Суд: Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування
Дата: 25 січня 2026 р.
Справа: №695/55/26
Суддя: Апанасенко К. І.
ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
26 січня 2026 рокуСправа №: 695/55/26
Номер провадження 3/695/272/26
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 січня 2026 рокум. Золотоноша
Суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Апанасенко К.І., розглянувши матеріали справи, які надійшли від Золотоніського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП в матеріалах справи відсутній, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
УСТАНОВИВ:
30.12.2025 року біля 10 год. 00 хв ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння за місцем свого проживання, вчинив домашнє насильство відносно своєї дружини (ображав нецензурною лайкою та вигнав її з будинку), унаслідок чого була завдана шкода її психологічному здоров`ю.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у скоєному визнав, щиро каявся.
Дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд доходить наступних висновків.
Організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства, визначаються Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» .
Стаття 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає, що домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється, зокрема, на подружжя.
Отже, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП, - вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.
Його вина підтверджується зібраними по справі доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 981601 від 30.12.2025, протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 30.12.2025, письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 від 30.12.2025.
Відповідно до ч. 1 ст. 39-1 КУпАП у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої законом.
Орган, який склав протокол про адміністративне правопорушення, не надав суду форму оцінки ризиків продовження чи повторного вчинення домашнього насильства. З огляду на ступінь суспільної небезпечності протиправних дій ОСОБА_1 , вчинення ним акту домашнього насильства вперше (інші дані відсутні в матеріалах справи), а також визнання ним своє вини та щире розкаяння, суд не вважає за доцільне направляти його на проходження програми для осіб, які вчинили домашнє насильство.
При накладенні стягнення суддя відповідно до ст. 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення та особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що обтяжують і пом`якшують відповідальність.
Обставиною, що пом`якшує відповідальність за адміністративне правопорушення, згідно зі ст. 34 КУпАП суддя визнає щире розкаяння ОСОБА_1 .
Обставин, що обтяжують відповідальність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, судом не встановлено.
Відповідно до положень ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
З урахуванням особи правопорушника та ступеня його вини, характеру вчиненого ним правопорушення, обставини, що пом`якшує відповідальність, суддя вважає, що до ОСОБА_1 слід застосувати стягнення у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що в провадженні по справі про адміністративне правопорушення в разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що з 01.01.2026 складає 665,60 грн.
Керуючись ст. 9, 23, 40-1, ч. 1 ст. 173-2, ст. 251, 252, 280, 283, 284, 294, 307, 308 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніше, як протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження даної постанови не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у строк, встановлений статтею 307 КУпАП, штраф підлягає стягненню з правопорушника у примусовому порядку в подвійному розмірі, відповідно до ст. 308 КУпАП.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя К.І. Апанасенко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua