Вирок від 14 січня 2026 р. у справі №335/5159/25 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу 15.01.2026 Справа№ 335/5159/25

ЗАПОРІЗЬКИЙ Апеляційний суд

Провадження №11-кп/807/291/26Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1

Єдиний унікальний №335/5159/25Суддя-доповідач в 2-й інстанції ОСОБА_2

Категорія: ч.1 ст.369 КК України

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2026 року м.Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду у складі

головуючого ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участі секретаря ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7

обвинуваченого ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника керівника Запорізької обласної прокуратури на вирок Вознесенівського районного суду м.Запоріжжя від 05 вересня 2025 року, яким

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Енергодар Запорізької області, проживає у АДРЕСА_1 ,

визнано винуватим і засуджено за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.249, ч.1 ст.369 КК України,

ВСТАНОВИЛА

Вказаним вироком районного суду ОСОБА_8 визнано винуватим і засуджено за вчинення кримінальних правопорушень за наступних обставин.

13 травня 2025 року, приблизно о 09 годині 15 хвилин, ОСОБА_8 , маючи прямий умисел на незаконне зайняття рибним добувним промислом, діючи в порушення вимог законодавства України, що регламентує використання природних ресурсів, не маючи належного дозволу на зайняття рибним добувним промислом, виданого компетентним органом державної влади, у період весняно-літньої заборони лову риби, знаходячись за адресою: м.Запоріжжя, вулиця Прибережна Автомагістраль, поблизу «вантового мосту», за приблизними координатами: 47.842980,35.0889013, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння та передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, шляхом вільного доступу, скориставшись що за його діями ніхто не спостерігає та вони залишаються ніким не поміченими, за допомогою сіткоснастевого знаряддя лову «сітка ліскова», що є способом масового вилову риби, здійснив незаконний вилов з водойми р.Дніпро наступних водних біоресурсів, а саме:

- 50 екземплярів особин «Карась сріблястий» вартістю 1581,00 гривень за одну особину, на загальну суму 79 050,00 гривень;

- 6 екземплярів особин «Судак звичайний» вартістю 3587,00 гривень за одну особину, на загальну суму 21 522,00 гривень;

- 19 екземплярів особин «Окунь звичайний» вартістю 3162,00 гривень за одну особину, на загальну суму 60 078,00 гривень;

- 1 екземпляр особини «Чорноморський оселедець» вартістю 2499,00 гривень за одну особину;

- 42 екземпляри особин «Тарань (плітка звичайна)» вартістю 1564,00 гривень за одну особину, на загальну суму 65 688,00 гривень;

- 16 екземплярів особин «Плоскирка (густирка)» вартістю 1564,00 гривень за одну особину, на загальну суму 25 024,00 гривень.

Таким чином, своїми протиправними діями, ОСОБА_8 завдав збитків на суму 253 861,00 гривень.

Крім того, 13 травня 2025 року о 09 год. 09 хв. дільничні офіцери сектору превенції поліції відділу поліції №1 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (далі - ДОП СП ВП №1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області) капітан поліції ОСОБА_9 та старший лейтенант поліції ОСОБА_10 , які відповідно до примітки 1 до ст.364 КК України є працівниками правоохоронного органу та особами, які постійно здійснюють функції представників влади, тобто являються службовими особами, під час виконання службових обов`язків, під час несення служби, перебуваючи на території обслуговування, а саме за адресою: вул.Прибережна Автомагістраль, м.Запоріжжя, в районі «Вантового мосту», виявили громадянина ОСОБА_8 , який перебував на березі р.Дніпро, розташованої поблизу вищевказаної адреси, за приблизними координатами: 47.842980,35.0889013 згідно мобільного додатку «Google maps» та займався рибним промислом.

Підійшовши до ОСОБА_8 та попередивши його про застосування технічних засобів фіксації, а саме здійснення відеозапису за допомогою службових нагрудних відеореєстраторів №DM4518 та №АЕ0050, розташованих на форменому одязі ДОП СП ВП №1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , працівники поліції на підставі ст.32 Закону України «Про Національну поліцію» висунули ОСОБА_8 законну вимогу щодо пред`явлення документів, які посвідчують особу, а також попередили його про кримінальну та адміністративну відповідальність за незаконне зайняття рибним промислом.

