Суд: Запорізький окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військової служби
Дата: 26 січня 2026 р.
Справа: №280/10321/25
Суддя: Татаринов Дмитро Вікторович
ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
27 січня 2026 року Справа № 280/10321/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України ( АДРЕСА_2 ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі – позивач) до Військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України (далі – відповідач), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану" від 11 лютого 2025 року № 153;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову винагороду у розмірі 1 млн грн, передбачену постановою Кабінету Міністрів України "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану" від 11 лютого 2025 року № 153.
Судом встановлено, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 12 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір».
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він підпадає під умови визначені постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану», у зв`язку з чим звернувся до відповідача з рапортом про виплату одноразової грошової допомоги. Позивач зазначає, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо не виплати йому одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн. гривень на підставі Постанови КМУ від 11 лютого 2025 року № 153. Позивач вважає, що така бездіяльність відповідача порушує його права та законні інтереси. З урахуванням викладеного у позовній заяві, позивач просив задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою судді від 26 листопада 2025 року відкрито провадження у справі, призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін в порядку статті 262 КАС України. Крім того, вказаною ухвалою судді відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк на подання відзиву на позовну заяву.
Також, вказаною ухвалою судді від 26 листопада 2025 року від відповідача витребувано належним чином засвідчені копії наказу про зарахування позивача до списків особового складу Військової частини НОМЕР_2 , відомості щодо періодів (строків) безпосередньої участі позивача у складі Військової частини НОМЕР_2 у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (в тому числі на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора) із чітким зазначенням періодів (строків) його безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, а також відомості щодо притягнення позивача до кримінальної /адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився.
16 грудня 2025 року від представника відповідача разом із витребуваними доказами на адресу суду надійшов відзив на позов, який містить заперечення проти його задоволення та в обґрунтування якого вказано, що рапорт позивача направлено до ОК « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на погодження. У задоволенні позову просить відмовити, оскільки протиправної бездіяльності з його боку у відношенні позивача не допущено.
У період з 21 січня 2026 року по 26 січня 2026 року суддя Татаринов Д.В. Перебував у щорічній оплачуваній відпустці.
Розглянувши наявні у справі матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що позивач проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 .
На строкову військову службу ОСОБА_1 призвано 04 жовтня 2021 року.
Наказом командира Військової частини НОМЕР_4 позивача прийнято на військову службу за контрактом.
03 листопада 2024 року позивача переведено до Військової частини НОМЕР_2 .
14 жовтня 2025 року позивач звернувся до Військової частини НОМЕР_2 про виплату грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету міністрів України номер 153 від 11 лютого 2025 року.
Однак, виплату грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету міністрів України номер 153 від 11 лютого 2025 року позивачу станом на 21 листопада 2025 року не здійснено. Відмова про виплату спірної допомоги позивачем також не одержувалась.
Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача в частині виплати грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету міністрів України номер 153 від 11 лютого 2025 року, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України Про правовий режим воєнного стану заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Указами Президента України № 133/2022 від 14 березня 2022 року, № 259/2022 від 18 квітня 2022 року, №341/2022 від 17 травня 2022 року, № 573/2022 від 12 серпня 2022 року, № 757/2022 від 07 листопада 2022 року, № 58/2023 від 06 лютого 2023 року, № 254/2023 від 01 травня 2023 року, № 451/2023 від 26 липня 2023 року, № 734/2023 від 06 листопада 2023 року, № 49/2024 від 05 лютого 2024 року, № 271/2024 від 06 травня 2024 року, № 469/2024 від 23 липня 2024 року, № 740/2024 від 28 жовтня 2024 року, № 26/2025 від 14 січня 2025 року, № 235/2025 від 15 квітня 2025 року, №478/2025 від 14 липня 2025 року строк дії режиму воєнного стану продовжувався.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану» вирішено погодитись з пропозицією Міністерства оборони стосовно реалізації протягом двох років з дня, що настає за днем набрання чинності цією постановою, експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану (далі - експериментальний проект) (далі Постанова №153).
Пунктом 3 Постанови №153 установлено, що:
1) учасниками експериментального проекту є:
громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил на посади рядового складу; Збройні Сили; Міністерство оборони; військові частини, визначені Генеральним штабом Збройних Сил;
2) координатором експериментального проекту є Міністерство оборони;
3) фінансування експериментального проекту здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.
Також, у пункті 4 Постанови № 153 установлено, що особам рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень;
військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених);
військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі;
військовослужбовцям, зазначеним в абзацах другому та третьому цього пункту у разі, коли вони притягувалися до кримінальної відповідальності, два або більше разів притягувалися до адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився, винагорода не виплачується;
виплата винагороди здійснюється також військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які відповідають вимогам щодо виплати винагороди, зазначеним в абзаці другому цього пункту, та:
були прийняті на військову службу за контрактом під час воєнного стану, з числа осіб, які проходили строкову військову службу;
проходили військову службу і були атестовані до присвоєння первинного офіцерського звання офіцерського складу молодший лейтенант;
проходили військову службу, мали спеціальні звання або класні чини та були переатестовані до присвоєння офіцерського звання.
