Рішення від 22 січня 2026 р. у справі №569/1316/26 — Рівненський міський суд Рівненської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2026 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

в складі судді - Галінської В.В.

секретар судового засідання - Шаршонь Т.Р.

справа № 569/1316/26,

учасники справи:

представника заявника – адвокат Зражевська Я.О.,

заінтересована особа – ОСОБА_1

представник ззаінтересованої особи - ОСОБА_1 - адвокат Савурко О.В.

заінтересована особа – Рівненський міський відділ поліції ГУ Національної поліції України в Рівненській області,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Рівне у порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Рівненський відділ поліції ГУНП України в Рівненській області, про видачу обмежувального припису,

ВСТАНОВИВ :

До Рівненського міського суду Рівненської області надійшла цивільна справа за заявою ОСОБА_2 , заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Рівненський відділ поліції ГУНП в Рівненській області, про видачу обмежувального припису, в якій заявник просить видати обмежувальний припис щодо ОСОБА_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , строком на 06 (шість) місяців, яким визначити тимчасові обмеження його прав, а саме: заборонити перебувати ОСОБА_1 в місці спільного проживання за адресою: АДРЕСА_1 ; заборонити наближатися ОСОБА_1 на 300 метрів до місця проживання заявника за адресою: АДРЕСА_1 ; заборонити ОСОБА_1 особисто вести листування, телефонні переговори, контактувати через інші засоби зв`язку із заявником за виключенням спілкування через третіх осіб (адвоката, рієлтора, нотаріуса), для вирішення питання, на період дії обмежувального припису, стосовно продажу спільної квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 06 березня 2024 року шлюб між нею та ОСОБА_1 розірвано. На час шлюбу з ОСОБА_1 , останній систематично вчиняв щодо неї та доньки ОСОБА_3 психологічне, фізичне, економічне насилля. Систематично принижував її та доньку, як жінку, паплюжив їхню честь та гідність. З приводу таких фактів ОСОБА_1 систематично притягувався до адміністративної відповідальності. Вищевказана агресивна поведінка з боку ОСОБА_1 була пов`язана з тим, що він систематично зловживав спиртними напоями, в наслідок чого він не тільки поводив себе агресивно, а й не дбав на час спільного проживання про потреби сім`ї, що призводило не тільки до психологічного, фізичного насилля, а в тому числі до економічного насилля.

Систематичні лікування ОСОБА_1 від такої залежності не допомогли, а навпаки з роками, ОСОБА_1 став ще більше агресивним та не контрольованим у своїй поведінці. З приводу таких фактів, ОСОБА_1 перебуває на обліку в КП «Центр психічного здоров`я населення», про що нею надано в додатках відповідні докази. Через вищевказану протиправну поведінку ОСОБА_1 щодо неї та доньки, психологічного, фізичного насилля погроз позбавити нас життя, до нас в помешкання часто приїжджали на виклики працівники поліції, неодноразово притягували ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, однак це не допомогло. Такі факти були встановленні Рішенням Рівненського міського суду від 22 липня 2025 року при вирішенні питання щодо застосування стосовно ОСОБА_1 припису, в тому числі підтверджуються наданими нею копіями процесуальних документів, в тому числі з реєстру судових рішень, з яких вбачається факт систематичного притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Згідно Реєстру Судових Рішень в період з 2016 року по 2023 рік включно, мав місце факт неодноразового притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності фактів насилля в сім`ї щодо неї ОСОБА_2 на очах у її доньки ОСОБА_4 .

Відповідно до Талону-Повідомлення Єдиного Обліку № 663 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення про кримінальне правопорушення та іншу подію, вбачається факт виклику працівників поліції нею до її помешкання, у зв`язку з конфліктом який виник з чоловіком та його погрозами на її адресу 06.10.2023 року, працівниками поліції було складено Терміновий заборонний припис стосовно кривдника, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аналогічно, працівниками поліції у зв`язку з погрозами на її адресу з боку ОСОБА_1 , було складено повторно Терміновий заборонний припис стосовно кривдника, ОСОБА_1