Далі, працівники поліції роз`яснили йому, що за протизаконний вилов риби передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність та на місце буде викликана слідчо-оперативна група з метою фіксації факту вчинення правопорушення. Під час подальшого спілкування ОСОБА_8 запропонував працівникам поліції «щось вирішити» після чого був попереджений працівниками поліції про кримінальну відповідальність, передбачену ст.369 КК України, за пропозицію та надання неправомірної вигоди службовій особі.

Після чого, ОСОБА_8 , маючи прямий умисел на пропозицію надання та надання службовій особі неправомірної вигоди за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду будь-якої дії з використанням службового становища, діючи умисно, з особистих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння та передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, приблизно о 09 годині 11 хвилині 13 травня 2025 року, під час спілкування з ДОП ВП №1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_9 , який є службовою особою, дістав з кишені штанів, вісім купюр номіналом 500 гривень, що були зігнуті навпіл та, будучи неодноразово попередженим про кримінальну відповідальність за пропозицію та надання неправомірної вигоди службовій особі, підійшов до останнього та висловив пропозицію надання службовій особі неправомірної вигоди за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду будь-якої дії з використанням службового становища, після чого поклав до планшету зі службовою документацією, який останній тримав в руках, грошові кошти у сумі 4000 гривень купюрами номіналом по 500 гривень та, продовжуючи висловлювати прохання щодо невчинення останнім дій з використанням службового становища в його інтересах, з метою не притягнення його до кримінальної відповідальності за незаконне зайняття рибним промислом, тим самим надав службовій особі неправомірну вигоду за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду будь-якої дії з використанням службового становища.

Після чого, з метою припинення неправомірної діяльності ОСОБА_8 , дільничний офіцер поліції відділу поліції №1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_9 , з одночасним повідомленням оператора «102» ГУНП у Запорізькій області, викликав слідчо-оперативну групу ВП №1 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області.

Дії ОСОБА_8 кваліфіковано за ч.1 ст.249 КК, як незаконне зайняття рибним добувним промислом, та за ч.1 ст.369 КК, як надання службовій особі неправомірної вигоди за не вчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища.

Йому призначено покарання

- за ч.1 ст.249 КК у виді 1 року обмеження волі;

- за ч.1 ст.369 КК у виді 2 років обмеження волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено остаточне покарання у виді 2 років обмеження волі.

На підставі ст.75 КК звільнено ОСОБА_8 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст.76 КК.

Вирішено питання про запобіжний захід, цивільний позов, скасування арешту майна, процесуальні витрати та речові докази.

В апеляційній скарзі заступник керівника Запорізької обласної прокуратури просив вирок в частині призначеного обвинуваченому покарання, вирішення долі речових доказів та розподілу процесуальних витрат скасувати. Ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_8 призначити покарання за ч.1 ст.249 КК у виді 1 року обмеження волі, за ч.1 ст.369 КК у виді 2 років обмеження волі. На підставі ч.1 ст.70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити остаточне покарання у виді 2 років обмеження волі. На підставі ст.ст.96-1, 96-2 КК застосувати спеціальну конфіскацію до предмета злочину – грошових коштів в розмірі 4000 грн., знаряддя вчинення злочину – сітки ліскової та майна, одержаного внаслідок вчинення злочину – водних біоресурсів. Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави документально підтверджені витрати на проведення судової інженерно-екологічної експертизи в сумі 7131,20 грн.

В обґрунтування своїх вимог зазначив, що згідно з приміткою до ст.45 КК кримінальне правопорушення, передбачене ст.369 КК, вважається корупційним, а тому при призначенні ОСОБА_8 покарання за сукупністю злочинів суд не мав законних підстав звільнити обвинуваченого від призначеного покарання з випробуванням. Окрім цього в порушення приписів ст.374 КПК суд належним чином не мотивував можливість застосування до ОСОБА_8 ст.75 КК, не повною мірою врахував суспільну небезпеку вчинених злочинів та особу обвинуваченого, а також безпідставно зазначив про відсутність в останнього судимостей відповідно до ст.89 КК. Крім того, зі встановлених судом обставин кримінальних правопорушень, вчинених ОСОБА_8 , для вчинення передбаченого ч.1 ст.369 КК кримінального правопорушення ним були використані грошові кошти у розмірі 4000 грн., які є предметом злочину, а для вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.249 КК, була використана сітка ліскова – знаряддя вчинення злочину, за допомогою якої були незаконно виловлені водні біоресурси – майно, одержане внаслідок вчинення злочину, а отже вони підлягають спеціальній конфіскації відповідно до ст.ст.96-1, 96-2 КК. Проте доля грошових коштів необґрунтовано вирішена в порядку ст.100 КПК, а доля сіткоснастевого знаряддя лову та водних біоресурсів взагалі не вирішена. Також поза увагою суду залишились положення ч.2 ст.124 КПК, якою передбачено, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта, проте суд необґрунтовано відніс їх на рахунок держави.

