Рішення від 20 січня 2026 р. у справі №357/12724/25 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/12724/25

Провадження № 2/357/2323/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

( ЗАОЧНЕ )

21 січня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді – Кошель Б. І. ,

при секретарі – Кардаш О. Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 6 м. Біла Церква за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2025 року представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» - Романенко М.Е. звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 , у якому просить: поновити строк позовної давності для подання позову до гр. ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 310457 від 14.09.2018; стягнути з гр. ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 310457 від 14.09.2018 у загальному розмірі 20983,91 грн., яка складається з: суми заборгованості 16033,59 грн., суми інфляційних втрат - 3505,98 грн., суми 3% річних - 1444,34 грн; стягнути з гр. ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.

Позов мотивований тим, що 25.07.2024 р. відповідно протоколу загальних зборів № 1706 перейменовано ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» на ТОВ «ВІН ФІНАНС». Наказом № 55-к від 25.07.2024 на виконання протоколу загальних зборів № 1706 внесено зміни про перейменування до облікових та інших документів товариства. 14.09.2018 року, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 (позичальник, відповідач) укладено договір про надання фінансового кредиту № 310457. Відповідно до індивідуальної частини договору № 310457 про надання фінансового кредиту, ТОВ «Авентус Україна», надав відповідачу позику у сумі 7000 грн. ТОВ «Авентус Україна» виконав умови договору про надання фінансового кредиту № 310457 від 14.09.2018 року та перерахував на рахунок відповідача безготівковим шляхом кошти в розмірі 7000 грн., а відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо повернення суми позики та сплати пені і комісії, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед новим кредитором ТОВ «ВІН ФІНАНС». Відповідно до розрахунку заборгованості, що був складений на дату укладення договору відступлення права вимоги № 1 від 12.04.2018, загальна сума заборгованості відповідача перед новим кредитором складає 16033,59 грн., а саме : сума основного боргу – 3998,40 грн; сума боргу за процентами - 2159,14 грн; сума боргу за пенею та штрафами – 9876,05 грн. 12.04.2018 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (ТОВ «ВІН ФІНАНС») укладено договір факторингу № 1, на підставі чого відбулося відступлення права вимоги за кредитними договорами. Відповідно до п.2.2 договір факторингу № 1 від 12.04.2018 року – окрім іншого зазначено: у випадку укладення сторонами більш ніж одного реєстру прав вимоги – кожен наступний реєстр прав вимоги є самостійним додатком та не замінює попередній. 30.01.2019 року укладено додаткову угоду № 11 та на виконання договору факторингу підписано реєстр прав вимоги № 12 від 30.01.2019 року про те, що на умовах вищезазначеного договору право вимоги до ряду боржників в тому числі до гр. ОСОБА_1 за договором про надання фінансового кредиту № 310457 від 14.09.2018 року перейшло до нового кредитора - ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» (ТОВ «ВІН ФІНАНС»). Позивач посилаючись на своє право як нового кредитора в частині нарахування інфляційних втрат та 3% річних вказує, що заборгованість відповідача на момент пред`явлення позову складає 20 983,91 грн. Крім того, представник позивача просить поновити строк позовної даності, посилаючись на судову практику та пп.п. 12 «Прикінцевих положень» ЦК України.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.08.2025 р. головуючим суддею визначено Кошеля Б.І. та матеріали передані для розгляду.

Ухвалою від 03 жовтня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання у справі.

Позивач в судове засідання свого представника не направив, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, представник позивача в прохальній частині позовної заяви просив розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач, належним чином повідомлявся про відкриття провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, своїм правом подати відзив на позовну заяву, у встановлений судом строк, не скористався, в судове засідання не з`явився, про місце та час розгляду справи повідомлявся належним чином.

Матеріали справи містять підтвердження про направлення відповідачу рекомендованого повідомлення про вручення поштою повістки в судові засідання.

При цьому слід зазначити, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника. (позиція КГС ВС у справі № 911/3142/19 від 18.03.2021р).

На підставі ст.ст. 280-282 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд даної справи, про що не заперечував позивач.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи та надавши їм належну правову оцінку, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини

Судом встановлено, що 14.09.2018 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансового кредиту № 310457, відповідно до якого Товариство надає Клієнту грошові кошти в розмірі 4000 (чотири тисячі) грн. 00 коп. (далі – кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом. (п. 1.1 Договору).

Згідно п.1.2 Договору сторони погодили наступну фіксовану процентну ставку за користування кредитом: 1.2.1. 0.01 % (нуль кома нуль один процентів) від суми кредиту за кожний день користування кредитом (3,65 % річних) у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.4 цього Договору, починаючи з наступного дня після дня надання кредиту.

