Вирок від 26 січня 2026 р. у справі №533/56/26 — Козельщинський районний суд Полтавської області

Справа № 533/56/26

Провадження № 1-кп/533/25/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2026 року Козельщинський районний суд Полтавської області

в складі: головуючого судді – ОСОБА_1 ,

за участі: прокурора – ОСОБА_2 ,

обвинуваченої – ОСОБА_3 ,

захисника – ОСОБА_4 ,

секретаря судового засідання – ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в селищі Козельщина Кременчуцького району Полтавської області кримінальне провадження, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12026170520000037 від 16.01.2026 відносно обвинуваченої:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки селища Козельщини Козельщинського району Полтавської області, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , освіта професійно-технічна, неодружена, офіційно непрацююча, в силу ст.89 КК Україна не судима,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.1 ст.357, ч.1 ст.200, ч.1 ст.361 КК України,

У С Т А Н О В И В

Згідно обвинувального акта вбачається, що обвинувачена ОСОБА_3 в період дії воєнного стану, який був введений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який Указами Президента України неодноразово продовжувався, тривав станом на дату вчинення кримінального правопорушення, вчинила умисне корисливе кримінальне правопорушення за наступних обставин:

10.10.2025 близько 13 години 00 хвилин обвинувачена ОСОБА_3 , перебувала на дитячому майданчику по вулиці Олеся Гончара в селищі Козельщина Кременчуцького району Полтавської області, де знаходився потерпілий ОСОБА_6 , який спав на лавці, а поряд з ним лежали його мобільний телефон марки «Infinix SMART 8», жовтого кольору «SNINY GOLD», та банківська картка, яка відкрита в АТ «Райффайзен Банк» № НОМЕР_1 , що належить останньому. Після чого у обвинуваченої ОСОБА_3 виник прямий умисел, направлений на таємне викрадення вказаного майна.

Так, в подальшому реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільні-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, обвинувачена ОСОБА_3 вважаючи, що її дії непомітні для сторонніх осіб та потерпілого, діючи умисно, таємно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, шляхом вільного доступу вчинила крадіжку мобільного телефону марки «Infinix SMART 8», що належить потерпілому ОСОБА_6 , вартість якого, згідно висновку експерта № 2470 від 14.10.2025 становить 3365,01 гривень.

Заволодівши вказаним майном, обвинувачена ОСОБА_3 розпорядилася викраденим на власний розсуд, чим спричинила потерпілому ОСОБА_6 , матеріальні збитки на загальну суму 3365,01 грн.

Також, 10.10.2025, близько 13 години 00 хвилин обвинувачена ОСОБА_3 , перебувала на дитячому майданчику по вулиці Олеся Гончара в селищі Козельщина Кременчуцького району Полтавської області, де знаходився потерпілий ОСОБА_6 , який спав на лавці, а поряд з ним лежали його мобільний телефон марки «Infinix SMART 8», жовтого кольору «SNINY GOLD», та банківська картка, яка відкрита в АТ «Райффайзен Банк» № НОМЕР_1 , що належить останньому. Після чого у обвинуваченої ОСОБА_3 виник прямий умисел, направлений на таємне викрадення вказаного майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, обвинувачена ОСОБА_3 усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, вважаючи, що її дії непомітні для оточуючих, керуючись корисливим мотивом та метою, таємно, шляхом вільного доступу, з метою подальшого зняття коштів з неї, вчинила крадіжку банківської картки АТ «Райффайзен Банк» № НОМЕР_1 , що належать потерпілому ОСОБА_6 , яка, відповідно до Закону України «Про інформацію», Закону України «Про платіжні системи та перекази коштів в Україні», Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» і примітки ст.200 КК України, є електронним платіжним документом потерпілого ОСОБА_6 , так як саме цей документ надає доступ останній до його грошових коштів.

Після чого, обвинувачена ОСОБА_3 , залишила місце вчинення кримінального правопорушення та карткою розпорядилася на власний розсуд.

В подальшому, цього ж дня, а саме 10.10.2025, близько 13 години 45 хвилин маючи доступ до мобільного телефону марки «Infinix SMART 8», жовтого кольору «SNINY GOLD», що належить потерпілому ОСОБА_6 у обвинуваченої ОСОБА_3 виник злочинний умисел, який спрямований на несанкціоноване втручання в роботу інформаційної (автоматизованої) системи «Raiffeisen Online» з метою подальшого заволодіння грошовими коштами потерпілого ОСОБА_6 котрі зберігалися на його рахунку в АТ «Райффайзен Банк».

Так, обвинувачена ОСОБА_3 із метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) систем – облікового запису потерпілого ОСОБА_6 в автоматизованій інформаційній системі АТ «Райффайзен Банк», яка згідно ч. 1 ст. 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» є такою, що становить банківську таємницю, усвідомлюючи, що не має права законного доступу до неї, з метою незаконного заволодіння грошовими коштами потерпілого ОСОБА_6 , які розміщені на банківському рахунку останнього у АТ «Райффайзен Банк», використавши абонентський номер потерпілого ОСОБА_6 НОМЕР_2 , який використовувався потерпілим як фінансовий номер для входу до інформаційної (автоматизованої) системи «Raiffeisen Online», змінивши комбінацію паролю-доступу користувача з метою незаконного втручання в роботу автоматизованих систем для подальшого заволодіння грошовими коштами, отримала доступ до системи «Raiffeisen Online» АТ «Раййфайзен Банк», без дозволу потерпілого, на мобільному телефоні «Infinix SMART 8», жовтого кольору «SNINY GOLD», ввела логін та пароль для входу до автоматизованої інформаційної системи «Raiffeisen Online»» та отримала доступ до персональних даних потерпілого ОСОБА_6 у результаті чого несанкціоновано втрутилася в роботу автоматизованої (інформаційної) системи «Raiffeisen Online» АТ «Раййфайзен Банк» та отримала доступ до банківської картки потерпілого ОСОБА_6 № НОМЕР_1 АТ «Раййфайзен Банк».

Окрім цього, обвинувачена ОСОБА_3 , продовжуючи свою злочинну діяльність, а саме 10.10.2025 о 13 годині 49 хвилин, маючи доступ до мобільного телефону марки «Infinix SMART 8», жовтого кольору «SNINY GOLD», що належить потерпілому ОСОБА_6 , авторизувалася у мобільному застосунку «Raiffeisen Online» до якого прив`язана картка АТ «Райффайзен Банк» № НОМЕР_1 , яка згідно Закону України «Про інформацію» від 02 жовтня 1992 року №2657-12, Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05 квітня 2001 року №2346-3, п.1 ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22 травня 2003 року №851-4, Положення про міжбанківські розрахунки, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 08 жовтня 1998 року №414, і ст.200 Кримінального кодексу України, є електронним платіжним документом, тобто є офіційним документом та належить потерпілому ОСОБА_6 .

Так, реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на підробку платіжного доручення на переказ коштів з банківської картки, обвинувачена ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки, та бажаючи їх настання, керуючись корисливими мотивами, ініціювала списання електронних коштів з рахунку потерпілого, шляхом формування підробленого документу на переказ електронних коштів з рахунку – електронного платіжного доручення на здійснення перерахування електронних коштів з картки № НОМЕР_1 , що належить потерпілому ОСОБА_6 на банківську картку № НОМЕР_3 , яку відкрито в АТ КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_7 , тим самим підробила електронний документ на переказ електронних коштів з банківської картки, та здійснила перерахування грошових коштів у розмірі 4500 гривень на картку останнього.

В подальшому, 10.10.2025 о 13 годи ні 52 хвилини обвинувачена ОСОБА_3 , перебувала біля банкомату АТ «Райффайзен Банк» №АТМ 5763, що розташований за адресою: вулиця Остроградського, 91, в селищі Козельщина Кременчуцького району Полтавської області, де в цей час у останньої виник злочинний умисел на заволодіння чужим майном – грошовими коштами, що належать потерпілому ОСОБА_6 .

Реалізуючи свій злочинний намір обвинувачена ОСОБА_3 , маючи прямий умисел на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи повторно, в умовах воєнного стану, керуючись корисливим мотивом та метою, здійснила зняття грошових коштів потерпілого ОСОБА_6 , які неправомірно надійшли на банківську картку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_7 та перебувала в її користуванні, у сумі 4500 гривень, якими розпорядилася на власний розсуд - тобто вчинила крадіжку чужого майна – грошових коштів.

Дії обвинуваченої ОСОБА_3 органом досудового слідства щодо вчинення кримінальних правопорушень по вищезазначених епізодах кваліфіковано: за ч.4 ст.185 КК України, як умисні дії, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинено в умовах воєнного стану; за ч.4 ст.185 КК України, як умисні дії, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинені повторно в умовах воєнного стану; за ч.1 ст.357 КК України, як умисні дії, які виразились у викраденні офіційних документів, вчинене з корисливих мотивів; за ч.1 ст.200 КК України як умисні дії, які виразились у підробці документів на переказ електронних коштів з банківського рахунку; за ч.1 ст. 361 КК України як умисні дії, які виразились у несанкціонованому втручанні в роботу інформаційних (автоматизованих) систем.

