Рішення від 26 січня 2026 р. у справі №260/2434/24 — Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

27 січня 2026 року м. Ужгород№ 260/2434/24

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаврилка С.Є., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної організації (Установа, Заклад) Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), начальника 1 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби “ ІНФОРМАЦІЯ_2 ” (тип А) відділу прикордонної служби “ ІНФОРМАЦІЯ_2 ” (тип Б) капітана ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

16 квітня 2024 року до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовною заявою звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_3 ) до Державної організації (Установа, Заклад) Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), начальника 1 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби “ ІНФОРМАЦІЯ_2 ” (тип А) відділу прикордонної служби “ ІНФОРМАЦІЯ_2 ” (тип Б) капітана ОСОБА_2 , якою просив суд: "1. Визнати протиправним та скасування рішення, в якому просить, визнати протиправним та скасувати рішення Начальника 1 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_2 " (тип А) відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_2 " (тип Б) капітана ОСОБА_2 , як уповноваженої службової особи підрозділу охорони державного кордону, про відмову у перетинанні державного кордону громадянину України, який досяг 16-річного віку, ОСОБА_3 від 31.03.2023 року; 2. Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) за рахунок бюджетних асигнувань Державної організації (Установа, Заклад) Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) сплачений судовий збір в розмірі 1211,20 грн.".

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного від 30 квітня 2024 року вказану позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного від 13 травня 2024 року відкрито провадження у адміністративній справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного від 13 травня 2024 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін було відмовлено.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного від 12 липня 2024 року було витребувано докази.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного від 26 серпня 2024 року вказана позовна заява була залишена без руху.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного від 30 вересня 2024 року дану позовну заяву було залишено без розгляду.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2025 року ухвалу судді Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 260/2434/24 скасовано та справу № 260/2434/24 направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

24 грудня 2025 року вказана справа надійшла до Закарпатського окружного адміністративного суду, що підтверджується даними реєстрації на вхідному штампі.

Внаслідок автоматизованого розподілу справ, справу передано на розгляд судді Гаврилко С.Є.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2025 року було прийнято позовну заяву до розгляду.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 січня 2026 року у задоволенні клопотання позивача про перехід до загального позовного провадження було відмовлено.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням від 31 березня 2023 року позивачу відмовлено у перетинанні державного кордону, у зв`язку з відсутністю підстав на право перетинання державного кордону та не поданням документів, що підвереджують (надають) підставу для виїзду за кордон. На переконання позивача, подані ним документи є достатніми для підтвердження обставини на перетин державного кордону у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву, згідно якого позовні вимоги не визнає, вважає їх безпідставними, виходячи з наступного. У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, з 24 лютого 2022 року тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені Конституцією України. Позивач мав на меті перетнути Державний кордон України в пункті пропуску "Ужгород", проте йому було надано відмову в перетині Державного кордону України у зв`язку із не підтвердженням мети поїздки по системі "Шлях". Вказує, що згідно наявної інформації про особу у відповідній інформаційній системі, адміністратором якої є Укртансбезпека, ОСОБА_1 зареєстрований, як водій транспортного засобу марки “Mersedes-Benz”, моделі Sprinter 313CDI, номер транспортного засобу НОМЕР_5 , проте фактично слідував на легковому автомобілі марки “Renault” реєстраційний номерний знак Словацької Республіки НОМЕР_6 . Таким чином позивач слідував на невідповідному транспортному засобі та не дотримався вимог викладених в пункту 2.9 ПКМУ від 27.01.1995 року № 57 “Про затвердження Правил перетинання державного кордону України громадянами України”, тобто не підтвердив мету поїздки. Включення позивача до системи "Шлях", як водія ліцензіата, не є безумовною підставою для виїзду за кордон і розгляд питань, що пов`язані із в`їздом чи виїздом осіб в Україну чи за її межі є компетенцію Державної прикордонної служби та її службових осіб, в тому числі прийняття рішень про відмову в перетині державного кордону. Позивач при спробі перетину державного кордону не зміг підтвердити мету поїздки відповідними документами. Враховуючи викладене, відповідачем прийнято законне та обґрунтоване рішення про відмову в перетині державного кордону позивачу.

Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані сторонами докази, (заслухавши сторони та їх представників) всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Судом встановлено та не заперечується учасниками справи, що 31 березня 2023 року на виїзд з України прибув громадянин України ОСОБА_1 , який на паспортний контроль пред`явив паспорт громадянина України для виїзду закордон серії НОМЕР_7 виданий 30 квітня 2021 року та був зареєстрований в системі “Шлях”, як водій який здійснює міжнародні перевезення.

