Рішення від 25 січня 2026 р. у справі №565/3002/25 — Вараський міський суд Рівненської області

Справа № 565/3002/25

Провадження № 2/565/176/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2026 року м.Вараш

Вараський міський суд Рівненської області у складі головуючої судді Бренчук Г.В., за участю секретаря судового засідання Гордійчук Г.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Вараського міського суду Рівненської області справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 12 807,55 грн заборгованості за кредитним договором №129200 від 25 січня 2024 року, 2 422,40 грн судового збору, 7 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

В обгрунтування позовних вимог зазначено, що 25 січня 2024 року ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №129200 на суму 6 945,00 грн у формі електронного документа з використанням електронного підпису. 25 січня 2024 року первісний кредитор ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням на платіжну картку №5363-54XX-XXXX-5562, що свідчить про те, що відповідач прийняв пропозицію кредитодавця. Первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі.

12 липня 2024 року первісний кредитор та позивач уклали договір факторингу №12072024 згідно з умовами якого, позивач набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №129200 від 25 січня 2024 року.

Відповідач не виконав свого обов`язку та не повернув наданий йому кредит у строки, передбачені договором. Загальна сума заборгованості відповідача на момент подання позовної заяви становить 12 807,55 грн, яка складається з: 6 945,00 грн - заборгованість по тілу кредиту, 5 461,55 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, 410,00 грн - заборгованість по комісії, 0,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями.

Ухвалою суду від 19 грудня 2025 року прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі, частково задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 19 січня 2026 року.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позовній заяві міститься клопотання про розгляд справи за відсутності представника ТОВ «ФК «Ейс».

Відповідач в судове засідання не з`явилася, відзиву на позов не подала, надіслала до суду клопотання у якому просить зменшити розмір штрафних санкцій та процентів, заявлених до стягнення за договором №129200 від 25 січня 2024 року, як явно неспівмірних сумі основного боргу, та зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу або відмовити в їх стягненні повністю як надмірних та необґрунтованих для малозначної справи.

Згідно із ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч.5 ст.268 ЦПК України).

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, суд встановив наступне.

25 січня 2024 року ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ОСОБА_1 уклали договір про споживчий кредит №129200 (індивідуальна частина) відповідно до умов якого кредитодавець зобов`язується на умовах визначених договором, на строк визначений п.2.6. договору надати позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п.2.2.1 договору, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту, комісію за управління та обслуговування кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, згідно п.2.6. договору та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором.

Згідно з п.2.2. договору кредит надається з метою задоволення потреб позичальника, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника та інші не заборонені законодавством цілі. Типом кредиту є кредит.

Відповідно до п.2.2.1. договору сума (загальний розмір) кредиту становить 6 945,00 грн, надається не пізніше наступного дня після укладення договору в наступному порядку: у розмірі 5 000,40 грн на № рахунку/картки Позичальника № НОМЕР_1 , у національній валюті, у розмірі 1 944,60 грн шляхом погашення заборгованості позичальника за комісією, нарахованою згідно п.2.5 індивідуальної частини.

В п.2.3. договору зазначено, що проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 600,00 % річних. Тип процентної ставки - фіксована. Проценти за користування кредитом нараховуються з дня наступного за днем отримання кредиту позичальником протягом строку кредитування, зазначеного в п.2.6. індивідуальної частини та/або графіком платежів. Розмір процентної ставки незмінний.

Згідно з 2.4. договору знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 1,00 грн. Стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 100,00 грн. Розмір комісії за управління та обслуговування кредиту не може бути змінено.

Комісія за надання кредиту складає 1 944,60 грн, що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього договору за ставкою 28,00% від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів позичальника або за рахунок кредиту, якщо це передбачено п.2.2.1. індивідуальної частини. Розмір комісії за надання кредиту не може бути змінено (п.2.5. договору).

В п.2.6. договору зазначено, що загальний строк кредитування за цим договором складає 70 днів з 25 січня 2024 року (дата надання кредиту) по 04 квітня 2024 року.

Строк на який надається кредит встановлюється Графіком платежів. Періодичність виплат кредиту, процентів та комісії за кредитом становить 1 раз на два тижні. Конкретні дати вказані в графіку платежів (п. 2.6.1. договору).

Відповідно до п.2.7. договору загальні витрати позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат позичальника, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складає (не перевищує) 7 411,15 грн. Денна процентна ставка складає 1,5245 %.

Згідно з п.2.9.1. договору орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника (сума загального розміру кредиту та загальних витрат позичальника за кредитом) складає 14 356,15 грн.

Додатком до договору №129200 від 25 січня 2024 року є графік платежів за кредитним договором, згідно з яким дата останнього платежу - 04 квітня 2024 року, сума кредиту за договором - 6 945,00 грн, проценти за користування кредитом - 5 461,55 грн, комісія за надання кредиту - 1 944,60 грн.

Договір №129200 від 25 січня 2024 року та додаток до договору підписані відповідачем з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором 088617e4.

З довідки №7 ТОВ «ФК «Кредіплюс» №1313/11-11 від 11 листопада 2024 року убачається, що товариство повідомляє про успішність операцій, згідно договору №1412/22-1 від 14 грудня 2022 року укладеного з ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім», зокрема, про успішний переказ 25 січня 2024 року грошових коштів на картку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 в сумі 5 000,40 грн, призначення платежу - видача кредиту №129200 від 25 січня 2024 року.

На виконання ухвали суду АТ КБ «ПриватБанк» у листі №20.1.0.0.0/7-260101/8208-БТ від 02 січня 2026 року повідомило, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_2 , номер телефону НОМЕР_3 є фінансовим номером телефону та знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 . Згідно з долученою випискою за договором на вказану платіжну картку 25 січня 2024 року зараховано кошти в сумі 5 000,40 грн.

Факт укладення договору та отримання кредитних коштів відповідачем не заперечується.

12 липня 2024 року ТОВ «ФК «Ейс» (фактор) та ТОВ «ФК «Кредіплюс» (клієнт) уклали договір факторингу №12072024, відповідно до умов якого клієнт передає (відступає) фактору за плату, а фактор приймає належні клієнту грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників, укладеними між клієнтом і боржниками.

Акт приймання-передачі реєстру боржників за договором факторингу №12072024 підписаний клієнтом та фактором та скріплений їх печатками 12 липня 2024 року.

Згідно з витягом з реєстру боржників до договору факторингу №12072024 від 12 липня 2024 року, до ТОВ «ФК «Ейс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором №129200 від 25 січня 2024 року в сумі 12 807,55 грн, з яких 6 945,00 грн - залишок по тілу кредиту, 5 461,55 грн - залишок по з відсоткам, 401,00 грн - залишок по комісії.

З картки обліку виконання договору 129200, укладеного 25 січня 2024 року убачається, що вона містить відомості за період з 25 січня 2024 року по 04 квітня 2024 року. Кредит надано 25 січня 2024 року у розмірі 6 945,00 грн. Відсотки нараховувались у період з 26 січня 2024 року по 04 квітня 2024 року, також у вказаний період нараховувалась комісія. Станом на дату завершення розрахунку загальна сума фінансового активу: тіло кредиту - 6 945,00 грн, проценти - 5 461,55 грн, комісія - 401,00 грн, загальна сума - 12 807,55 грн.

Відповідно до виписки з особового рахунку за кредитним договором №129200 від 25 січня 2024 року заборгованість ОСОБА_1 станом на 01 листопада 2025 року становила 12 807,55 грн, яка складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту - 6 945,00 грн, простроченої заборгованості за процентами - 5 461,55 грн, простроченої заборгованості за комісією - 401,00 грн.

Згідно з п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.516 ЦК України).

За змістом ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Положеннями ст.514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

У ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

У ч.1 ст.1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У ст.526 ЦК України зазначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань (ст.525 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У ст.598 ЦК України зазначено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Згідно із ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ОСОБА_1 в електронній формі уклали договір №129200 від 25 січня 2024 року, ТОВ «ФК «Кредіплюс» належним чином виконало свої договірні зобов`язання. Також матеріалами справи підтверджуються обставини переходу права вимоги за вказаним договором на користь позивача. Заборгованість відповідача перед позивачем за вказаним договором становить 12 406,55 грн, яка складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту - 6 945,00 грн, простроченої заборгованості за процентами - 5 461,55 грн.

