Вирок від 26 січня 2026 р. у справі №686/1257/26 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/1257/26

Провадження № 1-кп/686/704/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2026 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

з участю: секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хмельницькому кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025243000003428 від 15 листопада 2025 року, щодо

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого за цією ж адресою, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, одруженого, на утриманні двоє малолітніх дітей, непрацюючого, раніше не судимого,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 299 КК України,

встановив:

ОСОБА_5 обвинувачується у жорстокому поводженні з тваринами за наступних обставин.

Так, з 01.01.2018 ОСОБА_5 з метою здійснення діяльності, пов`язаної з утриманням та демонстрацією диких тварин, орендував нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_2 . При цьому 06.04.2024, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою отримання плати за послуги, організував утримання та використання диких тварин, всупереч вимогам законодавства про захист тварин від жорстокого поводження.

Зокрема, ОСОБА_5 в порушення вимог Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» та Порядку утримання та розведення диких тварин, які перебувають у стані неволі або напіввільних умовах, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 429 від 30.09.2010, без передбаченого законом дозволу, в період часу з 06.04.2024 по 21.11.2025 утримував особливо небезпечних диких тварин – левів на прізвисько « ОСОБА_6 » та «Сімби» - у кустарно зібраних, технічно непридатних та не пристосованих вольєрах, які не відповідали їх біологічним і видовим потребам, не забезпечували достатньої площі, належного мікроклімату, укриття від несприятливих погодних умов та безпечної ізоляції, чим створив неналежні умови утримання вказаного виду тварин, що призвело до їх фізичних страждань, стану хронічного стресу та виключали можливість гуманного поводження із ними.

Унаслідок грубого порушення ОСОБА_5 вимог законодавства про захист тварин від жорстокого поводження, 15.11.2025 близько 10 год. 30 хв. дві левиці за невстановлених обставин самовільно залишили вольєр утримання.

Перебуваючи у стані неконтрольованої агресії, спричиненої неналежними умовами утримання, зазначені дикі тварини вчинили напад на інших тварин, у результаті чого загинуло: два барани, шість кіз, один олень, одна альпака, три соколи та один кіт. Загибель цих тварин знаходиться в прямому причинному зв`язку із жорстоким поводженням з дикими тваринами, що виразилося у створенні ОСОБА_5 неналежних умов утримання, які спричинили неконтрольовану агресивну поведінку хижаків та об`єктивно не забезпечили унеможливлення заподіяння шкоди і масовій загибелі інших тварин.

Крім того, після вчинення нападу одна з левиць на прізвисько « ОСОБА_7 » самовільно залишила місце утримання диких тварин за вищевказаною адресою та безконтрольно пересувалася територією м. Хмельницького, що створило реальну загрозу життю і здоров`ю людей, а також становило небезпеку для самої тварини, яка опинилася поза середовищем утримання, істотно підвищивши суспільну небезпечність вчиненого кримінального правопорушення.

Тобто ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 299 КК України, у жорстокому поводженні з двома і більше тваринами, які належать до хребетних, що призвело до загибелі тварин, вчинене з корисливих мотивів.

12 січня 2026 року між прокурором Окружної прокуратури міста Хмельницького ОСОБА_3 і обвинуваченим ОСОБА_5 укладена угода про визнання винуватості у вчиненні вказаного кримінального правопорушення на таких умовах:

- ОСОБА_5 під час досудового розслідування беззастережно визнав свою вину у вищезазначеному діянні, щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, що пом`якшує йому покарання; відсутні обставини, які б обтяжували покарання;

-умови угоди та її укладення не суперечать інтересам суспільства, дозволяють уникнути часових та матеріальних витрат, пов`язаних із провадженням кримінального провадження, сприяють забезпеченню оперативного судового розгляду провадження без порушенням прав сторін та заподіяння шкоди будь-чиїм інтересам;

-враховано наявність суспільного інтересу у забезпеченні швидкого досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження;

-сторони погодили призначити ОСОБА_5 покарання за ч. 3 ст. 299 КК України у виді 5 років позбавлення волі з конфіскацією тварин – двох левиць, на підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням зі встановленням іспитового строку та покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 299 КК України, який відповідно до ст. 12 цього ж Кодексу є тяжким злочином. Обвинувачений свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнає повністю, цілком розуміє права, визначені ст. 474 ч. 4 п. 1 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 ч. 2 цього Кодексу, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, та наполягає на затвердженні угоди про визнання винуватості.

Позицію обвинуваченого підтримав його захисник.

Прокурор пояснив, що йому зрозумілі наслідки затвердження угоди, передбачені ст. 473 ч. 2 КПК України, та просить затвердити угоду.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Зміст угоди про визнання винуватості, умови та порядок її укладення відповідають вимогам ст.ст. 469, 472 КПК України, підстав, передбачених ч. 7 ст. 474 цього Кодексу, для відмови в затверджені угоди не встановлено. Прокурором при вирішенні питання про укладення угоди враховані обставини, визначені ст. 470 КПК України.

Узгоджена сторонами міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, інтересам суспільства не суперечить, визначена згідно із законом, є справедливою, необхідною і достатньою для виправлення ОСОБА_5 та запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень. При цьому враховано ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують покарання, та відсутність обставин, які обтяжують покарання. Зокрема, враховано, що ОСОБА_5 є особою не судимою, повністю визнав свою вину, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, що пом`якшує йому покарання; він одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, одна з яких є особою з інвалідністю.

Приймаючи до уваги характер діяння і спосіб його вчинення, суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи обвинуваченого, суд дійшов висновку укладену між прокурором і обвинуваченим угоду про визнання винуватості затвердити, призначити останньому узгоджене сторонами покарання та на підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік, про який заявив захисник та проти якого не заперечив прокурор, а також покладенням на обвинуваченого передбачених ст. 76 КК України обов`язків.

Документально підтверджені процесуальні витрати по справі на залучення експерта в сумі 2228 грн. 50 коп. у відповідності до ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави. Вказаний розмір процесуальних витрат та факт їх понесення ніким із учасників судового розгляду не оспорюються.

Відповідно до ст. 100 КПК України речові докази, враховуючи позицію сторін, слід: дві левиці – конфіскувати; одну лисицю, одного борсука та одну єнотовидну собаку – залишити БО МБФ «Порятунок диких тварин»; навісний замок – знищити.

Кримінальним правопорушенням майнової шкоди не завдано, цивільний позов не заявлявся, запобіжний захід стосовно обвинуваченого під час досудового розслідування не обирався і підстав для його застосування до набрання вироком законної сили, враховуючи положення ч. 4 ст. 176 КПК України, немає.

Керуючись ст.ст. 314, 368, 370, 374-376, 475 КПК України,

ухвалив:

Укладену 12 січня 2026 року між прокурором Окружної прокуратури міста Хмельницького ОСОБА_3 і обвинуваченим ОСОБА_5 угоду про визнання винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 299 КК України, - затвердити.

ОСОБА_5 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 3 ст. 299 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі з конфіскацією тварин – двох левиць.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнити від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням і встановити йому іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

У відповідності до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази: дві левиці (акт про передачу тварин № 1) – конфіскувати; одну лисицю, одного борсука та одну єнотовидну собаку (акти про передачу тварин №№ 2 - 4) – залишити БО МБФ «Порятунок диких тварин»; навісний замок (квитанція № 893) – знищити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави 2228 грн. 50 коп. процесуальних витрат.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України. Апеляційна скарга подається через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя: