Суд: Звягельський міськрайонний суд Житомирської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про стягнення аліментів
Дата: 26 січня 2026 р.
Справа: №285/5007/25
Суддя: Коцюба О. М.
РІШЕННЯ
Іменем України
Справа № 285/5007/25
провадження у справі № 2/0285/427/26
27 січня 2026 року м. Звягель
Звягельський міськрайонний суд Житомирської області
у складі: головуючого судді Коцюби О.М.
за участю секретаря Лук`янця Н.В.,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, -
ВСТАНОВИВ:
08.09.2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, у якому просить стягувати із ОСОБА_2 на його користь аліменти як на дитину, яка продовжує навчання, в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходів), щомісяця, починаючи з дня подання позовної заяви і до закінчення ним навчання, але не довше ніж до досягнення ним 23-річного віку. В обґрунтування позовних вимог зазначає відповідач являється його батьком. На даний час він є повнолітнім, однак продовжує навчання на денній формі навчання в ДУ «Житомирська політехніка». У зв`язку із навчанням він потребує матеріальної допомоги. Відповідач працездатний та є військовослужбовцем ЗСУ за мобілізацією, має сталий дохід. Тому змушений звернутися до суду із вказаним позовом.
Позивач у судове засідання не з`явився, просив справу слухати у його відсутність.
Відповідач у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги визнав.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Суд, дослідивши докази у справі, дійшов наступного висновку.
Обов`язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов`язків (ч. 2 ст. 51 Конституції України) і традиційно закріплюється в сімейному законодавстві.
Відповідно до статті 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Судом встановлено, що відповідач є батьком позивача — ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с. 8).
На даний час позивач є повнолітнім та продовжує навчання в НДУ «Житомирська політехніка» на бюджетній формі навчання (а.с. 13).
Позивач проживає у гуртожитку та потребує додаткових витрат (а.с.17).
Відповідно до ч.1 ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Статтею 200 СК України встановлено, що суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Згідно ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володінні та/або користуванні у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
У пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 6 “Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів” судам роз`яснено, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Аналіз статей 199, 200 СК України вказує на те, що законодавець пов`язує обов`язок батьків утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, до досягнення ними двадцяти трьох років за умови, коли батьки можуть надавати таку матеріальну допомогу.
Відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Керуючись ст. ст. 3, 12, 81, 142, 223, 258, 259, 265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, – задовольнити.
Стягувати із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , аліменти як на дитину, що продовжує навчання, у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з моменту подачі позовної заяви до суду, з 08.09.2025 року, і до закінчення навчання ОСОБА_1 , але не довше ніж до досягнення ним 23-річного віку.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір у розмір 665,60 грн.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його винесення.
Головуючий: О.М. Коцюба
Оригінал: reyestr.court.gov.ua