Постанова від 21 січня 2026 р. у справі №734/1900/23 — Бобровицький районний суд Чернігівської області

Справа № 734/1900/23

1-кп/729/10/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2026 р. Бобровицький районний суд Чернігівської області в складі колегії суддів: головуючої судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бобровиця клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у кримінальному провадженні, яке внесенедо ЄРДР № 12022270350000473 від 13.12.2022 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 7 ч. 2 ст. 115 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_8 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

в с т а н о в и в:

У провадженні Бобровицького районного суду Чернігівської області перебуває кримінальне провадження внесене до ЄРДР № 12022270350000473 від 13.12.2022 за обвинуваченням ОСОБА_5 , передбаченого п. 7 ч. 2 ст. 115 КК України.

Прокурором подано письмове клопотання про продовження строку застосування ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту на два місяці, який згідно ухвали Бобровицького районного суду Чернігівської області від 26.11.2025 року закінчується 25.01.2026 року.

У своєму клопотанні прокурор посилається на обґрунтованість підозри обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого п. 7 ч. 2 ст. 115 КК України, як умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині ОСОБА_9 , з хуліганських мотивів.

Запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту ОСОБА_5 , застосовувався судом з урахуванням особи обвинуваченого, обставин вчинення злочину та з метою запобігання ризикам, визначених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Наведені обставини свідчать, що заявлені ризики та суспільна небезпека особи обвинуваченого не зменшилась та виправдовує застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту. З метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження доцільним буде покладення на обвинуваченого, передбачених у ч. 5 ст. 194 КПК України, обов`язків.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_7 , підтримала подане клопотання та вважає за необхідне продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту з підстав, наведених у клопотанні.

Обвинувачений ОСОБА_5 винуватим себе у вчиненні кримінального правопорушення себе не визнав, злочину у якому його обвинувачують він не вчиняв, участі у бійці не брав, ризики названі прокурором не доведені, просить суд змінити йому запобіжний захід із цілодобового домашнього арешту на домашній арешт у нічний час доби, посилаючись на те, що він має намір працевлаштуватися, щоб утримувати свою сім`ю.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_8 в судовому засіданні заперечував проти клопотання прокурора, посилаючись на відсутність ризиків, вказаних прокурором, просив змінити обвинуваченому запобіжний захід із цілодобового домашнього арешту на домашній арешт у нічний час доби.

Представник потерпілих адвокат ОСОБА_10 у заяві до суду просить задовольнити клопотання про продовження запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту.

Дослідивши клопотання, вислухавши доводи сторін, колегія суддів приходить до наступного висновку.

За положенням ч. 3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Відповідно до вимог ч. 1 та п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження, в тому числі, є запобіжні заходи.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Згідно з ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу суд повинен врахувати наявність ризиків, зазначених в ст.177 КПК України, а також оцінити в сукупності обставини, які визначені в ч. 1 ст. 178 КПК України.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою та підставами застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, встановленим в ході досудового слідства.

У відповідності до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, суд зобов`язаний оцінити в сукупності інші обставини, що стосуються тяжкості покарання та вагомості доказів вчинення кримінального правопорушення, та особу підозрюваного, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Згідно з вимогами ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого. Строк дії ухвали суду про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.

Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі (ч. 2 ст. 181 КПК України).

За змістом ч. 3 ст. 199 КПК України, під час розгляду клопотання прокурора про продовження строку застосування домашнього арешту суд з`ясовує, крім відомостей, зазначених у ст. 184 КПК України, чи наявні обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують застосування запобіжного заходу.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Ухвалою Бобровицького районного суду Чернігівської області від 22.08.2024 року ОСОБА_5 було змінено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Ухвалою Бобровицького районного суду Чернігівської області від26.11.2025 року ОСОБА_5 даний запобіжний захід було продовжено до25.01.2026 року.

Під час обрання та продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді цілодобового арешту у судових засіданнях було установлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Враховуючи тяжкість інкримінованого обвинуваченому злочину, а також те, що обставини, за яких судом обвинуваченим було обрано та продовжено запобіжний захід у виді цілодобового арешту, не відпали, суд приходить до висновку, що ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України продовжують існувати, оскільки ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству, азастосування більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить належну процесуальну поведінку та дасть можливість перешкоджати судовому розгляду.

Оскільки розгляд кримінального провадження триває, продовження застосування саме такого запобіжного заходу для ОСОБА_5 , буде достатнім та необхідним для належної поведінки обвинуваченого і таким, що зможе запобігти ризикам передбаченим ст. 177 КПК України, оскільки підстав для застосування більш суворого або більш м`якого запобіжного заходу на даний час не встановлено.

Враховуючи, що строк дії запобіжного заходу, обраного відносно обвинуваченого закінчується 25 січня 2026 року, а закінчити судовий розгляд до цього часу не є можливим, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого, суд вважає за необхідне продовжити дію раніше обраного обвинуваченому запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, з покладанням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.

За таких обставин, клопотання прокурора підлягає задоволенню, оскільки суд погоджується з доводами прокурора стосовно продовження існування ризиків передбачених ст. 177 КПК України, оскільки ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду.

Посилання сторони захисту, що ОСОБА_5 потрібно працювати, щоб утримувати родину, колегія суддів не може розцінювати як підставу задоволення клопотання про змінузапобіжного заходу з цілодобового арешту на домашній арешт у нічний час, так як, вищезазначені обставини з урахуванням серйозності обвинувачення та обставин скоєння злочину, та суворості покарання, яке може бути призначено обвинуваченому у разі доведеності його вини, не свідчать про наявність у обвинуваченого ОСОБА_5 перешкод або інших стримуючих факторів щодо можливості ухилитися від суду.

На підставі викладеного колегія суддів приходить до висновку, що клопотання прокурора слід задовольнити та продовжити застосування обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, з покладанням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 194, 331 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Продовжити дію запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_5 , заборонивши цілодобово залишати своє місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , дозволивши залишати житло під час оголошення повітряної тривоги для прослідування в укриття та відвідування медичних закладів за місцем проживання обвинуваченого, строком на два місяці до 22 березня 2026 року включно.

Продовжити, покладені на обвинуваченого ОСОБА_5 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, до 22 березня 2026 року, а саме:

- прибувати за кожною вимогою суду у визначений час;

- не залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватись від спілкування із свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні, окрім спілкування із свідками ОСОБА_11 та ОСОБА_12 ;

- носити електронний засіб контролю.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід. Працівники поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з`являтися в житло, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Копію ухвали надіслати для виконання ВП №1 Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів ОСОБА_13 та ОСОБА_7 .

Строк дії ухвали, запобіжного заходу і обов`язків установити до 22 березня 2026 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Кримінальне провадження відкласти для виклику свідків на 12 березня 2026 року на 11:00 год.

Головуюча суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3