Рішення від 22 січня 2026 р. у справі №545/4376/25 — Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/4376/25

Провадження № 2/545/117/26

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" січня 2026 р. Полтавський районний суд Полтавської області у складі головуючого судді Любчика О.В., за участю секретаря судового засідання Синегуб Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава за правилами загального позовного провадження позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом в якому просить визначити додатковий строк для прийняття спадщини обґрунтовуючи свої вимоги тим, що вона є донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 на території села Шостаки Полтавського району Полтавської області, про що було складено 23.01.2024 актовий запис №31 та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 . ОСОБА_3 22.12.2023 було складено заповіт, згідно якого все належне йому рухоме та нерухоме майно він заповів у рівних частках позивачу та сестрі ОСОБА_2 . Зазначає, що однією із причин пропуску строку для прийняття спадщини стала хвороба – хронічна алкогольна залежність, для лікування якої було пройдено курс лікування, який розпочався у 2024 році та закінчився у 2025 році. Окрім цього, звертає увагу суду на те, що у липні 2024 року відповідач шляхом обману та зловживання довірою позивача, змусила підписати заяву про відмову від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , скориставшись її безпорадним на той час станом. У зв`язку з цим, визначення додаткового строку для прийняття спадщини є необхідним задля відкликання вказаної відмови від прийняття спадщини. Відповідно, ОСОБА_1 не була обізнана про необхідність подання заяви про прийняття спадщини у передбачений законом строк, що є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

Ухвалою суду від 27.10.2025 відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд за правилами загального позовного провадження (а.с.42).

Ухвалою суду від 04.12.2025 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду (а.с. 117).

Позивач та її представник надали до суду заяви, в яких просили розгляд справи проводити за їх відсутності. Позовні вимоги підтримують у повному обсязі та не заперечують проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, була належним чином повідомленою про місце, дату та час розгляду справи, причину неявки в судове засідання не повідомила, заяв про відкладення розгляду справи не надсилала. Приймаючи до уваги, що позивач не заперечує проти ухвалення судом заочного рішення, суд відповідно до ст. 280 ЦПК України, ухвалив проводити заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , батько ОСОБА_4 , мати ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 (а.с.65).

ОСОБА_6 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , батько ОСОБА_7 , мати ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 (зворот а.с.65).

ОСОБА_6 зареєструвала шлюб із ОСОБА_8 10 липня 1982 року та після одруження ОСОБА_6 змінила прізвище на « ОСОБА_9 » (а.с.66).

Отже, відповідач ОСОБА_2 є рідною сестрою померлого ОСОБА_3 .

ОСОБА_10 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , батько ОСОБА_3 , мати ОСОБА_11 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 (зворот а.с.71).

ОСОБА_10 зареєструвала шлюб 28.09.2002 із ОСОБА_12 , який було розірвано 06.04.2015. Після реєстрації шлюбу ОСОБА_10 змінила прізвище на « ОСОБА_13 » (а.с.72).

Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_5 , ОСОБА_14 зареєструвала шлюб 29 квітня 2017 року з ОСОБА_15 , після державної реєстрації шлюбу її прізвище « ОСОБА_16 » (а.с.73).

Отже, позивач ОСОБА_1 є рідною донькою померлого ОСОБА_3 .

22 грудня 2023 року ОСОБА_3 склав заповіт, який зареєстрований приватним нотаріусом Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Негодою І.В. в реєстрі за №5536, згідно змісту якого на випадок смерті все належне йому рухоме та нерухоме майно, де б воно не було, та з чого б воно не складалось, яке буде належати на час смерті і на що за законом ОСОБА_3 матиме право, заповідає в рівних частках кожному: доньці – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , сестрі – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.80).

ОСОБА_3 на праві власності належав житловий будинок з господарськими будівлями та земельні ділянки площею 0,25 га та 0,28 га, які розташовані за адресою АДРЕСА_1 , а також, MITSUBISHI, модель PAJERO SPORT 2.5 TD, реєстраційний номер НОМЕР_6 (зворот а.с.81-зворот а.с.82; зворот а.с.87, а.с.93, зворот а.с. 99).

З свідоцтва серії НОМЕР_7 вбачається, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Цвітохою Ю.М. 14 лютого 2024 року відкрито спадкову справу №10/2021 за заявою відповідача.

