Рішення від 13 січня 2026 р. у справі №561/1328/25 — Зарічненський районний суд Рівненської області

Справа № 561/1328/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2026 року с-ще Зарічне

Зарічненський районний суд Рівненської області в складі:

судді – Світличного Р.В.,

за участю секретаря – Савич Ж.В.,

позивачки – ОСОБА_1 (дистанційно),

її представника – адвоката – Панчелюги К.М. (дистанційно),

відповідача – ОСОБА_2 (дистанційно),

його представника – адвоката– Зражевської Я.О. (дистанційно),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Зарічне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,

УСТАНОВИВ:

15 жовтня 2025 року ОСОБА_1 через свого представника – адвоката Панчелюгу К.М. звернулася до суду з вказаним позовом, у якому просила стягнути з відповідача на її користь компенсацію частини транспортного засобу, який є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя в розмірі 124830,00 грн та судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог покликається на те, що з 31 січня 2017 року до 11 січня 2023 року перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі. У шлюбі за спільні кошти ними було придбано автомобіль марки Skoda Fabia, 2008 року випуску, який 26 січня 2019 року зареєстрований за відповідачем ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу. З відповіді на адвокатський запит їй стало відомо, що спірний автомобіль був відчужений відповідачем 02 листопада 2021 року – перереєстровано на нового власника на підставі договору купівлі-продажу. Вона не надавала згоди на відчуження цього транспортного засобу, кошти від продажу автомобіля на потреби сім`ї ОСОБА_2 не витрачав та приховав від неї факт відчуження автомобіля. Покликаючись на те, що частки у спільному сумісному майні подружжя є рівними, а об`єкт поділу перебуває у володінні іншої особи, ОСОБА_1 просила стягнути з відповідача на її користь грошову компенсацію вартості половини цього автомобіля, що складає 124830,00 грн.

27 листопада 2025 року ОСОБА_2 через свого представника адвоката Зражевську Я.О. подав відзив, у якому просив відмовити в позові. Вказував, що позивачка ОСОБА_1 намагається ввести суд в оману, оскільки їй було відомо про придбання автомобіля Skoda Fabia, який згодом відчужений з її згоди. Кошти від продажу спірного автомобіля були використані на придбання автомобіля MAZDA 6, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2009 року випуску, який використовувався в сім`ї. Після розірвання шлюбу, за мировою угодою, яка була затверджена ухвалою Зарічненського районного суду Рівненської області від 29 листопада 2023 року він компенсував для позивачки в якості грошової компенсації вартості спільного автомобіля MAZDA 6 – 64600,00 грн.

У відповіді на відзив ОСОБА_1 вказує, що відповідачем не доведено, що кошти від продажу автомобіля Skoda Fabia були використані на придбання іншого автомобіля MAZDA 6 та не надано суду жодних належних та допустимих доказів цього. Їй не було відомо про відчуження спірного автомобіля Skoda Fabia. Вказує, що 02 листопада 2021 року автомобіль Skoda Fabia був зареєстрований на матір відповідача, а автомобіль MAZDA 6 був придбаний лише через вісім місяців, а тому за вказаний період кошти могли бути витрачені на будь-які інші особисті потреби ОСОБА_2 , знецінитися внаслідок інфляції, або були збережені ним особисто. Відчуження відповідачем спірного автомобіля на користь своєї матері, позивачка ОСОБА_1 вважає недобросовісними діями з наміром приховати спільне сумісне майно від поділу. А тому просила задовольнити її позовні вимоги.

В судовому засіданні позивачка та її представник пред`явлений позов підтримали, просили позов задовольнити. Позивачка додатково суду пояснила, що у них з відповідачем було два автомобілі, зокрема вони купили автомобіль MAZDA 6 та продовжували користуватися автомобілем Skoda Fabia майже до розлучення.

В судовому засіданні відповідач та її представник відповідача пред`явлений позов не визнали, просили у задоволенні позову відмовити. Відповідач в судовому засіданні додатково суду пояснив, що кошти від реалізації автомобіля Skoda Fabia вони разом з позивачкою спрямували на придбання автомобіля MAZDA 6, який уже судом між сторонами поділений .

Судом встановлено, що з 31 січня 2017 року по 11 січня 2023 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі.

Згідно інформації Головного сервісного центру МВС від 18 серпня 2025 року, 26 січня 2019 року за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі договору купівлі-продажу (СГ) було зареєстровано автомобіль Skoda Fabia, 2008 року випуску, який 02 листопада 2021 року був перереєстрований на нового власника за договором купівлі-продажу (СГ) (а.с.20).

Сторони визнають, що цей автомобіль 02 листопада 2021 року було зареєстровано за матір`ю відповідача, що в силу ч. 1 ст. 80 ЦПК України не підлягає доказуванню.

