Постанова від 26 січня 2026 р. у справі №578/179/24 — Сумський апеляційний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2026 року м.Суми

Справа №578/179/24

Номер провадження 22-ц/816/1473/26

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого - Сидоренко А. П. (суддя-доповідач),

суддів - Петен Я. Л. , Сізова Д. В.

за участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сумського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Буланова Олексія Михайловича на рішення Краснопільського районного суду Сумської області від 04 квітня 2024 року ухваленого в селищі Краснопілля Сумської області, у складі судді Косар А.І., у справі за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

У березні 2024 року АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «СЕНС БАНК (далі - АТ «СЕНС БАНК») звернулося до Краснопільського районного суду Сумської області з вказаним позовом до ОСОБА_1 , мотивуючи свої вимоги тим, що 09 травня 2023 року відповідачка уклала з АТ «Альфа Банк» угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 631597887, відповідно до умов якої Банк зобов`язувався надати позичальнику кредит, а позичальник зобов`язувався в порядку та на умовах, визначених кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором. Відповідачка умови договору не виконала, грошові кошти в строк не повернула, у зв`язку з чим у неї утворилась заборгованість у розмірі 227520,76 грн., яку позивач і просив стягнути з відповідачки на свою користь.

Рішенням Краснопільського районного суду Сумської області від 04 квітня 2024 року позовні вимоги АТ «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто з відповідачки на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 631597887 у розмірі 227520 грн 76 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3412 грн 81 коп.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Буланова О.М. подала апеляційну скаргу, в якій просить змінити рішення місцевого суду та відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідачки відсотків за користування кредитом та овердрафту (несанкціонована заборгованість).

Доводи апеляційної скарги мотивує тим, що суд першої інстанції не врахував ті обставини, що після спливу строку кредитування, а саме після 26 березня 2022 року, Банком нараховувалися відсотки за користування кредитом та овердрафт (несанкціонована заборгованість), що не передбачено умовами кредитного договору.

В обґрунтування скарги вказує на те, що позивачем надано виписку по рахунку з кредитною карткою за період з 26 лютого 2021 року по 17 липня 2023 року, який належить ОСОБА_1 , з якої слідує, що 217365,11 грн. (всього витрат), 13170,00 грн. (всього надходжень), 83818,69 грн. (відсотки за користування кредитом після закінчення строку кредитування (26.02.2022 р.)), 69058,54 грн. (нарахований овердрафт після закінчення строку кредитування (26.02.2022 р.)) = 51317, 88 грн.

На переконання заявника апеляційної скарги, відповідачка має заборгованість перед позивачем лише у розмірі 51317,88 грн.

Крім того, в апеляційній скарзі зазначає, що позивачем не доведено факту укладання кредитного договору, оскільки копії кредитного договору до позовної заяви долучено не було, а розрахунок заборгованості, як і виписка за вказаний період, не можуть слугувати підставою для задоволення позову та стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відзив на апеляційну скаргу позивачем не подано.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.

Сторони повідомлені про час і місце розгляду справи, але в судове засідання не з`явилися. Від представника відповідачки надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, апеляційну скаргу підтримує.

Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи, оскільки явка до апеляційного суду є необов`язковою, їх позиція є чіткою і зрозумілою.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 26 лютого 2021 року ОСОБА_1 власноручно підписала Анкету-заяву про акцепт публічної пропозиції АТ «Альфа Банк» на укладення договору про банківське обслуговування фізичних осіб, підтвердивши таким чином свою згоду з акцептом публічної пропозиції та укладення договору з банком на умовах викладених в Публічній пропозиції та додатках до договору, що розміщені на веб-сторінці банку (а.с. 4 зворот).

Відповідно до оферти на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії ОСОБА_1 підписанням цієї оферти/угоди запропонувала АТ «Альфа-Банк» укласти з нею угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід`ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа Банк».

Згідно п. ІІІ оферти, відповідачці надано кредитну лінію у розмірі 200000 грн. Процентну ставку за користування кредитною лінією для торгових операцій запропоновано встановити та/або операцій зняття коштів готівкою у розмірі 35,99 % річних. Тип процентної ставки - фіксована (а.с. 4).

26 лютого 2021 року відповідачка підписала Паспорт споживчого кредиту, згідно якого їй надано інформацію про кредит у вигляді кредитування рахунку, ліміт кредиту становить 1000 грн, а максимальна сума ліміту - 200000 грн. Кредит безготівковий, наданий для споживчих цілей строком 12 місяців з можливою пролонгацією дії відновлювальної кредитної лінії на новий строк за умови дотримання клієнтом умов договору (а.с. 5).

26 лютого 2021 року відповідачка підписала Заяву (акцепт) № 248.631597887.111 про прийняття пропозиції укласти договір страхування з Приватним акціонерним товариством «СК Альфа Страхування», за умовами якої застраховане здоров`я страхувальника на випадок хвороби та від нещасних випадків. Ліміт відшкодування становить 1000 грн, страховий періодичний платіж – 1 грн. (а.с. 6).

Відповідно до наданого представником позивача розрахунку заборгованість відповідачки за кредитним договором № 631597887 станом на 17 липня 2023 року становить 227520,76 грн та складається з заборгованості по простроченому тілу кредиту в сумі 113944,84 грн., по відсоткам за користування кредитом - 23325,65 грн., тіла кредиту - 87190,26 грн., овердрафту (несанкціонована заборгованість) – 3060,01 грн. (а.с. 8).