Згідно наявної інформації про особу у відповідній інформаційній системі, адміністратором якої є Укртансбезпека, ОСОБА_1 зареєстрований, як водій транспортного засобу марки “Mersedes-Benz”, моделі Sprinter 313CDI, номер транспортного засобу НОМЕР_5 , проте фактично слідував на легковому автомобілі марки “Renault” реєстраційний номерний знак Словацької Республіки НОМЕР_6 (а.с. 38).

Рішенням від 31 березня 2024 року начальником 1 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_2 " (тип А) відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_2 " (тип Б) капітаном ОСОБА_4 , відмовлено позивачу, у перетинанні державного кордону на виїзд з України, у зв`язку із відсутністю підстав на право перетинання державного кордону (а.с.а.с. 5, 6).

Так, як вбачається із спірного рішення, посадовою особою відповідача відмовлено у перетинанні державного кордону на виїзд з України позивачу у зв`язку з: … “Указом Президента України № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”, а також Закону України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022р.”, Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”. Громадянина України ОСОБА_5 тимчасово обмежено у праві виїзду з України, з відсутністю підстав на право перетинання державного кордону згідно статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” та “Правила перетинання державного кордону громадянами України” затвердженими постановою КМУ № 57 від 27.01.1995 року, так як вищезазначений громадянина не надав на паспортний контроль належні документи, які дають право для перетину ДКУ”…

З наведеного вбачається, що причиною, з якої позивачу відмовлено у виїзді з України, у цьому рішенні зазначено не надання на паспортний контроль належних документів, які дають право для перетину ДКУ.

Із вказаним рішенням позивач не погоджується, у зв`язку із чим звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 19 частиною 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України від 21.01.1994 №3857-XII "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України" на громадян України, які звернулися з клопотанням про виїзд з України, поширюються усі положення чинного законодавства, вони користуються всіма правами і несуть встановлені законом обов`язки (надалі - Закон України №3857-XII).

Ця стаття також передбачає, що у силу статті 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.

Статтею 1 Закону України від 12.12.2015 №389-VIII "Про правовий режим воєнного стану" (надалі - Закон України №389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Правовою основою введення воєнного стану є Конституція України, цей Закон та указ Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України (статті 2 Закону України №389-VIII).

Відповідно до статті 8 частини 1 пункту 6 Закон України у №389-VIII в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, зокрема, встановлювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в`їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який затверджений Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ.

Пунктом 3 Указу №64/2022 у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

У подальшому воєнний стан неодноразово був продовжений та діє донині.

Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

Загальний порядок перетину державного кордону України визначений постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 №57 "Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України" (надалі - Правила №57, у редакції, чинній на дату виникнення спірних відносин).

Згідно з пунктом 2 Правил №57 у випадках, визначених законодавством, для перетинання державного кордону громадяни, крім паспортних документів, повинні мати також підтверджуючі документи.

Відповідно до пункту 2-9 Правил №57, у разі введення в Україні воєнного стану пропуск через державний кордон водіїв транспортних засобів суб`єктів господарювання, які мають ліцензію на право провадження господарської діяльності з міжнародних перевезень вантажів та пасажирів автомобільним транспортом (далі - ліцензіати), здійснюється уповноваженими службовими особами Держприкордонслужби за умови виконання правил перетину державного кордону України та за наявності інформації про особу у відповідній інформаційній системі, адміністратором якої є Укртрансбезпека.

Інформація про водіїв, зазначених в абзаці першому цього пункту, вноситься до відповідної інформаційної системи, адміністратором якої є Укртрансбезпека, на підставі заявки ліцензіата.

Перетин державного кордону здійснюється особою, зазначеною в абзаці першому цього пункту, лише на транспортному засобі, який є засобом провадження господарської діяльності ліцензіата, повна маса якого становить 3500 кілограмів та більше.

Укртрансбезпека проводить перевірку інформації про транспортний засіб на основі даних, що містяться в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів, та вносить відповідні дані до Єдиного комплексу інформаційних систем Укртрансбезпеки.

На одному транспортному засобі державний кордон можуть одночасно перетинати: один водій на вантажному транспортному засобі ліцензіата; два водії на пасажирському транспортному засобі (автобусі) ліцензіата.

Особи, зазначені в абзаці першому цього пункту, можуть безперервно перебувати за кордоном не більше 60 календарних днів з дня перетину державного кордону.

У разі непідтвердження мети поїздки уповноважені службові особи Держприкордонслужби відмовляють особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, в перетинанні державного кордону в порядку, визначеному частиною першою статті 14 Закону України "Про прикордонний контроль".

