Постанова від 26 січня 2026 р. у справі №240/26166/23 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/26166/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Семенюк Микола Миколайович

Суддя-доповідач - Смілянець Е. С.

27 січня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Полотнянка Ю.П. Драчук Т. О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Житомирська виправна колонія (№4)" про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду в порядку ст. 382 КАС України із заявою, в якій просив:

- встановити судовий контроль за виконанням рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27.09.2022 року за справою № 240/26166/23.

- зобов`язати Державну установу «Житомирська виправна колонія (№ 4)» подати до Суду звіт про виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27.09.2022 року за справою № 240/26166/23, а саме про виплату ОСОБА_1 244639,89 грн. індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 27.09.2022 року із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року N 1078, як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу, з урахуванням виплаченої раніше суми.

Житомирський окружний адміністративний суд ухвалою від 08.08.2025 відмовив у задоволенні заяви позивача про зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення.

Судове рішення мотивоване тим, що предметом спору у справі №240/26166/23, виходячи із змісту позовної заяви не були дії (бездіяльність) відповідача щодо не виплати фіксованої суми індексації за період з 01.03.2018 року по 27.09.2022 року і суд вказаним рішенням не зобов`язував відповідача нарахувати та виплатити позивачу 244639,89 грн. індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 27.09.2022 року, а тому суд вважав заяву про зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення необґрунтованою і такою, що не підлягає задоволенню.

Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву про зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення.

Вважає, що відповідач невірно перерахував та не виплатив позивачу індексацію, а тому відповідач має нарахувати та виплатити позивачу 244639,89 грн. індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 27.09.2022 року.

Відповідач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу відповідно до ст. 304 КАС України.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Виходячи з приписів ст.ст. 311, 263 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 24.01.2024 у справі № 240/26166/23, яке набрало законної сили, зобов`язано Державну установу "Житомирська виправна колонія (№4)" нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із встановленням місяця підвищення грошових доходів (базового місяця) січень 2008 року та зобов`язано Державну установу "Житомирська виправна колонія (№4)" здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 27.09.2022 року із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу, з урахуванням виплаченої раніше суми.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Так, згідно із ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

19.12.2024 набрав чинності Закон України від 21.11.2024 за №4094-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень (далі також - Закон №4094-ІХ), яким статтю 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено у новій редакції та доповнено статтями 381-1, 382-1, 382-2, 382-3.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №4094-ІХ справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 382-1 КАС України, за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Як встановлено судом першої інстанції, предметом спору у справі №240/26166/23, виходячи із змісту позовної заяви не були дії (бездіяльність) відповідача щодо не виплати фіксованої суми індексації за період з 01.03.2018 року по 27.09.2022 року і суд вказаним рішенням не зобов`язував відповідача нарахувати та виплатити позивачу 244639,89 грн. індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 27.09.2022 року, а тому суд вважає заяву про зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення необґрунтованою і такою, що не підлягає задоволенню.

Разом з тим, звертаючись із вказаною заявою до суду, заявник фактично намагається вирішити спір з приводу правовідносин, які виникли між ним і відповідачем після ухвалення судом рішення у справі і не були предметом дослідження під час розгляду цієї справи.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2025 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Смілянець Е. С.

Судді Полотнянко Ю.П. Драчук Т. О.