З матеріалів спадкової справи №10/2021 вбачається, що до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за заповітом звернулась позивач ОСОБА_1 01 березня 2024 року та відповідач ОСОБА_2 14 лютого 2024 року. Згідно наданих заяв нотаріусом було роз`яснено, що заява про прийняття спадщини може бути відкликана протягом строку встановленого для її прийняття (а.с.61,70).

ОСОБА_1 20 липня 2024 року о 11:40 год подала заяву нотаріусу про відкликання заяви про прийняття спадщини за заповітом від 01 березня 2024 року, поданої до приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Цвітохи Ю.М. за порядковим номером №45, спадкова справа №10/2024 на підставі ст.1268-1270 Цивільного кодексу України, а також 20 липня 2024 року о 11:45 год заяву про відмову від прийняття спадщини як за законом, так і за заповітом після смерті батька ОСОБА_3 , на користь іншого спадкоємця за заповітом, сестри ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (зворот а.с.73, а.с.74).

Наслідки відмови від спадщини, строки відкликання заяв були роз`яснені позивачу.

Відповідачу ОСОБА_2 за її заявою 26 серпня 2024 року приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Цвітохою Ю.М. видано свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, земельної ділянки площею 0,2500 га, кадастровий номер якої 5324085209:09:001:0168, земельну ділянку площею 0,2798 га, кадастровий номер якої 5324085209:09:001:0169, які розташовані за адресою АДРЕСА_1 , а також на транспортний засіб марки MITSUBISHI, модель PAJERO SPORT 2.5 TD, реєстраційний номер НОМЕР_6 . Інші спадкоємці відсутні (зворот а.с.75-а.с.76, зворот а.с.105, зворот а.с.107, зворот а.с.109, зворот а.с.111), у тому числі з урахуванням частки у спадщині, від якої відмовилась донька спадкодавця, ОСОБА_1 .

Згідно з положеннями статті 1217 Цивільного кодексу України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до статті 1222 Цивільного кодексу України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина третя статті 1223, частина перша статті 1220, частина перша статті 1270 Цивільного кодексу України).

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (частини перша, друга статті 1223 ЦК України).

Згідно зі статтями 1268, 1296 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно частини третьої статті 1272 Цивільного кодексу України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, визначеного статтею 1270 ЦК України, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку, з урахуванням встановлених судом фактичних обставин справи.

У постановах від 11 липня 2018 року в справі № 381/4482/16-ц (провадження № 61-12844св18) та від 11 листопада 2020 року в справі № 750/262/20 (провадження № 61-14038св20), від 28 березня 2022 року в справі № 750/2158/21 (провадження № 61-753св22) Верховний Суд зробив висновки про те, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо. Водночас, судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.

Отже, з аналізу норм Закону слід дійти висновку, що суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини спадкоємцю, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, позивач 01 березня 2024 року звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини щодо майна ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , отже у строк, який не перевищував шести місяців. У цей же строк позивачем подано заяви 21.07.2024 про відкликаня заяви про прийняття спадщини за заповітом та відмову прийняття спадщини за законом на користь відповідача.

Отже, матеріалами справи встановлено, що позивачем не пропущено строк для подання заяви про прийняття спадщини.

Звертаючись із позовною заявою позивач зазначає, що визначення додаткового строку для прийняття спадщини після смерті батька їй необхідно для відкликання відмови від прийняття спадщини, у зв`язку із тим, що вона не могла зробити це внаслідок лікування від алкогольної залежності, вчинення обману з боку відповідача та її необізнаністю подання заяви про прийняття спадщини у передбачений законом строк, що є на її думку поважною причиною пропуску строку прийняття спадщини.

Разом із тим, зі змісту заяв ОСОБА_1 , поданих нотаріусу 20 липня 2024 року вбачається, що ОСОБА_1 усвідомлюючи значення своїх дій та маючи можливість керувати ними, розуміючи обставини, що мають для неї істотне значення, без впливу та насильства (фізичного чи психічного тиску) з боку інших осіб, за своєю справжньою волею відмовилась від прийняття спадщини як за законом, так і за заповітом після смерті батька ОСОБА_3 , на користь іншого спадкоємця за заповітом, сестри ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Нотаріусом роз`яснено, що відмова ОСОБА_1 від прийняття спадщини має відношення до всього спадкового майна, що вона не може відмовитися від однієї частини спадщини, а другу прийняти, є безумовною та беззастережною, а також роз`яснено, що заява про відмову від спадщини може бути відкликана протягом строку встановленого для її прийняття. ОСОБА_1 стверджує в присутності нотаріуса, що в дієздатності не обмежена, і під опікою, піклуванням та патронажем не перебуває, не знаходитися у алкогольному, токсичному, наркотичному стані (а.с.73, 74).

