Вирок від 22 січня 2026 р. у справі №363/7786/25 — Вишгородський районний суд Київської області

23.01.2026 Справа № 363/7786/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2026 року Вишгородський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

представника потерпілого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вишгороді обвинувальний акт по кримінальному провадженню №12025111150000946 від 02.11.2025 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Києва, з середньою освітою, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

21.09.2022 вироком Вишгородського районного суду Київської області за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України у виді 5 років позбавлення волі, звільненого на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком на 1 рік;

08.05.2024 вироком Вишгородського районного суду Київської області за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України у виді 5 років 5 місяців позбавлення волі;

31.05.2024 вироком Вишгородського районного суду Київської області за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України у виді 5 років 5 місяців позбавлення волі; звільненого 21.07.2025 на підставі ст. 81-1 КК України умовно-достроково від відбуття покарання, не відбутий строк 3 роки 11 місяців 2 дні.

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України,

встановив:

02.11.2025 о 17 годині 00 хвилин, перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 побачив на території сусіднього домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , автомобіль марки «Honda», моделі «Fit», реєстраційний номер НОМЕР_2 , зеленого кольору, номер шасі НОМЕР_3 , який належить на праві власності ОСОБА_6 , у зв`язку з чим у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння зазначеним транспортним засобом шляхом проникнення на територію домоволодіння. Реалізуючи свій злочинний умисел 02.11.2025 о 18 годині 00 хвилин ОСОБА_4 переліз через паркан та незаконно проник на територію домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_6 . Після цього, з метою подальшої реалізації злочинного умислу, спрямованого на незаконне заволодіння вищевказаним транспортним засобом для використання його у власних потребах, ОСОБА_4 , незаконно перебуваючи на території домоволодіння, переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає та поблизу відсутні сторонні особи, діючи умисно, повторно усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та свідомо бажаючи їх настання, всупереч волі власника транспортного засобу, з корисливих мотивів, взяв ключі від автомобіля, які знаходилися у будинку за вказаною адресою, та незаконно заволодів автомобілем марки «Honda», моделі «Fit», реєстраційний номер НОМЕР_2 , зеленого кольору, номер шасі НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_6 , після чого на вказаному автомобілі залишив місце вчинення кримінального правопорушення, чим заподіяв власнику матеріальну шкоду на суму 157 810,00 грн (сто п`ятдесят сім тисяч вісімсот десять гривень).

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушеня визнав у повному обсязі, обставини та факти, викладені в обвинувальному акті, підтвердив. У своїх показаннях обвинувачений пояснив, що 02 листопада 2025 року у період часу з 18:00 до 19:00 години, перебуваючи поблизу сусіднього домоволодіння, він побачив автомобіль, після чого незаконно проник на подвір`я, зайшов до будинку за вказаною адресою, де взяв ключі від автомобіля, та незаконно заволодів транспортним засобом. Надалі він поїхав на вказаному автомобілі у власних справах, доїхав до станції метро «Героїв Дніпра», де залишив автомобіль на стоянці та пішов у справах. Згодом обвинувачений був затриманий працівниками поліції, а автомобіль вилучено. Обвинувачений щиро розкаявся у вчиненому, свою поведінку засудив, повідомив про повне визнання вини, вибачився перед потерпілим та просив суд врахувати зазначені обставини при призначенні покарання, суворо його не карати та призначити мінімальне покарання, передбачене законом.

Суд, враховуючи думку учасників судового провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позиції, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження інших доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Учасникам судового провадження роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені можливості оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Дії ОСОБА_4 правильно кваліфіковані за ч.2 ст.289 КК України як незаконне заволодіння транспортним засобом вартість якого становить від ста до двохсот п`ятдесяти неоподаткований мінімум доходів громадян вчиненому з проникненням у приміщення чи інше сховище.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, обставини його вчинення, дані про особу обвинуваченого й обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обвинуваченим вчинено кримінальне правопорушення, у відповідності до вимог ст. 12 КК України, яке є тяжким злочином.

До обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого, у відповідності до ст. 66 КК України, суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого, у відповідності до ст. 67 КК України відсутні.

