Вирок від 26 січня 2026 р. у справі №740/4077/25 — Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/4077/25

Провадження № 1-кп/740/124/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2026 року місто Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ніжині обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12025270380000374 від 06.05.2025 по обвинуваченню

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Ніжина, Чернігівської області, громадянина України, одруженого, в силу ст.89 КК України раніше не судимого, не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.307 та ч.2 ст.307 КК України,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

встановив:

ОСОБА_3 , у невстановлені досудовим розслідуванням час, місці та спосіб з метою подальшого збуту незаконно придбав наркотичний засіб, обіг якого обмежено - канабіс та став його зберігати за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 .

22.05.2025 о 19 годині 53 хвилини ОСОБА_3 , перебуваючи за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 , переслідуючи мету особистого збагачення, з корисливого мотиву, за грошові кошти у сумі 300 гривень, умисно, незаконно збув ОСОБА_7 (особа зі зміненими анкетними даними), який був залучений для проведення оперативної закупки наркотичних засобів, наркотичний засіб, обіг якого обмежено - канабіс, загальною масою 2,005 г.

Згідно з Переліком наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06 травня 2000 року, канабіс віднесено таблиці І списку №3 «Рослини, які містять наркотичні засоби та психотропні речовини і обіг яких допускається для промислових цілей».

У подальшому ОСОБА_3 , у невстановлені досудовим розслідуванням час, місці та спосіб з метою подальшого збуту незаконно, повторно, придбав наркотичний засіб, обіг якого обмежено - канабіс та став його зберігати за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 .

31.05.2025 о 16 години 52 хвилин, ОСОБА_3 , перебуваючи за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 , переслідуючи мету особистого збагачення, з корисливого мотиву, за грошові кошти у сумі 300 гривень, умисно, повторно, незаконно збув ОСОБА_7 (особа зі зміненими анкетними даними), який був залучений для проведення оперативної закупки наркотичних засобів, наркотичний засіб, обіг якого обмежено - канабіс, загальною масою 0,909 г.

Згідно з Переліком наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06 травня 2000 року, канабіс віднесено таблиці І списку №3 «Рослини, які містять наркотичні засоби та психотропні речовини і обіг яких допускається для промислових цілей».

На підставі ч.1 ст.474 КПК України в судовому засіданні прокурором була надана угода про визнання винуватості від 27.01.2026, укладена між прокурором Ніжинської окружної прокуратури ОСОБА_5 , якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, та обвинуваченим ОСОБА_3 , за участю його захисника адвоката ОСОБА_6 .

Відповідно до ч.1 п.2 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно ч.5 ст.469 КПК України укладення угоди про визнання винуватості може ініціюватись в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Відповідно до ст.469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких, тяжких злочинів.

Виходячи із змісту угоди від 27.01.2026, обвинувачений ОСОБА_3 беззастережно та повністю визнає свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.307 та ч.2 ст.307 КК України, та підтверджує обставини, зазначені у обвинувальному акті та пункті 2 цієї угоди.

Сторони угоди про визнання винуватості підтверджують, що її укладення є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніжті, що передбачені в угоді.

Обвинувачений ОСОБА_3 щиро розкаюється у скоєному, критично оцінює свою протиправну поведінку, у тому числі шляхом повного визнання вини і готовності нести кримінальну відповідальність.

Сторони узгодили покарання за вчинення ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.307 та ч.2 ст.307 КК України із застосуванням ст.69 КК України визначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкціях статей Особливої частини КК України, а саме:

за ч.1 ст.307 КК України із застосуванням ч.1 ст.69 КК України призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

за ч.2 ст.307 КК України із застосуванням ч.1 ст.69 КК України призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки з конфіскацією всього майна;

на підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки з конфіскацією майна.

У судовому засіданні обвинувачений беззастережно визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину та надав суду згоду на призначення узгодженого покарання.

Також у судовому засіданні обвинувачений, вказав, що він цілком розуміє свої права та наслідки укладення угоди, що передбачені ч.4 ст.474 КПК України, які йому були роз`яснені судом в ході розгляду кримінального провадження.

На підставі пояснень обвинуваченого, суд встановив, що укладення сторонами угоди про визнання винуватості з його боку є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.

Захисник адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні підтвердив, що волевиявлення ОСОБА_3 є добровільним без будь-якого тиску з боку сторонніх осіб. Угода укладена у відповідності до правил КПК і КК України та просив затвердити угоду.

Суд, вислухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника, дослідивши угоду про визнання винуватості, приходить до наступного висновку.

Укладена у кримінальному провадженні угода про визнання винуватості відповідає вимогам п.2 ч.1 ст.468, ч.ч.2, 4, 5 ст.469, ст.472, ч.ч.4,6 ст.474 КПК України, невідповідність угоди вимогам ч.7 ст.474 КПК України у суді не встановлена, зокрема:

- дії обвинуваченого кваліфіковано вірно за ч.1 ст.307 КК України у незаконному придбанні та зберіганні наркотичного засобу з метою збуту та незаконному збуті наркотичного засобу, за ч.2 ст.307 КК України у незаконному придбанні та зберіганні наркотичного засобу з метою збуту та незаконному збуті наркотичного засобу, вчинених повторно.

- умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб;

- угода укладена добровільно, фактичні підстави для визнання винуватості наявні;

- узгоджена міра покарання відповідає вимогам ст.65 та ст.69 КК України, при цьому врахований характер та ступінь тяжкості вчиненого, особа винного, його ставлення до вчиненого, наявність кількох обставин, що пом`якшують та відстуність обставин, що обтяжують покарання.