Відповідно до ч. 3ст. 65 СК України для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово.

Сторонами долучено до справи звіти про оцінку вартості транспортного засобу Skoda Fabia, 2008 року випуску. Зокрема за звітом на замовлення позивачки ОСОБА_1 ринкова вартість об`єкта оцінки станом на 02 листопада 2021 року з ПДВ становить 249660,00 грн (а.с.9). За звітом на замовлення відповідача ОСОБА_2 ринкова вартість спірного автомобіля станом на 11 листопада 2025 року становить 203904,00 грн (а.с.76).

Сторони експертним шляхом оцінили вартість спірного автомобіля, отже вважають його цінним майном.

В судовому засіданні встановлено, що позивачка ОСОБА_1 ні письмової ні усної згоди на відчуження спірного автомобіля матері відповідача не давала, ціну продажу не погоджувала, грошей від реалізації цього автомобіля не отримувала та на потреби сім`ї не використовувала ні самостійно ні спільно з відповідачем.

Згідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 127/7029/15-ц у випадку коли при розгляді вимог про поділ спільного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя не в інтересах сім`ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі. Оскільки у цьому випадку неможливо встановити дійсну вартість такого майна, визначенню підлягає ринкова вартість подібного за своїми якостями (технічними характеристиками) майна на час розгляду справи. Такий підхід є гарантією справедливої сатисфакції особі у зв`язку з припиненням її права на спільне майно.

Такий же висновок викладений у постанові Верховного Суду від 20 грудня 2023 року у справі № 127/21002/21.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених в постановах Верховного Суду.

У частині четвертій статті 65 СК України встановлено, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.

В матеріалах справи відсутні, а сторонами на подано доказів одержання сторонами коштів від реалізації спірного автомобіля, як і не надано доказів їх використання в інтересах сім`ї.

Доводи сторони відповідача про те, що між сторонами уже було вирішено судом спір про поділ спільного майна подружжя, як підставу для відмови у задоволенні цього позову судом не приймаються, оскільки попередній спір не стосується спірного автомобіля Skoda Fabia, який без згоди позивачки відчужив відповідач.

Дійсно, найбільш ефективне вирішення спору про поділ спільної сумісної власності подружжя досягається тоді, коли вимоги позивача охоплюють усе спільно набуте в шлюбі майно, що відповідає принципу процесуальної економії. У той же час, закріплений ст. 13 ЦПК України принцип диспозитивності дозволяє позивачці звернутися з позовом про поділ спільного майна, неохопленого попереднім позовом.

Покази свідка ОСОБА_3 у підтвердження відчуження автомобіля Skoda Fabia матері відповідача за ціною п`ять тисяч доларів США судом не приймаються, з огляду на те, що цей свідок є фактичним вітчимом та неофіційним чоловіком матері відповідача, а отже є особою зацікавленою у вирішенні цього спору. Окрім цього в судовому засіданні ОСОБА_3 не був очевидцем передачі п`яти тисяч доларів США від відповідача до його матері, йому не відомо, як розпорядився відповідач ніби то отриманими своєї від матері грішми, йому не відомо чи знала про указані обставини позивачка.

За обставин, які були встановлені в ході судового розгляду, суд уважає, що позов слід задовольнити.

Розподіляючи витрати на професійну правничу допомогу, суд враховує правила ч. 4 ст. 137 ЦПК України, згідно яких розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмету доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18, від 31 серпня 2020 року у справі № 301/2534/16-ц, додатковій постанові Верховного Суду від 19 листопада 2020 року в справі №734/2313/17.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір – обґрунтованим. Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Такі послуги адвоката, як подання запиту щодо реєстрації транспортного засобу, вартістю 2500,00 грн, складання тексту позовної заяви, вартістю 8000,00 грн, участь в судових засіданнях, з розрахунку 3000,00 грн за кожне засідання є очевидно завищеними та підлягають зменшенню, адже виконані адвокатом роботи не потребували багато часу та були не складними.

Виходячи з критеріїв обґрунтованості та пропорційності судових витрат, а також принципу розумності їхнього розміру, конкретних обставин справи, суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки повинен становити 3000,00 грн.

За змістом ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову – на відповідача; у разі відмови в позові – на позивача.

Керуючись ст. 12, 13, 140-141, 263-265, 273 ЦПК України

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 124830,00 грн (Сто двадцять чотири тисячі вісімсот тридцять гривень) грошової компенсації вартості частини транспортного засобу марки Skoda Fabia, 2008 року випуску.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 998,64 (Дев`ятсот дев`яносто вісім гривень шістдесят чотири копійки) судових витрат по сплаті судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3000,00 грн (Три тисячі гривень) судових витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ).

Відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Суддя Р.В. Світличний