Постанова від 20 січня 2026 р. у справі №357/18829/25 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/18829/25

3/357/257/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2026 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Ірина Дубановська

за участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – адвоката Коннової Н.І.,

розглянувши в м. Біла Церква справу про адміністративне правопорушення за протоколом ВАД № 968603 від 23 жовтня 2025 року відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНКОПП: в матеріалах справи відсутній, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше до адміністративної відповідальності притягувався:

1) відповідно до постанови серії ББА № 417292 від 23 жовтня 2025 року за ч. 1 ст. 122 КУпАП,

за ч. 1 ст. 164 КУпАП (далі – протокол),

У С Т А Н О В И В:

23 жовтня 2025 року близько 14 год 00 хв за адресою м. Біла Церква, вул. Героїв Крут, ОСОБА_1 здійснював господарську діяльність без державної реєстрації як суб`єкта господарювання, а саме надавав послуги на автомобілі Renault Megane, н.з. НОМЕР_1 по перевезення пасажирів (таксування) не маючи ліцензію, чим порушив Закон України «Про ліцензування видів господарської діяльності», чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП, розгляд справи проведений за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки вона неодноразово (01, 11 грудня 2025 року, 21 січня 2026 року) повідомлялася про день, час та місце судового засідання належним чином, засобами поштового зв`язку, за адресою вказаною у протоколі, будь-яких клопотань від неї не надходило.

Захисник Коннова Н.І. просила закрити провадження у справі, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.

Мотивувала його тим, що протокол не містить викладу фактичних обставин стосовно перевезення ОСОБА_1 пасажирів, вартості такої послуги або отримання ним прибутку від перевезень пасажирів; вилучення грошових коштів, отриманих від здійснення такого виду господарської діяльності. Водночас диспозиція ч. 1 ст. 164 КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів. Окрім того, відомості про системність, а саме три і більше разів протягом року, з метою прибутку, зайняття ОСОБА_1 відповідним видом господарської діяльності в протоколі відсутні, хоча наявність таких відомостей є обов`язковою. Не вказано в протоколі чи отримував ОСОБА_1 кошти за здійснення господарської діяльності, а також, кому ОСОБА_1 надавав послуги перевезення. У матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження викладених обставин у протоколі.

За результатами розгляду, суддя керується такими положеннями закону та дійшла до таких висновків.

Згідно зі ст. 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Згідно із п. 24 ст. 7 Закон України «Про ліцензування видів господарської діяльності», ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності: перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів внутрішнім та водним, морським, автомобільним, залізничним та повітряним транспортом, міжнародні перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом.

Відповідно до ч. 1 ст. 164 КУпАП, провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов`язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди),

- тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої.

Згідно із ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Отже, суддя, заслухавши захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши протокол, надані до нього докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, вважає доведеним, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП, що стверджується:

- протоколом, де вказано, що: «23 жовтня 2025 року близько 14 год 00 хв за адресою м. Біла Церква, вул. Героїв Крут, ОСОБА_1 здійснював господарську діяльність без державної реєстрації як суб`єкта господарювання, а саме надавав послуги на автомобілі Renault Megane, н.з. НОМЕР_1 по перевезення пасажирів (таксування) не маючи ліцензію, чим порушив Закон України «Про ліцензування видів господарської діяльності», чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП».

У вищевказаному протоколі ОСОБА_1 жодних пояснень, зауважень не вказав, від підпису та отримання копії протоколу відмовився;

- рапортом поліцейського від 23 жовтня 2025 року, згідно якого, під час несення служби 23 жовтня 2025 року близько 14 год 00 хв перебуваючи за адресою м. Біла Церква, вул. Героїв Крут, було зупинено ОСОБА_1 , який порушив Правила дорожнього руху, а саме п.п. 8.4 «г» ПДР України, під час спілкування з громадянином було виявлено шашку «TAXI» та пасажира. Під час перевірки документів було встановлено, що ОСОБА_1 працює таксистом та не мав при собі ліцензії, чим порушив Закон України «Про ліцензування видів господарської діяльності»;

- диском із відеозаписом від 23 жовтня 2025 року, згідно якого, зокрема, установлені обставини викладені у суті учиненого адміністративного правопорушення.

Із відеозапису, який міститься на диску вбачається, що ОСОБА_1 на неодноразові запитання працівника поліції щодо наявності ліцензії повідомляв, що «не має», займається вказаною діяльністю у зв`язку з тяжким матеріальним становищем, просив складати відносно нього лише якесь одне порушення.

В салоні транспортного засобу Renault Megane, н.з. НОМЕР_1 перебувала жінка, яка представилась.

ОСОБА_1 повідомляв, що він може від`їхати і висадити її, після чого, за його словами, працівники поліції нічого не доведуть.

Таким чином, характер дій водія, спосіб організації перевезення (обладнено авто з шашкою «TAXI»), наявність пасажира та поведінка водія свідчать про надання платної послуги з перевезення пасажирів, а не про разове чи безоплатне перевезення для особистих потреб.

Водночас із матеріалів справи вбачається, що вказана особа не зареєстрована як суб`єкт господарювання та не має чинної ліцензії на провадження господарської діяльности з перевезення пасажирів автомобільним транспортом, обов`язковість отримання якої передбачена законодавством України.

Суддя вважає, що досліджені письмові докази, відеозапис є логічними, послідовними, взаємодоповнюючими, узгоджуються між собою, не викликають сумнівів в їх достовірності.

Суддя вважає, що докази зібрані посадовою особою у спосіб та порядку встановленому КУпАП.

За таких обставин, ОСОБА_1 підлягає адміністративній відповідальності за ч. 1 ст. 164 КУпАП, оскільки в його діях є подія і склад зазначеного адміністративного правопорушення.

Водночас суддя відхиляє доводи сторони захисту, оскільки вони не відповідають дійсним обставинам справи та спростовуються, зокрема, відеозаписом, письмовими доказами.

Так, за нормою ст. 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є доказом по справі, який засвідчує факт здійснення ОСОБА_1 23 жовтня 2025 року близько 14 год 00 хв за адресою м. Біла Церква, вул. Героїв Крут, транспортним засобом Renault Megane, н.з. НОМЕР_1 , перевезення пасажирів (таксування) не маючи ліцензії, здійснював господарську діяльність без державної реєстрації як суб`єкта господарювання.

Оцінюючи цей протокол як доказ вчинення адміністративного правопорушення, судом не встановлено його неналежності чи не допустимості, він складений із дотриманням вимог як ст. 254 так і ст. 256 КУпАП.

Судом установлено, що з відеозапису, долученого до матеріалів справи, зафіксованого 23 жовтня 2025 року, вбачається, що ОСОБА_1 здійснював описані у протоколі дії.

Письмові докази та наданий відеозапис в сукупності та у відповідності до ст. 251 КУпАП є доказами по справі, які засвідчують факт здійснення 23 жовтня 2025 року близько 14 год 00 хв за адресою м. Біла Церква, вул. Героїв Крут, ОСОБА_1 господарської діяльністі без державної реєстрації як суб`єкта господарювання, а саме надавав послуги на автомобілі Renault Megane, н.з. НОМЕР_1 по перевезення пасажирів (таксування) не маючи ліцензію, здійснював господарську діяльність без державної реєстрації як суб`єкта господарювання.

Суддя зазначає, що визначальним є встановлення факту надання послуг, незалежно від кількості зафіксованих поїздок, що у сукупності підтверджує здійснення господарської діяльності без отримання ліцензії.

Оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, зокрема відеозапис, письмові докази, суд вважає, що дії ОСОБА_1 містять склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, а вина особи у його вчиненні є доведеною.

Згідно із ч. 1 ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно із ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).

Отже, зважаючи на характер вчиненого адміністративного правопорушення, відсутність обставин, які пом`якшують та обтяжують адміністративне стягнення та те, що ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності притягався, суддя вважає, що досягнення мети адміністративного стягнення, визначеного у ст. 23 КУпАП, а саме виховання винного в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню ним та іншими особами нових правопорушень, можливе шляхом призначення максимального адміністративного стягнення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП у виді штрафу, нижній межі, у розмірі тисяча неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Окрім того, суддя не застосовує конфіскацію, оскільки із протоколу вбачається, що огляд не проводився, речі не вилучались.

Згідно із п. 5 Перехідних положень ПК України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень.

Таким чином, розмір штрафу, який має сплатити ОСОБА_1 становить 1000 х 17 = 17000 гривень.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08 липня 2011 року, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір справляється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 03 грудня 2025 року № 4695-IX, прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня становить 3328 гривні.

Отже, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, з правопорушника на користь держави необхідно судовий збір в розмірі 3328 х 0,2 = 665,60 грн.

Керуючись ст. 40-1, ч. 1 ст. 164 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В:

визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.

Застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665,60 грн.

Відповідно до ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно із ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Київського апеляційного суду, через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області, протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Згідно із ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02 червня 2016 року, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути пред`явлена до виконання – протягом трьох місяців.

Суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської областіІрина ДУБАНОВСЬКА