Рішення від 22 січня 2026 р. у справі №551/1111/24 — Шишацький районний суд Полтавської області

Справа №551/1111/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" січня 2026 р. Шишацький районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Сиволапа Д.С.,

секретаря судового засідання Бараненко В.В.,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку загального позовного провадження, у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Шишаки Миргородського району Полтавської області, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом відновлення межових знаків,

ВСТАНОВИВ:

21 жовтня 2024 року ОСОБА_1 звернулась до Шишацького районного суду Полтавської області з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою по АДРЕСА_1 , шляхом відновлення межових знаків.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 24.05.2023 позивач успадкувала після смерті чоловіка ОСОБА_3 земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована по АДРЕСА_1 , площею 0,1494га з кадастровим номером 5325755100:30:001:0969.

Починаючи з липня 2024 року відповідач ОСОБА_2 , яка є власницею суміжної земельної ділянки по АДРЕСА_2 , перешкоджає позивачу користуватись належною їй земельною ділянкою, не дозволяє встановлювати межові знаки, а раніше встановлені знаки вона знищила.

Ухвалою суду від 30 жовтня 2024 року відкрито провадження у справі та вирішено проводити її розгляд за правилами загального позовного провадження в зв`язку з чим призначене підготовче засідання.

У визначений судом строку відповідачем подано відзив на позовну заяву з додатками, в якому вона вказала, що заперечує проти заявлених вимог, оскільки не вчиняє жодних дій, що перешкоджають позивачу користуватись її земельною ділянкою.

Відповідь на відзив позивачем не надавалась.

За клопотанням позивача у справі призначено та проведено судову земельно-технічну експертизу, висновок якої доведено до відома учасників та долучено до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 15 грудня 2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні позивач підтримала заявлені вимоги з підстав, що наведені у позовній заяві, просила їх задовольнити. Пояснила суду, що багато років вона та її нині покійний чоловік ОСОБА_3 прожили в будинку АДРЕСА_1 .

В 2005 році чоловік здійснив приватизацію земельної ділянки під будинком в якому вони проживали.

Після смерті чоловіка в 2023 році ОСОБА_2 яка проживає в сусідньому будинку по АДРЕСА_2 без будь-якого дозволу замінила частину їх спільного паркану, що поділяє належні їм земельні ділянки, почала заявляти що їй належить ще 15 см. на землі позивача.

В зв`язку цим позивач викликала землевпорядника з м. Полтави, який подивившись на прилад та технічну документацію повідомив, що межа земельної ділянки позивача повинна проходити не по лінії спільного паркану із господарством ОСОБА_2 , а фактично ще на 80 сантиметрів вглиб сусідської земельної ділянки.

З огляду на це позивач за допомогою найманих працівників намагалась перенести паркан на 80 сантиметрів вглиб сусідньої земельної ділянки, належної ОСОБА_2 , однак відповідач не допустила проведення таких робіт та демонтувала межові знаки – металеві прути, якими позначив межу землевпорядник з м. Полтави.

При цьому жодних документів щодо встановлення межових знаків та передачу їх на зберігання він не давав. Вважає, що земельній ділянці відповідача безпідставно присвоєно кадастровий номер, оскільки має місце накладення земельних ділянок.

Відповідач ОСОБА_2 категорично заперечувала проти заявлених позовних вимог, вказуючи на те, що своїми діями жодних прав позивача вона не порушувала.

Пояснила, що в 2006 році придбала житловий будинок по АДРЕСА_2 , який розташованій на земельній ділянці. Між її земельною ділянкою та ділянкою позивача мається спільний паркан, який стоїть там багато років та ніким не переносився. З метою прикрашення території вона замінила частину паркану листом з «профнастилу», однак місце розташування паркану не змінювала.

В 2023 році вона приватизувала земельну ділянку під будинком, виготовивши необхідну земельну документацію та отримавши відповідне рішення селищної ради.

В вересні 2023 року, повернувшись з роботи, вона виявили, що позивач без її дозволу проникла на її двір та намагалась пересунути на 80 сантиметрів вглиб земельної ділянки позивача їх спільний паркан, при цьому знищила всі зелені насадження в межах цієї смуги землі. З огляду на таке самоуправство з боку позивача відповідач не дозволила встановлювати паркан на своїй земельній ділянці та викликала поліцію.

