`яснення рішення суду, а не ухвали, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз`яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до виконання. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз`ясненні рішення.

При цьому у заяві про роз`яснення рішення повинно зазначатися, що саме у резолютивній частині рішення є незрозумілим, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання.

У п. 32 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що всі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою (необхідна передумова розуміння рішення сторонами та громадськістю).

Суть роз`яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповіді на нові та невирішені ним вимоги, він лише має роз`яснити положення постановленого ним рішення, які нечітко ним сформульовані, що позбавляє можливості його реалізації.

Як встановлено судом, 20.06.2025 Ковельським міськрайонним судом Волинської області в цивільній справі № 159/3543/25 було видано судовий наказ, яким з боржника ОСОБА_1 на користь стягувача ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої дитини сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Натомість, ч. 5 ст. 183 СК України встановлено, що той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку для кожної дитини.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.

Тобто, у разі видачі судом судового наказу про стягнення аліментів, їх розмір на одну дитину не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку.

Стягувач ОСОБА_2 в заяві про видачу судового наказу про стягнення аліментів посилалась на абз. 2 ч. 2 ст. 182, ч. 5 ст. 183 СК України. Ковельський міськрайонний суд Волинської області в судовому наказі від 20.06.2025 допустив порушення абз. 2 ч. 2 ст. 182, ч. 5 ст. 183 СК України і неповно виклав резолютивну частину судового наказу у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України. Відсутність у судовому наказі вказівки про граничний розмір стягуваних аліментів, який визначений законом, може вплинути на неправильність виконання судового наказу органами виконавчої служби.

Суд першої інстанції необґрунтовано відмовив у роз`ясненні судового рішення, а тому дана ухвала підлягає скасуванню у зв`язку з порушенням норм процесуального права.

Апеляційний суд, керуючись нормами п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, принципом верховенства права, ухвалює нове судове рішення про роз`яснення судового наказу.

Відтак, при стягненні з боржника ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітньої дитини сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, слід враховувати, що граничний розмір таких аліментів повинен становити не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 161, 271, 374 ЦПК України, ст.ст. 182, 183 СК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Заяву ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення задовольнити.

Роз`яснити судовий наказ Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 20 червня 2025 року в цивільній справі № 159/3543/25 за заявою ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини з ОСОБА_1 в частині граничного розміру стягуваних аліментів.

Розмір аліментів, які підлягають стягненню на підставі судового наказу Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 20 червня 2025 року в цивільній справі № 159/3543/25 з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки с. Миколаївка Красноармійського району Донецької області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , мешкає за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 30 травня 2025 року та до досягнення дитиною повноліття, не можуть перевищувати десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий – суддя

Судді