12 жовтня 2023 року, Рівненським міським судом Рівненської області було винесено Рішення яким було обмежено позивача наближатись до її помешкання та до неї. Копії рішень, витяги з реєстру судових рішень та з офіційного сайту судова влада як доказ додаються. Зазначає, що офіційно звертатись до правоохоронних органів щодо протиправної поведінки ОСОБА_1 щодо неї на очах у доньки вона почала з 2016 року, що зазначено у реєстрі судових рішень, так як ступень агресії позивача був таким, що вона реально почала побоюватись щодо свого та дончиного життя та здоров`я, однак і до 2016 року, позивач дозволяв собі на її адресу та адресу її доньки вчиняти факти фізичного та психологічного насилля. До розірвання шлюбу з ОСОБА_1 , так як житлова квартира в якій вона проживає і є власником, була зареєстрована виключно за нею, вона як власник житла зняла з реєстрації ОСОБА_1 і останній після ряду заборонних приписів, що виписувались працівниками поліції, проживав окремо, таким чином вона намагалась убезпечити себе та доньку від протиправної поведінки ОСОБА_1

06 березня 2024 року, Рівненським міським судом Рівненської області, було винесено рішення, яким їхній з ОСОБА_1 шлюб, було розірвано.

15 січня 2025 року, Рівненським міським судом Рівненської області, було винесено рішення, яким було поділено належну їй житлову квартиру, за адресою: АДРЕСА_2 , як таку, що була придбана під час шлюбу. Після чого ОСОБА_1 , повідомив її, що він знову зареєструвався за даною адресою. Після винесення вказаного рішення, з огляду на те, що вони з ОСОБА_1 не можуть проживати під одним дахом, так як він несе загрозу для життя та здоров`я неї та її доньки, нею було в порядку компромісу запропоновано продати дану квартиру, а кошти розділити навпіл відповідно до наявних у них часток. ОСОБА_1 спочатку почав погрожувати, що внього не має наміру продавати квартиру і щоб вона забирала свої речі, та звільнила квартиру, попри те, що в неї на рівні з ним наявне право власності на половину житлової квартири, потім погодився на те, щоб квартира була продана, але почав погрожувати, що кошти йому потрібні вже і терміново. Почав з погрозами для її життя встановлювати обмежені строки, ігнорував те, що для вирішення продажу квартири потрібен час хоча б в декілька місяців, адже саме покупці вирішують питання, чи готові вони придбати їхню квартиру. Однак ОСОБА_1 її прохання щодо мирного вирішення та спокійного продажу квартири ігнорував, з погрозами вимагав негайно віддати йому кошти за половину квартири, а якщо вона цього не зробить, він виламає двері, змінить замки і більше не пустить її до житла, попри наявні у неї права на дану квартиру та наявну інвалідність як в неї, так і в її доньки. Її прохання припинити погрози, та культурно вирішити всі наявні між ними спори ігнорував, в розмовах був агресивний, в тому числі постійно у нетверезому стані.

08 липня 2025 року, нею було укладено договір з ріелтором щодо продажу квартири. На даний час й далі вживаються заходи щодо показів її потенційним покупцям. Спочатку вона виставляла ціну квартири для продажу в сумі 36 000 $ США, потім через те, що потенційних покупців не було, знизила вартість квартири на 500 доларів, тобто зараз квартира виставлена для продажу за грошову суму 35 500 $ США з торгом. Однак через поганий побутовий стан квартири на жаль покупців на неї поки що не має, а за безцінок виставляти квартиру вона не може, так як хоче продати її так, щоб за рахунок виручених коштів можна було б придбати для неї і для ОСОБА_1 дві окремі житлові площі. Бо ця квартира, це єдине житло яке в неї є і їй більше не має куди йти, з огляду на те, що вона є інвалідом і її донька, яка проживає із нею, також є інвалідом, а зараз ще й вагітна. Не зважаючи на вищевказані обставини, поведінка ОСОБА_1 щодо неї не змінилась, літом 2025 року, ОСОБА_1 повторно вчинив протиправні дії щодо неї та її доньки ОСОБА_5 , про які вказано нижче.

