Постанова від 08 грудня 2025 р. у справі №496/3769/25 — Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/3769/25

Провадження № 3/496/2354/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2025 року суддя Біляївського районного суду Одеської області Буран В.М., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючий, який проживає за адресою: АДРЕСА_1

за ч. 3 ст. 130 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

02.06.2025 року о 20:16 год. Траса Київ - Одеса 452 км. водій ОСОБА_1 керував т/з FORD д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився. Правопорушення скоїв двічі протягом року, відповідальність за дане правопорушення передбачена ч. 3 ст. 130 КУпАП.

Своїми діями гр.ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 2.5 ПДР України, відповідальність за дане правопорушення передбачена ч. 3 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про час та дату судового засідання повідомлявся про, у протоколі про адміністративне правопорушення про слухання справи на 02.07.2025р. на 10:00 годин.

Судове засідання яке було призначене на 09.12.2025р. не з`явився, викликався до суду належним чином, але до суду повернувся конверт з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

У постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 наведено позицію, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто поштою у зв`язку з посиланням, зокрема на відсутність (вибуття) адресата, то вважається, що адресат належним чином повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки (Постанова КЦС ВС від 10.05.2023 № 755/17944/18 (61-185св23).

Водночас інформація щодо всіх судових справ є у вільному доступі на офіційному веб-порталі «Судова влада України».

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Так, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» ЄСПЛ зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Зважаючи на викладене, байдужа поведінка учасника справи, що виявляється зокрема у не отриманні повідомлень суду, не повинна схвалюватися судовою практикою. Навпаки, судова практика повинна стимулювати учасників справи використовувати прогресивні форми роботи (правова позиція ВС рішення № 560/5541/20 від 17.11.2022.

Відповідно до правової позиції, яка міститься у рішенні ЄСПЛ у справі «Каракуця проти України», будь-яке порушення права доступу до суду відсутнє, якщо особа не виявила належної зацікавленості у розгляді його справи.

ОСОБА_1 не вжив заходів щодо явки до суду, не подав письмових заперечень проти протоколу, заяву про відкладення слухання справи або розгляд справи у режимі відеоконференції, за інформацією щодо стану розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності до суду не звертався.

Таку поведінку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд розцінює як ухилення та небажання особи брати участь у розгляді справи про адміністративне правопорушення, що його стосується.

Враховуючи те, що відповідно до ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних у справі матеріалів, обсяг яких є достатнім для прийняття рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП за кваліфікуючою ознакою – вчинення особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Винність ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення доказана матеріалами адміністративної справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серіїЕПР 1 №349508 від 02.06.2025 р., направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння від 02.06.2025р.

Довідкою т.в.о. інспектора поліції ВАП УПП в Одеській області про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення повідомляють про те, що відповідно до звірки з базою ІКС ІПНП «Адмінпрактика», станом на 02.06.2025р., громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом року піддавався адміністративному стягненню за ст. 130 КУпАП: постановою Балтського районного суду Одеської області від 02.12.2024р. по справі №493/1179/24 за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Постановою Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 25.10.2024 р. по справі №390/1700/24 за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Довідкою т.в.о. інспектора поліції ВАП УПП в Одеській області про належність транспортного засобу повідомляють про те, що відповідно до звірки з базою ІКС ІНІ «Адмінпрактика», станом на 02.06.2025р. відсутня інформація щодо належності транспортного засобу Ford Mondeo д.н.з НОМЕР_1 , яким 02.06.2025 керував гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Довідкою т.в.о. інспектора поліції ВАП УПП в Одеській області про отримання (неотримання) особою посвідчення водія що відповідно до звірки з базою ІКС ІПНП «Адмінпрактика», станом на 02.06.2025р., ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 отримував посвідчення водія українське НОМЕР_2 .

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

З матеріалів справи вбачається, що відомості про транспортний засіб – Ford Mondeo д.н.з НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 відсутні.

На підставі вищевикладеного та враховуючи характер вчиненого порушення, особу водія ОСОБА_1 суд вважає за необхідне визнати його винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування без конфіскації транспортного засобу.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст. ст. 23, 24, 30, 33, 40-1, 130, 221, 283, 284 КУпАП України, -

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 винним у скоєні правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП України та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 51 000 (п`ятдесят одна тисяча) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 10 (десять) років, без конфіскації транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 грн. 60 копійок.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Документ, що підтверджує його сплату, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення 15 денного строку, передбаченого для сплати штрафу, надсилається правопорушником до суду, який виніс постанову про накладення цього штрафу.

У разі несплати правопорушником штрафу у 15 денний строк, з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення відповідно до ст. 308 КУпАП з правопорушника стягується:

-подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскарженою до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: В.М. Буран