Рішення від 25 січня 2026 р. у справі №548/2727/25 — Хорольський районний суд Полтавської області

Справа № 548/2727/25

Провадження № 2/548/256/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.01.2026 Хорольський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Старокожка В.П.,

за участю секретаря - Скрипніченко М.І.,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Хорол цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , представник позивача ОСОБА_1 , до ОСОБА_3 про стягнення шкоди, завданої злочином,

ВСТАНОВИВ:

представник позивача ОСОБА_1 , діючи в інтересах свого довірителя, 09.12.2025 звернулася до Хорольського районного суду Полтавської області з вищевказаною позовною заявою, у якій прохала стягнути з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок кримінального правопорушення, грошові кошти в сумі 10000,00 грн, а також моральної шкоди - в сумі 5000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що згідно з вироком Хорольського районного суду Полтавської області від 03.09.2025 по справі № 548/1720/25 ОСОБА_3 визнано винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначено йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі. відповідно до ст. 75 КК України звільнено останнього від призначеного покарання з випробуванням, встановлено йому іспитовий строк 3 роки.

Позивач зазначив, що внаслідок протиправних дій ОСОБА_3 йому як потерпілому у цьому кримінальному провадженні було заподіяно матеріальну шкоду в розмірі 10000,00 грн та моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях та перебуванням у нервово-психологічному стресі; приниженням його честі і гідності обвинуваченим - відповідачем у справі; втратою на тривалий строк можливості користуватися власними коштами; витрачанням часу на захист і відновлення порушеного права та інтересів у суді, яку він оцінює в 5000,00 грн.

Ухвалою судді від 11.12.2025 вказану позовну заяву прийнято до провадження, постановлено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників у судове засідання, зокрема відповідача ОСОБА_3 - шляхом розміщення відповідного оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Протягом встановленого судом строку відзив на позов до суду не надходив.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, прохала їх задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення у справі.

У судове засідання позивач ОСОБА_2 не з`явився, належним чином був повідомлений про час та місце його проведення, що підтверджується відповідним поштовим повідомленням про отримання ним 18.12.2025 судової кореспонденції, про причини своєї неявки суд не повідомив. Представник позивача ОСОБА_1 прохала розгляд справи здійснювати за відсутності свого довірителя.

У судове засідання відповідач ОСОБА_3 не з`явився, належним чином був повідомлений про час та місце його проведення шляхом розміщення відповідного оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. За останнім відомим місцем проживанням судову кореспонденцію не отримав у зв`язку із відсутністю адресата, що підтверджується відповідним поштовим повідомленням, що повернулося до суду.

Зважаючи на те, що відповідач належно був повідомлений про дату, час та місце судових засідань, про причини неявки суд не повідомив, правом на відзив не скористався, клопотань про відкладення чи розгляду справи за його відсутності до суду не надходило, суд вважає за можливе слухати справу за відсутності відповідача з огляду на наявність в матеріалах справи належних та допустимих доказів про права, обов`язки та взаємовідносини сторін. Відтак, за згодою представника позивача відповідно до вимог статті 280 ЦПК України суд постановив про заочний розгляд справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі, заслухавши пояснення представника позивача, суд доходить висновку, що за результатами судового розгляду має бути ухвалене заочне рішення, яким позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з таких підстав.

Судом встановлено, що згідно з вироком Хорольського районного суду Полтавської області від 03.09.2025 по справі № 548/1720/25, який набрав законної сили 04.10.2025, ОСОБА_3 визнано винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначено йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі. Згідно зі ст. 75 КК України звільнено останнього від призначеного покарання з випробуванням, встановлено йому іспитовий строк 3 роки. Із вказаного вироку вбачається, що 04 березня 2025 року о 19:28, у період дії воєнного стану в Україні, введеного відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, ОСОБА_3 , діючи з корисливих мотивів, користуючись вільним доступом до відкритого розрахункового рахунку потерпілого ОСОБА_2 , на яку випущено банківську картку № НОМЕР_1 , володіючи інформацією про персональний ідентифікаційний номер платіжної картки (пін-код), протиправно, діючи від імені останнього, таємно викрав належні потерпілому грошові кошти шляхом зняття готівки у сумі 10 000,00 грн з банкомату АТ КБ «Приватбанк», що за адресою: АДРЕСА_1 . Так, своїми умисними діями ОСОБА_3 заподіяв потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду (збитки) на суму 10 000,00 грн.

Цивільний позов у вищевказаній кримінальній справі заявлений не був.

Потерпілий ОСОБА_2 (позивач) звернувся з цивільним позовом про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, після набрання вироком законної сили в порядку, визначеному цивільним процесуальним законодавством України.

У відповідності ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Частиною 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення матеріальної шкоди, суд доходить висновку, що факт її заподіяння підтверджується вироком Хорольського районного суду Полтавської області від 03.09.2025 у справі № 548/1720/25, який набрав законної сили та яким відповідача визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України за крадіжку особистих коштів, належних потерпілому ОСОБА_2 в сумі 10000,00 грн, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині стягнення матеріальної шкоди у вказаному розмірі підлягають задоволенню.

Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода серед іншого полягає в тому числі у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Частиною 1 ст. 1177 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особини, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Як роз`яснено у п.п. 2, 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», шкода, заподіяна особі й майну громадянина або заподіяна майну юридичної особини, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними й шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Суд, враховуючи вищезазначені норми права та встановлений вироком Хорольського районного суду Полтавської області від 03.09.2025 у справі № 548/1720/25 факт вчинення неправомірних дій зі сторони відповідача ОСОБА_3 щодо позивача ОСОБА_2 , доходить висновку про наявність моральної шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням відповідача та його вини в її заподіянні.

Потерпілий (позивач) оцінює заподіяну йому моральну шкоду в розмірі 5000,00 гривень.

При вирішенні питання про розмір відшкодування спричиненої моральної шкоди, суд враховує обставини справи, характер, обсяг, тривалість та наслідки заподіяних потерпілому моральних страждань, характер та об`єм його душевних, психічних страждань, в зв`язку із крадіжкою відповідачем особистих коштів позивача на суму 10000,00 грн.

Вирішуючи розмір відшкодування моральної шкоди в рамках заявлених позовних вимог, з урахуванням встановлених судом обставин характеру спричиненої шкоди, та виходячи з міркувань розумності, виваженості та справедливості, беручи до уваги завдану позивачу протиправними діями відповідача моральну шкоду, яка полягає в душевних стражданнях, нервово-психологічному стресі, які позивач ОСОБА_2 пережив у зв`язку із ганебним відносно нього ставленням зі сторони відповідача, приниженням честі і гідності; втратою на тривалий строк можливості користуватися власними коштами; витрачанням часу на захист і відновлення порушеного права та інтересів у суді, того, що з моменту спричинення шкоди минув довгий час, проте станом на дату звернення позивача до суду ОСОБА_3 так і не відшкодував потерпілому матеріальну шкоду, останній зазначає, що перебуває у розпачі, відчуває себе безпомічним, безпорадним, суд вважає за можливе стягнути з останнього на користь потерпілого (позивача) 5000,00 гривень, що буде відповідати тим стражданням і переживанням, які потерпілий (позивач) переживав протягом тривалого часу та які переносить на теперішній час.

Отож, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог на загальну суму 15000,00 грн, яка складається із суми завданої матеріальної шкоди - 10000,00 грн та моральної шкоди - 5000,00 грн, що підлягають стягненню із відповідача на користь позивача.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Частиною 6 цієї статті передбачено, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються всі судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 6 ч.1 ст.5 Закону України ''Про судовий збір'' позивачі у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення звільняються від сплати судового збору.

Отже, з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір в розмірі 1211,20 гривень.

Керуючись ст. ст. 19, 42, 82, 133, 141, 263, 264, 265, 268, 280 ЦПК України, ст. ст. 1166, 1192 ЦК України, суд

У Х В А Л И В:

позов ОСОБА_2 , представник позивача ОСОБА_1 , до ОСОБА_3 про стягнення шкоди, завданої злочином задовольнити повністю.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі 10000 (десять тисяч) грн 00 коп.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в сумі 5000 (п`ять тисяч) грн 00 коп.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь держави судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Представник позивача: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_4 , свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1414.

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації місця проживання: м. Щастя Жовтневого району Луганської області, остання відома адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Головуючий