Аналізуючи дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , судом встановлено, що обвинувачений неодружений, є військовослужбовцем, раніше судимий, на обліку лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Обираючи покарання обвинуваченому, суд враховує вимоги ст. 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Обираючи міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд виходить із вимог статей 50, 65 Кримінального кодексу України та враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а також обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Судом встановлено, що обвинувачений визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, щиро розкаявся у скоєному, висловив намір стати на шлях виправлення, вибачився перед потерпілим, має постійне місце проживання та позитивно характеризується за місцем проживання. Суд також бере до уваги позицію потерпілого, який не має до обвинуваченого моральних чи матеріальних претензій та просив суд призначити мінімальний строк покарання. Разом із тим суд зважає на те, що обвинувачений вчинив умисний злочин, раніше неодноразово судимий, на момент вчинення даного кримінального правопорушення мав невідбуту частину покарання, належних висновків із попередніх засуджень не зробив та продовжив протиправну поведінку, що свідчить про підвищену суспільну небезпечність його особи. З урахуванням наведеного суд доходить висновку, що виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень неможливе без ізоляції від суспільства, у зв`язку з чим вважає за необхідне призначити йому покарання у межах санкції ч. 2 ст. 289 КК України у виді позбавлення волі без конфіскації майна, оскільки саме таке покарання забезпечить досягнення мети покарання, відповідатиме тяжкості вчиненого злочину та особі винного.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 не відбув покарання за попереднім вироком, суд вважає необхідним призначити покарання у відповідності до ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків і до призначеного покарання за даним вироком частково необхідно приєднати не відбуту частину покарання за вироком Вишгородського районного суду Київської області від 31 травня 2024 року у вигляді 1 місяця позбавлення волі.

На підставі ст. 72 КК України у строк покарання обвинуваченому підлягає зарахуванню попереднє ув`язнення з 12 жовтня 2024 року по 04 грудня 2024 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід, застосований до обвинуваченого у виді тримання під вартою, підлягає залишенню до набрання вироку законної сили.

Згідно ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання в тому числі і про те, що належить вчинити з майном, на яке накладено арешт.

Накладений арешт ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 06.11.2025 року підлягає скасуванню.

Долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.

Цивільний позов не заявлено.

Процесуальні витрати по справі підлягають стягненню з обвинуваченого.

Керуючись ст.ст. 369-371, 374 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років без конфіскації майна.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання за даним вироком частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком Вишгородського районного суду Київської області від 31 травня 2024 року у виді одного місяця позбавлення волі і остаточно призначити покарання ОСОБА_4 у вигляді 5 (п`ять) років 1 (один) місяць позбавлення волі.

У строк відбування покарання зарахувати час перебування ОСОБА_4 під вартою з 12.01.2024 по 21.07.2025. Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з 04.11.2025.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити тримання під вартою в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертизи у розмірі 2674,20 грн.

Арешт, накладений на підставі ухвали Вишгородського районного суду Київської області від 06.11.2025 року на транспортний засіб - автомобіль марки «Honda» моделі «Fit» зеленого кольору з номером шасі НОМЕР_3 з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_4 , власником якого відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 є ОСОБА_7 ; 4 (чотири) змиви потожирової речовини з ручок відкриття дверей транспортного засобу марки « Honda» моделі «Fit», які поміщено до паперового конверту коричневого кольору; 9 (дев`ять) слідів папілярних візерунків пальців рук невстановленої особи з кузова транспортного засобу поряд з водійськими дверима, які поміщено на аркуш паперу А4, які поміщено до паперового конверту коричневого кольору; 4 (чотири) змиви потожирової речовини з ручок відкриття дверей транспортного засобу марки « Honda» моделі «Fit», які поміщено до паперового конверту коричневого кольору та 9 (дев`ять) слідів папілярних візерунків пальців рук невстановленої особи з кузова транспортного засобу поряд з водійськими дверима, які поміщено на аркуш паперу А4, які поміщено до паперового конверту коричневого кольору, скасувати.

Речові докази:

транспортний засіб марки «Honda», моделі «Fit», реєстраційний номер НОМЕР_2 , зеленого кольору, номер шасі НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_6 , переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_8 , повернути власнику;

ніж, ніж №1, сумка, мисливська рушниця ИЖ 27М8709639,що належить ОСОБА_6 , які знаходяться передані на зберігання до камери зберігання речових доказів Вишгородського РУП ГУНП в Київській області – повернути власнику;

штани темного кольору з шнурівкою на поясі сірого кольору, штани темно кольору спортивні, штани блакитного кольору, куртка зелено – коричневого кольору, взуття чоловіче, які знаходяться передані на зберігання до камери зберігання речових доказів Вишгородського РУП ГУНП в Київській області – повернути власнику;

4 змиви потожирової речовини з ручок відкриття, 9 слідів папілярних візерунків пальців рук з кузова транспортного засобу, металевий прут, які знаходяться передані на зберігання до камери зберігання речових доказів Вишгородського РУП ГУНП в Київській області – знищити.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Вишгородський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Головуючий суддя ОСОБА_1