Для вирішення конфлікту залучались працівники селищної ради, які підтвердили накладання земельних ділянок згідно даних технічної документації, однак у спорі не допомогли та рекомендували звернутись до суду.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані сторонами докази та оцінивши їх в сукупності та взаємозв`язку, суд встановив наступні фактичні обставини.

Виконавчим комітетом Шишацької районної ради депутатів трудящих УРСР на ім`я ОСОБА_3 видано Свідоцтво на забудову садиби в сільських населених пунктах УРСР за адресою: АДРЕСА_1 . Земельна ділянка 0,15га виділена із земель колгоспу ім. Ілліча. Строк будівництва 1973-1975 роки. Забудова ділянки дозволена Рішення виконаного комітету від 27 квітня 1973 року № 146 (а.с.37).

Рішенням Шишацької селищної ради від 09 грудня 1993 року № 89 безкоштовно у приватну власності ОСОБА_3 передано земельну ділянку розміром 0,15га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, та 0,08га для ведення особистого підсобного господарства (а.с.20).

За заявою ОСОБА_3 від 15 серпня 2004 року в 2005 році приватним підприємцем ОСОБА_4 проведено виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки ОСОБА_3 (а.с 16-30). Обмінний файл прийнято Полтавською регіональною філією ДП «Центр ДЗК» 16.06.2005 (а.с.16).

Рішенням 23 сесії четвертого скликання Шишацької селищної ради від 24 лютого 2005 року внесено зміни в рішення селищної ради від 09 грудня 1993 року № 89 «Про передачу безоплатно у власність земельних ділянок громадянам» в частині розмірів земельних ділянок які передаються безоплатно у власність. Виходячи з фактичних меж і розмірів земельних ділянок ОСОБА_3 вирішено передати безоплатно у його власність земельні ділянки для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,1494га, для ведення особистого селянського господарства 0,0915га. (а.с.28).

Тобто з огляду на фактичний розмір земельної ділянки її розмір у відповідному акті органу місцевого самоврядування про безоплатну передачу у власність було зменшено. Отже, проблема невідповідності фактичного розміру даної земельної ділянки технічній документації щодо неї виникла ще в 2005 році.

Належну ОСОБА_3 земельну ділянку для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,1494га зареєстровано в Державному земельному кадастрі 25.06.2005 та присвоєно їй кадастровий номер 5325755100:30:001:0969, що підтверджується витягом з ДЗК НВ-5300815772024 від 08.10.2024 (а.с. 10-15).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, а належну йому земельну ділянку для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,1494га по АДРЕСА_1 з кадастровим номером 5325755100:30:001:0969 одноосібно успадкувала його дружина ОСОБА_1 , яка наразі є власником даної земельної ділянки (а.с. 7-9).

Власником суміжної земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 є відповідач ОСОБА_2 , яка на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку від 14.11.2006 придбала у ОСОБА_5 житловий будинок з господарськими будівлями за даною адресою, що розташованій на земельній ділянці фонду сільської ради (а.с. 56-63).

В 2023 році ПП «ЛАДА ІНФОРМ» на замовлення ОСОБА_2 виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо вставлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), щодо належної замовнику земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 . Кадастровий номер 5325755100:30:001:2743, площа земельної ділянки 0,1078 га (а.с.50-53).

Рішенням двадцять четвертої сесії восьмого скликання від 18.08.2023 затверджено ОСОБА_2 технічну документацію із землеустрою та передано безоплатно у її власність земельну ділянку площею 0,1078 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 5325755100:30:001:2743, яка розташована в АДРЕСА_3 (а.с.54).

Право власності ОСОБА_2 на дану земельну ділянку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав 04.09.2023 (а.с.49).

З листа підприємства яке займалось виготовленням технічної документації на землю ОСОБА_2 - ПП «ЛАДА ІНФОРМ» від 11 листопада 2024 № 11-11-001/24 слідує при розробці та виготовленні технічної документації на земельну ділянку по АДРЕСА_3 місцезнаходження точок повороту зовнішніх меж земельної ділянки детально досліджено і встановлено в натурі по фактичному їх положенню на місцевості (вони збігаються із штучними межами, а саме парканом). Згідно даних Державного земельного кадастру суміжна земельна ділянка має кадастровий номер 5325755100:30:001:0969. На наведеній схемі наведено розміщення земельних ділянок відносно одна одної зокрема спостерігається накладення земельної ділянки 5325755100:30:001:0969 на земельну ділянку 5325755100:30:001:2743 шириною 0,80 метри по всій їх спільній межі (а.с.46-48).

З пояснень сторін вбачається що конфлікт між ними з приводу межі земельних ділянок був предметом розгляду Шишацької селищної ради.

З листа Шишацької селищної ради від 23.09.2024 № К-02-16/64, адресованому заявнику ОСОБА_1 слідує, що виконавець ПП «Лада інформ» виготовив технічну документацію ОСОБА_6 , встановивши межі по фактичному розміщенні забору заявника, який стоїть з моменту виготовлення технічної документації на земельну ділянку заявника. Чому збільшено розмір земельної ділянки за забором орієнтовно на 80 см, виконавцем технічної документації з винесенням меж в натурі невідомого. Для вирішення спору заявнику рекомендовано звернутись до суду (а.с.55).

На підставі ухвали суду від 23 травня 2025 року (а.с. 127) судовим експертом Авдєєвою Н.М. проведено судову земельно-технічну експертизу на вирішення якої ставились наступні питання:

1. Який фактичний порядок користування земельними ділянками за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5325755100:30:001:0969, що належить ОСОБА_1 та за адресою: АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_2 .

2. Визначити межі, порушення меж, площу земельних ділянок та їх відповідність правовстановлюючим документам та документації із землеустрою щодо земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5325755100:30:001:0969, що належить ОСОБА_1 та за адресою: АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_2 .

26 листопада 2025 року до суду надійшов висновок експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи № 25 від 14.11.2025 (а.с. 143-154).

З висновку експерта слідує, що під час проведення експертизи здійснювалось натурне обстеження об`єкта дослідження в присутності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , використовувалась кадастрова зйомка та інша технічна документації щодо обох земельних ділянок.

Експертом зроблено наступні висновки.

Фактична площа земельної ділянки (кадастровий номер 5325755100:30:001:0969) з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 складає 0,1699 га, що більше на 0,0205га (0,1699-0,1494).

Фактична площа земельної ділянки (кадастровий номер 5325755100:30:001:2743) з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, за адресою: АДРЕСА_3 , що належить ОСОБА_2 складає 0,1079га, що більше на 0,0001га (0,1079-0,1078).

Явище як перетин досліджуваних земельних ділянок (кадастровий номер 5325755100:30:001:0969 площею 0,1494га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1 та земельної ділянки (кадастровий номер 5325755100:30:001:2743) площею 0,1078га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 та належить ОСОБА_2 та їх накладення, це помилки допущені при перенесенні інформації про земельні ділянки до ДЗК, а саме невідповідність координат до фактичного їх розташування на місцевості.

З дослідницької частини експертного висновку та кадастрової зйомки земельних ділянок слідує, що фактична площа належної ОСОБА_2 земельної ділянки з кадастровим номером 5325755100:30:001:2743 більше від визначеної технічною документацією лише на 1 кв.м. та збільшена лише за рахунок земель Шишацької селищної ради.

При цьому фактична площа належної ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером 5325755100:30:001:0969 більше від визначеної технічною документацією на цілих 0,0205га (205 кв.м.).

При цьому з кадастрової зйомки чітко слідує, що за даними технічної документації мається зміщення всієї площини земельної ділянки 5325755100:30:001:0969 (власник ОСОБА_1 ) в бік земельної ділянки з кадастровий номер 5325755100:30:001:2743 (власник ОСОБА_2 ) в порівнянні з межами земельної ділянки, яка фактично використовується ОСОБА_1 , що призводить до накладання обох земельних ділянок.

Отже суд вважає, що саме при виготовленні технічної документації на земельну ділянку з кадастровим номером 5325755100:30:001:0969 (власник ОСОБА_1 ) допущені суттєві помилки, що потягли невідповідність координат земельної ділянки у ДЗК її фактичному розташування на місцевості.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов`язує.

Відповідно до ч.1 ст. 319 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з ч.1 ст. 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Відповідно до ч.1 ст. 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до ч.1 ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Частинами 1-4 статті 106 ЗК України визначене наступне:

Спосіб закріплення спільних меж між земельними ділянками визначається за згодою власників таких земельних ділянок. Витрати на встановлення спільних меж несуть власники земельних ділянок у рівних частинах, якщо інше не встановлено угодою між ними.

