Вирок від 25 січня 2026 р. у справі №362/17/26 — Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/17/26

Провадження № 1-кп/362/391/26

ВИРОК

Іменем України

26.01.2026 м. Васильків

Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі

головуючої - судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілої ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду у м. Василькові Київської області кримінальне провадження № 12025111460000332 від 06.09.2025 за обвинуваченням

ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м Івано-Франківськ, українець, громадянин України, одружений, неофіційно працює майстром, інвалід ІІ групи з числа військовослужбовців, який брав участь в антитерористичній операції, зареєстрований та житель АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України,

встановив:

ОСОБА_5 та його дружина ОСОБА_4 проживають в одному будинку за адресою: АДРЕСА_1 , тобто вони пов`язанні між собою спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, перебувають у родинних стосунках протягом тривалого часу. Тривалий час ОСОБА_5 систематично вчиняє стосовно своєї дружини ОСОБА_4 домашнє насильство, що виражається у висловлюванні на її адресу образ грубою нецензурною лайкою, залякувань, застосуванні психологічного насильства, що принижує її гідність, спричиняє емоційну невпевненість та побоювання за свою за свою безпеку у та призводить до психологічних страждань останньої.

Постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 05.12.2024 ОСОБА_5 визнано винуватим за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі тридцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п`ятсот десять) гривень. Крім того, постановою Васильківського міське районного суду Київської області від 06.05.2025 ОСОБА_5 визнано винуватим за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі шістдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1020 (одна тисяча двадцять) гривень. Також постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 24.06.2025 ОСОБА_5 визнано винуватим за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі шістдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1020 (одна тисяча двадцять) гривень.

Незважаючи на вищезазначене, ОСОБА_5 продовжив вчинення умисних систематичних дій, направлених на вчинення домашнього насильства стосовно своєї дружини – ОСОБА_4 , та вчинив кримінальне правопорушення за таких обставин.

05.09.2025 у вечірній час доби (більш точного часу не встановлено) за адресою: АДРЕСА_1 , висловлював на адресу ОСОБА_4 образи грубою нецензурною лайкою та залякував, чим вчинив психологічне насильство відносно останньої. Внаслідок психотравмуючих сімейних обставин, вчинених ОСОБА_5 стосовно своєї дружини ОСОБА_4 , відповідно до висновку судово-психологічного експерта від 06.10.2025 № 1385, у потерпілої зафіксовано комплекс негативних психоемоційних змін у вигляді сталої психоемоційної напруги з підвищеною тривожністю, погіршеним настроєм, страхом за здоров`я та безпеку, що призводить до погіршення її соціального функціонування та зниження якості поточного життя. Дії чоловіка – ОСОБА_5 призводять до психічного страждання ОСОБА_4 .

У порядку передбаченому ст.348 КПК України обвинувачений ОСОБА_5 надав відповіді: суть обвинувачення зрозуміла, винуватим себе визнає, бажає надавати показання. Надалі обвинувачений відмовився надавати суду показання, не вбачаючи такої необхідності.

Потерпіла ОСОБА_4 пояснила суду, що проживає разом з чоловіком. Житло купували разом на кошти, які були виділені державою обом з подружжя. Іншого житла у неї немає. Також час від часу з ними проживає малолітня дитина з аутизмом, батьки якої є військовослужбовцями. Потерпіла пояснила, що проблеми у їхній сім`ї розпочалися у лютому 2022 року. Після початку повномасштабного вторгнення рф на територію України чоловік мобілізувався. Відтоді почалися шалені ревнощі з його сторони, він контролював її кожний крок, встановлював прослуховування її телефону, постійно звинувачував у зрадах, яких не було. У вересні 2023 року чоловік перевівся у військову частину, яка знаходиться у м. Василькові. Жили разом, він постійно вчиняв психологічне і фізичне насильство. Вона неодноразово зверталася до поліції, чоловіка притягали до відповідальності. Однак він продовжував вчиняти ці дії, постійно виганяв її з дому, а тому була змушена ночувати у свого сина, який мешкає разом з товаришем. Зазначила, що напередодні подій, які зазначені в обвинувальному акті, вона знову ночувала у сина, так як чоловік її вигнав з дому. Наступного дня прийшла додому, щоб погодувати худобу. Чоловік вийшов на подвір`я і почав ображати її, нецензурно лаятись. Вона намагалася втекти, він перешкоджав. Потім їй вдалося викликати поліцейських, з їхньою допомогою забрала особисті речі. Наголосила, що хоча суд своїм рішенням заборонив чоловікові спілкуватися з нею будь-яким способом, однак він цю заборону ігнорував, продовжуючи вчиняти над нею домашнє насильство. Пояснила, що минулої ночі знову не могла відпочити, так як чоловік виганяв її з дому і ображав.

Від допиту свідка ОСОБА_6 прокурор відмовився, оскільки цей свідок очевидцем подій не був, інші учасники судового провадження не наполягали на допиті цього свідка. Потерпіла пояснила, що ОСОБА_6 є батьком малолітньої дитини, якою опікується, коли батьки перебувають на військовій службі за межами м. Василькова, зараз цей свідок виконує військовий обов`язок і відсутній за місцем проживання.