З аналізу вказаних положень Постанови № 153 суд дійшов висновку, що право на отримання одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн. грн. надається у зв`язку з дотриманням таких вимог:
- військовослужбовці повинні бути особами рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану;
- особи проходять військову службу, тобто є діючими військовослужбовцями на дату набрання чинності Постанови № 153;
- особи брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою.
Механізм оформлення, подання, реєстрації, розгляду, прийняття та повідомлення рішення за результатами розгляду рапортів військовослужбовців у Міністерстві оборони України, Збройних Силах України та Державній спеціальній службі транспорту визначено Порядком організації роботи з рапортами військовослужбовців у системі Міністерства оборони України, затвердженим наказом Міністерства оборони України 06 серпня 2024 року № 531 (далі – Порядок № 531).
Відповідно до пункту 1 розділу 2 Порядку № 531 рапорти подаються в усній та письмовій (паперовій або електронній) формах. Військовослужбовець має право усно рапортувати за допомогою технічних засобів комунікації.
Відповідно до пункту 9 розділу 3 Порядку № 531 розгляд паперового рапорту військовослужбовця всіма його прямими командирами (начальниками) здійснюється:
1) невідкладно, але не пізніше ніж за 48 годин із часу подання військовослужбовцем рапорту - щодо питань, які стосуються військової дисципліни, обов`язків особового складу під час виконання бойових наказів (розпоряджень), збереження життя та здоров`я особового складу, відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин;
2) у строк не більше 14 днів із дня подання військовослужбовцем рапорту - щодо питань, які не відносяться до питань, визначених підпунктом 1 цього пункту.
Як встановлено судом, підтверджується матеріалами справи, а також підтверджується представником відповідача у відзиві на позов, 27 жовтня 2025 року на адресу Військової частини НОМЕР_2 засобами поштового зв`язку надійшов рапорт ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн. грн.. на підставі абзацу 4 пункту 4 постанови КМУ № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».
Листом Військової частини НОМЕР_2 від 29 жовтня 2025 року за вих.. №16498 позивачу засобами поштового зв`язку направлено повідомлення відповідно до якого командиром Військової частини НОМЕР_2 рапорт розглянуто, прийнято на опрацювання, та передано запит командиру підрозділу для надання необхідних документів для вирішення питання для виплати позивачу спірної грошової допомоги.
31 жовтня 2025 року комісією Військової частини НОМЕР_2 згідно протоколу № 10 розглянуто документи відносно військовослужбовця ОСОБА_1 та направлено на доопрацювання командиру підрозділу.
25 листопада 2025 року комісією Військової частини НОМЕР_2 згідно протоколу № 11 погоджено документи відносно військовослужбовця ОСОБА_1 та 27 листопада 2025 року направлено на погодження до ОК «ПІВДЕНЬ».
З вищевикладеного вбачається, що відповідач, у строки, встановлені Порядком № 531 розглянув рапорт позивача, погодив його та передав документи спочатку на доопрацювання, а потім на погодження до ОК « ІНФОРМАЦІЯ_1 » для виплати позивачу спірної грошової допомоги.
З огляду на вказане, суд не вбачає протиправної бездіяльності з боку відповідача в частині ненарахування та невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн грн, передбаченої постановою КМУ № 153, а навпаки вжив заходів щодо її нарахування та виплати. Відтак, вимоги позивача в цій частині задоволенню не підлягають.
Також, суд не вбачає підстав для задоволення вимог позивача в частині зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату спірної грошової допомоги, оскільки станом на дату ухвалення судового рішення в матеріалах справи відсутня відмова відповідача у її виплаті з урахуванням Постанови КМУ № 153, яка визначає критерії відповідності спірної грошової допомоги, а поданий відповідачем пакет документів з урахуванням рапорту позивача на виплату позивачу спірної грошової допомоги перебуває на розгляді (погодженні) уповноваженого на вирішення таких питань органу.
Тобто, до розгляду вищезазначеного пакету документів позивача, та прийняття відмови за наслідками його розгляду, суд не може надавати правову оцінку аргументам представника позивача щодо дій відповідача по виконанню вимог Постанови № 153.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності оскаржуваних дій та докази, надані сторонами у справі, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення.
З огляду на те, що суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, розподіл судових витрат з урахуванням положень статті 139 КАС України не здійснюється.
Керуючись статтями 2, 77, 90, 139, 241, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Повне судове рішення складено 27 січня 2026 року.
Суддя Д.В. Татаринов
Оригінал: reyestr.court.gov.ua