19 січня 2026 року у вищезазначеному кримінальному провадженні, за згодою потерпілого між обвинуваченою та прокурором укладена угода про визнання винуватості.

Зі змісту угоди про визнання винуватості вбачається, що під час досудового розслідування обвинувачена ОСОБА_3 повністю визнала свою вину у вчиненні вищезазначених кримінальних правопорушень, передбачених ч .4 ст.185, ч.1 ст.357, ч.1 ст.200, ч.1 ст.361 КК України.

Окрім цього, обвинувачена в добровільному порядку здійснила благодійний внесок на підтримку ЗСУ у розмірі 2000 грн.

Під час укладення угоди про визнання винуватості прокурор та обвинувачена узгодили міру покарання останній за вчинення нею кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.1 ст.357, ч.1 ст.200, ч.1 ст.361 КК України:

- за ч.4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років;

- за ч.1 ст.200 КК України у виді штрафу розміром 3000 (три тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- за ч.1 с.361 КК України у виді штрафу розміром 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- за ч.1ст.357 КК України у виді штрафу розміром 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На підставі ч.1 ст.70 КК України обвинуваченій ОСОБА_3 узгоджено покарання та визначено за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.

Крім того, в порядку ст.75 КК України між прокурором та обвинуваченою узгоджено звільнення останньої від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком.

Відповідно до ч.4 ст.469 КПК України вбачається, що угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів.

Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Далі судом встановлено, що обвинувачена ОСОБА_3 вчинила кримінальні правопорушення, передбачені ч.4 ст.185, ч.1 ст.357, ч.1 ст.200, ч.1 ст.361 КК України, які згідно ст.12 КК України відносяться до нетяжких та тяжкого злочину.

Зміст наданої суду угоди про визнання винуватості від 19.01.2026 відповідає вимогам ст.472 КПК України.

В судовому засіданні обвинувачена пояснила, що повністю розуміє свої права та характер обвинувачення ч.4 ст.185, ч.1 ст.357, ч.1 ст.200, ч.1 ст.361 КК України, вину у вчиненні вищезазначених кримінальних правопорушеннях визнає повністю, погоджується на призначення узгодженого покарання. Цілком розуміє положення ч.4 ст.474 КПК України, які були роз`ясненні судом. Усвідомлює наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, які передбачені ст.473 КПК України.

Потерпілий в судове засідання не з`явився, але направи заяву про розгляд справи без його участі.

Окрім цього, потерпілий прохав затвердити угоду яка укладена між прокурором та обвинуваченою.

Прокурор та захисник обвинуваченої в судовому засіданні прохали затвердити угоду про визнання винуватості, оскільки остання відповідає вимогам норм КПК України та КК України.

Далі, судом встановлено, що укладення угоди між сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Згідно ч.1 ст.475 КПК України вбачається, якщо суд переконався, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд переконався, що наявні всі підстави для затвердження угоди від 19 січня 2026 року про визнання винуватості між обвинуваченою та державним обвинувачем.

Обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченої - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та благодійний внесок на підтримку ЗСУ.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченої – відсутні.

Процесуальні витрати– відсутні.

Речовий доказ: мобільний телефон та платіжну картку – повернути власнику потерпілому ОСОБА_6 .

Підстав для обрання запобіжного заходу відносно обвинуваченої судом не встановлено.

На підставі викладеного та керуючись ст. 314, 373, 374, 394, 474, 475 КПК України, суд,

УХВАЛИВ

Затвердити угоду від 19 січня 2026 року між прокурором Козельщинського відділу Глобинської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_2 та обвинуваченою ОСОБА_3 про визнання винуватості у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12026170520000037 від 16.01.2026.

ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.1 ст.357, ч.1 ст.200, ч.1 ст.361 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання:

- за ч.4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років;

- за ч.1 ст.200 КК України у виді штрафу розміром 3000 (три тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- за ч.1 с.361 КК України у виді штрафу розміром 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- за ч.1ст.357 КК України у виді штрафу розміром 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На підставі ч.1 ст.70 КК України ОСОБА_3 за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

В порядку ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання із випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Згідно п.п.1 і 2 ч.1 ст.76 КК України, покласти на засуджену ОСОБА_3 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Речовий доказ: мобільний телефон «Infinix SMART 8», жовтого кольору «SNINY GOLD» та платіжну картку АТ «Райффайзен Банк» № НОМЕР_1 – повернути власнику потерпілому ОСОБА_6 .

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України до Полтавського апеляційного суду впродовж 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляції через Козельщинський районний суд Полтавської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.

Вирок надрукований суддею в нарадчій кімнаті і є оригіналом..

Суддя ОСОБА_1