Постанова від 26 січня 2026 р. у справі №750/6730/25 — Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа №750/6730/25

Провадження №3/750/16/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2026 року Деснянський районний суд м. Чернігова в складі: головуючого – судді - Самусь Л.В.,

за участю секретаря - Бублик Т.М.,

захисника - Бредюка О.М.,

розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фізичної особи-підприємця, мешканки АДРЕСА_1 , - за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення

в с т а н о в и в:

Як зазначено у протоколі серії ЕПР1 №319611 від 04.05.2025, ОСОБА_1 04.05.2025 о 01:41 год. в м. Чернігові по вул. Курсанта Єськова, 14, керувала транспортним засобом Volkswagen Touareg, н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку зі згоди водія, проводився на місці зупинки за допомогою приладу Драгер Alcotest, проба позитивна 0,98% проміле, з результатом не згодна, повторний огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку проводився в лікаря нарколога ЧОПНЛ м. Чернігів, вул. Івана Мазепи, 3, що підтверджується висновком №551 від 04.05.2025, чим порушила вимоги пункту 2.9 «А» Правил дорожнього руху, тобто скоїв правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 з протоколом не погодилась, вказала, що на місці зупинки прилад Драгер показав один показник, у лікаря інший. Контрольного забору повітря у лікарні не робили. До того ж освідування, в медичному закладі було проведено з порушенням інструкції, так як друга проба була відібрана з порушенням часового проміжку, тобто раніше ніж за 20 хвилин після першої, а саме через 10 хвилин, що відображено на відеозаписі. Вона на місці вона з результатом не погодилась, оскільки не перебувала в стані алкогольного сп`яніння, ознак не було. З висновком лікаря також не була згодна.

В подальшому, в судове засідання ОСОБА_1 не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась у встановленому законом порядку, шляхом направлення їй рекомендованого листа, який було отримано, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Жодних заяв та клопотань, щодо відкладення розгляду справи від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, до суду не надійшло.

Вирішуючи питання щодо можливості проведення судового розгляду за відсутності ОСОБА_1 , суд виходить з того, що право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на особисту участь у розгляді її справи, встановлене частиною першою статті 268 КУпАП, не є абсолютним.

Відкладення розгляду справи про адміністративне правопорушення має корелюватися із завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, серед яких у відповідності до ст. 245 КУпАП є своєчасне з`ясування обставин справи та вирішення її у точній відповідності з законом, тобто таке відкладення розгляду справи про адміністративне правопорушення не має перешкоджати розгляду справи із збереженням можливості притягнення особи до адміністративної відповідальності в межах строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП, у випадку встановлення наявності складу адміністративного правопорушення в діях такої особи.

За змістом ст. 268 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП можуть розглядатися за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Судом були створені всі належні процесуальні можливості для реалізації ОСОБА_1 права на захист, оскільки останній надавався час на запрошення захисника для представлення власних інтересів в суді, чим та і скористалась. Крім того, захисник Бредюк О.М. був ознайомлений з матеріалами справи та отримав копію відеозапису, долученого до протоколу.

Відтак, з метою дотримання необхідного балансу між забезпеченням права особи на участь у розгляді справи та самим розглядом справи з дотриманням як строків розгляду справи судом, так і строку можливого притягнення особи до адміністративної відповідальності, суд вважає за можливе розглянути дану справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за участю в судовому засіданні захисника ОСОБА_1 – адвоката Бредюка О.М., проти чого заперечень від захисника не надійшло, останній вказав, що розгляд справи можливо провести без участі його підзахисної.