Представник Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області), яка є потерпілим у даному кримінальному провадженні, в судове засідання апеляційної інстанції не з`явився, при цьому надіслав на адресу апеляційного суду заяву, в якій просив проводити апеляційний розгляд без участі представника, вказавши, що апеляційну скаргу обласної прокуратури інспекція підтримує в повному обсязі. Враховуючи вказані обставини та відповідно до положень ч.4 ст.405 КПК апеляційний суд вважав за можливе провести апеляційний розгляд без участі потерпілої сторони.

Заслухавши доповідь судді, з`ясувавши позицію прокурора, яка повністю підтримала доводи та вимоги апеляційної скарги та наполягала на її задоволенні; обвинуваченого та його захисника, які заперечили проти задоволення скарги; перевіривши матеріали кримінального провадження і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Подія кримінальних правопорушень, доведеність винуватості ОСОБА_8 у їх вчиненні, кримінально-правова оцінка його діянь в апеляційному порядку не оскаржені. У зв`язку з чим, з огляду на положення ч.1 ст.404 КПК вирок суду в цій частині не переглядався.

З цих же підстав судова колегія вважає встановленим скоєння кримінальних правопорушень обвинуваченим ОСОБА_8 за обставин, зазначених в оскарженому вироку суду.

Щодо доводів заступника керівника обласної прокуратури, наведених в апеляційній скарзі, про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, що в свою чергу призвело до невідповідності призначеного покарання ступеню тяжкості кримінальних правопорушень та особі обвинуваченого внаслідок м`якості, то вони є слушними з огляду на таке.

Згідно ч.1 ст.75 КК, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене частиною 3 статті 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

У кримінальних провадженнях щодо корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням лише у випадку затвердження угоди про визнання винуватості, якщо сторонами угоди узгоджено звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі на строк не більше восьми років або іншого більш м`якого покарання, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням (ч.2 ст.75 КК).

Вироком суду ОСОБА_8 визнано винуватим і засуджено, крім іншого, за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.369 КК, який відповідно до примітки до ст.45 КК є корупційним кримінальним правопорушенням.

При цьому угода про визнання винуватості, яка б надавала право суду прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ч.2 ст.75 КК, у даному кримінальному провадженні не укладалась.

Відтак, з огляду на зазначені вище вимоги кримінального закону, до обвинуваченого ОСОБА_8 не могло бути застосоване звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК.

Наведених вимог закону суд першої інстанції не врахував, у зв`язку з чим оскаржуваний вирок в частині звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК не відповідає вимогам кримінального закону, а тому відповідно до п.2 ч.1 ст.420 КПК підлягає скасуванню в цій частині з постановленням апеляційним судом нового вироку.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги заступника керівника обласної прокуратури щодо безпідставного незастосування судом першої інстанції спеціальної конфіскації до предмету кримінального правопорушення – грошових коштів в розмірі 4000 грн., знаряддя вчинення злочину – сітки ліскової та майна одержаного внаслідок вчинення злочину – водних біоресурсів, колегія суддів частково погоджується із такими доводами і вимогами сторони обвинувачення. При цьому колегія суддів виходить з того, що сітка ліскова є забороненим знаряддям лову і вилучена з цивільного обігу.

Відповідно до п.3 ч.9 ст.100 КПК питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. При цьому майно, що вилучене з обігу, знищується.