Саме таке покарання відповідно до вимог ст.50 КК України, на думку суду є необхідною і достатньою для досягнення мети виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів.

Враховуючи наведене та зважаючи на приписи ч.1 ст.475 КПК України, суд вважає за можливе ухвалити у даному провадженні вирок відносно ОСОБА_3 , яким затвердити угоду і призначити узгоджену сторонами міру покарання, яка відповідає загальним засадам призначення покарання.

Відповідно до ч.11 ст.182 КПК України, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Під час досудового розслідування, стосовно ОСОБА_3 на підставі ухвали слідчого судді Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 02.06.2025 був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави у розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 151 400 грн 00 коп.

05.06.2025 ОСОБА_3 був звільнений з-під варти у зв'язку з внесенням застави у визначеному судом розмірі.

За умовами Угоди передбачене добровільне перерахування внесеної застави у сумі 151 400 гривень на потреби Збройних Сил України.

У судовому засіданні заставодавець ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 надала свою доровільну згоду на перерахування сплаченої нею застави в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 на потреби Збройних Сил України.

З урахуванням нормативних приписів, повернення застави за вказівкою платника грошових коштів шляхом перерахування їх з рахунку ТУ ДСА України в Чернігівській області на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України, не суперечить загальним засадам кримінального провадження.

Відповідно до ч.5 ст.72 КК України в строк відбуття покарання слід зарахувати строк попереднього ув`язнення ОСОБА_3 з 31.05.2025 (момент затримання) по 05.06.2025 (звільнений з-під варти у зв`язку з внесенням застави) із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

З моменту звільнення з під варти у зв`язку з внесенням застави особа вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави (ч.4 ст.202 КПК України).

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Питання про долю речових доказів, суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Накладені ухвалами слідчого судді Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 02.06.2025 арешт на майно, підлягає скасуванню.

Накладений ухвалою слідчого судді Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 15.07.2025 арешт на майно залишити без змін.

Судові витрати відповідно до ст.124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого.

Керуючись ст.ст. 70, 371, 373, 374, 376, 475 КПК України, суд,

ухвалив:

затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 27.01.2026 між прокурором Ніжинської окружної прокуратури ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 за участю захисника ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12025270380000374 від 06.05.2025.

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.307 та ч.2 ст.307 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання, а саме:

за ч.1 ст.307 КК України із застосуванням ч.1 ст.69 КК України призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

за ч.2 ст.307 КК України із застосуванням ч.1 ст.69 КК України призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки з конфіскацією всього майна.

На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки з конфіскацією майна.

Відповідно до вимог ч.5 ст.72 КК України зарахувати в строк покарання ОСОБА_3 час перебування його під вартою з 31.05.2025 (момент затримання) по 05.06.2025 (звільнений з-під варти у зв`язку з внесенням застави).

Строк відбування покарання обраховувати з моменту фактичного затримання для виконання вироку.

Запобіжний захід, обраний ОСОБА_3 у вигляді застави, до набрання вироку законної сили залишити без змін.

Після набрання вироку законної сили, застава в сумі 151 400 (сто п`ятдесят одна тисяча чотириста) гривень, яка була внесена на виконання ухвали слідчого судді Ніжинсього міськрайонного суду Чернігівської області від 02.06.2025 (справа №740/2976/25, провадження №1-кс/740/491/25), платник ОСОБА_8 , перерахувати на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України за наступними реквізитами: Національний банк України, МФО 300001, рахунок № НОМЕР_6, код ЄДРПОУ 00032106, отримувач: Національний банк України, призначення платежу: на підтримку Збройних Сил України.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати на проведення експертиз в розмірі 7 131 (сім тисяч сто тридцять одна) грн. 20 коп.

Ухвалу слідчого судді Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 02.06.2025 про арешт майна скасувати.

Речові докази:

- фрагмент плашки із наркотичним засобом, поміщений до спеціального пакету №6193357, коробок з-під сірників, поміщений до спеціального пакету WAR1166973 - знищити;

- дві банкноти номіналом по 100 грн (ЕЕ1577965, ЄА9172847), дві банкноти по 50 грн (АЛ0608223, АЛ4984027), одна банкнота номіналом 200 грн (ЄИ5551052) - передати в дохід держави;

- мобільний телефон марки Redmi 10C, IMEI 1) НОМЕР_1 , IMEI 2) НОМЕР_2 , котрий обладнаний сім-картою оператора мобільного зв`язку Vodafone НОМЕР_3 , поміщеного до спеціального пакету №WAR100911 - повернути власнику ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Накладений ухвалою слідчого судді Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 15.07.2025 арешт шляхом встановлення заборони відчуження на автомобіль марки ВАЗ 2108, 1990 року випуску, д.н.з. НОМЕР_4 , кузов № НОМЕР_5 , який зареєстрований за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити без змін, до набрання вироку законної сили.

- автомобіль марки ВАЗ 2108, 1990 року випуску, д.н.з. НОМЕР_4 , кузов № НОМЕР_5 , який належить на праві власності ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дві банкноти номіналом по 20 грн (АР2503737, ЕБ4657306), одну банкноту номіналом 50 грн (ЕД0720281) - конфіскувати.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Чернігівського апеляційного суду через Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Копія вироку після проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1