Захисник Бредюк О.М. подав суду письмові пояснення, які підтримав в судовому засіданні, та просив закрити провадження у справі за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, оскільки огляд тієї було проведено з порушенням Інструкції, оскільки друга проба продуття приладу у лікарні відбулася раніше, ніж визначено, а саме через 10 хв, а не через 20 хв, як того вимагає порядок проведення огляду на стан сп`яніння, і вказане підтверджується відеозаписом, долученим до протоколу, на якому зафіксовано час першої проби продуття – 02:26 год., тоді як в акті вказано інший час – 02:20 год., а час другої проби на відеозаписі зафіксовано як 02:36 год., а в акті інший час – 02:40 год., а тому у разі дотримання лікарем Інструкції і проведення другої проби продуття не через 10 хвилин, а 20 хвилин, як того вимагає законодавство, у сторони захисту наявні підстави вважати, що результат був іншим. До того ж, в медичному закладі не було зроблено контрольного забору повітря, як це робив працівник поліції на місці зупинки, а тому існує обґрунтований сумнів у правильності показників, які було озвучено медичним працівником. Також зазначає про те, що час керування ОСОБА_1 транспортним засобом не встановлено, оскільки на відеореєстраторі рух автомобіля зафіксовано о 01:40 год., тоді як на бодікамері працівника поліції час підходу до автомобіля зафіксовано о 01:31 год.

Заслухавши захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, та надані захисником письмові пояснення, суд приходить до наступного.

Відповідно до вимог ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь які фактичні дані на основі яких у встановленому законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.

Обов`язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення, який в порядку ст. 251 КУпАП є одним з доказів в справі про адміністративне правопорушення, та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка має право складати відповідний протокол, та не може бути перекладено на суд.

Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Європейський суд неодноразово наголошував, що судочинство у національних судах повинно здійснюватись «згідно із законом».

У п. 44 рішення по справі «Корнєв та Карпенко проти України» від 30 вересня 2010 року Суд наголосив, що суди повинні забезпечувати дотримання матеріальних та процесуальних норм.

Відповідно до положень ст. 130 КУпАП складом адміністративного правопорушення є як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, так і керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно п. 2.9 «а» ПДР, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Проходження такого огляду регламентовано Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 року №1452/735 (надалі – «Інструкція»).

Згідно п.6 розділу І «Інструкції» огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також лікарем закладу охорони здоров`я.

Результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду на стан сп`яніння за результатами такого огляду, проведеного поліцейським, складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається в поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення в разі встановлення стану сп`яніння.

Згідно з пунктом 2 розділу І цієї «Інструкції» огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідно до п. 3 «Інструкції» ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Також, відповідно до «Інструкції», огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки або у найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на проведення такого огляду, у тому разі, якщо водій відмовився від огляду на місці чи був незгоден з його результатами (п.п. 6 та 7 розділу І «Інструкції»).

Згідно до п. 18 Акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, форма якого наведена у додатку 3 до «Інструкції», час другого обстеження проводиться через 20 хвилин.

Відповідно до п. 22 розділу ІІІ «Інструкції» висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.

Так, з відеозапису, долученого до протоколу, дослідженого у судовому засіданні, встановлено, що працівниками поліції було зупинено транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 . Під час спілкування з останньою, працівник поліції спочатку пропонує пройти огляд на місці «щоб перевірити», а після цього зазначає, що виявив у тієї ознаки алкогольного сп`яніння та вказав про такі водію: виражений запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Водію було запропоновано пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки і ОСОБА_1 погодилась. Але з результатом водій не погодилась, вказавши, що не згодна з тим, що керувала в стані сп`яніння, і була доставлена на огляд до лікаря-нарколога в КНП «ЧОПНЛ». По прибуттю до лікаря, ОСОБА_1 о 02:26 год. продуває вперше прилад і результат складає 0,78% проміле, з яким ОСОБА_1 не погоджується. Далі під час очікування лікар проводить огляд водія і о 02:36 год. помічник лікаря надає ОСОБА_1 вдруге продути прилад Драгер, який показав результат 0,75% проміле. Лікарем було складено висновок, за результатами якого працівниками поліції складено протокол відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Тобто, під час перегляду відеозапису, встановлено, що огляд на стан сп`яніння у медичному закладі лікарем було проведено з порушенням «Інструкції», оскільки між часом першого обстеження (02:26 год.) та другого обстеження (02:36 год.) пройшло менше 20 хвилин, хоча в Акті огляду лікарем зазначено час, який відповідає витриманій нормі «02:20 год.» та «02:40 год.», однак таке спростовується відеозаписом, долученим до протоколу, який є безперервним і в достовірності того у суду сумнівів не виникає, в дійсності друге обстеження ОСОБА_1 було проведено через 10 хвилин.