У тексті цієї заяви вказано, що нотаріусом роз`яснено, що заява ОСОБА_1 про відмову від спадщини може бути відкликана протягом строку встановленого для її прийняття, а також їй роз`яснено нотаріусом зміст статей 225, 229-231, 233, 1273, 1274, 1275 Цивільного Кодексу України.

Згідно з частиною першою статті 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах – уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною. Відмова від прийняття спадщини може бути відкликана протягом строку, встановленого для її прийняття (частини п`ята-шоста статті 1273 ЦК України).

Статтею 1274 ЦК України урегульовано право на відмову від прийняття спадщини на користь іншої особи: спадкоємець за заповітом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця за заповітом. Спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги. Спадкоємець має право відмовитися від частки у спадщині спадкоємця, який відмовився від спадщини на його користь. Якщо заповідач підпризначив спадкоємця, особа, на ім`я якої складений заповіт, може відмовитися від спадщини лише на користь особи, яка є підпризначеним спадкоємцем. Відмова від прийняття спадщини може бути визнана судом недійсною з підстав, встановлених статтями 225, 229-231 і 233 цього Кодексу.

Якщо від прийняття спадщини відмовився один із спадкоємців за заповітом, частка у спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за заповітом і розподіляється між ними порівну (частина перша статті 1275 ЦК України).

Якщо від прийняття спадщини відмовився один із спадкоємців за законом з тієї черги, яка має право на спадкування, частка у спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за законом тієї ж черги і розподіляється між ними порівну (частина друга статті 1275 ЦК України).

Відмова спадкоємця за заповітом від прийняття спадщини не позбавляє його права на спадкування за законом (частина п`ята статті 1275 ЦК України).

За викладених обставин суд дійшов висновку про безпідставність та необґрунтованість доводів позивача про те, що вона у строк для прийняття спадщини після смерті батька не мала можливості відкликати подані відмови від прийняття спадщини, внаслідок лікування від алкогольної залежності. Також, не доведеним є вчинення обману або інших протиправних дій, які б змусили позивача відмовитись від спадщини на користь відповідача.

Твердження про її необізнаність щодо подання заяви про прийняття спадщини у строки визначені Законом, як і відкликання заяв про відмову від спадщини, не є переконливими та спростовуються матеріалами спадкової справи.

16 жовтня 2025 року приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Цвітоха Ю.М. у зв`язку із зверненням позивача, повідомила, що правом на відкликання заяви про відмову від прийняття спадщини у встановлений строк ОСОБА_1 не скористалася. Виходячи з викладеного, нотаріус не має права видавати свідоцтво про право на спадщину на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами номер АДРЕСА_1 , у зв`язку з відмовою від прийняття спадщини (а.с.38).

Тлумачення частини шостої статті 1273, частини другої статті 1269 ЦК України свідчить про те, що цивільне законодавство надає особі, яка відмовилися від прийняття спадщини, право відкликати її відмову протягом строку, встановленого для прийняття спадщини. Це право може бути реалізоване як шляхом відкликання заяви про прийняття спадщини, так і поданням заяви про прийняття спадщини (аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 05 грудня 2018 року у справі № 681/2112/15-ц, провадження № 61-8869св18).

Отже, у випадку, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого для прийняття спадщини, змінив своє рішення щодо відмови від прийняття спадщини, він може протягом цього строку звернутися до нотаріуса (іншого уповноваженого органу) із заявою про відкликання своєї заяви про прийняття спадщини або із заявою про прийняття спадщини.

У даній справі суд дійшов висновку, що статус спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини, не є тотожним статусу спадкоємця, який відмовився від прийняття спадщини на підставі статей 1273-1275 ЦК України.

За правилами, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

Враховуючи, що позивачем не пропущено строк для прийняття спадщини, законодавством не передбачено надання додаткового строку для відкликання заяви про відмови від спадщини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 258-260 ЦПК України,

ухвалив:

відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 23.01.2026.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_8 .

Відповідач: ОСОБА_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_3 .

Суддя О. В. Любчик