Постанова від 21 січня 2026 р. у справі №688/2193/25 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 688/2193/25

Провадження № 22-ц/820/196/26

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії

суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Грох Л.М. (суддя-доповідач), Янчук Т.О., Ярмолюка О.І.,

розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 22 жовтня 2025 року.

Заслухавши доповідача, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд, -

в с т а н о в и в:

У травні 2025 року позивач АТ «Ідея Банк», звертаючись в суд з цим позовом до відповідача, вказував, що 04 квітня 2023 року після проведення ідентифікації та верифікації клієнта відповідно до вимог законодавства України між позивачем та відповідачем було укладено договір № 1732649 про використання електронного підпису клієнта та акцепт публічної оферти AT «Ідея Банк» про використання аналога власноручного підпису та відтиску печатки Банку. Вказаний договір підписано клієнтом ЦВП, шляхом відтворення власноручного підпису на екрані електронного сенсорного пристрою (смартфону) через мобільний додаток О.Bank 2.0 відповідно до Законів України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та «Про електронну комерцію». Банком підписано договір шляхом накладення КЕП уповноваженого представника банку, що також узгоджується з положенням про використання електронного підпису та електронної печатки, затвердженим постановою Національного банку України.

04 квітня 2023 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено угоду про відкриття та обслуговування кредитної картки та страхування (у разі страхування) С-001-166347-23-980.

Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який був надісланий на мобільний номер відповідача, про що свідчить п. 27 кредитного договору реквізити сторін.

Укладаючи кредитний договір №С-001-166347-23-980, сторони погодилися, що клієнт ознайомлений з умовами договору, що затверджені розпорядженням Банку із усіма змінами та доповненнями, які оприлюднені на інтернет-сторінці Банку www.ideabank.ua, які йому роз`яснені, зрозумілі та з якими він цілком згідний.

Максимальний розмір кредитної лінії становить 200000 грн. Розмір кредитної лінії на дату укладення угоди становив 30000 грн.

Процентна ставка за користування Кредитом становить 70,8 % річних (протягом пільгового періоду 0,01% річних на заборгованість, що виникла внаслідок здійснення безготівкової оплати за допомогою БПК в торговельно-сервісній мережі і Інтернеті, зняття готівки, безготівкового переказу), яка є фіксованою протягом усього строку дії Угоди та може бути зміненою за умови погодження Сторонами в порядку визначеному цією Угодою. Процентна ставка на прострочену суму кредиту при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту протягом дії Угоди 70,8% річних. Процентна ставка за використання коштів понад витратний ліміт (технічний овердрафт) 70,8% річних.

На виконання умов вказаного договору позивач свої зобов`язання по видачі кредиту виконав повністю.

Однак відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав, у зв`язку з чим станом на 16 квітня 2025 року виникла заборгованість за кредитним договором у сумі 50818,66 грн, що складається з 27657,34 грн простроченого боргу, 23 161,32 грн. прострочених процентів.

У зв`язку з невиконанням умов кредитного договору позивачем надіслано вимогу відповідачу про усунення порушення кредитного зобов`язання. ОСОБА_1 в добровільному порядку заборгованість не сплатив.

Тому позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором в розмірі 50818,66 грн. та судові витрати.

Рішенням Полонського районного суду Хмельницької області від 22 жовтня 2025 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованість за угодою про відкриття та обслуговування кредитної картки та страхування (у разі наявності страхування) №С-001-166347-23-980 від 04.04.2023 року, яка станом на 16.04.2025 складається з 27657,34 грн.– прострочений борг, 23161,32 грн. – прострочені проценти, всього – 50818,66 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3028 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду як незаконне та відмовити у позові. На його думку, позивачем не надано належних та допустимих доказів перерахування грошових коштів на його користь, а також наявності заборгованості в заявленому розмірі, які б відповідали вимогам процесуального закону, положенням статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Позивачем не надано належних та допустимих доказів щодо пролонгації строку кредитування відповідно до умов кредитного договору та доказів складання та доведення до відповідача оновлених графіків платежів. Позивач незаконно нарахував проценти за користування кредитом після закінчення 12-місячного строку кредитування згідно договору. Детальний розрахунок заборгованості по кредиту також відсутній. Вимога про нарахування та сплату відсотків, які є явно завищені, не відповідає передбаченим у ч. 3 ст. 509 та ч.ч. 1, 2 ст. 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності та розумності.

У відзиві АТ «Ідея Банк» просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Вказує, що надана позивачем виписка за рахунком відповідача в сукупності з іншими доказами підтверджують обставини видачі кредиту та його розмір, а також розмір заборгованості. У договорі сторони погодили, що строк дії кредитної лінії становить 12 місяців з можливістю автоматичної пролонгації. Проценти за користування кредитом визначено відповідно до статей 1048, 1054, 1056-1 ЦК України умовами кредитного договору та не є компенсацією у разі невиконання зобов`язань за договором в розумінні п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів».

Апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Так, судом встановлено, що 04 квітня 2023 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено Договір № 1732649 про використання електронного підпису клієнта та акцепт публічної оферти АТ «Ідея Банк» про використання аналога власноручного підпису та відтиску печатки банку. Відповідно до умов цього договору сторони дійшли взаємної згоди, що клієнт акцептує публічну оферту АТ «Ідея Банк» на укладення договору про використання аналога власноручного підпису та відтиску печатки банку, яка розміщена на сайті банку на умовах, запропонованих банком. Підписанням цього договору клієнт надає згоду на використання власного номеру телефону, зазначеного в цьому договорі-заяві як фінансового номеру телефону для отримання SMS-повідомлень, що містять ОТР-пароль, з метою подальшого підписання ЕП договорів про отримання банківських послуг у вигляді електронного документа та підтверджує, що номер телефону, що зазначений нижче, належить виключно йому, а тому накладений ЕП однозначно пов`язаний з клієнтом, і не пов`язаний з жодною іншою особою та прирівнюється до власноручного підпису і створює для клієнта юридичні наслідки.

04 квітня 2023 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено угоду про відкриття та обслуговування кредитної картки та страхування (у разі наявності страхування) № С-001-166347-23-980, яка разом з Тарифами Банку є невід`ємною частиною Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (далі - ДКБОФО), який розміщений на сайті Банку www.ideabank.ua, і яка включає в себе Заяву про відкриття поточного рахунку.

Вказана угода підписана відповідачем електронним підписом, відтвореним шляхом використання ним одноразового ідентифікатора (OTP-пароль) «1130», який був надісланий на номер мобільного телефону (фінансовий номер) позичальника, що підтверджується п.27 кредитного договору та даними витягу з відправлених смс-повідомлень.

Відповідно до Протоколів реєстрації/фіксації дій клієнта при оформленні кредиту в програмному комплексі «Система дистанційного обслуговування в O.Bank 2.0» від 04 квітня 2023 року зафіксовано етапи підписання договору про використання електронного підпису та Кредитного договору.

Згідно з п.3 Кредитного договору банк надає клієнту кредитні кошти на споживчі цілі у вигляді відновлювальної кредитної лінії на умовах строковості, зворотності, платності.

Сторони погодили, що максимальний розмір кредитної лінії становить 200000 грн. зі строком 12 місяців в автоматичною пролонгацією (п.3.1. Кредитного договору). Розмір кредитної лінії у дату укладення Угоди становить 30 000 грн та може бути змінений в межах максимального розміру за ініціативою Банку або Клієнта з дотриманням вимог ДКБОФО (п.3.2. Кредитного договору).

Процентна ставка за користування Кредитом становить 70,8 % річних (протягом пільгового періоду 0,01% річних на заборгованість, що виникла внаслідок здійснення безготівкової оплати за допомогою БПК в торговельно-сервісній мережі і Інтернеті, зняття готівки, безготівкового переказу), яка є фіксованою протягом усього строку дії Угоди та може бути зміненою за умови погодження Сторонами в порядку визначеному цією Угодою. Процентна ставка на прострочену суму кредиту при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту протягом дії Угоди 70,8% річних. Процентна ставка за використання коштів понад витратний ліміт (технічний овердрафт) 70,8% річних (п.3.3. Кредитного договору).

Пунктом 10. Кредитного договору передбачено право Банку після закінчення строку дії кредитної лінії продовжити строк її дії у попередньому розмірі на такий самий строк.

Разом з угодою про відкриття кредитної лінії відповідач підписав паспорт споживчого кредиту «O CARD ID+», інформація в якому відповідає умовам укладеного кредитного договору, зокрема, визначено обов`язковий мінімальний платіж 8 % від суми заборгованості станом на розрахунковий день, який сплачується щомісячно.

Відповідач оформив протокол перевірки фотографій клієнта при проведенні повної дистанційної ідентифікації, протокол перевірки підписів клієнта та анкету клієнта при реєстрації в програмному комплексі «Система дистанційного обслуговування O.Bank 2.0» №590244 від 04 квітня 2023 року.

Відповідно до виписки по рахунку клієнта ОСОБА_1 отримав кредитні кошти у вигляді встановленого кредитного ліміту 30000 грн, який не збільшувався, та користувався ними; заборгованість відповідача за кредитом становить 50818,66 грн, що складається з 27657,34 грн простроченого боргу, 23161,32 грн. прострочених процентів.

