Постанова від 20 січня 2026 р. у справі №444/4666/25 — Львівський апеляційний суд

Справа № 444/4666/25 Головуючий у 1 інстанції: Олещук М.М.

Провадження № 33/811/57/26 Доповідач: Партика І. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2026 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Партики І.В, за участі захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - адвоката Брунця Назарія Миколайовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу адвоката Брунця Назарія Миколайовича на постанову Жовківського районного суду Львівської області від 11 грудня 2025 року, щодо ОСОБА_1 ,

встановив:

цією постановою, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і накладено стягнення у виді штрафу в розмірі тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , 08 листопада 2025 року о 22 год. 45 хв. в с. Мокротин по вул. Кут, 10, Львівського району Львівської області керував мотоциклом марки «BOXER BM 150» н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в законному порядку відмовився, чим своїми діями ОСОБА_1 порушив п.п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погоджуючись з даною постановою адвокат Брунець Р.М., в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі закрити. Окрім того, просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Жовківського районного суду Львівської області від 11 грудня 2025 року, оскільки ОСОБА_1 перебуває на військовій службі, а адвокат Брунець Р.М. ознайомився з матеріалами справи лише 2 січня 2026 року.

В доводах апеляційної скарги зазначає, що постанова суду першої інстанції є передчасною, незаконною, судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, не надано оцінки доказам, порушено норми матеріального та процесуального права.

Наголошує, що ОСОБА_1 не виконував функції водія, окрім того на відео не зафіксовано моменту руху мотоцикла «BOXER BM 150» н.з. НОМЕР_1 ., а також він заперечував, що він виконував функції водія.

Повідомляє, що працівники поліції не зупиняли мотоцикла «BOXER BM 150» н.з. НОМЕР_1 , він був припаркований.

Звертає увагу, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння.

Наголошує, що докази долучені до матеріалів справи є недопустимими.

21 січня 2026 року ОСОБА_1 у судове засідання апеляційного суду не прибув, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, адвокат Брунець Н.М. просив проводити розгляд справи у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожна особа має право на справедливий суд.

Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Європейський суд з права людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до положень ст. 268 КУпАП, неявка особи, відносно якої складено протокол не перешкоджає розгляду справи.

Частиною 4 ст. 294 КУпАП передбачено, що апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду.

З метою забезпечення розумних строків розгляду справи, з урахуванням належного повідомлення про судове засідання, думки адвоката Брунця Н.М, який просив проводити розгляд справи у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, апеляційний суд вважає за можливе проводити апеляційний розгляд у відсутності ОСОБА_1 .

Стосовно строку на апеляційне оскарження, то з урахуванням того, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності перебуває на військовій службі, а адвокат, ОСОБА_2 ознайомився з постановою суду першої інстанції лише 2 січня 2026 року, з метою забезпечення права особи на доступ до правосуддя, апеляційний суд вважає за необхідне поновити строк на апеляційне оскарження постанови місцевого суду.

Заслухавши виступ захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на підтримку доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Згідно з вимогами ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

При цьому, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 р., яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Статтею 130 КУпАП України встановлено відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 2.5 ПДР України встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Тобто об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є керування транспортним засобом у стані сп`яніння (алкогольного чи наркотичного) або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також відмова осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Аналіз представлених матеріалів свідчить про те, що суд першої інстанції, при розгляді даної справи, дотримався зазначених вимог закону, повно й всебічно з`ясував усі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи.