Межовими знаками можуть бути природні чи штучні споруди і рубежі (річки, струмки, канали, лісосмуги, рослинні смуги, дерева, стежки, рівчаки, стіни, паркани, огорожа, шляхові споруди, бетонні або металеві стовпи, плити, моноліти, камені, інші споруди і рубежі), що збігаються із межею земельної ділянки або спеціально встановлюються на ній.

Власник земельної ділянки, землекористувач має право вимагати від власника суміжної земельної ділянки сприяння у встановленні спільних меж, а також встановлення або відновлення межових знаків, у разі якщо вони відсутні, зникли, перемістилися або стали невиразними. У разі відсутності згоди власника суміжної земельної ділянки встановлення спільних меж здійснюється за рішенням суду.

У разі якщо межі земельних ділянок у натурі (на місцевості) збігаються з природними чи штучними лінійними спорудами, рубежами (річками, струмками, каналами, лісосмугами, рослинними смугами, шляхами, стежками, рівчаками, стінами, шляховими спорудами, парканами, огорожею, фасадами будівель, іншими лінійними спорудами, рубежами тощо) та раніше встановленими межами сформованих земельних ділянок, межові знаки можуть не встановлюватися.

Чинне законодавство України містить норми, що дозволяють вирішувати спори між власниками (користувачами) суміжних земельних ділянок в тому числі, що виникли у зв`язку з неможливістю виявлення дійних меж земельних ділянок чи в наслідок помилок у земельно-технічній документації.

Так, згідно з ч. 8 ст. 79-1 ЗК України у разі встановлення (відновлення) меж земельних ділянок за їх фактичним використанням у зв`язку з неможливістю виявлення дійсних меж, формування нових земельних ділянок не здійснюється, а зміни до відомостей про межі земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру.

Межі суміжних земельних ділянок приватної власності можуть бути змінені їх власниками без формування нових земельних ділянок за технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) (ч.12 ст. 79-1 ЗК).

Відповідно до п. 153 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051 виправлення помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок помилки у документації із землеустрою та оцінки земель, здійснюється після внесення змін до такої документації.

Згідно з п. 156 цього Порядку виправлення помилок у відомостях про земельну ділянку може здійснюватися також на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) або матеріалів інвентаризації земель чи рішення суду.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що саме позивач ОСОБА_1 , дізнавшись із даних технічної документації на землю, що межі її земельної ділянки на ширину у 80 см. накладаються на сусідню земельну ділянку по АДРЕСА_2 (власник ОСОБА_2 ), замість з`ясування причин цього та їх усунення у законний спосіб, самовільно вирішила перенести на вказану ширину у глиб сусідської земельної ділянки штучну межу, яка багато років розділяла дві земельні ділянки, а саме спільний паркан.

Тобто за рахунок збільшення фактичних меж власної земельної ділянки позивач ОСОБА_1 самовільно намагалась зменшити межі сусідньої земельної ділянки, належної відповідачу ОСОБА_2 . Тому цілком природними є дії відповідача ОСОБА_2 , яка не дозволила самоуправства на земельні ділянці, що належить ї1 на праві приватної власності та перешкодила у перенесенні паркану вглиб своєї земельної ділянки.

При цьому суд звертає увагу, що спільний паркан між господарствами позивача та відповідача багато років використовується в якості штучної межі між земельними ділянками, яка відповідачем (на відміну від позивача) не порушувалась.

За таких обставин судом не здобуто жодних об`єктивних даних того, що відповідач ОСОБА_2 своїми діями чинила (чинить) позивачу ОСОБА_1 будь-які перешкоди в користуванні земельною ділянкою, а отже підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

В зв`язку з відмовою у задоволені позовних вимог відсутні підстави для розподілу понесених позивачем судових витрат. Документально підтверджені судові витрати відповідача у даній справі відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 258-259, 263-265, 268, 352 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом відновлення межових знаків - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Полтавської апеляційного суду в 30-ти денний строк з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлено та вручено (направлено) учасникам справи 27 січня 2026 року.

Головуючий - суддя Д.С. Сиволап