27.06.2025 року, вона та її донька під`їхали в район УКРТЕЛЕКОМ, що біля кінотеатру Україна м. Рівне, для того щоб придбати ліки в аптеці, що розташована в центральній частині міста. Коли виходили з аптеки, неподалік від машини зустріли випадково ОСОБА_1 . Спочатку він на підвищеному тоні почав вимагати від неї ключі від квартири, вона попросила його декілька днів на вирішення організаційних питань, адже в квартирі лише один диван, а вони більше не подружжя, крім того вона лікується, перенесла ряд операцій, потребує реабілітації та відповідних побутових умов, а тому їй не можна хвилюватись. Така відповідь ОСОБА_1 - не влаштувала і він вприсутності свідків почав кричати на неї, погрожувати їй розправою та тим, що виламає двері, займе диван і йому байдуже, що буде із нею, де вона буде жити чи лікуватись. ОСОБА_6 їй живи де хоч, бо “Я ТЕБЕ ПРИДУШУ” . Вона почала усвідомлювати, що її життю та здоров`ю з огляду на агресивну поведінку ОСОБА_1 , наявна реальна загроза, намагалась сісти в авто, щоб від`їхати від ОСОБА_1 та таким чином припинити його протиправні дії, однак коли її донька ОСОБА_3 почала закривати двері машини, ОСОБА_1 силою вирвав двері і викрутив руку її доньки, що призвело до травмування її доньки. Такі дії ОСОБА_1 вчинив одночасно погрожуючи їй та завдаючи шкоду доньці. В машині була їхня знайома, яка бачила цей інцидент. Донька від погроз ОСОБА_1 та отриманої травми дуже сильно перелякалась, перенесла сильні душевні страждання та переживання, їй стало погано. Вони звернулись до медичної установи, де крім отриманої травми руки, в її доньки виявили інші проблеми зі здоров`ям. Від пережитого стресу, сильних душевних хвилювань та переживань від протиправної поведінки ОСОБА_1 , нервового перенапруження, її донька почала втрачати зір та взагалі майже нічого не бачить від того часу. Залишок зору у доньки почав дорівнював 10 відсоткам від ста, в зв`язку з чим доньку невідкладно направили на лікування до м. Одеса. Таке лікування продовжується далі. Донька потребує тривалого лікування, щоб відновити зір, на що несуться значні грошові витрати. По вказаному інциденту нею одразу були викликані працівники поліції, які зафіксували такий факт.

Рівненським міським судом Рівненської області від 22 липня 2025 року, стосовно ОСОБА_1 було винесено Забороненний припис згідно якого ОСОБА_1 було заборонено по відношенню до неї, строком на 06 (шість) місяців: а). Перебувати в місці її проживання (перебування); б). Наближатися до неї на відстань 300 метрів до місця реєстрації; в). Особисто вести листування, телефонні переговори, контактувати через інші засоби зв`язку із заявником за виключенням спілкування через третіх осіб (адвоката, рієлтора, нотаріуса), для вирішення питання, на період дії обмежувального припису, стосовно продажу спільної квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 . Дія вказаного припису закінчується 22 січня 2026 року. У неї є підстава подати на адресу суду дану заяву щодо продовження (обрання) обмежувального припису, адже в неї є побоювання на предмет того, що ОСОБА_1 буде й далі вчиняти щодо неї та доньки, (яка як і вона є інвалідом, в тому числі на даний час вагітна), психологічне та фізичне насилля, адже останній є зацікавленим, шляхом погроз вирішити наявні між ними не вирішені спірні питання.

Не вирішеною судовою справою на даний час між нею та ОСОБА_1 є – цивільна справа № 569/20189/25 від 22.09.2025, за позовом ОСОБА_1 до неї як відповідачки щодо стягнення грошової компенсації та припинення права власності на майно. Згідно даного позову ОСОБА_1 хоче стягнути з неї вартість половини квартири за належну йому частку. В разі їхнього спільного проживання, останній зробить все, щоб шляхом погроз та насилля щодо неї та її вагітної доньки спонукати її віддати негайно грошові кошти яких в неї не має, адже виставлена нею на продаж вищевказана квартира, поки що нікого з потенційних покупців не зацікавила. Крім того, не вирішеним питанням з ОСОБА_1 є наявні боргові зобов`язання по квартирі по комунальним платежам за час їхнього спільного проживання, через що з боку ОСОБА_1 , щодо неї та її вагітної доньки також буде мати місце насилля. Такі її переконання підкріплені ще й тим, що 12.01.2026 року, в Рівненському міському суді, до засідання та під час розгляду справи щодо стягнення з неї грошових коштів за половину частки квартири належної ОСОБА_1 , останній поводив себе агресивно, прямо в засіданні під запис почав вимагати від неї ключі від квартири, не дивлячись на те, що його адвокат нагадував для нього, що має місце дія припису і він не повинен щодо неї так поводитись на час дії припису. З чого вона робить висновки, що якщо ОСОБА_1 агресивно говорить на час дії припису, то по завершенню дії припису та наявної між ними невирішеної в суді справи, останній буде вчиняти щодо неї протиправні дії і вона не зможе себе навіть захистити, з огляду на наявні у неї проблеми зі здоров`ям та інвалідність. А тому єдиним способом убезпечити як її так і її вагітну доньку, яка проживає із нею, можливо лише шляхом продовження (обрання) щодо ОСОБА_1 заборонного припису.