Статтею 14 частинами 1, 3 Закону України від 05.11.2009 №1710-VI "Про прикордонний контроль" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) встановлено, що іноземцю або особі без громадянства, які не відповідають одній чи кільком умовам перетинання державного кордону на в`їзд в Україну або на виїзд з України, зазначеним у частинах першій, третій статті 8 цього Закону, а також громадянину України, якому відмовлено у пропуску через державний кордон при виїзді з України у зв`язку з відсутністю документів, необхідних для в`їзду до держави прямування, транзиту, в передбачених законодавством випадках або у зв`язку з наявністю однієї з підстав для тимчасового обмеження його у праві виїзду за кордон, визначених статтею 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України", відмовляється у перетинанні державного кордону лише за обґрунтованим рішенням уповноваженої службової особи підрозділу охорони державного кордону із зазначенням причин відмови. Уповноважена службова особа підрозділу охорони державного кордону про прийняте рішення доповідає начальнику органу охорони державного кордону. Таке рішення набирає чинності невідкладно. Рішення про відмову у перетинанні державного кордону оформляється у двох примірниках. Один примірник рішення про відмову у перетинанні державного кордону видається особі, яка підтверджує своїм підписом на кожному примірнику факт отримання такого рішення. У разі відмови особи підписати рішення про це складається акт.

Особа, якій відмовлено у перетинанні державного кордону, має право протягом одного місяця з дня прийняття відповідного рішення у передбаченому законом порядку оскаржити його до органу Державної прикордонної служби України вищого рівня або до адміністративного суду за місцем розташування відповідного органу. Оскарження зазначеного рішення не зупиняє його дії.

Зі змісту оспорюваного рішення суд встановив, що на підставі Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", Указу Президента України від 24.02.2022 №65/2022 "Про загальну мобілізацію" позивача тимчасово обмежено у праві виїзду з України, в зв`язку з відсутністю підстав на право перетинання державного кордону, оскільки зазначений громадянин не зміг підтвердити мету поїздки (а.с.а.с. 5, 6).

Стверджуючи про протиправність цього рішення, позивач звертав увагу на те, що під час проходження прикордонного контролю він надав інспектору пункту пропуску усі необхідні документи, що у своїй сукупності свідчили про наявність підстав для його виїзду за межі території України.

При цьому, як вбачається із пояснень начальника 1 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_2 " (тип А) відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_2 " (тип Б) капітана ОСОБА_2 , судом встановлено, що згідно наявної інформації про особу у відповідній інформаційній системі, адміністратором якої є Укртансбезпека, ОСОБА_1 зареєстрований, як водій транспортного засобу марки “Mersedes-Benz”, моделі Sprinter 313CDI, номер транспортного засобу НОМЕР_5 , проте фактично слідував на легковому автомобілі марки “Renault” реєстраційний номерний знак Словацької Республіки НОМЕР_6 . Таким чином позивач слідував на невідповідному транспортному засобі та не дотримався вимог викладених в пункту 2.9 ПКМУ від 27.01.1995 року № 57 “Про затвердження Правил перетинання державного кордону України громадянами України”, тобто не підтвердив мету поїздки.

Передбачене статтею 33 частиною 1 Конституції України право кожного вільно залишати територію України може бути тимчасово обмежене в умовах воєнного стану, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, а саме - відповідно до Правил №57.

Пунктом 2-9 Правил №57 передбачено, що у разі непідтвердження мети поїздки уповноважені службові особи Держприкордонслужби відмовляють особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, в перетинанні державного кордону в порядку, визначеному частиною першою статті 14 Закону України "Про прикордонний контроль".

Суд враховує, що включення позивача до системи "Шлях", як водія ліцензіата, не є безумовною підставою для виїзду за кордон і розгляд питань, що пов`язані із в`їздом чи виїздом осіб в Україну чи за її межі є компетенцію Державної прикордонної служби та її службових осіб, в тому числі прийняття рішень про відмову в перетині державного кордону.

Позивач при спробі перетину державного кордону не зміг підтвердити мету поїздки відповідними документами, доказів зворотного позивачем не надано.

Тобто особа, яка з`явилася до відповідного пункту пропуску повинна надати документи, які підтверджують відповідну підставу, яка надає їй право в умовах воєнного стану здійснити перетин державного кордону України.

З цього можна зробити висновок про те, що відповідач не має можливості визначити підставу, з якої особа має право здійснити перетин державного кордону України, адже право подання необхідних документів для підтвердження тієї чи іншої підстави належить особі, яка перетинає державний кордон.

Крім того, суд наголошує, що оскаржуване рішення має разовий характер і вичерпало свою дію фактом його виконання, тому при пред`явлені позивачем документів, які надають право на перетин державного кордону на виїзд з України, оскаржуване рішення жодним чином не створить перешкод для перетину позивачем кордону України за наявності на те законних підстав.

Відповідно до статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Керуючись статтями 242-246 КАС України, суд, –

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_3 ) до Державної організації (Установа, Заклад) Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), начальника 1 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби “ ІНФОРМАЦІЯ_2 ” (тип А) відділу прикордонної служби “ ІНФОРМАЦІЯ_2 ” (тип Б) капітана ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяС.Є. Гаврилко