Також судом також досліджено письмові докази, що підтверджують вину ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, а саме:

-витяг з єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025111460000332 від 06.09.2024, де зазначено, що 05.09.2025 до ЧЧ ВП № 3 Фастівського РУП ГУ НП в Київській області надійшла заява ОСОБА_4 про те, що її чоловік ОСОБА_5 за місцем їхнього проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , вчиняє відносно ОСОБА_4 психологічне насильство;

-протокол про прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 05.09.2025, за яким ОСОБА_4 зазначає, що за адресою: АДРЕСА_1 , її чоловік ОСОБА_5 з яким вони офіційно перебувають у шлюбі, систематично за місцем їхнього спільного проживання вчиняє відносно неї психологічне насильство;

-постанов Васильківського міськрайонного суду Київської області у справі № 362/7928/24 від 05.12.2024 про притягнення ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі тридцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 510,00 грн.;

-постанова Васильківського міськрайонного суду Київської області у справі № 362/3228/25 від 05.05.2025 про притягнення ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі шістдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1020,00 грн.;

-постанова Васильківського міськрайонного суду Київської області у справі № 362/2355/25 від 24.06.2025 про притягнення ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі шістдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1020,00 грн.;

-висновок судово-психіатричного експерта ДУ «Інститут судової психіатрії МОЗ України» № 1385 від 06.10.2025, яким констатовано, що внаслідок психотравмуючих сімейних обставин (дій чоловіка ОСОБА_5 ), які досліджуються за матеріалами провадження, у ОСОБА_4 зафіксовано комплекс негативних психоемоційних змін у вигляді сталої психоемоційної напруги з підвищеною тривожністю, погіршеним настроєм, страхом за здоров`я та безпеку, що призводить до погіршення її соціального функціонування та зниження якості поточного життя. Дії чоловіка - ОСОБА_5 призводять до психологічного страждання ОСОБА_4 ;

-висновок судово-психіатричного експерта ДУ «Інститут судової психіатрії МОЗ України» № 1666 від 04.12.2025, яким з поміж іншого констатовано, що ОСОБА_5 в період часу до якого відноситься діяння , міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, на даний час не виявляє будь-якого психічного розладу;

Також судом досліджено ухвалу слідчого судді Фастівського міськрайонного суду Київської області від 24.10.2025, якою було застосовано до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання строком на два місця, з покладенням обов`язків та застосуванням обмежувальних заходів, а саме забороною листування, телефонних переговорів з особою, яка постраждала від домашнього насильства – ОСОБА_4 , інших контактів через засоби зв`язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб.

Факт перебування ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у шлюбі підтверджується даним витягу з про актовий запис про шлюб № 9 від 02.08.2024, а з договору купівлі-продажу нерухомого майна (частки житлового будинку та земельної ділянки) видно, що ОСОБА_5 та ОСОБА_4 24.01.2025 придбали 1/2 будинку та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 . Ні факт перебування обвинуваченого і потерпілої у шлюбі, ні факт проживання разом у спільному будинку не заперечувалися учасниками справи.

Оцінивши досліджені у судовому засіданні докази відповідно до ст. 94 КПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і неупередженому дослідженні обставин кримінального правопорушення, враховуючи відсутність у ході судового розгляду заперечень обвинуваченого щодо їх належності і допустимості, суд вважає всі вищезазначені докази належними, допустимими, достовірними та у своєму взаємозв`язку достатніми для висновку про винуватість ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, яке передбачене ст. 126-1 КК України, а саме у вчиненні домашнього насильства, тобто умисного систематичного вчинення психологічного насильства щодо подружжя (дружини), що призводить до психологічних страждань потерпілої особи.

Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_5 покарання, суд виходить з такого.

Згідно зі ст. 65 КК України та п.1 постанови Пленуму ВСУ № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» під час призначення покарання у кожному конкретному випадку суди мають враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставин, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження вчиненню нових злочинів. Згідно з ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Суд приймає до уваги, що ОСОБА_5 вчинив умисне кримінальне правопорушення, які згідно із ст. 12 КК України є нетяжким злочином, на обліку у лікаря-нарколога та/або у лікаря-психіатра не перебуває, є особою зі встановленою ІІ групою інвалідності з числа військовослужбовців, з посередніми характеристиками за місцем проживання так як має запальний характер, схильний до ревнощів, раніше не судимий.

Обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченому, суд не вбачає, оскільки обвинувачений відмився від надання своїх показань, тим самим не виразив жодної позиції щодо вчиненого та усвідомлення наслідків скоєного ним кримінального правопорушення, не висловлював щирого жалю за скоєне.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, у ході судового розгляду не встановлено.

Отже, з урахуванням усіх фактичних обставин кримінального правопорушення, його ступеня тяжкості, відсутності обставин, які пом`якшують чи обтяжують покарання, особи винного, дії якого призводять до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої, враховуючи на невиконання обвинуваченим застосованих до нього ухвалою слідчого судді обмежувальних заходів, суд дійшов висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.

Суд вважає, що таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення можливих нових кримінальних правопорушень і таким чином сприятиме досягненню визначеної у ст. 50 КК України мети загальної і спеціальної превенції. Суд не знаходить підстав для застосування іншого виду покарання, передбаченого санкцією статті.

Підстави для застосування ст. 69 КК України відсутні.

Ухвалою слідчого судді Фастівського міськрайонного суду Київської області від 24.10.2025 ОСОБА_5 було обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання строком на два місяці, строк дії якого не продовжувався.

Цивільний позов не заявлявся.

Речові докази та процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст. ст. 349, 368-371, 374, 394 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з часу його фактичного затримання у порядку виконання вироку суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_1