Постанова від 25 січня 2026 р. у справі №686/34063/25 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/34063/25

Провадження № 3/686/280/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.01.26

26 січня 2026 року м. Хмельницький

Суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Бурка С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Лучківці Бродівського району Львівської області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, не працюючого,

за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

ОСОБА_1 о 18 год. 50 хв. 07 листопада 2025 року на 253 км. автодороги М-30, сполученням «Стрий-Ізварине», керував транспортним засобом марки та моделі «Iveco 50c/35», номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів) і, в порушення вимог п.2.5 Правил дорожнього руху України, відмовився від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Факт вчинення вказаного порушення правил дорожнього руху ОСОБА_1 , який у суді заперечив свою винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення та просив закрити провадження в справі, підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, в їх сукупності, зокрема й наданими останнім у судовому засіданні поясненнями про те, що у вказані час та місці він керував автомобілем марки «Iveco», номерний знак НОМЕР_1 , та був зупинений працівниками поліції, які, вказавши про наявність у нього ознак алкогольного сп`яніння, пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, який він фактично не пройшов, при цьому жодних дій, спрямованих на проходження такого огляду, він не вчиняв та від проходження якого, зі слів ОСОБА_1 , він не відмовлявся, а закриваючи перед працівниками поліції вікно дверей автомобіля для того, щоб ті не почули його телефонну розмову, мав на меті проконсультуватись із юристом, щоб в подальшому вказаний огляд пройти. Також, факт вчинення вказаного правопорушення ОСОБА_1 підтверджується й даними: протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №506350 від 07.11.2025 р. (з фіксацією порушення ОСОБА_1 п.2.5 Правил дорожнього руху); направлення на огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 , з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 07.11.2025 р. та акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у яких відображено наявність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів) і зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження таких оглядів; здійснених за допомогою відеореєстратора службового автомобіля та нагрудних камер працівників поліції відеозаписів, в яких зафіксовані обставини вчинення вказаного правопорушення ОСОБА_1 . Зокрема, вказані відеозаписи підтверджують ті обставини, що працівниками поліції, в зв`язку з порушенням правил дорожнього руху, було зупинено керований ОСОБА_1 транспортний засіб марки «Iveco», номерний знак НОМЕР_1 , у ході спілкування з водієм, у нього було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, через що працівники поліції неодноразово пропонували пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 , який від проходження такого огляду тривалий час ухилявся, вимоги поліцейських щодо проходження огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 , зачинивши вікно дверей керованого ним автомобіля, ігнорував, та, знаючи про наявність у нього обов`язку пройти огляд на стан сп`яніння та про існування відповідальності за відмову від проходження такого огляду, будучи попередженим, що поведінка ОСОБА_1 свідчить про відмову від проходження вказаного огляду, з автомобіля для проходження огляду на стан сп`яніння останній не вийшов, і така, відображена на відео, поведінка ОСОБА_1 вказує на те, що наміру проходити, за встановленою процедурою, зазначений огляд ОСОБА_1 не мав, тобто останній від проведення такого огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився. І лише після зазначених подій та роз`яснення ОСОБА_1 його прав, працівник поліції склав та надав для підписання ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення.

Пояснення ОСОБА_1 про те, що його під надуманим приводом зупинили працівники поліції, які безпідставно, не дивлячись на те, що ОСОБА_1 , який горілку вживав до 23 год. 00 хв. 06.11.2025 р. і з того часу, як він 07.11.2025 р. дихав у прилад «Драгер», що показав результат 1,48 ‰, пройшло декілька годин, ознак сп`яніння він не мав, пропонували проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння, від проходження якого він не відмовлявся та погоджувався, лише після того, як отримає консультацію юриста, проходити такий огляд на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер», що був відсутній у працівників поліції, яким він не довіряє, також, бажав проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі, куди йому їхати працівники поліції не пропонували, з процедурою проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння він обізнаний не був, суд відхиляє, оскільки ці пояснення, що розцінюються як намір ОСОБА_1 уникнути відповідальності за фактично скоєне, є суперечливими, непослідовними та повністю спростовуються вищенаведеними, дослідженими в суді, належними, достовірними та допустимими доказами, зокрема й відеозаписами, про які зазначено вище.

