Рішення від 25 січня 2026 р. у справі №357/13118/25 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/13118/25

Провадження № 2-др/357/114/25

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі - головуючий суддя Цуранов А.Ю., розглянувши заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Друзя Віталія Вікторовича, про ухвалення додаткового рішення,

В С Т А Н О В И В :

23.10.2025 від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Друзя Віталія Вікторовича, до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі № 357/13118/25, в якій відповідач просив суд стягнути з позивача на користь відповідача витрати на правничу допомогу в сумі 2 173,20 грн.

Заява обґрунтована тим, що рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області частково задоволено позов ТОВ «ФК Дебт Коллекшн» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором (45,67%). В зв`язку з розглядом вказаної справи відповідач поніс витрати на професійну правову допомогу, які підлягають стягненню на користь відповідача.

Лист про надходження вказаної заяви на адресу суду направлено сторонам, а також роз`яснено порядок розгляду заяви у відповідності до ч. 3 ст. 270 ЦПК України.

Жодних заяв чи клопотань на адресу суду не надходило.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22.10.2025 частково задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Дебт Коллекшн», стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Дебт Коллекшн» заборгованість за кредитним договором № 3028602890/265449 від 16.03.2020 у розмірі 6 220 грн, витрати на правничу допомогу у розмірі 2 000 грн та судовий збір у розмірі 1 106,31 грн, в іншій частині вимог відмовлено.

Вказаним рішенням питання про судові витрати відповідача на професійну правничу допомогу судом не вирішувалось.

Згідно із пп. 1, 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати або, якщо стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.

Відповідно до ст. 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

З матеріалів справи вбачається, що у відзиві за вх. № 52331 від 12.09.2025, представником відповідача заявлено про понесені відповідачем витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000 грн та заявлено, що докази на підтвердження понесених судових витрат будуть надані протягом 5 днів після ухвалення рішення суду.

Заява представника відповідача про стягнення судових витрат сформована в системі «Електронний суд» 23.10.2025, тобто протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду від 22.10.2025.

На підтвердження витрат на правничу допомогу представником відповідача надано суду копії документів: договір про надання правової допомоги від 12.09.2025, укладений між клієнтом ОСОБА_1 та Адвокатом Друзьом Віталієм Вікторовичем; додаток № 1 від 12.09.2025 до договору про надання правової допомоги; акт від 12.09.2025 про надання правничої допомоги по договору про надання професійної правової допомоги від 12.09.2025; розрахунок витрат на правничу допомогу на підстав договору від 12.09.2025.

В матеріалах справи також міститься ордер серії АІ № 1998363 від 12.09.2025 про надання Адвокатом Друзьом Віталієм Вікторовичем правової допомоги ОСОБА_1 за договором від 12.09.2022 та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 9973/10 від 15.04.2021.

З наданих документів вбачається, що відповідачем ОСОБА_1 в межах розгляду цивільної справи № 357/13118/25 понесено витрати на послуги правничої допомоги адвоката Друзя В.В. у розмірі 4 000 грн, в тому числі: вивчення позовної заяви та додатків до неї - 2 000 грн (2 год.); складання відзиву - 2 000 грн (2 год.).

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 12 частини 3 статті 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно із положеннями ст. 264 ЦПК України суд під час ухвалення рішення вирішує питання, зокрема, про те як розподілити між сторонами судові витрати.

В силу вимог ч. 1 та п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із частинами 1, 2, 3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним, зокрема, із часом, затраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Зазначена правова позиція міститься в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30.09.2020 у справі № 379/1418/18.

Отже, розподіляючи витрати, які понесені відповідачем на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази є підставою для їх відшкодування, адже їх розмір доведений документально, обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим, зважаючи на незначну складність справи, ціну позову, обсяг наданої адвокатом відповідача правничої допомоги та витрачений ним час по даній справі, а також враховуючи позицію суду, зазначену в рішенні суду від 22.10.2025 щодо часткового задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 2 000 грн із заявлених до стягнення 10 500 грн, суд вважає за необхідне стягнути з позивача на користь відповідача 1 000 грн витрат на правничу допомогу, отже заяву слід задовольнити частково.

Керуючись ст. 2, 4, 12, 13, 81, 133, 137, 141, 264, 265, 270, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Заяву адвоката Друзя Віталія Вікторовича – задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Дебт Коллекшн» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 1 000 грн.

В іншій частині заяви – відмовити.

Стягувач ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Боржник Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Дебт Коллекшн», адреса: вул. Саперне Поле, буд. 12, інше, нежитлове приміщення, м. Київ, код ЄДРПОУ: 44243120.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його підписання.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя А. Ю. Цуранов