Постанова від 26 січня 2026 р. у справі №559/4235/25 — Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 559/4235/25

Провадження № 3/559/17/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.01.2026 м. Дубно

Суддя Дубенського міськрайонного суду Рівненської області Томілін Олексій Миколайович, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 184 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №470290 від 23.09.2025 року відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Згідно з протоколом, 18.09.2025 близько 18:00 год. по вул..Львівська, 36, у м.Дубно ОСОБА_1 ухилилася від виконання передбачених ч.ч.1,2 ст.150 СК України обов*язків щодо виховання своєї малолітньої доньки ОСОБА_2 , 2019 р.н., яка порушила вимоги п.п. 6.1, 6.2, 6.6в ПДР та вимоги ч.2 ст.127 КУпАП, внаслідок чого відбулася ДТП.

Дана справа взаємопов`язана зі справою щодо ОСОБА_3 за ст. 124 КУпАП за протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР №457912 від 18.09.2025.

Відповідно до вищевказаного протоколу про адміністративне правопорушення, 18.09.2025 о 17 год. 50 хв. в м. Дубно, по вул..Львівська, 27, водій ОСОБА_3 , керуючи транспортним засобом Citroen, д.н.з. НОМЕР_1 , не була уважною, не стежила за дорожньою обстановкою та її зміною, не зменшила негайно швидкість руху т/з та безпечно не об`їхала перешкоду, яку могла виявити, внаслідок чого здійснила наїзд на велосипедистку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка керуючи велосипедом здійснила виїзд з прилеглої території на проїжджу частину на зустрічну смугу руху. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

ОСОБА_3 інкриміновано порушення вимог п. 2.3. б та п. 12.3 Правил дорожнього руху та скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

За версією сторони захисту, водій ОСОБА_3 не порушував правил дорожнього руху, оскільки не мала змоги належним чином зреагувати на перешкоду, яка раптово з`явилася на проїжджій частині. Як пояснює ОСОБА_3 , у вказаному місці та часі вона рухалася транспортним засобом Citroen, д.н.з. НОМЕР_1 , з приблизною швидкістю 40-50 км/год (до 50 км/год) у своїй смузі руху. Перед перехрестям вона раптово за 3-4 м. побачила дитину на велосипеді, яка виїхала їй назустріч на її смугу руху справа по правому боці дороги, тому здійснила екстрене гальмування та прийняла ліворуч на зустрічну смугу руху, але зіткнення з велосипедом у переднє праве крило уникнути не вдалося.

За згодою сторін судом було прийнято рішення відкласти розгляд справи відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 184 КУпАП до надходження висновку судової автотехнічної експертизи у справі щодо ОСОБА_3 за ст. 124 КУпАП.

На вирішення експерта поставлено наступні питання:

1) Як повинна була діяти водій автомобіля Citroen, д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_3 в даній дорожній обстановці, виходячи з технічних вимог ПДР, з метою забезпечення безпеки руху?

2) Чи відповідали дії водія транспортного засобу Citroen, д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_3 вимогам ПДР, якщо ні, то які пункти правил були нею порушені?

3) Чи мала технічну можливість водій транспортного засобу Citroen, д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_3 запобігти ДТП з моменту виникнення небезпеки для його руху?

4) Чи можуть бути порушення п.п.6.1, 6.2, 6.6(в) ПДР водієм велосипеду у причинно-наслідковому зв`язку із даною ДТП?

5) Дії кого з учасників дорожнього руху перебувають у причинно-наслідковому зв`язку із даною ДТП?

Висновок експертизи, копія якого долучена до даної справи, надійшов до суду 20.01.2026.

ОСОБА_1 надала суду заяву про розгляд справи без її участі на розсуд суду.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, в тому числі, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

За змістом ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, не встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст. ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, а також іншими документами.

Згідно зі ст. 252 КУпАП, оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно з ч. 1 ст. 184 КУпАП адміністративна відповідальність настає у разі ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.

Об`єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, які зокрема регламентуються законодавством.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП, полягає в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей

Неналежне виконання обов`язків щодо виховання дітей полягає у бездіяльності, внаслідок якої обов`язки по вихованню виконуються неякісно і у неповному обсязі. Таке ухилення може бути у формі бездіяльності, пов`язаної із незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання, навчання неповнолітніх дітей.

Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Так, згідно з ч. 1 ст. 150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.

Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток (ч.2 ст. 150 СК України).

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

У частині 2 п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" від 30.03.2007 N 3 визначено, що означає "не піклування про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя": незабезпечення необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складник виховання; не спілкування з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; ненадання дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяння засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявлення інтересу до її внутрішнього світу; не створення умов для здобуття нею освіти.

Отже ухиленням від виконання батьківських обов`язків не вважається будь-яка дія, а лише невиконання обов`язків, чітко передбачених законодавством, і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей.

Відповідальність за ч.2 ст. 127 КУпАП настає у разі порушення правил дорожнього руху особами, які керують велосипедами, гужовим транспортом, і погоничами тварин.

Згідно з п.п. 6.1, 6.2, 6.6в ПДР:

6.1. Рухатися по дорозі на велосипедах дозволяється особам, які досягли 14-річного віку.

6.2. Велосипедист має право керувати велосипедом, який обладнаний звуковим сигналом та світлоповертачами: спереду - білого кольору, по боках - оранжевого, позаду - червоного. Для руху в темну пору доби і в умовах недостатньої видимості на велосипеді повинен бути встановлений та увімкнений ліхтар (фара).

6.6в. Велосипедисту забороняється: рухатися по тротуарах і пішохідних доріжках (крім дітей до 7 років на дитячих велосипедах під наглядом дорослих).

Згідно з п.п.4,5 висновку судової автотехнічної експертизи №СЕ-19/118-25/17099-ІТ від 08.01.2026, невідповідність дій велосипедистки ОСОБА_2 вимогам п.п. 6.1 та 10.5 ПДР перебувають в причинному зв`язку з подією ДТП.

За таких обставин, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.184 ч.1 КУпАП, знайшла своє повне підтвердження у суді, і дії останньої вірно кваліфіковані за ознаками ст.184 ч.1 КУпАП, оскільки вона, являючись матір*ю малолітньої ОСОБА_2 , 2019 р.н., ухилялася від виконання передбачених законодавством (ст.150 СК України) обов`язків щодо виховання доньки, в результаті чого остання керувала велосипедом з порушеннями ПДР, за наслідками чого відбулася ДТП.

Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно зі ст. 17 КУпАП, у справі не встановлено.

Однак, протокол про адміністративне правопорушення складено 23.09.2025, подія мала місце 18.09.2025. Висновок судової авто технічної експертизи надійшов до суду 20.01.2026.

Згідно з ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Правовий аналіз положень КУпАП дає підстави для висновку, що закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення з підстав закінчення строків, передбачених статтею 38 КУпАП, можливо лише за умови встановлення факту вчинення особою протиправної дії чи бездіяльності, що підпадають під визначені законом ознаки адміністративного правопорушення.

Так, з положень ст. 38, п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП вбачається, що їх застосування можливе лише у випадку наявності вини особи у вчиненні правопорушення, адже у разі відсутності вини особи в правопорушенні, провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, через відсутність події і складу адміністративного правопорушення, тобто з реабілітуючої підстави.

Однак, за своєю правовою природою звільнення від відповідальності у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в порушенні закону.

Тому за умови, коли справа надійшла в провадження до суду в межах строку притягнення до адміністративної відповідальності, однак суд відповідно вирішує заявлені клопотання, досліджує докази, щоб з`ясувати, винна особа чи ні, закриття провадження по строкам, тобто з нереабілітуючої підстави, можливе тоді, коли суд зробить висновок, що немає підстав для закриття провадження з реабілітуючої підстави.

Дослідивши надані докази, суд констатує, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП, доведена. Підстав для закриття провадження в справі згідно з п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутності події та складу адміністративного правопорушення немає. Проте, ОСОБА_1 не може бути піддана адміністративному стягненню, оскільки на час розгляду справи в суді закінчився трьохмісячний строк накладення адміністративного стягнення, передбачений ч. 2 ст. 38 КУпАП. Отже, провадження по справі відносно неї за ч.1 ст. 184 КУпАП належить закрити за п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП, тобто в зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 33, 127, 184, 252, 284 КУпАП, суд -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП.

Закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 184 КУпАП на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, в зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк із дня винесення постанови до Рівненського апеляційного суду через Дубенський міськрайонний суд Рівненської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.М.Томілін