Відповідно до п. 1.3. Договору, Сукупна вартість кредиту складає 100,30 % від суми кредиту (у процентному виразі) або 4012,00 грн. (у грошовому виразі) та включає в себе: 1.3.1. проценти (відсотки) за користування кредитом 0,30 % від суми кредиту (у процентному виразі) або 12,00 грн. (у грошовому виразі).

Строк дії договору 30 днів, але в будь-якому разі цей Договір діє до повного виконання Клієнтом своїх зобов`язань за цим Договором. Кредит надається строком на 30 днів. (п. 1.4. Договору)

Пунктом 1.5.1. Договору встановлено, що кредит надається шляхом перерахування товариством грошових коштів на банківський картковий рахунок клієнта.

12.04.2018 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» укладено договір факторингу № 1, на підставі чого відбулося відступлення права вимоги за кредитними договорами.

Відповідно до п.2.2 договір факторингу № 1 від 12.04.2018 року окрім іншого зазначено: у випадку укладення сторонами більш ніж одного реєстру прав вимоги кожен наступний реєстр прав вимоги є самостійним додатком та не замінює попередній.

30.01.2019 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» укладено додаткову угоду № 11 та на виконання договору факторингу підписано реєстр прав вимоги № 12 від 2730.01.2019 про те, що на умовах вищезазначеного договору право вимоги до ряду боржників в тому числі до гр. ОСОБА_1 за договором про надання фінансового кредиту № 310457 від 14.09.2018 перейшло до нового кредитора - ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія».

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором, загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить 20983,91 грн., яка складається з: суми заборгованості 16033,59 грн., суми інфляційних втрат – 3505,98 грн., суми 3% річних – 1444,34 грн.

Відповідно протоколу загальних зборів № 1706 від 25.07.2024 ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» перейменовано на ТОВ «Він Фінанс». Наказом № 55-к від 25.07.2024 року на виконання протоколу загальних зборів № 1706 внесено зміни про перейменування до облікових та інших документів товариства.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, є договором приєднання, що визначено у ст. 634 ЦК України.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).

Згідно з статтею 1049 ЦК Українипозичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цьогоКодексу.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦКУкраїни за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Пунктом 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

У ст. 516 ЦК України зазначено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Встановлено, що ТОВ «Він Фінанс» має право вимоги до ОСОБА_1 на підставі укладеного договору факторингу №1 від 12.04.2018 та додаткової угоди до договору факторингу.

Відповідно до ч.1 ч. 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Надані позивачем докази, суд визнає належними і допустимими, відповідачем не надано суду доказів на підтвердження належного виконання ним зобов`язань та спростування суми заборгованості перед позивачем та позовні вимоги взагалі.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідач порушила свої зобов`язання за кредитним договором, а тому підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 20983,91 грн.

Згідно ч.2, ч. 3 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входять до предмету доказування у справі. Для підтвердження цих обставин потрібно надати суду договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, які свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, і оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. (Постанова ВП ВС від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16)

Відповідно до статей 133, 134, 137 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. (…) Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

З матеріалів справи вбачається, що правнича допомога надавалась позивачу Адвокатським Бюро «Анастасії Міньковської» на підставі договору про надання правової допомоги № 33 від 22.03.2024 року.

Представник позивача на підтвердження витрат на правову допомогу надав: договір про надання правничої допомоги № 33 від 22.03.2024 року укладений між Адвокатським Бюро «Анастасії Міньковської» та ТОВ "ФК "ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ" в особі директора Романенка Михайла Едуардовича.

Згідно додаткової угоди до договору № 33 про надання правової допомоги від 22.03.2024 року укладеної 22.03.2024 року сторони розширили розділ «1 Предмет договору» та доповнили новим пунктом такого змісту:

«1.2 Адвокатське бюро зобов`язується здійснити представництво та захист інтересів Клієнта у справі щодо стягнення кредитної заборгованості з Берегової Ж. В.»

Відповідно до детального опису робіт (надання послуг), виконаних Адвокатським бюро «Анастасії Міньковської» необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» щодо стягнення кредитної заборгованості вбачається, що загальна вартість робіт наданих послуг і виконавчих робіт на підготовку позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості з додатками становить 5000 грн.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).

Враховуючи надані представником позивача докази в підтвердження здійснення відповідних витрат, а також, враховуючи розгляд справи в спрощеному провадженні, обсяг виконаних адвокатом робіт, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 3000 грн.

На підставі ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача судові витрати по справі, які складаються з судового збору 2 422,40 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. 512, 514, 525, 526, 530, 1050, 1054, 1078 ЦК України, ст.2,4,5,12,13,76-82,89,141,259,263-265, 280-284, 354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 310457 від 14.09.2018 у загальному розмірі 20983,91 грн, судові витрати на оплату судового збору у розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн.

В іншій частині вимог про стягнення витрат на правову допомогу - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс»; адреса: вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, м. Київ, 04112; ЄДРПОУ: 38750239.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1

Суддя Б. І. Кошель