Зазначена сума заборгованості вказана в наданій Банком довідці-розрахунку заборгованості за кредитним договором № С-001-166347-23-980 від 04.04.2023 року.

Позивачем надано детальний розрахунок заборгованості відповідача за Кредитним договором, відповідно до даних якого заборгованість ОСОБА_1 складає 50818,66 грн, з яких 27657,34 грн простроченого боргу, 23161,32 грн прострочених процентів.

Позивачем 04 лютого 2025 року направлено на адресу відповідача вимогу про погашення кредитної заборгованості за кредитним договором.

Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що сторони дійшли згоди щодо усіх істотних умов договору і уклали кредитний договір - заявка та пропозиція про укладення кредитного договору підписані електронним підписом відповідача шляхом введення одноразового ідентифікатора, тому наявна заборгованість 50818,66 грн. за кредитним договором, що підтверджена достатніми доказами, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Доводи апеляційної скарги про помилковість цих висновків суду є безпідставними.

Так, згідно з ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (стаття 634 ЦК).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 цього Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до частини 2 статті 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

За змістом ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд першої інстанції правильно констатував, що вказана угода підписана відповідачем електронним підписом, відтвореним шляхом використання ним одноразового ідентифікатора (OTP-пароль) «1130», який був надісланий на номер мобільного телефону (фінансовий номер) позичальника, що підтверджується п.27 кредитного договору та даними витягу з відправлених смс-повідомлень.

Тож суд обґрунтовано визнав доведеним факт укладення кредитного договору відповідачем, підписання його сторонами, в тому числі відповідачем з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» та отримання ним кредиту на умовах, визначених електронним договором про надання кредиту №С-001-166347-23-980 від 04.04.2023 року.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Аналогічна за змістом норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75.

Отже, виписки з особових рахунків клієнтів є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.

Тож суд обґрунтовано врахував виписку по рахунку ОСОБА_1 НОМЕР_1 за період 04.04.2023 – 26.01.2024 року, згідно з якою 04.04.2023 року ОСОБА_1 збільшено кредитний ліміт до 30000 грн., що відповідає умовам кредитного договору № С-001-166347-23-980 від 04.04.2023 року. Відповідач активно користувався кредитними коштами банку, здійснював покупки за рахунок кредитних коштів, частково сплачував заборгованість (а.с. 33-35).

Наявна виписка по рахунку НОМЕР_1 за період 04.04.2023 – 26.01.2024 року, в сукупності з довідкою-розрахунком, узгоджується з умовами договору кредиту і є достатніми та допустимими доказами виконання позивачем умов договору і цілком свідчать про отримання ОСОБА_1 кредитних коштів на картковий рахунок та користування ним кредитними коштами.

Відповідно до п. 3.1 угоди про відкриття та обслуговування кредитної картки та страхування (у разі наявності страхування) №С-001-166347-23-980 від 04.04.2023 року строк дії договору 12 місяців з можливою пролонгацією договору.

Пунктом 10 вказаного кредитного договору передбачено право банку після закінчення строку дії кредитної лінії продовжити строк її дії у попередньому розмірі на той самий строк.

Тож позивач правомірно нарахував відсотки у строки, передбачені договором, посилання відповідача про нарахування відсотків поза межами строків є безпідставним.

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості станом на 16.04.2025 року заборгованість ОСОБА_1 становить 50818,66 грн., з них 27657,34 грн. прострочений борг, 23161,32 грн. прострочені проценти.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості відповідає умовам кредитного договору і не спростований відповідачем.

Щодо доводів апеляційної скарги про неправомірність нарахування відсотків, несправедливі умови договору щодо нарахування відсотків, слід зазначити таке.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Відповідач, діючи згідно принципу свободи договору, пунктом 4.3. кредитного договору погодився з умовами та порядком повернення заборгованості за кредитним лімітом, та підтвердив, що ознайомлений зі змістом чинної редакції ДКБОФО, чинними Тарифами Банку, Паспортом споживчого кредиту, орієнтовною загальною вартістю кредиту та Довідкою про систему гарантування вкладів фізичних осіб, що розміщені на сайті Банку www.ideabank.ua.

Відповідно до п. 8 зазначеного кредитного договору клієнт має право у будь-який момент припинити угоду шляхом подання заяви до Банку, за умови дострокового погашення усієї заборгованості за угодою, проте не скористався своїм правом, продовжував користуватися кредитними коштами, а отже погодився з умовами кредитного договору.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Рішення суду ґрунтується на повно, всебічно досліджених матеріалах справи, постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 22 жовтня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повна постанова складена 27 січня 2026 року.

Судді Л.М. Грох

Т.О. Янчук

О.І. Ярмолюк