Обставин, які б спростовували заявлені позовні вимоги та розрахунок заборгованості судом не встановлено, обґрунтованого заперечення щодо нарахованої суми заборгованості та відзиву на позов відповідачем не надано.

Враховуючи, що відповідачем доказів належного виконання своїх договірних зобов`язань суду не надано, факт отримання кредиту та розмір заборгованості не спростовано належними та допустимими доказами, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 12 406,55 грн заборгованості за договором №129200 від 25 січня 2024 року.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим уЗаконі України «Про захист прав споживачів`текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечитьЗакону України «Про споживче кредитування».

Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Закон України «Про споживче кредитування`розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19.

Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в постанові від 06 листопада 2023 року по справі №204/224/21 виклала висновок щодо застосування норми права, а саме якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

У пункті 2.4 договору №129200 від 25 січня 2024 року зазначено що знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 1,00 грн. Стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 100,00 грн.

Суд враховує, що в договорі не зазначено конкретного переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з обслуговуванням кредиту, що надаються відповідачу та за які банком встановлена комісія, також позивачем, не надано доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні кредитного договору.

Відтак суд вважає, що вимога щодо стягнення 410,00 грн комісії задоволенню не підлягає.

Стосовно клопотання відповідача про зменшити розміру штрафних санкцій та процентів, заявлених до стягнення суд зазначає наступне.

Позивачем не здійснювалося нарахування будь-яких штрафних санкції за порушення умов договору та не заявлялось позовних вимог про стягнення неустойки.Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по тілу кредиту, по несплаченим відсоткам та по комісії.

Сторони договору №129200 від 25 січня 2024 року досягли домовленості щодо розміру процентної ставки та порядку нарахування процентів як плати за користування отриманими позичальником кредитними коштами.

Діючими нормами цивільного законодавства не передбачена можливість суду у разі вирішення спору про стягнення заборгованості за кредитним договором зменшувати розмір визначених сторонами кредитного договору процентів річних, який сплачується позичальником за користування кредитними коштами в період строку кредитування.

Позивач також просить стягнути з відповідача 7 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Зі змісту положень даної норми вбачається, що витрати на правничу допомогу адвоката складаються з: гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також сум, що підлягають сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, і ці суми встановлюються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Вказаною нормою також передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вищезазначених вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження понесення позивачем витрат на правову допомогу суду подано: договір про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20 серпня 2025 року між Адвокатським бюро «Соломко та партнери» та ТОВ «ФК «Ейс» з протоколом погодження вартості послуг до договору, додаткову угоду №25770734459 від 11 вересня 2025 року до договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01, за умовами якої адвокатське об`єднання прийняло на себе зобов`язання надати юридичну допомогу по захисту прав та інтересів ТОВ «ФК «Ейс» з питань, що відносяться до юрисдикції судів всіх інстанцій судів загальної юрисдикції, господарських судів та адміністративних судів по справам про стягнення заборгованості за кредитними договорами, зокрема стягнення заборгованості з боржника ОСОБА_1 .

Згідно з актом прийому - передачі наданих послуг від 25 листопада 2025 року Адвокатським бюро «Соломко та партнери» надані позивачу юридичні послуги на суму 7 000,00 грн.

Верховний Суд у справах №905/1795/18 та №922/2685/19 зауважував, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №206/6537/19 зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених ч.4 ст.137 ЦПК України.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Allia№ce Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічні висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16, додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, постанові Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі №742/2585/19.

Враховуючи характер правовідносин у цій справі, клопотанням відповідача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, проаналізувавши обсяг наданих позивачу послуг з правничої допомоги, виходячи із засад цивільного законодавства щодо розумності та справедливості, суд дійшов висновку про стягнення на користь позивача з відповідача 2 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 264, 265, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» 12 406,55 грн заборгованості за договором №№129200 від 25 січня 2024 року, 2 346,56 грн судового збору, 2 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товаристо з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (вул.Алматинська, буд.8, оф.310а, м. Київ в, код ЄДРПОУ 42986956).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ).

Суддя Г.В. Бренчук