Твердження ОСОБА_1 про те, що в стані алкогольного сп`яніння він не перебував та будучи тверезим керував транспортним засобом, суд уважає безпідставними, оскільки ОСОБА_1 не ставиться у вину керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Судом не встановлено будь-яких об`єктивних обставин, які б перешкоджали ОСОБА_1 на пропозицію працівників поліції погодитись пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, відчинити вікно дверей автомобіля, вийти із нього, надавши можливість поліцейському проінформувати ОСОБА_1 про порядок застосування спеціального технічного засобу, за допомогою якого працівник поліції мав намір проводити огляд водія на стан алкогольного сп`яніння, або ж за бажанням ОСОБА_1 пройти такий огляд у закладі охорони здоров`я. Однак, ОСОБА_1 сів у транспортний засіб, вікно дверей якого зачиняв, під надуманим приводом розмови з юристом (до якого, зі слів ОСОБА_1 , він так додзвонитись і не зміг до того, як його повідомили про складання протоколу), ігноруючи неодноразові вимоги працівника поліції щодо проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, і така поведінка ОСОБА_1 безперечно свідчила про його небажання проходити у будь-якому порядку огляд на стан алкогольного сп`яніння, а тому співробітники поліції, зафіксувавши неодноразове ухилення ОСОБА_1 від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння, повідомивши останнього про те, що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, правомірно склали такий протокол відносно ОСОБА_1 .

До того ж, варто зазначити, що до обов`язків працівників поліції не входить довготривале вмовляння правопорушників пройти огляд на стан сп`яніння. Натомість, до обов`язку ОСОБА_1 , як водія транспортного засобу, відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху, належало на першу вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення, в даному випадку, стану алкогольного сп`яніння. Свою обізнаність зі змістом вказаного пункту Правил дорожнього руху в судовому засіданні не заперечив й сам ОСОБА_1 , який, перед отриманням посвідчення водія, складав відповідний теоретичний іспит на знання вказаних Правил.

За наведених обставин, суд також відхиляє, зазначені у письмових поясненнях, аргументи ОСОБА_1 про те, що у означені в протоколі час та місці ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння не відмовлявся, оскільки пройти такий огляд йому не пропонували, а також щодо порушення працівниками поліції вимог ст. 266 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» від 07.11.2015 №1395 (далі - Інструкція №1395), «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 №1452/735 (далі - Інструкція № 1452/735)) та «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, оскільки, як свідчить вищеозначені відеозаписи, враховуючи обставини вищеозначених подій та факт ігнорування ОСОБА_1 працівників поліції, останніми було дотримано порядок направлення водія ОСОБА_1 для проведення його огляду на стан алкогольного сп`яніння та суттєвих порушень, які б були допущенні під час оформлення відносно останнього адміністративних матеріалів, не встановлено. До того ж, доводи щодо порушення процедури огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння є безпідставними, адже останній фактично відмовився від проходження такого огляду. А тому, співробітник поліції, після фіксації відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння, правомірно оформив відносно останнього відповідні адміністративні матеріали. Окрім того, з урахуванням системного аналізу ст.ст.7, 256, 269 КУпАП, які вказують на те, що притягнення особи до адміністративної відповідальності починається з моменту складання протоколу про адміністративне правопорушення та його пред`явлення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, тому працівники поліції тим, що не роз`яснили права ОСОБА_1 до того, як запропонували йому проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння, вимог діючого законодавства не порушили. Також, відсутні обставини, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні особи до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 із заявами про неправильність дій працівників поліції чи порушення його прав, під час направлення для огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння, а також щодо складання відносно нього протоколу, до компетентних органів не звертався і матеріали справи таких не містять.

Твердження ОСОБА_1 , викладені письмово, щодо недопустимості та недостовірності доказів, зокрема складеного відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення, суд уважає безпідставними, з урахуванням наведених вище обставин, а також з огляду на таке.

Згідно зі ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, а також іншими документами.

Відповідно до п.4 ч.1 Розділу ІІ Інструкції №1395, до протоколу про адміністративне правопорушення, крім іншого, долучаються інші документи та матеріали, які містять інформацію про правопорушення.

Частиною 1 статті 40 Закону України «Про національну поліцію» врегульовано застосування поліцейськими технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Згідно з п.15 розділу ІІ Інструкції №1376, до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, а також інші документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення).

Аналогічні положення містить Інструкція № 1395, згідно з п.1 розділу ІІ якої протокол про адміністративне правопорушення складається в письмовій формі. До протоколу про адміністративне правопорушення долучаються: 1) письмові пояснення свідків правопорушення в разі їх наявності; 2) акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу в разі здійснення його затримання; 3) акт огляду на стан сп`яніння в разі проведення огляду на стан сп`яніння; 4) інші документи та матеріали, які містять інформацію про правопорушення.

З огляду на викладене, вищеозначений, складений відносно ОСОБА_1 , протокол про адміністративне правопорушення, за змістом ст. 251 КУпАП, є доказом у справі про адміністративне правопорушення та, відповідно до положень статей 251, 252 КУпАП, як і відеозаписи, є предметом оцінки суду, в сукупності з іншими доказами, при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності, тому у суду відсутні правові підстави вважати, що вказаний протокол, зміст якого відповідає тим фактичним обставинам, що були встановлені судом, є неналежним чи недостовірним доказом у справі. Окрім того, складений відносно ОСОБА_1 протокол не є єдиним джерелом доказів адміністративного правопорушення, суд також враховує інші, вищеозначені наявні у справі докази (у тому числі й відеозаписи, з фіксацією обставин вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушення), які походять з різних джерел, логічно та послідовно доповнюють та не суперечать один одному, що свідчить про їх об`єктивність.

Істотних порушень чинного законодавства під час складання відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення, в ході судового розгляду, не встановлено, такий складений у відповідності до положень ст.256 КУпАП, згідно зі ст. 251 цього ж Кодексу, є належним, достовірним і допустимим доказом у справі.

Наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення докази повністю підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушення та відображають обставини, які мають значення для вказаної справи, які, у своїй сукупності з іншими доказами, поза розумним сумнівом підтверджують його вину, тому немає підстав для закриття провадження в справі, про що клопотав ОСОБА_1 .

Оцінивши дослідженні в судовому засіданні докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення (винесення постанови про накладення адміністративного стягнення), суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у порушенні п.2.5 Правил дорожнього руху повністю доведена, і його дії слід кваліфікувати за ч.1 ст.130 КУпАП, як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

З урахуванням характеру вчиненого правопорушення, що становить підвищену суспільну небезпеку, особи порушника, який є учасником бойових дій, однак не вперше притягується до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а тому, для досягнення мети адміністративного стягнення, визначеної у ст.23 КУпАП, з дотриманням закріплених у Конституції України принципів законності, гуманізму і справедливості, на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції, передбаченої ч.1 ст.130 КУпАП, у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

На переконання суду таке стягнення буде справедливим, необхідним і достатнім для запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП, у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності до ст.4 Закону України «Про судовий збір», що становить 665 грн. 60 коп.

Керуючись ст.ст. 27, 30, 40-1, 283, 284, 294 КУпАП, -

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. (сімнадцять тисяч гривень), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 665 грн. 60 коп. судового збору.

Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці з дня її винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Штраф вноситься порушником в установу банку України.

У разі несплати правопорушником штрафу у вищевказаний строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

витрати на облік зазначеного правопорушення, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.

Особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.

Якщо посвідчення водія не було тимчасово вилучено в порядку, передбаченому статтею 265-1 КУпАП, особа, позбавлена права керування транспортним засобом, зобов`язана негайно здати посвідчення водія до уповноважених органів Національної поліції.

У разі виявлення в особи посвідчення водія, яке підлягає здачі, його вилучення здійснюється поліцейським.

Після закінчення строку позбавлення права керування транспортним засобом посвідчення водія повертається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Після набрання постановою законної сили:

стягувачем штрафу є: Управління патрульної поліції в Хмельницькій області, місцезнаходження: м.Хмельницький, пров.Коцюбинського, 35/2;

стягувачем судового збору є: Державна судова адміністрація України, місцезнаходження: м.Київ, вул.Липська, 18/5;

боржником є: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с.Лучківці Бродівського району Львівської області, житель АДРЕСА_1 .

Реквізити для сплати штрафу: призначення платежу: 21081300, отримувач коштів: ГУК у Хмельницькій області; код отримувача (код ЄДРПОУ) 37971775; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA748999980313060149000022001, код класифікації доходів бюджету 21081300 (протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №506350 від 07.11.2025 р.).

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету 22030106; пункт 5.

Суддя