Рішення від 25 січня 2026 р. у справі №191/5242/24 — Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 191/5242/24

Провадження № 2/369/3326/26

РІШЕННЯ

Іменем України

26.01.2026 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді- Пінкевич Н.С.,

при секретарі судових засідань Осіпова В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості ,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2024 представник АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області з вказаним позовом до відповідача. В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що ОСОБА_1 звернулась до АТКБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг ,у зв`язку з чим підписла Заяву №б/н від 26.06.2020 року. Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з « Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами», які викладені на банківському сайті https://privatbank.ua, складає між ним та банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Відповідач ознайомлений із Умовами та правилами надання банківських послуг, що діяли станом на момент підписання анкети-заяви, що підтверджується підписом відповідача у анкеті-заяві, де є відповідні запевнення Відповідача щодо ознайомлення надання документів у письмовому виді, а також наказом Банку про їх затвердження. Відповідно до Умов та правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті позивача АТ КБ «ПРИВАТБАНК», що діяв на підставі Ліцензії НБУ №22 від 29.07.2009 року, а зараз діє на підставі ліцензії НБУ №22 від 05.10.2011 року, керуючись законодавством України публічно пропонує невизначеному колу осіб можливість отримання банківських послу. для чого публікує «Умови та правила надання банківських послуг», які є публічною офертою, що містять умови та правила надання банком послуг його клієнтам. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг Банку. При укладанні Договору сторони керувались ч.1 ст.634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією з сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У зв`язку з неналежним виконанням своїх зобов`язань відповідачем за кредитним договором утворилась заборгованість, яка станом на 29 жовтня 2024 року становить 44680,86 грн та складається з наступного: 40 691,78 грн заборгованість за кредитом; 3 989,08 грн заборгованість за відсотками за користування кредитом.

На підставі наведеного, представник АТ КБ «ПриватБанк» просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг №б/н від 26.06.2020 року у розмірі 44680,86 грн. та судові витрати у розмірі 2422,40 грн.

Ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06.02.2025 справу передано за підсудністю до Києво-Святошинського районного суду Київської області.

Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24.03.2025 року по справі відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

31 липня 2025 року від представника відповідачки надійшла заява про визнання позову. Зазначає, що після того, як позивач звернувся з позовом до суду , ОСОБА_2 почала здійснювати погашення боргу за кредитним договором. За період з листопада 2024 по липень 2025 року здійснила зарахування коштів на кредитний рахунок, як погашення заборгованості на загальну суму 10000,00 грн. Таким чином, сума заборгованості становить 34 680,86 грн. Просить суд задовольнити позовні вимоги частково, а саме стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором у сумі 34 680,86 грн.

13 жовтня 2025 року до суду надійшла заява представника позивача про зменшення розміру позовних вимог. Вказали, що станом на жовтень 2025 року заборгованість становить 33 180,86 грн. – за тілом кредиту та 489,08 грн. – заборгованість за простроченими відсотками. Остаточно просили суд стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг №б/н від 26.06.2020 року у розмірі 33 180,86 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту – 32 691,78 грн. та 489,08 грн. – заборгованість за простроченими відсотками, а також судові витрати у розмірі 2422,40 грн.

У судове засідання представник позивача не з`явився, разом з позовною заявою надав клопотання про розгляд справи у відсутність позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про розгляд справи сповіщений належним чином, причини неявки не повідомив, судом вживалися заходи щодо належного повідомлення відповідача про розгляд справи. Причини неможливості подати відзив суду не повідомив. Будь-яких заяв, клопотань від відповідача станом на час прийняття рішення до суду не надходило

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до ч. 5ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 2Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 №2передбачено, що відповідно до статей55,124 Конституції України та статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У п. 33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 у справі «Христов проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

Відповідно до ст.ст.15,16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може, зокрема, бути припинення дії, яка порушує право.

Відповідно дост. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

26.06.2020 року ОСОБА_1 звернулась до АТ «КБ «Приват Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав анкету-заяву б/н про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку.

У анкеті-заяві від 26.06.2020 року зазначено, що відповідач згоден з тим, що ця анкета-заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що вона ознайомився та погодилася з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді.

Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість відповідача станом на 29 жовтня 2024 року становить 44680,86 грн та складається з наступного: 40 691,78 грн заборгованість за кредитом; 3 989,08 грн заборгованість за відсотками за користування кредитом.

Згідно довідки-виписки від 30.07.2025 та квитанцій за січень-липень 2025 відповідачкою було здійснено погашення заборгованості на загальну суму 10000,00 грн.

Таким чином станом на жовтень 2025 року заборгованість становить 33 180,86 грн., що складається із заборгованості за тілом кредиту – 32691,78 грн. та 489,08 грн. – заборгованість за простроченими відсотками.

Спір між сторонами виник з договірних правовідносин, які врегульовані нормами Цивільного кодексу України в частині позики та договору кредиту, а також регулюються загальними положеннями про договір та зобов`язання.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до частин 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

На підставі ст. 634 ЦК України Анкетою-заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг АТ КБ «ПриватБанк» Клієнт приєднується до цих Умов та Правил.

Умови договорів приєднання розробляються банком, а тому вони повинні бути зрозумілі усім споживачам банківських послуг та доведені до їх відома, у зв`язку з чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці Тарифи, Умови і правила надання банківських послуг у Приватбанку, з якими був ознайомлений позичальник.

Як зазначено судом вище, матеріали справи містять підтвердження, що відповідач ознайомився та погодився з Витягом з Тарифів та Умовами та правилами надання банківських послуг у Приватбанку, підписуючи заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у Приватбанку, а також що саме Заява №б/н від 26.06.2020 року про приєднання до Умов та правил надання послуг містить умови щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, неустойки (пені, штрафів), комісії, і саме у тих розмірах, які застосовані банком у наданому ним розрахунку заборгованості.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтями 525 та 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Стаття 559 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

За змістом ст.ст.610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

На порушення норм закону та умов договору відповідач свої зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконував, кредит та проценти за користування кредитом у визначений договором строк не повертав.

Враховуючи викладене, та часткову сплату заборгованості відповідачкою, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог, а саме у сумі 33180,86 грн.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При поданні позовної заяви до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 2422,00 грн., які підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3,12,13,19,23, 76, 83, 89, 141, 247, 258, 259,263-265,274,279, 280 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ :

Позов Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк»» заборгованість за кредитним договором № б/н від 26.06.2020р. в розмірі 33 180,86 грн. (тридцять три тисячі сто вісімдесят грн. 86 коп.) та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві грн. 40 коп.).

Інформація про учасників:

Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ:14360570, адреса місце знаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 26 січня 2026 року.

Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