В матеріалах справи міститься виписка по рахунку з кредитною карткою WORLD DEBIT MASTERCARD за період з 26 лютого 2021 року по 17 липня 2023 року, який належить ОСОБА_1 , з якої наявна інформація про рух кредитних коштів, списання процентів і комісій за користування кредитом, поповнення кредитного рахунку, безготівкове використання кредитних коштів на придбання товарів та послуг, зняття готівки в банкоматі та інші операції (а.с. 9-15).

26 лютого 2024 року позивачем направлено на адресу відповідачки досудову вимогу щодо виконання договірних зобов`язань (а.с. 16).

Відповідно до витягу з Державного реєстру банків від 02 грудня 2022 року АТ «Альфа-банк» зареєстровано в Державному реєстрі банків про право юридичної особи на здійснення банківської діяльності № 61 та змінило найменування з АТ «Альфа банк» на АТ «СЕНС БАНК» (а.с. 22).

Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачка порушила взяті на себе згідно кредитного договору зобов`язання з погашення заборгованості по тілу кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами, а тому на підставі ст. 1050 ЦК України та умов договору позикодавець вправі вимагати повернення заборгованості.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками місцевого суду з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Так, відповідно до ст.ст. 1046, 1047 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048, ч. 1 ст. 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Встановивши, що відповідачка не виконала взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що у позивача виникло право вимагати повернення суми заборгованості за кредитним договором № 631597887 у розмірі 227520 грн. 76 коп.

Суд не погоджується з доводами апеляційної скарги щодо неправомірності нарахування відсотків за кредитним договором після спливу строку кредитування з таких підстав.

Як встановлено матеріалами справи, погоджені сторонами оферта на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії від 26 лютого 2021 року, Анкета-заява про акцепт публічної пропозиції АТ «Альфа Банк» на укладення договору про банківське обслуговування фізичних осіб від 26 лютого 2021 року не містять відомостей щодо визначення строку кредитного договору.

Інформація щодо строку кредитування міститься в паспорті споживчого кредиту, який підписаний відповідачкою 26 лютого 2021 року (а.с. 5), та передбачає такий терміном 12 місяців з можливістю пролонгації дії відновлювальної кредитної лінії на новий строк за умови дотримання клієнтом умов договору.

За ч. 3 ст. 1054 ЦК України особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

У відповідності до ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування» (тут і далі в редакції, яка діяла на час укладення кредитного договору) кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця. Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення.

До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до Закону України «Про споживче кредитування», у письмовій формі (у паперовому вигляді або в електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством) із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті.

Згідно норм ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами. Примірник укладеного в електронному вигляді договору про споживчий кредит та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит. Обов`язок доведення того, що один з оригіналів договору (змін до договору) був переданий споживачу, покладається на кредитодавця.

Згідно правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 травня 2022 року у справі №393/126/20 під формою правочину розуміється спосіб вираження волі сторін та/або його фіксація. Правочин оформлюється шляхом фіксації волі сторони (сторін) та його змісту. Така фіксація здійснюється різними способами. Першим і найпоширенішим з них є складання одного або кількох документів, які текстуально відтворюють волю сторін. Зазвичай правочин фіксується в одному документі. Це стосується як односторонніх правочинів (наприклад, складення заповіту), так і договорів (дво- і багатосторонніх правочинів). Домовленість сторін дво- або багатостороннього правочину, якої вони досягли, фіксується в його тексті, який має бути ідентичним у всіх сторін правочину.

Потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Способом підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.

За таких обставин зазначення в паспорті споживчого кредиту терміну кредитування не можна вважати погодження такого строку як умову укладення договору про споживчий кредит, оскільки не можна вважати фіксацією волі сторін кредитного договору та його змісту.

Інших доказів, які б вказували на погодження ОСОБА_1 та АТ «Альфа-Банк» строку кредитування, матеріали справи не містять.

Безпосередньо укладений між сторонами кредитний договір від 26 лютого 2021 року у вигляді оферти на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, Анкети-заяви про акцепт публічної пропозиції АТ «Альфа Банк» на укладення договору про банківське обслуговування фізичних осіб, підписаної сторонами, не містить строку повернення кредиту (користування ним).

Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав.

Не знайшли свого підтвердження і доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про недоведення факту укладення кредитного договору.

Факт укладення кредитного договору та передачі кредитних коштів позичальнику офертою на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії від 26 лютого 2021 року (а.с. 4), підтверджується анкетою-заявою про акцепт Публічної пропозиції АТ «Альфа-Банк» на укладення договору про банківське обслуговування фізичних осіб від 26 лютого 2021 року (а.с. 4 зворот), випискою за особовим рахунком відповідачки в ПАТ «Альфа-Банк» у період з 26 лютого 2021 по 17 липня 2023 року (а.с. 9-15), яка містить інформацію про зняття позичальником кредитних коштів, розрахунки за покупки, а також внесення грошових коштів на погашення кредитної заборгованості.

Розмір кредитної заборгованості та її складові відповідачка та її представник належними та допустимими доказами не спростували.

Таким чином, позичальником порушено встановлений договором обов`язок повернути позику частинами (з розстроченням), тобто прострочено повернення чергової частини платежу, а тому позикодавець, як це передбачено ч. 2 ст. 1050 ЦК України звернувся з позовом про дострокове повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом фактичними обставинами справи та наведеними нормами матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи в оскаржуваній частині судового рішення.

У відповідності до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ухвалюючи рішення у цій справі, місцевий суд правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну правову оцінку, дійшовши правильного висновку про задоволення заявлених вимог позову.

Враховуючи те, що ця справа є справою незначної складності, а ціна позову не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому на підставі п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Буланова Олексія Михайловича залишити без задоволення, а рішення Краснопільського районного суду Сумської області від 04 квітня 2024 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий: А.П.Сидоренко

Судді: Я.Л.Петен

Д.В.Сізов