Рішення від 25 січня 2026 р. у справі №603/612/25 — Монастириський районний суд Тернопільської області

Справа № 603/612/25

Провадження №2/603/29/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2026 рокум. Монастириська

Монастириський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Пасічника А.З.,

при секретарі судового засідання Бішко І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Коропецької селищної ради про визнання права власності,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник – адвокат Андрусенко І.Я. на підставі ордера на надання правничої допомоги серії ВО №1118028 від 03.10.2025, звернувся до суду з позовом до Коропецької селищної ради, в якому просить визнати за ним право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , до якого входить одноповерховий житловий будинок під літерою «А» загальною площею 51,6 кв.м., житловою площею 37,8 кв.м., а-сходи бетонні, Літня кухня «Б», Сарай «В», АДРЕСА_2 .

Вобґрунтування заявлених вимог представник позивача зазначив про те, що після смерті батька позивача – ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 залишилось спадкове майно до якого входить житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , до якого входить одноповерховий житловий будинок під літерою «А» загальною площею 51,6 кв.м., житловою площею 37,8 кв.м., а-сходи бетонні, Літня кухня «Б», Сарай «В», АДРЕСА_2 , 1/3 частини будинку якого він успадкував після смерті свого батька ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ), який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та 3/6 частини - після смерті свої матері – ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка в свою чергу успадкувала 1/3 частини зазначеного будинку після смерті свого чоловіка ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ), який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спадщину, після смерті батька позивач прийняв як спадкоємець першої черги за законом, оскільки постійно проживав та був зареєстрований із спадкодавцем на час його смерті, однак оформити спадкові права на майно не може з підстав відсутності правовстановлюючих документів на будинковолодіння. Окрім того, нотаріус зазначив про те, що житловий будинок відноситься до суспільної групи колгоспний двір у зв`язку з чим рекомендував звернутись до суду. Щодо статусу житлового будинку представник зазначив про те, що житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 станом на 15.04.1991 мав статус колгоспний в якому на зазначену дату були зареєстровані та проживали: ОСОБА_3 – голова двору; ОСОБА_5 – дружина голови двору (яка працювала у колгоспі ім. Дворського) та ОСОБА_2 – син голови двору. З огляду на наведені обставини просить визнати за ОСОБА_1 право власності на вищезазначене спадкове майно.

Ухвалою Монастириського районного суду Тернопільської області від 26 листопада 2025 року позовна заява прийнята до розгляду, відкрите провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження. Також зазначеною ухвалою в Монастириської державної нотаріальної контори витребувані інформація, про те, чи заведені спадкові справи після смерті заведені спадкові справи після смерті ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ), який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 . Окрім того в Бучацького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Чортківському районі Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України витребувана засвідчена копія актового запису №13 про смерть ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , складеного 09.06.1998 року виконавчим комітетом Вербківської сільської ради Монастириського району Тернопільської області.

09 грудня 2025 року до матеріалів справи долучена копія актового запису №13 про смерть ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , складеного 09.06.1998 року виконавчим комітетом Вербківської сільської ради Монастириського району Тернопільської області

Також до матеріалів справи 19 грудня 2025 року долучена копія спадкової справи, яка заведена після смерті ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ), який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Ухвалою Монастириського районного суду Тернопільської області від 22 грудня 2025 року в приватного нотаріуса Чортківського нотаріального округу Садівського Миколи Артуровича витребувана завірена копія спадкової справи, яка заведена після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка долучена до матеріалів справи 30.12.2025.

13 січня 2026 року Монастириським районним судом Тернопільської області підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Коропецької селищної ради про визнання права власності закрите, справа призначена до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

Позивач ОСОБА_1 та його представник – адвокат Андрусенко І.Я. у судове засідання не з`явилися, представник позивача у позовній заяві просив дану справу розглядати без їхньої з позивачем участі.

Відповідач Коропецька селещна рада не забезпечили явку представника у судове засідання, до початку розгляду справи по суті подали заяву, в якій просили розглянути справу за відсутності їхнього представника, а позовні вимоги задовольнити на розсуд суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 учасник справи, має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання усіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, встановлені такі обставини.

Згідно записом акту про смерть №13 від 09 червня 1998 року, який складений за заявою ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , що стверджується лікарським свідоцтвом про смерть №3/44, яке видане Коропецькою міською поліклінікою 09.06.1998.

Відповідно до довідки, яка видана начальником відділу ЦНАП Коропецької селещної ради №595/11-13 від 13 жовтня 2025 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , до дня смерті був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з ним на час смерті були зареєстровані: дружина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 та син – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 .

Відповідно до відповіді Монастириської державної нотаріальної контори №520/01-16 від 18.12.2025, видно те, що після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_10 згідно даних Спадкового реєстру спадкова справа не заводилась.

Із зазначеного видно те, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 є однією і тією ж особою.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , яке видане Вербківською сільською радою Монастириського району Тернопільської області, ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_5 про, що складений відповідний актовий запис за №03.

ОСОБА_5 до дня смерті була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з нею на час смерті були зареєстровані: син – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , невістка – ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_11 та онук – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_12 . Зазначена інформація підтверджується довідкою, яка видана начальником відділу ЦНАП Коропецької селещної ради №596/11-13 від 13 жовтня 2025 року.

Те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_13 є сином ОСОБА_3 та ОСОБА_5 стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , яке видане 06 грудня 1969 року в с. Вербка Монастириського району Тернопільської області.

Після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 приватним нотаріусом Чортківського районного нотаріального округу Тернопільської області Садівським М.А. заведена спадкова справа за №80/2018 за заявою ОСОБА_2 на ім`я якого видані свідоцтва про право на спадщину за законом. Інші спадкоємці окрім ОСОБА_2 відсутні.

ІНФОРМАЦІЯ_5 помер ОСОБА_2 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , яке видане виконавчим комітетом Коропецької селищної ради Чортківського району Тернопільської області від 15.11.2022.

ОСОБА_2 до смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 . Разом із ним були зареєстровані: син – ОСОБА_1 (позивач), ІНФОРМАЦІЯ_12 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , колишня дружина спадкодавця.

Те, що ОСОБА_6 на дату смерті ОСОБА_2 була його колишньою дружиною стверджується рішенням Монастириського районного суду Тернопільської області у справі №603/885/14-ц від 23 січня 2015 року, яким шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 27 травня 2000 року Вістрянською сільською радою Монастириського району Тернопільської області, актовий запис за №7 розірваний.

Підтвердженням родинних відносин між позивача з батьком ОСОБА_2 є свідоцтво про народження серії НОМЕР_4 , яке повторно видане виконавчим комітетом Вербківської сільської ради Монастириського району Тернопільської області від 27.05.2017, згідно з яким батьками ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_12 зазначені: ОСОБА_2 та ОСОБА_6 .

Згідно матеріалів спадкової справи №51 за 2023 рік, яка заведена після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 видно те, що на ім`я ОСОБА_1 на земельні ділянки видані свідоцтва про право на спадщину за законом. Інші спадкоємці майна померлого ОСОБА_2 відсутні.

У відповідності до даних копій погоподарських книг с. Вербка по будинковолодінню за адресою: АДРЕСА_1 , а саме за 1986-1990, видно те, що житловий будинок з надвірними будівлями мав статус колгоспний. Станом на 1990 рік у зазначеному житловому будинку були зареєстровані такі особи: ОСОБА_3 – голова двору, ОСОБА_5 – дружина голови двору та ОСОБА_2 – син голови двору. Разом з тим, дані погосподарської книги за 1991-2005 роки по будинковолодінню за адресою: АДРЕСА_1 відсутні. В свою чергу наявні дані погоподарських книг зазначеного будинковолодіння за 2006-2010 роки та за 2011-2015 роки, у відповідності до яких у зазначеному будинку були зареєстровані та проживали: ОСОБА_5 - голова, ОСОБА_2 – син голови, ОСОБА_6 – невістка та ОСОБА_1 - онук.

14 лютого 2024 року на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 виготовлений технічний паспорт. Інвентаризаційна вартість зазначеного житлового будинку становить 155 602,00 грн, що стверджується довідкою №15 від 12.02.2024, яка видана КП «Монастириське бюро технічної інвентаризації».

Державний нотаріус Монастириської державної нотаріальної контори Войташек В.І. своєю постановою №503/02-31 від 14 листопада 2025 року відмовив ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який залишився після смерті його батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів. Окрім того, зазначив про те, що спадкуванню підлягає майно яке мало статус колгоспного двору.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, вважаю, що позовні вимоги в інтересах ОСОБА_1 підлягають задоволенню, виходячи з таких підстав.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України 2003 року (далі – ЦК України) Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

При вирішенні спору про визнання права власності на спадкове майно потрібно розмежовувати час і підстави виникнення права власності у спадкодавця, які кваліфікуються відповідно до законодавства України, чинного на час виникнення права власності, та підстави спадкування зазначеного майна, що визначаються на час відкриття спадщини та згідно із п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 року).

Пунктом 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженої наказом Міністра юстиції Української РСР № 45/5 від 31.10.1975 року, було визначено, що підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися, у тому числі, на підставі записів у погосподарських книгах.

Тобто записи у погосподарських книгах визнавались як акти органів влади (публічні акти), що підтверджують право приватної власності.

Окрім того, при вирішенні питання щодо визнання права власності на житлові будинки, споруди у порядку спадкування, записи у погосподарських книгах оцінюються у сукупності з іншими доказами, наприклад, ухваленими органами місцевого самоврядування рішеннями про оформлення права власності громадян на будинки, технічним паспортом на будівлі, документами про відведення в установленому порядку земельних ділянок під забудову тощо.

До набрання чинностіЗаконом України «Про власність», тобто до 15.04.1991, існували суспільні групи господарств робітничий та колгоспний двір, і відносини щодо них були врегульовані різними нормативно-правовими актами.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 120 Цивільного кодексу Української PCP (1963 року) передбачалось, що майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності.

Відповідно до вимог ст. 13 Закону Української PCP «Про сільську раду депутатів трудящих Української PCP» 1968 року на вказані ради було покладено обов`язок здійснення обліку населення та ведення за встановленими формами погосподарських книг. Порядок ведення погосподарського обліку в сільських радах визначався Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими постановою Державного комітету статистики СРСР від 12.05.1985 року № 5-24/26, а згодом Вказівками, затвердженими постановою Держкомстату СРСР № 69 від 25.05.1990 року, відповідно до п. 20 яких, суспільна група господарства встановлюється в залежності від роду занять голови господарства/сім`ї. Якщо будинок з господарськими спорудами відносився до суспільної групи робітничий двір, то положення статей 120, 123 Цивільного кодексу Української PCP, застосуванню не підлягають. У таких випадках слід керуватись вимогами Кодексу про шлюб та сім`ю Української PCP (1969 року), за яким суб`єктами права спільної сумісної власності вважалось тільки подружжя.

Вказане узгоджується із правовою позицією п. 6 Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовом про захист права приватної власності» від 22 грудня 1995 року До правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, ще регулювали власність цього двору, а саме: а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба).

Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Згідно ч. 1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

У силу ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Суд встановив те, що об`єктом спадкування у цій справі є житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належав до суспільної групи колгоспний двір, головою якого був дід позивача – ОСОБА_3 та членами - дружина голови двору ОСОБА_5 (баба позивача) та їхній син – ОСОБА_2 (батько позивача). Після смерті ОСОБА_3 його частку будинку порівно успадкували його дружина - ОСОБА_5 та син – ОСОБА_2 . В свою чергу ОСОБА_2 набув право на житловий будинок в цілому після смерті своєї матері ОСОБА_5 , оскільки на дату її смерті був зареєстрований та проживав разом з нею. Відповідно після смерті ОСОБА_2 право на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 успадкував його син ОСОБА_1 . Однак, відсутність правовстановлюючих документів на житловий будинок унеможливлюють повноцінно володіти користуватись та розпоряджатись своїм майном, а тому позивач змушений визнати право власності на житловий будинок в судовому порядку, оскільки зареєструвати право власності на житловий будинок на підставі виписки будинкової книги не є достатнім доказом того, що спадкодавцям належав зазначений житловий будинок належав порівно, право на яке вони набували в порядку спадкування за законом.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши та проаналізувавши наявні у матеріалах справи докази, доходжу висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити - визнати за ним право власності на вищевказаний житловий будинок.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 81, 206, 259, 263, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, ст. ст. 1216-1218, 1258, 1261, 1268-1270, 1273, 1296 ЦК України, суд,

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Коропецької селищної ради про визнання права власності– задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , до якого входить одноповерховий житловий будинок під літерою «А» загальною площею 51,6 кв.м., житловою площею 37,8 кв.м., а-сходи бетонні, Літня кухня «Б», Сарай «В», АДРЕСА_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Відповідач: Коропецька селищна рада, місцезнаходження: вул. Марка Каганця, 10, с-ще Коропець Чортківського району Тернопільської області, код ЄДРПОУ 04396242.

Головуючий суддя А.З. Пасічник