На даний час її донька перебуває на 23 тижні вагітності (6 місць). З огляду на те, що вона є інвалідом, їй протипоказане будь-яке емоційне, нервове навантаження. Донька проживає із нею і вона переживає, що в разі якщо ОСОБА_1 буде з ними спільно проживати, поводити себе агресивно, зловживати спиртними напоями, протиправна поведінка завдасть шкоди не тільки їй, а й життю та здоров`ю дитини, якою вагітна її донька. Іншого житла у її доньки, як і у неї не має, вона не одружена, а тому єдиним варіантом убезпечити їхнє з донькою життя та здоров`я, на період наявності між нею та ОСОБА_1 судових справ, є заборонний припис для нього.

21 січня 2026 року до Рівненського міського суду Рівненської області надійшли матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_2 , заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Рівненський відділ поліції ГУНП в Рівненській області, про видачу обмежувального припису.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 січня 2026 року справу передано судді Галінській В.В.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 22 січня 2026 року зазначена заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами окремого провадження.

23 січня 2026 року за вх. №4991/26 заінтересованою особою ОСОБА_1 до суду подано заперечення проти заяви про застосування (продовження) обмежуального припису, в обгрунтування зазначає, що заява не підлягає задоволенню, так як обставини, викладені в ній, викривлені і неправдиві: це не заявниця, а він є жертвою насилля і що до неї, а не нього, потрібно видати заборонний припис. Крім того, підстав та доказів на винесення заборонного припису заява не містить, а саме по собі наявність спору по квартирі та сплаті комунальних послуг вказує на цивільно правові відносини, а не на підстави винесення обмежувального припису. Заявниця з корисливих мотивів звернулася до суду із заявою для того, щоб він надалі не мав доступу до житла, право на яке він довів в судовому порядку, та щоб продовжувати одноосібно користуватися квартирою. Надумані обставини про насилля є безпідставні і вказані з корисливих мотивів. Рішенням Рівненського міського суду від 15 січня 2025 року встановлено, що квартира, яка належала ОСОБА_2 , що знаходиться за адреслю: АДРЕСА_2 визначена спільною сумісною власністю. В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя за заявником та ОСОБА_1 визнано право власності на 1/2 частки квартири для кожного з подружжя. Зауважує, що позивачем у цій справі є саме він, що підставою позову було невизнання його права власності відповідачкою, також з метою не допуску його до квартири. Позивачка 06.10.2023 зняля його з реєстрації у цій квартирі і зареєструватися він зміг тільки 27.06.2025 року після набрання рішенням законної сили, проте до користування квартирою його заявниця і далі не пускає. Також заявниця приховала від суду, що 06.10.2023 року відносно неї працівниками сектору протидій домашноьму насильству відділу превенції Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області було винесено терміновий заборонний припис стосовно кривдника, серії АА129243, у зв`язку із скоєнням нею психологічного домашнього насильства стосовно свого чоловіка ОСОБА_1 строком на десять діб. Вказані дані зазначені в рішенні Рівненського міського суду від 15 січня 2025 року, справа №569/21942/23. Суду заявниця надала неповний текст вказаного судового рішення, щоб приховати вчинене нею щодо нього насильство, це вказує на корисливі мотиви. Це Заявниця продовжує чинити щодо нього економічне насильство, не допускаючи його більше двох років до житла, вимагає сплати комунальних послуг та погрожує заборонним приписом. Заявниця наводить неправдиві відомості щодо події від 27.06.2025 року. Згідно цієї події Рівненським міським судом винесено рішення, яким провадження по справі про адміністративне правопорушення про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрито у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Щодо продажу квартири заявницею, то її продаж ніяким чином не вказує на наявність протиправних дій із його сторони. Натомість заявниця надумано вказує, що він погрозами негайно вимагав віддати йому кошти за половину квартири. У зв`язку з не допуском його до квартири, він у цивільному порядку звернувся до суду із позовом про стягнення половини вартості як автомобіля, так і квартири, бо цим майном продовжує користуватися одноосібно заявниця ОСОБА_2 . Щодо його лікування, то він отримав вибухову травму (контузію) при захисті Батьківщини та має інвалідність і у зв`язку із цим проходить лікування, а не через зловживання алкогольними напоями. Також, саме по собі лікування, яке він колись проходив, не є підставою для застосування до нього обмежувального заходу. Він ні заявниці, а ні представнику не надавав згоди на поширення конфіденційної інформації щодо стану його здоров`я, таке безпідставне поширення інформації про його лікування у поданій заяві, порушує його права і завдає йому психологічного насильства заявницею та її представником. Щодо вагітності дочки заявниці, то дочка є повнолітньою та дієздатною і всі питання щодо себе здатна вирішувати сама, а сама по собі вагітність не є підставою для винесення щодо нього обмежувального припису. Також вчинення щодо дочки ним протиправних дій це неправдива інформація. В нього немає причин погрожувати чи чинити будь-яке насилля щодо ОСОБА_2 і ніякого насилля він не чинив, тому відсутні підстави щодо винесення обмежувального припису. Попередній припис закінчився і будь-яких порушень він не вчиняв. Також, зазначає, що з листопада 2023 року немає жодної постанови про притягнення його за ст. 173-2 КУпАП, що підтверджує викладені ним у запереченні доводи. Наявність позову в суді про стягнення із заявниці половини вартості майна вказує на цивільно-правові відносини, а не насилля із його боку. Просить відмовити в заяві ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису.

Заінтересована особа Рівненський міський відділ поліції ГУ Національної поліції України в Рівненській області в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином повідомлялися про час, дату та місце розгляду справи в порядку ст. 128 ЦПК України, від представника заінтересованої особи до суду надійшло клопотання про розгляд заяви за його відсутності.

Відповідно до ч. 1 ст. 350-5 ЦПК України неявка належним чином повідомлених заінтересованих осіб не перешкоджає розгляду справи про видачу обмежувального припису..

В судовому засіданні представник заявника ОСОБА_7 підтримала заяву у повному обсязі, просить суд її задовольнити. Вказала, що ОСОБА_1 зловживає алкогольними напоями, в зв`язку з чим стоїть на обліку, постійно вчиняє відносно її довірительки та її доньки домашнє насильство, однак перешкоджає їй звертатися за допомогою, тому вона лише декілька разів була в змозі викликати працівників поліції. Представник заявника додатково суду пояснила, що існують реальні ризики завдання шкоди здоров`ю заявниці від насильства у сім`ї, поки тривають спори, щодо квартири за адресою: АДРЕСА_2 , яка є спільною сумісною власністю подружжя.

Заінтересована особа ОСОБА_1 та його представник адвокат Савурко О.В. в судовому засіданні заперечували проти задоволення заяви про видачу обмежувального припису, просили відмовити в задоволенні заяви. Насильство ОСОБА_1 не вчиняв і не вчиняє, має погіршення стану здоров`я від контузії, проходить лікування.

З`ясувавши фактичні обставини справи, на які заявник посилається, як на підставу своїх вимог, дослідивши та оцінивши докази з точки зору належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи норми матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Суд встановив, що рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 06 березня 2024 року шлюб, укладений 05 грудня 2003 року (актовий запис № 2041) між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано. Від шлюбу вони мають спільну доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 29 травня 2007 року, яка на даний час є повнолітньою.

Згідно з довідкою до акта огляду МСЕК Серії 12 ААГ № 903638 від 19.08.2024 року встановлено другу групу інвалідності. Крім того, медичною документацією, а саме виписними епікризами підтверджено, що заявниця знаходилась на стаціонарному лікуванні у 2021 ,2023 році, а також з 10.06.2025 по 27.06.2025 року.

Відповідно до талону-повідомлення єдиного обліку № 34830 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію від 30 червня 2025 року зафіксовано, що 27.06.2025 року о 12 год. 46 хв. надійшло повідомлення зі служби 102 від ОСОБА_2 з проханням допомогти розібратись в ситуації, що склалась, оскільки співмешканець ОСОБА_1 словесно погрожує фізичною розправою та вчиняє відносно заявниці моральне насильство. Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 28 серпня 2025 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , провадження по справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП – закрито в зв`язку із відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до талону-повідомлення єдиного обліку № 663 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію від 08.01.2024 зафіксовано, що 06.01.2024 о 12:38 надійшло повідомлення зі служби 102 від ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жительки АДРЕСА_2 , тел: НОМЕР_2 , про те, що виник конфлікт з колишнім чоловіком ОСОБА_1 1965 р.н. в ході конфлікту останній словесно погрожував заявниці, на підтвердження зазначеного, рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності суду не надано.

Із рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 12 жовтня 2023 року, встановлено, що видано обмежувальний припис щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 строком на 2 (два) місяці, яким визначено тимчасові обмеження його прав, а саме: - заборонено ОСОБА_1 перебувати в місці спільного проживання (перебування) з ОСОБА_8 , за адресою: АДРЕСА_2 ; - заборонено ОСОБА_1 наближатися на відстань менше 100 метрів до місця спільного проживання (перебування) з ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_2 .

За зверненням від 06 жовтня 2023 року працівниками сектору протидії домашньому насильству відділу превенції Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області було винесено терміновий заборонний припис стосовно кривдника від 06 жовтня 2023 року серія АА № 129265, винесеного відносно ОСОБА_1 , у зв`язку із скоєнням ним психологічного та фізичного домашнього насильства стосовно ОСОБА_2 ..

Відтак у жовтні 2023 року відносно ОСОБА_1 було видано обмежувальний припис строком на 02 (два) місяці, та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП, а також 06 жовтня 2023 року винесено Терміновий заборонний припис стосовно кривдника Серія АА №129243, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_2 на десять діб з 19 год. 20 хв. 06 жовтня 2023 року до 19 год. 20 хв. 16 жовтня 2023 року, заборонено на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи, заборонено в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою ОСОБА_1 .

Всі докази, що наявні в матеріалах справи та стосуються повнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 не є предметом спору у даній справі і не можуть бути підставою для застосування обмежувального припису.

З рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 15 січня 2025 року встановлено, що квартиру, яка належала ОСОБА_2 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 визнано спільною сумісною власністю. В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя за заявником та ОСОБА_1 визнано право власності на 1/2 частки квартири для кожного з подружжя, 1/2 частку транспортного засобу марки «FORD», моделі «FOCUS», 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 кожному.

З рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 22 липня 2025 року, встановлено, що видано обмежувальний припис щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , строком на 06 (шість) місяців, яким визначити тимчасові обмеження його прав, а саме: - заборонено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебувати в місці проживання (перебування) ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_1 ; - заборонено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , наближатися на відстань 300 метрів до місця реєстрації ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 ; - заборонено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , особисто вести листування, телефонні переговори, контактувати через інші засоби зв`язку із заявником за виключенням спілкування через третіх осіб (адвоката, рієлтора, нотаріуса), для вирішення питання, на період дії обмежувального припису, стосовно продажу спільної квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1

Після поділу спільного майна подружжя у січні 2025 року ОСОБА_1 зареєструвався за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвалою Рівненського міського суду від 27 жовтня 2025 року прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_8 про стягнення грошової компенсації за частку у праві спільної часткової власності майна подружж. Припинення права спільної часткової власності подружжя, стягнення грошової компенсації з частку у праві спільної часткової власності майна подружжя, визнання права власності на транспортний засіб.

Відповідно до консультативного висновку спеціаліста невролога, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , має діагноз: Тривожно депресивний стан, суд не приймає даний доказ, адже не можна встановити, коли, ким він виданий.

Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною еспертною комісією Серія 12 ААГ №905185 від 25.04.2024 року, підстава: акт огляду МСЕК №581, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , огляд інваліда: повторний, група інвалідності третя з 15.04.2024 року, причина інвалідності: травма, так пов`язана із захистом Батьківщини, інвалідність встановлена на сторок: довічно. Висновок до умови та характер праці: робота з обмеженням психоемоційних перенавантажень. Рекомендовані заходи, щодо відновлення працездатності: спостережання та лікування у психіатра, сімейного лікаря. Крім того, медичною документацією, а саме виписними епікризами підтверджено, що ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні у 2024 році, а також з 23.10.2025 по 07.11.2025 року.

Згідно копії посвідчення Серія НОМЕР_4 ОСОБА_1 , Пункт 11 частини 2 статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» Пред`явник цього посвідчення є особою з інвалідністю 3 групи і має право на пільги, встановлені законодавстовом України для ветеранів війни – осіб з інвалідністю внаслідок війни, Посвідчення безтермінове і дійсне на всі території України, видане 09 травня 2024 року.

Із копії заяви від 25.07.2025 року, вбачається, що ОСОБА_1 звертався до Начальника Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області, зазначив, що ОСОБА_2 систематично вчиняє, щодо ОСОБА_1 домашнє насильство: не пускає до квартири АДРЕСА_3 , при цьому нецензурно лається, принужувала його та чинить психологічний тиск та насильство чим завдає шкоди здоров`ю. Квартира АДРЕСА_3 належить їм на праві спільної сумісної власності – по частці. Просив притягнути ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення над ним психологічного насильсива та завдання шкоди психічному здоров`ю.

Відповідно до листа Міністерства Оборони України Військово-медичний Клінічний центр Західного регіону від 11.04.2022 р. №1613, Командиру в/ч НОМЕР_5 , зазначено, що 09 квітня 2022 року в ВКЦ ЗР поступив поранений солдат ОСОБА_1 , 1965 р.н. Діагноз: Вибухова травма (02.04.2022 р.): закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, акубаротравма.

Із копії Витягу Міністерства Оборони України 16 Регіональна військово-лікарська комісія з протоколу засідання 16 Регіоннального військово-лікарської комісії встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовцч Протокол №600 від 31 березня 2023 року. Травма (02.04.2022) громадянина ОСОБА_1 , 1965 року народження, підтверджна довідкою командира в/ч НОМЕР_5 від 23.11.2022 №3388 про обставини травми та свідоцтвом про хворобу №54 від 28.09.2022 ВЛК КП «Рівненський обласний центр спихічного здоров`я населення» Рівненської обласної ради, по яким він на підставі статті 14а графи II Розкладу хвороб наказу МО України від 14.08.2008 №402 (зі змінами) був визнаний «Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку».

Питання видачі обмежувального припису регулюється Цивільним процесуальним Кодексом України та Законом України «Про запобіганню та протидію домашньому насильству».

Відповідно дост. 350-1 ЦПК України заява про видачу обмежувального припису подається до суду за місцем проживання (перебування) особи, яка постраждала від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, а якщо зазначена особа перебуває у закладі, що належить до загальних чи спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб, - за місцезнаходженням цього закладу.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 350-2 ЦПК України передбачено, що заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства, або її представником - у випадках, визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Заінтересованими особами у справах про видачу обмежувального припису є особи, стосовно яких подано заяву про видачу обмежувального припису (ч. 1ст. 350-3 ЦПК України).

Згідно з п. 3, 14, 17 ч. 1ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Кривдником є особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі (п. 6 ч. 1ст. 1Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).

Відповідно до пункту 2 частини 1ст. 24 Закону України «Про запобіганню та протидію домашньому насильству»до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству, серед іншого, належить обмежувальний припис стосовно кривдника.

Згідно з п. 1 ч. 1ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»право звернутися до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно кривдника мають постраждала особа або її представник.

Згідно з ч. 2ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов`язків: 1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; 2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; 3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною; 4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; 5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; 6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.

Частиною 3 статті 26 цього Закону передбачено, що рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.

Оцінкою ризиків вважається оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи (п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).

Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців (ч. 4 ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 756/3859/19 зазначено, що, враховуючи положення Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», обмежувальний припис за своєю суттю не є заходом покарання особи (на відміну від норм, закріплених уКодексі України про адміністративні правопорушення та КК України), а є тимчасовим заходом, виконуючим захисну та запобіжну функцію і направленим на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки осіб, з огляду на наявність ризиків, передбачених вищезазначеним законом, до вирішення питання про кваліфікацію дій кривдника та прийняття стосовно нього рішення у відповідних адміністративних або кримінальних провадженнях.

Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до суду із заявою про видачу обмежувального припису, заявниця посилалась на те, що її колишній чоловік вчиняв неодноразово щодо неї насильство та її доньки, з приводу чого вона неодноразово зверталась до правоохоронних органів.

Судом встановлено, що відносно ОСОБА_1 за вчинення домашнього насильства щодо ОСОБА_8 рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 12 жовтня 2023 року, видано обмежувальний припис щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 строком на 2 (два) місяці, рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 22 липня 2025 року, видано обмежувальний припис щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , строком на 06 (шість) місяців.

Інших належних, допустимих та достовірних доказів, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 систематичного домашнього насильства щодо ОСОБА_2 заявницею надано не було, від часу, як йому було обрано обмежувальний припис та судом не встановлено.

До матеріалів справи долучене судове рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 15 січня 2025 року, яким встановлено, що квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 визнано спільною сумісною власністю. В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя за заявником та ОСОБА_1 визнано право власності на 1/2 частки квартири для кожного з подружжя, частку транспортного засобу марки «FORD», моделі «FOCUS», 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 кожному. Аналіз яких вказує на обставини, що між ОСОБА_2 та її колишнім чоловіком ОСОБА_1 існують конфлікті відносини, щодо місця проживаня в квартирі.

В судовому засідані заінтересована особа ОСОБА_1 також пояснив, що від винесення рішення в липні 2025 року про видачу обмежувального припису він за місцем проживання не перебуває, ніякого насильства відносно ОСОБА_2 він не вчиняв і не вчиняє, він не притягувався до адіміністративної відповідальності, навпаки колишня дружина вчиняє насильство щодо нього, як психологічне та і економічне.

Враховуючи наведене, судом враховано, що застосування обмежувального припису являє собою істотне втручання у зміст права на повагу до приватного життя. Отже застосування таких заходів слід оцінювати в контексті відповідності їх принципу нагальної необхідності таких заходів у демократичному суспільстві (легітимність мети та пропорційність). Зміст принципу пропорційності полягає в оцінці справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням у право людини на повагу до житла та до приватного життя, й інтересами особи, яка зазнає негативних наслідків від цього втручання. Пошук такого балансу передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між легітимною метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення.

У справі №640/23804/18Верховний Суд у своїй постанові від 29 серпня 2019 року, підтримуючи висновки судів попередніх інстанцій щодо відмови у задоволенні заяви про видачу обмежувального припису, вказав, що звернення заявника до органів поліції не підтверджує факт вчинення заінтересованою особою домашнього насильства, що є необхідною умовою застосування судом до відповідної особи спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству, які визначені Законом про запобігання домашньому насильству.

Частиною першою статті 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з частиною другою статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Разом з тим заявником на підтвердження обставин на які вона посилається у своїй заяві не надано суду жодних доказів вчинення ОСОБА_1 щодо неї домашнього насильства у будь-якій формі після 22.07.2025 року, за таких обставин суд не вбачає достатніх підстав для втручання у права ОСОБА_1 , а відтак у задоволенні заяви про видачу обмежувального припису слід відмовити.

Вирішуючи питання судових витрат по справі, суд враховує положення ст.350-5ч.3ЦПК України і вважає необхідним судові витрати, пов`язані з розглядом справи віднести на рахунок держави.

Керуючись ст. 4, 10, 12, 76-89, 259, 294, 350-1, 300-4, 300-5 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_2 , заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Рівненський відділ поліції ГУНП в Рівненській області про видачу обмежувального припису - залишити без задоволення.

Судові витрати, пов`язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису віднести за рахунок держави.

Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.

Про видачу обмежувального припису щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , повідомити Рівненське РУП ГУНП в Рівненській області та виконавчий комітет Рівненської міської ради шляхом направлення копії рішень суду для взяття на профілактичний облік.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо в Рівненський апеляційний суд протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Заявник – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , місце АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Заінтересована особа – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 .

Заінтересована особа - Рівненський відділ поліції ГУНП України в Рівненській області, місцезнаходження: 33028, м.Рівне, вул.Героїв Поліції, буд.4; код ЄДРПОУ 40108761.

Суддя -