Постанова від 26 січня 2026 р. у справі №280/9506/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

27 січня 2026 року м. Дніпросправа № 280/9506/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),

суддів: Ясенової Т.І., Суховарова А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2025 року (суддя Конишева Олена Василівна) в адміністративній справі

за позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІДЕЛІЯ-19», ОСОБА_1

про тимчасове обмеження виїзду за кордон,

в с т а н о в и в :

Головне управління ДПС у Запорізькій області звернулося до суду з позовом, в якому просить встановити тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІДЕЛІЯ-19» - Бурлаки Ігоря Юрійовича до повного погашення боргу.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2025 року позов задоволено. Встановлено тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника товариства з обмеженою відповідальністю «ФІДЕЛІЯ-19» - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до повного погашення боргу.

Висновки суду першої інстанції ґрунтуються на тому, що за платником податків Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІДЕЛІЯ -19» з 06.01.2025 обліковується податкова заборгованість, яка виникла у зв`язку з несплатою узгоджених сум податкового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 1 000 266,94 грн та станом на 29.10.2025, тобто протягом 240 календарних днів з моменту виникнення податкового боргу (саме з 06.01.2025), не погашена.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення. Зазначає, що на день винесення податкової вимоги форми «Ю» №0001565-1304-0801 від 22.06.2023 боргу у розмір 1 млн. грн у ТОВ «ФІДЕЛІЯ-19» не існувало. Також ОСОБА_1 зазначає про те, що позов поданий передчасно (16.06.2025) без дотримання строку 240 календарних днів з моменту виникнення податкового боргу (і як суд першої інстанції вказує, що борг більше 1 млн. грн виник з 06.01.2025).

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.

Судом першої інстанції встановлено, матеріалами справи підтверджено, що згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІДЕЛІЯ-19» є ОСОБА_1 , громадянство: Україна, 3421106291 (а.с 4).

Відповідно до довідки Головного управління ДПС у Запорізькій області, доданої до позовної заяви, за Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІДЕЛІЯ -19» обліковується податковий борг у сумі 1 000 266, 94 грн (а.с. 9).

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 16.02.2024 у справі № 280/10339/23, яке набрало законної сили 19.03.2024, задоволено позов Головного управління ДПС у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІДЕЛІЯ -19» у повному обсязі. Стягнуто з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків та за рахунок готівки, що належить такому платнику Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІДЕЛІЯ -19» податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 630 507,93 грн (шістсот тридцять тисяч п`ятсот сім гривень 93 коп.), які зарахувати: р/р UA218999980313010029000008001; отримувач - ГУК у Зап.обл./Запорізька обл/37941997; код отримувача 37941997; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); банк отримувача - 899998; код класифікації доходів бюджету – 14060100 (а.с. 12-13).

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 31.12.2024 у справі № 280/10716/24 задоволено позов Головного управління ДПС у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІДЕЛІЯ-19». Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІДЕЛІЯ -19», яке має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, а також за рахунок готівки, що належить платнику податків, кошти у сумі податкового боргу: з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів у розмірі 395 685,54 грн, які зарахувати: р/р UA218999980313010029000008001; отримувач - ГУК у Зап.обл./Запорізька обл./14060100; код отримувача - 37941997; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача 899998; код класифікації доходів бюджету 14060100 (а.с. 14-15).

Назване рішення сторонами не оскаржувалося, відповідно, набрало законної сили 01.02.025.

На виконаним зазначених рішень до банківських установ, де у Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІДЕЛІЯ-19» відкриті рахунки, позивачем були направлені платіжні інструкції на примусове списання (стягнення) коштів, які були повернуті без виконання у зв`язку із відсутністю коштів на рахунку (а.с. 16-18).

Головне управління ДПС у Запорізькій області, вважаючи, що виникли підстави для реалізації повноважень, наданих п. 87.13 ст. 87 ПКУ та ст. 289-2 КАС України, звернулося до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції зазначає, що підпунктом 20.1.35-2 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України) встановлено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право звертатися до суду щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівників юридичних осіб або постійних представництв нерезидентів-боржників за межі України у разі невиконання податкового обов`язку щодо сплати грошових зобов`язань, що призвело до виникнення у такої юридичної особи або постійного представництва нерезидента податкового боргу.

Пунктом 87.13 статті 87 ПК України визначено, що у разі несплати протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги суми податкового боргу, що перевищує 1 мільйон гривень, контролюючий орган може звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України - до погашення такого податкового боргу.

Вимоги абзацу першого цього пункту не застосовуються у разі наявності зобов`язання держави щодо повернення юридичній особі або постійному представництву нерезидента-боржника помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань, бюджетного відшкодування податку на додану вартість, якщо загальна сума непогашеної заборгованості держави перед боржником дорівнює або перевищує суму податкового боргу такого боржника.

Тимчасове обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України встановлюється як забезпечувальний захід виконання судового рішення або рішення керівника контролюючого органу про стягнення суми податкового боргу.

Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень», який набрав чинності з 01 січня 2022 року, частину першу статті 283 КАС України доповнено пунктом 7, згідно з яким, провадження у справах за зверненням податкових та митних органів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо встановлення тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі України.

Також цим Законом доповнено статтею 289-2 КАС України «Особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу тимчасового обмеження права громадян України на виїзд за межі території України».