Такий висновок підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суд першої інстанції дав належну правову оцінку і навів у постанові, а саме:

- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №507488 від 8 листопада 2025 року (а.с 2-3), відповідно до якого ОСОБА_1 керував транспортним засобом мотоциклом марки «BOXER BM 150» н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота порушення мови, порушення координації рухів), від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі – відмовився, від керування транспортним засобом відсторонений;

- інформацією з акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 4), з якого встановлено, що працівниками поліції було виявлено у водія ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя), у зв`язку із чим запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння від якого він відмовився;

- направленням на огляд транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного, чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с. 5), з якого встановлено, що у водія ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя), у зв`язку із чим йому запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі від якого він відмовився;

- рапортом працівника поліції (а.с. 8), з якого вбачається, що патрульними було зупинено мотоцикл «BOXER BM 150» н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , запропоновано водію пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння від якого він відмовився;

- відеозаписом, долученим до матеріалів справи, який досліджений судом апеляційної інстанції, на якому зафіксовано, як водій ОСОБА_1 намагається підняти мотоцикл, який знаходиться в траві, після чого зафіксовано опитування водія ОСОБА_1 , який перебуває за кермом транспортного засобу мотоцикл «BOXER BM 150» н.з. НОМЕР_1 , біля будинку, під час опитування у нього виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, у зв`язку із чим запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, окрім того він повідомляв працівників поліції, що вживав алкоголь, погодився пройти тест на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу. Патрульними надано герметично запаковану трубочку водію, після чого він ліг на землю, зробив декілька спроб продути прилад «Драгер», при цьому переривав видих, після чого заснув, не реагував на вимоги працівників поліції, у зв`язку із чим його дії розцінено як відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Працівниками поліції повідомлено водію, що будуть складені адміністративні матеріали.

Доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом та не виконував функцій водія, апеляційний суд оцінює критично, оскільки такі спростовуються рапортом працівника поліції (а.с. 8), з якого вбачається, що патрульними було зупинено мотоцикл марки «BOXER BM 150» н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , а також відеозаписом, долученим до матеріалів справи, на якому зафіксовано його перебування за кермом мотоцикла та спроби зрушити транспортний засіб з місця.

Твердження апелянта про те, що працівники поліції не зупиняли мотоцикл «BOXER BM 150» н.з. НОМЕР_1 , а він перебував у припаркованому стані, апеляційний суд оцінює критично, оскільки апелянтом не надано жодних належних і допустимих доказів на підтвердження цих обставин. Зазначені доводи мають формальний характер, не узгоджуються з матеріалами справи та спрямовані на ухилення водія від адміністративної відповідальності.

Аргументи апелянта про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння, не заслуговують на увагу апеляційного суду, оскільки, як убачається з відеозапису, долученого до матеріалів справи, водій фактично не пройшов огляд на стан сп`яніння, а його поведінка та дії об`єктивно свідчать про відмову від проходження такого огляду.

Покликання апелянта на те, що докази долучені до матеріалів справи є недопустимими, апеляційний суд відхиляє.

Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

В апеляційній скарзі не наведено доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції.

При апеляційному перегляді, не встановлено порушень судом першої інстанції вимог ст. ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність, відповідно до положення ст. 252 КУпАП, а усі обставини, що мають значення для вирішення справи судом встановлено та правильно кваліфіковано дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Накладаючи адміністративне стягнення на ОСОБА_1 , суд першої інстанції дотримався вимог ст.ст. 30, 33 КУпАП, і призначив таке в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, з урахуванням даних про особу, й інших обставин справи, а також того, що вчинене ним правопорушення є одним із найнебезпечніших правопорушень в сфері безпеки дорожнього руху і найгрубішим порушенням порядку користування правом керування транспортними засобами та становить велику суспільну небезпеку.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови, апеляційним переглядом не встановлено.

Отже, доводи апеляційної скарги адвоката Брунця Н.М.., є необґрунтованими, у зв`язку з чим його апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, як безпідставну, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -

постановив:

поновити адвокату Брунцю Назарію Миколайовичу строк на апеляційне оскарження постанови Жовківського районного суду Львівської області від 11 грудня 2025 року

Постанову Жовківського районного суду Львівської області від 11 грудня 2025 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката Брунця Назарія Миколайовича - без задоволення.

Постанова є остаточна й оскарженню не підлягає.

Суддя Партика І.В.