Відтак, з огляду на зазначені приписи кримінального та процесуального законів, ліскова сітка, яка передана на зберігання Державній екологічній інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області), підлягає знищенню, оскільки вона є браконьєрським забороненим знаряддям лову, а тому є вилученою з обігу, що, в свою чергу, обумовлює відхилення доводів апеляційної скарги заступника керівника обласної прокуратури про необхідність застосування спеціальної конфіскації до ліскової сітки.

Відповідно до п.2 ч.4 ст.374 КПК у резолютивній частині вироку зазначається зокрема рішення щодо речових доказів і документів та спеціальної конфіскації.

Згідно ч.1 ст. 96-1 КК спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само, зокрема, передбаченого статтею 249 цього Кодексу.

Відповідно до п.п.1, 3 ч.1 ст.96-2 КК спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна; були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави.

Як вбачається з оскаржуваного вироку, суд першої інстанції при ухваленні вироку не врахував положення ч.9 ст.100 КПК, ст.ст.96-1, 96-2 КК щодо застосування спеціальної конфіскації у власність держави предмету вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК, - грошових коштів у розмірі 4000 грн., які були використані ОСОБА_8 для вчинення злочину, а також майна одержаного внаслідок вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.249 КК, - незаконно виловлених водних біоресурсів загальною кількістю 134 особини, у зв`язку з чим припустився неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме незастосування судом закону, який підлягає застосуванню.

Крім того, є слушними й доводи заступника керівника обласної прокуратури про безпідставне віднесення судом витрат на залучення експертів за проведення судової інженерно-екологічної експертизи на рахунок держави.

Так, згідно з ч.2 ст.124 КПК у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, під час досудового розслідування вказаного кримінального провадження проведено судову інженерно-екологічну експертизу, за результатами якої експертом складено висновок від 28 травня 2025 року №СЕ-19/108-25/11656-ФХЕД, витрати на залучення експерта склали 7131,20 грн., що підтверджено документально, проте суд в порушення вказаної вище вимоги закону не вирішив питання про стягнення з ОСОБА_8 витрат на залучення експерта, віднісши їх на рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.407, 418, 420 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА

Апеляційну скаргу заступника керівника Запорізької обласної прокуратури задовольнити частково.

Вирок Вознесенівського районного суду м.Запоріжжя від 05 вересня 2025 року щодо ОСОБА_8 в цій справі в частині призначеного покарання та звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України, вирішення долі речових доказів та розподілу процесуальних витрат скасувати.

Ухвалити в цій частині новий вирок.

Призначити ОСОБА_8 покарання

за ч.1 ст.249 КК України у виді 1 року обмеження волі,

за ч.1 ст.369 КК покарання у виді 2 років обмеження волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_8 остаточне покарання у виді 2 років обмеження волі.

Початок строку відбування покарання у цій справі обчислювати з дня прибуття і постановки ОСОБА_8 на облік у виправному центрі.

На підставі ст.96-1 КК України застосувати спеціальну конфіскацію до предмету злочину – грошових коштів в розмірі 4000 гривень купюрами номіналом по 500 гривень із номерами: КГ6586004; КВ8934275; ЦБ2157613; ЄР7237197; КГ6586005; ГМ2866428; АП4362296; ХЗ2905726, упаковані до спецпакету №PSP1492719, які передані на зберігання до УФЗБО ГУНП в Запорізькій області, та майна одержаного внаслідок вчинення злочину – незаконно виловлених водних біоресурсів загальною кількістю 134 особини наступних видів: 50 особини риби «карась сріблястий», 6 особин риби «судак звичайний», 19 особин риби «окунь звичайний», 1 особина риби «чорноморський оселедець», 42 особини риби «тараня (плітка звичайна)», 16 особин риби «плоскирка (густирка)», переданих на зберігання Державній екологічній інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області).

Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави судові витрати, понесені у даному кримінальному провадженні на залучення експерта за проведення судової інженерно-екологічної експертизи, у розмірі 7131 (сім тисяч сто тридцять одну) гривню 20 копійок.

Знаряддя вчинення злочину – сітку ліскову, яка передана на зберігання Державній екологічній інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області), – знищити.

В решті вирок суду щодо ОСОБА_8 залишити без змін.

Вирок набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржений до Верховного Суду протягом трьох місяців з часу його проголошення.

Головуючий суддяСуддяСуддя

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4