Рішення від 26 січня 2026 р. у справі №260/10179/25 — Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

27 січня 2026 року м. Ужгород№ 260/10179/25

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаврилка С.Є., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

18 грудня 2025 року до Закарпатського окружного адміністративного суду звернувся з позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), яким просить суд: "1. Прийняти до розгляду даний адміністративний позов та відкрити провадження у справі. 2. Визнати протиправними дії Відповідача що полягають у невиплаті Позивачу грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 “Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану”. 3. Зобов`язати Відповідача здійснити нарахування та виплату Позивачу грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 “Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану”.

22 грудня 2025 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду було прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження, якою розгляд справи постановлено провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та (або) викликом учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що покликаючись на приписи пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану", позивач стверджує, що має право на виплату одноразової грошової допомоги за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 мільйона гривень, оскільки ним дотримані всі умови, передбачені цією Постановою для отримання такої винагороди.

До суду надійшов відзив на позовну заяву від відповідача, в якому останній заперечує щодо задоволення позовних вимоги, просив у задоволенні адміністративного позову відмовити. Вказав, що оскільки позивач 20 листопада 2020 року уклав контракт, станом на 24 лютого 2022 року вже перебував на такій службі, позивач не підпадає під визначені в Постанові Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану" умови виплати одноразової грошової допомоги.

Згідно зі статтею 262 частиною 5 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до статті 4 частини 1 пункту 10 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши подані сторонами докази, (заслухавши сторони та їх представників) всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що 20 листопада 2020 року позивач уклав контракт про проходження військової служби строком на 3 (три) роки. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по строковій частині) від 20 листопада 2020 року № 262, позивача з 20 листопада 2020 року зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 (а.с.а.с. 34, 36).

Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 про обставини травми (поранення, контузії каліцтва) № 1159/кп від 22 березня 2024 року вбачається, що 18 березня 2024 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Кам`янське Запорізької області позивач отримав поранення: вогнепальне осколкове сліпе поранення правої кисті. Дрібні вогнепальні осколкові сліпі поранення обох нижніх кінцівок. Акубаротравма. Травма (поранення) пов`язана із захистом Батьківщини (а.с. 10).

Згідно довідки Військової частини НОМЕР_1 від 27 грудня 2025 року№ 4559, позивач брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції в період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі та стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій і Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах і в період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України: у період: з 25 лютого 2022 року по 06 жовтня 2022 року, з 16 жовтня 2022 року по 02 липня 2023 року, з 14 липня 2023 року по 16 листопада 2023 року, з 19 листопада 2023 року по 19 березня 2024 року, з 22 квітня 2024 року по 14 червня 2024 року, з 02 липня 2024 року по 21 вересня 2024 року, з 24 жовтня 2024 року по 31 жовтня 2024 року, з 02 листопада 2024 року по 12 січня 2025 року, з 16 січня 2025 року по 09 квітня 2025 року, з 11 квітня 2025 року по 30 квітня 2025 року, з 16 травня 2025 року по 20 травня 2025 року, з 23 травня 2025 року по 04 серпня 2025 року, з 06 серпня 2025 року по 12 серпня 2025 року, з 14 серпня 2025 року по 24 серпня 2025 року, з 27 серпня 2025 року по 23 вересня 2025 року, з 25 вересня 2025 року по 25 листопада 2025 року (а.с. 35).

20 листопада 2025 року позивач звернувся із до командування військової частини НОМЕР_1 з рапортом щодо отримання грошової винагороди, передбаченої пунктом 4 постанови від 11 лютого 2025 року №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».

Листом Військової частини НОМЕР_1 позивачу було відмовлено у виплаті одноразової грошової винагороди в розмірі 1000000 грн згідно пункту 4 постанови від 11 лютого 2025 року № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» (а.с. 33 (на звороті)).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 частини 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Згідно із статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Статтею 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Згідно з статтею 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, дія якого в подальшому була неодноразово продовжена та наразі триває.

Воєнний стан в розумінні положень статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 року №389-VIII - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Окрім того, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби здійснюється Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі по тексту – Закон України № 2232-ХІІ).

Статтею 1 частиною 3 Закону України № 2232-ХІІ визначено, що військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Згідно із статтею 1 частиною 9 Закону України № 2232-ХІІ щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

До категорії військовослужбовців прирівнюються іноземці та особи без громадянства, які відповідно до закону проходять військову службу у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України.

Призовникам, військовозобов`язаним, резервістам та військовослужбовцям оформлюється та видається військово-обліковий документ, який є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку. Форма, порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначаються Кабінетом Міністрів України, а для військовослужбовців - відповідно Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, розвідувальними органами України, Управлінням державної охорони України та Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України.

Відповідно до статті 4 частини 1 Закону України №2232-ХІІ Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову (направлення) громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11 лютого 2025 року № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» (далі по тексту – Постанова № 153) та затверджено «Порядок реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».

Згідно з пунктом 3 Постанови №153 установлено, що учасниками експериментального проекту є: громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії або Державної прикордонної служби на посади рядового складу; Збройні Сили; Національна гвардія; Державна прикордонна служба; Міністерство оборони; Міністерство внутрішніх справ; військові частини, визначені Генеральним штабом Збройних Сил, Головним управлінням Національної гвардії та Адміністрацією Державної прикордонної служби.

Відповідно до пункту 4 Постанови № 153 установлено, що особам рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 р. № 64, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 р. № 2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій),строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень;

військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених);

військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі;

військовослужбовцям, зазначеним в абзацах другому та третьому цього пункту у разі, коли вони два або більше разів за сукупністю притягувалися до кримінальної відповідальності, адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився, винагорода не виплачується.

Аналізуючи зазначений пункт, суд зазначає, що пункт 4 Постанови Кабінету Міністрів України №153 встановлює, що одноразова грошова винагорода у розмірі 1 млн грн виплачується громадянам України з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, які у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях у районах ведення воєнних (бойових) дій строком не менше шести місяців станом на дату набрання чинності постановою. Винагорода не виплачується військовослужбовцям, які притягувалися до кримінальної відповідальності, двічі або більше до адміністративної відповідальності за військові адміністративні правопорушення, або мають чинні дисциплінарні стягнення. Право на зазначену винагороду також мають особи, які відповідають установленим критеріям та були прийняті на військову службу за контрактом під час воєнного стану із числа строковиків, атестовані до присвоєння первинного офіцерського звання молодший лейтенант або переатестовані до присвоєння офіцерського звання.

Судом встановлено, що 20 листопада 2020 року позивач уклав контракт про проходження військової служби строком на 3 (три) роки. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по строковій частині) від 20 листопада 2020 року № 262, позивача з 20 листопада 2020 року зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 (а.с.а.с. 34, 36).

Відповідно до статті 23 частини 9 пункту 2 Закону України № 2232-XII (чинної станом на дату укладення Контракту), під час дії особливого періоду для військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, дія контракту продовжується понад встановлені строки: на період проведення мобілізації, крім випадків, визначених пунктом 3 частини п`ятої статті 26 цього Закону; до дня завершення виконання завдань в інтересах оборони України, безпосередньої участі у веденні воєнних (бойових) дій, у тому числі на території проведення антитерористичної операції, а також у районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії держави, що формально чи фактично є учасником воєнних дій проти України; на період дії воєнного стану, крім випадків, визначених пунктом 3 частини п`ятої статті 26 цього Закону.

20 листопада 2020 року позивач уклав контракт про проходження військової служби строком на 3 (три) роки, дія якого закінчилася 20 листопада 2023 року, тобто на період дії воєнного стану.

Отже, на момент укладання контакту та на момент закінчення дії такого контракту діюче законодавство містило імперативну норму, що дія контракту продовжується понад встановлені строки під час дії особливого періоду.