Навіть, якщо допустити різний час, який показують бодікамера поліцейського і лікаря, все рівно, згідно відеозапису друга проба в медичному закладі в дійсності проведена раніше (орієнтуючись на час зафіксований бодікамерою від часу першої проби о «02:26 год.»). Так, друга проба мала б бути проведена о «02:46 год.» за часом, що мав бути відображений на відеозаписі (20 хвилин між першою пробою «02:26 год.» та другою), тоді як такий час другої проби на відеозаписі зафіксовано о «02:36 год.». При цьому, маючи ймовірні розбіжність часу між годинником лікаря і бодікамерою в 6 хв., виходить, що друга проба за годинником лікаря також проведена раніше визначеного інтервалу в 20 хв. (о «02:36 год», а не о «02:40», як про це зазначено в Акті).

Відповідно до п. 22 розділу ІІІ «Інструкції» висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.

Представник ОСОБА_1 – адвокат Бредюк О.М. посилається на обставини, які мали місце, та у сукупності із іншими доказами ставить під сумнів правомірність дій лікаря-нарколога при проведенні огляду, ці сумніви мають тлумачитись на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.

Суд критично ставиться до вказаного висновку №551, в частині встановлення лікарем діагнозу «перебуває у стані алкогольного сп`яніння», оскільки згідно даних відеозапису, долученого до протоколу, час між першим та другим обстеженням у 20 хвилин витримано лікарем не було.

Отже, як вбачається з дослідженого судом відеозапису до протоколу серії ЕПР1 №319611 від 04.05.2025, в порушення вимог Інструкції та ст. 266 КУпАП огляд водія було проведено з порушенням, а тому у суду наявний обґрунтований сумнів в тому, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Таким чином, суд, враховуючи допущені працівником медичного закладу порушення під час проведення процедури огляду водія ОСОБА_1 на визначення стану алкогольного сп`яніння, приходить до висновку, що в даному випадку саме через порушення процедури проведення огляду у відповідності до ч.5 ст. 266 КУпАП відповідний огляд необхідно визнати недійсним, що виключає можливість визнання письмового документу - висновку №551 від 04.05.2025 як допустимого доказу в справі.

Статтею 62 Конституції України, зокрема, передбачено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитись на її користь.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.

У відповідності до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі Кобець проти України (з урахуванням первісного визначення принципу поза розумним сумнівом у справі Авшар проти Туреччини) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Дослідивши матеріали справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №319611 від 04.05.2025, акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 04.05.2025, чек з результатами тестування на приладі Дрегер Alcotest 6810 ARСЕ-0238 від 04.05.2025 з результатом 0,98 ‰ проміле, висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №551 від 04.05.2025, розписку ОСОБА_2 від 04.05.2025, рапорт поліцейського взводу №1 роти №2 БУПП в Чернігівській області ДПП капрала поліції Ігоря Лазаренка від 04.05.2025, відеозапис до протоколу серії ЕПР1 №319611 від 04.05.2025, а також надану захисником копію акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №551 від 04.05.2025, копію висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №551 від 04.05.2025, копію направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 04.05.2025, суд приходить до висновку, що провадження по справі відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю, оскільки обставини, зазначені у протоколі про вчинення адміністративного порушення, не відповідають обставинам, зафіксованим на відеозаписі, доданому до протоколу.

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені винуватість особи та його подія мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи в його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами, а непідтвердження здійснення водієм правопорушення відповідними доказами, не породжує правових підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26 червня 2019 року в справі №536/1703/17 (провадження № К/9901/3839/17).

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що провадження в справі підлягає закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Керуючись ст. ст. 247 п. 1, 284 п. 3 КУпАП

п о с т а н о в и в:

Закрити провадження в справі щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративних правопорушень.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення до Чернігівського апеляційного суду.

Суддя Л.В. Самусь