Згідно з частиною першою цієї статті у разі невиконання у встановлені Податковим кодексом України строки обов`язку щодо сплати грошових зобов`язань юридичною особою або постійним представництвом нерезидента, що призвело до виникнення податкового боргу (заборгованості) у сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, та якщо такий податковий борг не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, податковим органом подається до суду за основним місцем реєстрації юридичної особи або постійного представництва нерезидента позовна заява про застосування судом тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі території України.

Отже, підставами для застосування забезпечувального заходу у виді тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі території України є:

- наявність у юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника податкового боргу (заборгованості) у сумі, що перевищує 1 мільйон гривень;

- несплата такого боргу протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги.

Верховний Суд у постанові від 12 вересня 2024 року у справі № 120/2322/24 дійшов висновку, що норми статті 289-2 КАС України не встановлюють окремих строків звернення до суду, не визначають інших вимог до позовної заяви, відмінних від тих, які передбачені загальними нормами КАС України, як і не встановлюють іншої, особливої процедури розгляду таких заяв, що свідчить про те, що звернення в порядку статті 289-2 КАС України з позовною заявою про обмеження виїзду керівника платника податків за кордон відбувається в загальному порядку, в тому числі і за загальними строками звернення до суду.

При цьому, право на звернення до суду згідно зі статтею 289-2 КАС України щодо встановлення тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі України виникає через 240 днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, та повинно бути реалізовано в межах тримісячного строку, передбаченого частиною другою статті 122 КАС України.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.06.2023 Головним управлінням ДПС у Запорізькій області було сформовано податкову вимогу № 0001565-1304-0801 про те, що станом на 21.06.2023 за ТОВ «ФІДЕЛІЯ -19» обліковується податковий борг у сумі 630 507,93 грн (а.с. 26).

Зазначена вимога була направлена на адресу ТОВ «ФІДЕЛІЯ -19», проте була повернута контролюючому органу за закінченням терміну зберігання (в матеріалах справи наявна копія адресованого відповідачу поштового відправлення з довідкою Укрпошти про причину повернення від 22.07.2023).

Верховний Суд у своїй постанові від 18 грудня 2025 року справа № 160/20031/25 зауважив, що визначений пунктом 87.13 статті 87 Податкового кодексу України та частиною першою статті 289-2 Кодексу адміністративного судочинства України граничний 240-денний строк для сплати такого боргу обраховував виходячи з інформації довідки Укрпошти про причину повернення.

У спірних відносинах така довідка датована 22.07.2023, а тому граничний 240-денний строк для сплати податкового боргу згідно з податковою вимогою № 0001565-1304-0801 завершився у березні 2024. Саме з березня 2024 року у контролюючого органу виникло право на пред`явлення відповідного позову у разі якщо б податкова вимога № 0001565-1304-0801 була б сформована на суму податкового бору більш як на 1 млн.

Натомість, у справі, що розглядається, податкова вимога № 0001565-1304-0801 сформована на суму податкового боргу у розмірі 630 507,93 грн.

Верховний Суд у постанові від 18 грудня 2025 року, прийнятої у справі № 280/5892/25, визначаючи граничний 240-денний строк для сплати податкового боргу за податковою вимогою на суму 640 319,65 грн, вказав про необхідність обліку такого строку з дня набрання законної сили рішенням суду про стягнення податкового боргу, після набрання законної сили яким податковий борг (заборгованості) відповідача перевищила 1 мільйон гривень.

У справі, що розглядається, після формування податкової вимоги від 22.06.2023 № 0001565-1304-0801 на суму 630 507,93 грн, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 31.12.2024 у справі № 280/10716/24 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІДЕЛІЯ -19» податковий борг у розмірі 395 685,54 грн.

Загальна сума податкового боргу за судовими рішеннями у справах № 280/10339/23 та № 280/10716/24 складає 1 026 193,47 грн.

З Єдиного реєстру судових рішень встановлено, що рішення у справі № 280/10716/24 сторонами не оскаржувалося, а відтак набрало законної сили 31.01.2025.

Отже, після набрання законної сили рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 31.12.2024 у справі № 280/10716/24 (31.01.2025) податковий борг відповідача перевищив 1 мільйон гривень.

У свою чергу пунктом 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Таким чином, враховуючи, що рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 31.12.2024 у справі № 280/10716/24 набрало законної сили у 31.01.2025 і саме з цієї дати розмір податкового боргу ТОВ «ФІДЕЛІЯ -19» перевищив 1 мільйон гривень, у податкового органу виникає право на звернення до суду з цим позовом, якщо платник податків не виконає обов`язок зі сплати податкового боргу протягом 240 календарних днів, який починає обраховуватися з 01 лютого 2025.

Відповідно, днем, який визначає початок перебігу звернення до суду з цим позовом, є 29.09.2025.

Головне управління ДПС у Запорізькій області звернулося до суду з позовом 27.10.2025, тобто з дотриманням строків, визначених законом.

Відтак вірним є висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення цього позову.

Доводи апеляційної скарги такий висновок не спростовують.

Рішення суду першої інстанції ухвалене з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 243, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2025 року в адміністративній справі № 280/9506/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з 27 січня 2026 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених статтею 328 КАС України.

Повна постанова складена 27 січня 2026 року.

Головуючий - суддя О.В. Головко

суддя Т.І. Ясенова

суддя А.В. Суховаров