Таким чином, судом встановлено, що контракт на проходження військової служби позивачем було продовжено автоматично починаючи з 20 листопада 2023 року, тобто під час дії воєнного стану.

Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 про обставини травми (поранення, контузії каліцтва) № 1159/кп від 22 березня 2024 року вбачається, що 18 березня 2024 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Кам`янське Запорізької області позивач отримав поранення: вогнепальне осколкове сліпе поранення правої кисті. Дрібні вогнепальні осколкові сліпі поранення обох нижніх кінцівок. Акубаротравма. Травма (поранення) пов`язана із захистом Батьківщини (а.с. 10).

Згідно довідки Військової частини НОМЕР_1 від 27 грудня 2025 року№ 4559, позивач брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції в період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі та стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій і Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах і в період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України: у період: з 25 лютого 2022 року по 06 жовтня 2022 року, з 16 жовтня 2022 року по 02 липня 2023 року, з 14 липня 2023 року по 16 листопада 2023 року, з 19 листопада 2023 року по 19 березня 2024 року, з 22 квітня 2024 року по 14 червня 2024 року, з 02 липня 2024 року по 21 вересня 2024 року, з 24 жовтня 2024 року по 31 жовтня 2024 року, з 02 листопада 2024 року по 12 січня 2025 року, з 16 січня 2025 року по 09 квітня 2025 року, з 11 квітня 2025 року по 30 квітня 2025 року, з 16 травня 2025 року по 20 травня 2025 року, з 23 травня 2025 року по 04 серпня 2025 року, з 06 серпня 2025 року по 12 серпня 2025 року, з 14 серпня 2025 року по 24 серпня 2025 року, з 27 серпня 2025 року по 23 вересня 2025 року, з 25 вересня 2025 року по 25 листопада 2025 року (а.с. 35).

Отже, враховуючи той факт, що позивач не досяг 25 років станом на день продовження дії контракту про проходження військової служби та у період дії на території України воєнного стану, брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності Постановою №153, позивач має право на виплату винагороду в повному обсязі відповідно до пункту 4 абзацу 4 Постанови №153.

Отже відмова викладена у листі від 26 листопада 2025 року є протиправною.

Що стосується тверджень відповідача про те, що позивач був прийнятий на військову службу до введення воєнного стану, то суд їх до уваги не приймає, оскільки дію контракту на проходження військової служби позивачем було продовжено то під час дії воєнного стану.

Крім того, позивач не притягався до кримінальної відповідальності, адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, звернувся з відповідним рапортом до Військової частини НОМЕР_1 про включення до списків та виплату винагороди. Доказів протилежного матеріали справи не містять.

Таким чином, суд вважає, що позивач має повне право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно пункту 4 Постанови № 153.

Інше тлумачення, на переконання суду, не відповідатиме меті прийняття Постанови № 153 підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану та матиме ознаки дискримінації.

При цьому, суд зазначає, що Постанова № 153 не містить жодних обмежень чи застережень відносно отримання одноразової грошової винагороди військовослужбовцями, які проходили службу за контрактом до введення в Україні воєнного стану.

Суд зазначає, що тлумачення пункту 4 абзацу 4 Постанови №153 у вузькому значенні, буде дискримінаційним відносно осіб, які були прийняті за контрактом на військову службу до введення в Україні воєнного стану.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивач відповідає умовам, визначеним Постановою № 153 для отримання одноразової грошової винагороди.

За правилами встановленими статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до статті 77 частини 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Надаючи оцінку доводам і доказам, якими обґрунтовані позовні вимоги за встановлених судом обставин і перевірених аргументів, суд не встановив порушеного права позивача відповідачами, які діяли відповідно до закону, обґрунтовано, розсудливо, з урахуванням усіх обставин, тому дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Керуючись статтями 242-246 КАС України, суд, –

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах в розмірі 1 млн. гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову винагороду за тривалість проходження служби в бойових умовах в розмірі 1 млн. гривень, постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяС.Є. Гаврилко