Постанова від 26 січня 2026 р. у справі №294/2030/25 — Чуднівський районний суд Житомирської області

провадження № 3/294/33/26

справа № 294/2030/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2026 року м. Чуднів

Суддя Чуднівського районного суду Житомирської області Білера І.В., розглянувши матеріали, які надійшли від ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , начальника групи цивільно-військового співробітництва ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 26.11.2025 серії КИЖ №333, ОСОБА_1 , виконуючи обов`язки старшого групи оповіщення ІНФОРМАЦІЯ_3 , 06.07.2025 близько 13.15 під час здійснення заходів оповіщення, всупереч вимогам ч. 6 ст. 22 розділу IV Закону України N№ 3543 ХІІ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", п. 9 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154, п.п. 40 та 52 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, розділу ІІ ч. 5 Інструкції із застосування територіальними центрами комплектування та соціальні підтримки технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- та відеофіксації, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 06.08.2024 № 532, ст. ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 2, 3 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, нехтуючи вимогами керівних документів, що регламентували службову діяльність військовослужбовця, діючи в умовах особливого періоду та воєнного стану, маючи реальну можливість для належного виконання службових обов`язків, недбало поставився до військової служби в частині не організації та не забезпечення здійснення фото- і відеофіксації із застосуванням технічних приладів за наведених в описовій частині даного протоколу обставин нападу військовозобов`язаних на групу оповіщення, що передбачено законодавством, у зв`язку з чим такі дії призвели до неможливості відображення всіх обставин події, що відбулася 06.07.2025 близько 13.15 в АДРЕСА_2 , а також унеможливлення належного та об`єктивного контролю за виконанням військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_3 своїх посадових обов`язків під час здійснення заходів оповіщення та перевірки військово-облікових документів військовозобов`язаних, тим самим вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

В судове засідання з`явився ОСОБА_1 та його захисник — адвокат Перегуда А.П., надавши пояснення, відповідно до яких ОСОБА_1 не визнав вину у скоєному, оскільки у солдата ОСОБА_2 , який входив до групи оповіщення, на одязі була прикріплена бодікамера, яку останній отримав у встановленому порядку, однак військовозобов`язані в ході завдання тілесних ушкоджень працівникам ІНФОРМАЦІЯ_3 пошкодили її, що унеможливило відтворення зафіксованих нею фактів. Крім того, актом службового розслідування від 04.08.2025 встановлено, що військовослужбовці, в тому числі ОСОБА_1 , діяли в законний спосіб, у відповідності до вимог наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 04.07.2025 №443 «Про організацію груп оповіщення військовозобов`язаних та резервістів», а також інших вимог чинного законодавства. Витягом з функціональних обов`язків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_3 начальника відділення цивільно-військового співробітництва відділу не передбачено належність до функціональних обов`язків останнього носіння бодікамер (відеореєстраторів) та їх контроль під час носіння іншими працівниками ІНФОРМАЦІЯ_4 , а тому просили закрити справу про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши ОСОБА_1 та йог захисника, суд дійшов висновку про відсутність в діях останнього складу адміністративного правопорушення, виходячи з такого.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріпленої в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, у відповідності до положень ст.251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності,потерпілих,свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі,чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Частиною 2 ст. 172-15 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, зокрема, за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.

З об`єктивної сторони це правопорушення характеризується суспільно небезпечною бездіяльністю у вигляді недбалого ставлення до служби, суспільно небезпечними наслідками у вигляді істотної шкоди і причинним зв`язком між вказаними бездіяльністю і наслідками.

Недбале ставлення до служби передбачає невиконання або неналежне виконання військовою службовою особою своїх службових обов`язків, передбачених законами, військовими статутами, положеннями, наказами командування, через недбале чи несумлінне ставлення до них. Невиконання службових обов`язків полягає у невиконанні дій, які входять до службових обов`язків. Неналежне виконання службових обов`язків полягає в нечіткому, формальному або неповному здійсненні обов`язків.

Суб`єктом даного правопорушення є військова службова особа.

Із суб`єктивної сторони недбале ставлення військової службової особи до військової служби припускає умисел, тобто при встановленні недбалого ставлення до військової служби у формі невиконання службових (посадових) обов`язків необхідно встановити, що винний зобов`язаний був вчинити ті дії, невиконання яких ставиться йому за вину.

Судом встановлено, що відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (по стройовій частині) №186 від 26.06.2025 капітана ОСОБА_1 допущено до роботи на посаді начальника відділення цивільно-військового співробітництва ІНФОРМАЦІЯ_3 , на яку призначено наказом командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_5 » від 20.06.2025 за №460.

Витягом із функціональних обов`язків начальника відділення цивільно-військового співробітництва відділу, які затверджено начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 01.06.2025, окреслено коло обов`язків останнього, якими не передбачено обов`язкове носіння портативних пристроїв фото-, відеофіксації в силу виконання своїх обов`язків.

Відповідно до службового посвідчення, яке дійсне до 31.12.2025, ОСОБА_1 має право вручати повістки громадянам на території Житомирської області.

У відповідності до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 06.11.2024 за №483 «Про призначення відповідальних за облік, зберігання та видачу технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- та відеофіксації» наказано призначити відповідальними особами за облік, зберігання та видачу технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- та відеофіксації, а також за належне ведення відповідної документації особовий склад згідно з додатком 1 (додаток до наказу не долучено).

Відповідно до п. 3 розділу ІІ Інструкції із застосування територіальними центрами комплектування та соціальні підтримки технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- та відеофіксації, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 06.08.2024 № 532, портативні відеореєстратори та карти пам`яті зберігаються у службових приміщеннях ТЦК та СП та видаються уповноваженим представникам під підпис у Журналі обліку видачі, повернення портативного відеореєстратора та карт пам`яті, копіювання цифрової інформації, який зберігається в ТЦК та СП.

Отже, технічні засоби з функцією фото- та відеофіксації видаються військовослужбовцям з фіксуванням цієї процедури в спеціальному журналі.

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 №443 від 04.07.2025 «Про організацію роботи груп оповіщення військовозобов`язаних та резервістів» затверджено склад такої групи на 05-07.07.2025 згідно додатку (додаток до наказу не долучено).

Частиною 6 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" передбачено, що під час перевірки документів уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейський здійснює фото- і відеофіксацію процесу пред`явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, а також може використовувати технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Пунктом 9 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154, передбачено здійснення територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки фото- і відеофіксації процесу пред`явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації.

Як вбачається з сукупності наданих суду доказів, ОСОБА_1 станом на 06.07.2025 виконував обов`язки начальника відділення цивільно-військового співробітництва ІНФОРМАЦІЯ_3 . З долучених письмових пояснень працівників ІНФОРМАЦІЯ_3 та акту службового розслідування також презюмується факт входження ОСОБА_1 до складу групи оповіщення військовозобов`язаних та резервістів у період з 05 по 07.07.2025.

З долученої копії Журналу обліку видачі, повернення портативного відеореєстратора та карт пам`яті, копіювання цифрової інформації ІНФОРМАЦІЯ_3 вбачається, що 06.07.2025 цифрове обладнання отримував уповноважений представник групи оповіщення ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , який у цей же день здав пристрій з відміткою: «Не працює». Інші члени групи оповіщення будь — яких портативних пристроїв не отримували та в журналі не розписувались.

З акту службового розслідування, затвердженого начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 04.08.2025, з`ясовано, що військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_3 06.07.2025 на території відповідальності проводилось оповіщення військовозобов`язаних. Оповіщення проводилось під керівництвом капітана ОСОБА_1 , однак безпосереднє фактичне оповіщення здійснювали ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , при цьому у ОСОБА_2 на одязі був прикріплений портативний відеореєстратор. У ході перевірки військово-облікових документів військовозобов`язаними ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 здійснено неправомірні дії відносно військовослужбовців, у зв`язку з чим останнім завдано тілесні ушкодження та пошкоджено камеру відеофіксації. У ході проведення службового розслідування неправомірних дій з боку військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_3 не встановлено.

За фактом неправомірних дій відносно працівників ІНФОРМАЦІЯ_3 до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.07.2025 внесено відомості №12025060630000148 за ч. 3 ст. 296 КК України.

Тож, група оповіщення, яка складалась з працівників ІНФОРМАЦІЯ_3 , під час виконання обов`язків 06.07.2025 мала при собі портативний відеореєстратор, який отримано уповноваженим групи - солдатом ОСОБА_2 , однак в силу непередбачуваної конфліктної ситуації з цивільним населенням зазначений засіб фіксації було пошкоджено. У той же час, матеріалами справи не доводиться факт проведення 06.07.2025 заходів оповіщення безпосередньо керівником групи ОСОБА_1 , який під`їхав до членів групи після отримання інформації про виниклу конфліктну ситуацію.

Таким чином, ОСОБА_9 06.07.2025 в с. Дідківці Чуднівської МТГ Житомирського району Житомирської області фактично не здійснював заходів оповіщення, а отже, не був зобов`язаний організувати та забезпечити здійснення фото- і відеофіксації із застосуванням технічних приладів цього дня за наведених в протоколі обставин.

При цьому, жодним нормативним документом не передбачено необхідність отримання портативних засобів фото-, відеофіксації кожним із членів групи оповіщення лише в силу входження до такої групи.

Варто зазначити, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 254 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Однак, як вбачається з акту службового розслідування від 04.08.2025, обставини події 06.07.2025 стали предметом службового розслідування, яке завершено 04.08.2025, у той же час протокол про військове адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складено лише 26.11.2025, тобто поза межами строків, визначених ч. 2 ст. 254 КУпАП. При цьому, будь — яких доказів на підтвердження обґрунтованості пропущення таких строків суду не надано.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вина особи повинна бути обґрунтована доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівів, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18.01.1978 у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Проаналізувавши наявні в справі докази у їх сукупності, суд приходить до переконання, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП не доведена та в діях останнього відсутній склад адміністративного правопорушення, у зв`язку з чим відповідно до п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження у справі підлягає закриттю.

Керуючись ст.ст. 172-15 ч.2, п.1 ст. 247, 221, 283, 284 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення від 26.11.2025 серії КИЖ №333, закрити на підставі п. 1. ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги через Чуднівський районний суд Житомирської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Ірина БІЛЕРА