Вирок від 25 січня 2026 р. у справі №293/94/26 — Черняхівський районний суд Житомирської області

Суд: Черняхівський районний суд Житомирської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту

Дата: 25 січня 2026 р.

Справа: №293/94/26

Суддя: Збаражський О. М.

Справа №293/94/26

Провадження №1-кп/293/108/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2026 рокуселище Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

розглянувши без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026065610000011 за обвинуваченням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Забріддя Черняхівського району Житомирської області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого, військовозобов`язаного, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,

ВСТАНОВИВ:

І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального проступку, форми вини і мотивів вчинення.

Досудовим розслідуванням встановлено, що в перших числах листопада 2025 року, у точно не встановлений досудовим розслідуванням день та час, ОСОБА_2 перебуваючи по вул. Палянівській, с. Забріддя Житомирського району Житомирської області побачив у ґрунті дикоростучі рослини коноплі.

Після цього, у ОСОБА_2 виник протиправний умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання вищевказаних рослин без мети збуту.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання наркотичних речовин, усвідомлюючи, що це є наркотичний засіб, так як вживав раніше наркотичні речовини, ОСОБА_2 руками вирвав вищевказані рослини, тим самим незаконно придбав без мети збуту наркотичний засіб «канабіс» масою 9,909 г, обіг якого обмежено, згідно таблиці II списку № 1 «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000.

Після цього, ОСОБА_2 , незаконно зберігаючи при собі вищевказаний наркотичний засіб, переніс його до приміщення житлового будинку за місцем свого проживання, а саме по АДРЕСА_1 , де подрібнивши та висушивши сухі рослини конопель, зберігав для власного вжитку без мети збуту.

Надалі, під час проведення обшуку в період часу з 08 години 30 хвилини по 09 годину 12 хвилин 16.01.2026 працівниками ВП №1 Житомирського РУП № 1 ГУНП в Житомирській області під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено наркотичний засіб - канабіс, масою 9,909 г, обіг якого обмежене згідно таблиці II списку №1 «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000, та який ОСОБА_2 , незаконно придбав та зберігав за місцем проживання, для власних потреб без мети збуту до часу вилучення наркотичного засобу працівниками поліції.

Крім того, під час обшуку у ОСОБА_2 вилучено фрагмент пляшки із прозорого полімерного матеріалу без дна в горловині якого вставлений фрагмент пляшки із прозорого полімерного предмету чорного кольору з наскрізними отворами, з нашаруванням речовини темно - коричневого кольору, що є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - екстрактом канабісу, маса якого становить 0,092 г., однак маса якого згідно наказу № 188 від 01.08.2000 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу», с меншим, ніж невеликий розмір. Усвідомлюючи, що в середині пристроїв для викурювання, а саме в нашаруваннях речовини темного кольору, після вживання наркотичного засобу шляхом куріння знаходиться наркотичний засіб - екстракт канабісу, ОСОБА_2 зберігав вказаний наркотичний засіб за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 для власного використання.

Обвинувальний акт по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України, в порядку ст. 302 КПК України, надійшов до суду з клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Зі змісту заяви обвинуваченого ОСОБА_2 , що була складена в присутності захисника - адвоката ОСОБА_3 слідує, що останній повністю погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України, надав свою згоду на розгляд обвинувального акта без його участі у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.

Під час досудового розслідування підозрюваний ОСОБА_2 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акту за його відсутності.

ІІ. Стаття (частина статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали в їх сукупності, перевіривши встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються сторонами кримінального провадження, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні ним кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України, знайшла своє підтвердження.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_2 , як незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичних засобів, за ч. 1 ст. 309 КК України.

З огляду на вік обвинуваченого, а також відсутність будь-яких фактичних даних, які б вказували на неосудність (обмежену осудність) обвинуваченого або перебування його у такому стані до постановлення вироку, суд вважає, що ОСОБА_2 є суб`єктом вказаного кримінального правопорушення.

Підстав, у відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод не встановлено.

ІІІ. Мотиви призначення відповідного покарання.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, те, що згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Судом враховано, що обвинувачений ОСОБА_2 несудимий, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно класифікації за ст. 12 КК України є кримінальним проступком, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; поведінку під час та після вчинення протиправних дій.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 року у справі №1-33/2004 покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного; покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Правова держава, вважаючи покарання передусім виправним та превентивним засобом, має використовувати не надмірні, а лише необхідні і зумовлені метою заходи. Обмеження конституційних прав обвинуваченого повинно відповідати принципу пропорційності: інтереси забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та безпеки тощо можуть виправдати правові обмеження прав і свобод тільки в разі адекватності соціально обумовленим цілям.

Водночас, суд звертає увагу на те, що мета покарання, зокрема, виправлення засуджених та запобігання вчиненню ними нових кримінальних правопорушень, може бути досягнута лише тоді, коли кримінальне покарання буде для засудженого важким, але у той же час реальним щодо його виконання.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_2 слід призначити покарання у межах санкції ч. 1 ст. 309 КК України у виді штрафу, що буде необхідним та достатнім для попередження вчинення нових кримінальних правопорушень і для досягнення мети покарання за ст. 50 КК України.

Суд вважає, що таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню.

ІV. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

Цивільний позов по даному кримінальному провадженні не заявлений.

Запобіжний захід не обирався, клопотань про його обрання до вступу вироку в законну силу не подано.

Арешт на майно, накладений згідно ухвали слідчого судді Богунського районного суду міста Житомира від 16.01.2026 необхідно скасувати.

Питання речових доказів у кримінальному проваджені вирішено згідно положень ст. 100 КПК України.

Питання процесуальних витрат у кримінальному проваджені вирішено відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 368,370,373,374,376 КПК України,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу не обирати.

Арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Богунського районного суду міста Житомира від 16.01.2026 на пристрій для вживання наркотичного засобу та суху подрібнену масу рослинного походження зеленого кольору, - скасувати.

Речові докази у кримінальному провадженні після набрання вироком законної сили: пристрій для вживання наркотичного засобу та суху подрібнену масу рослинного походження зеленого кольору - наркотичний засіб «канабіс» масою 9,909 г, які знаходяться в камері схову наркотичних засобів ГУНП в Житомирській області – знищити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів Житомирського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України при проведенні судових експертиз в сумі 4457 (чотири тисячі чотириста п`ятдесят сім) грн.

Вирок, якщо інше не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок можуть бути подані апеляції до Житомирського апеляційного суду через Черняхівський районний суд Житомирської області протягом 30 днів з дня отримання копії вироку.

Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України, копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 394 КПК України, вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_4

Оригінал: reyestr.court.gov.ua