Рішення від 25 січня 2026 р. у справі №725/9906/25 — Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 725/9906/25

Провадження № 2-а/727/14/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2026 року Шевченківський районний суд м.Чернівці

в складі: головуючого - судді Танасійчук Н.М,

за участю: секретаря судового засідання КремзелюкО.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Чернівці справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м.Чернівці з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. Позов мотивує тим, що 29.05.2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 за результатами розгляду протоколу від 19.05.2024 року було винесено постанову №2149 про накладення на позивача адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210-1 КУпАП. Відповідно до вказаної постанови, правопорушення полягало в тому, що ОСОБА_1 порушив законодавство Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", а саме будучи військовозобов?язаним, знаходячись у приміщенні Чернівецького ООЦМ відмовився від отримання направлення на медичний огляд військово-лікарською комісією з метою визначення ступеня придатності до військової служби під час мобілізації та відмовився проходити медичний огляд.

Також зазначає, що гр. ОСОБА_1 проходив ВЛК за місцем реєстрації та 18.05.2024 року проходив ВЛК за направленням ІНФОРМАЦІЯ_2 . Однак 19.05.2024 року стрільцем роти охорони ОСОБА_3 було складено протокол ЧМТЦК N? 224 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про те, що він відмовився від отримання направлення на медичний огляд військово-лікарською комісією з метою визначення ступеню придатності до військової служби під час мобілізації та відмовився проходити медичний огляд. Та 29 травня 2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 , підполковником ОСОБА_2 , винесено Постанову N?2149, якою визнано винним громадянина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.2. ст. 210-1 КУпАП

Вважає, що дана постанова винесена із порушенням вимог чинного законодавства та не відповідає дійсним обставинам справи, а дії співробітників ТЦК та СП при складанні адміністративної справи та винесенні постанови були незаконними та такими, що грубо порушили його права.

Позивач вважає, що в його діях відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, а тому просить суд вищевказану постанову скасувати як незаконну.

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Чернівці від 27.11.2025 року відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

В судове засідання позивач не з`явився, надіслав до суду заяву, у якій просив позов задовольнити, справу розглянути у його відсутності.

11.12.2025 року на адресу Шевченківського районного суду м.Чернівці від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в обгрунтування якого вказано, що ОСОБА_1 , як військовозобов`язаний під час особливого періоду та відповідно до абзацу 3 частини 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» зобов`язаний проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та останній дану вимогу не виконав, що і стало підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності. З підстав вищевикладеного, представник відповідача наголошує, що керівник ІНФОРМАЦІЯ_1 діяв в межах наданих повноважень, не порушуючи права та законні інтереси позивача та у спосіб визначений законодавством. Відтак заявлені позовні вимоги до ІНФОРМАЦІЯ_1 вважаємо безпідставними, необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Суд зазначає, що ст. ст. 44, 45 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень. Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне:

19.05.2024 року стосовно ОСОБА_1 був складений протокол №224 про адміністративне правопорушення. В протоколі зазначено наступне: «19.05.2024 о 00:50 встановлено факт адміністративного правопорушення, а саме: громадянин ОСОБА_1 , який є військовозобов?язаним, знаходячись в приміщенні Чернівецького обласного об`єднаного центру мобілізації, відмовився від отримання направлення №212 від 18.05.2024 року та проходження військово-лікарської комісії з метою визначення ступеня придатності до військової служби під час мобілізації. Своїми протиправними, винними діями (бездіяльністю) ОСОБА_1 порушив вимоги ч.І ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», що призвело до порушення ним законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчиненого в особливий період. З 17.03.2014р., після оприлюднення Указу Президента України N?303/2014 «Про часткову мобілізацію», в Україні розпочав діяти особливий період. який діє станом на момент складання протоколу. Та зазначено що ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення( а.с.42)

29 травня 2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 було розглянуто протокол про адміністративне правопорушення та винесено постанову № 2149 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у виді штрафу у сумі 17000 грн. Суд зауважує, що резолютивна частина оскаржуваної постанови не містить висновків про визнання винуватим ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення ( а.с.15)

Відповідно до ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни серед іншого зобов`язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою відповідальність, передбачену ст. 210-1 КУпАП.

Об`єктом такого правопорушення є суспільні відносини у сфері мобілізаційної підготовки та мобілізації, які з урахуванням частини 1 ст. 22 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та частиною 13 ст. 2 Закону « Про військовий обов`язок і військову службу», зокрема, полягають у неприбутті громадян за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці в тому числі і для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду та /або відмови у проходженні обов`язкового медичного огляду.

Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у справі №338/855/17, адміністративне провадження №К/9901/18195/18 серед іншого зазначив, що аналіз положень статей КУпАП дозволяє дійти висновку, що зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтям 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів

За змістом ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача , – у даному випадку на ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

З матеріалів справи вбачається, що станом на дату складання протоколу 19.05.2024 р. ОСОБА_1 ставиться в провину порушення за ч.2 ст. 210-1 КУпАП, тобто повторне протягом року вчинення порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, та відповідальність за порушення тягне за собою накладення штрафу на громадян від п`ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі п`ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Натомість матеріали справи не містять доказів на підтвердження такої кваліфікуючої ознаки правопорушення, передбаченого ч.2 ст.210-1 КУпАП, як повторність правопорушення, а саме: ні в протоколі, ні в постанві не зазначено повторності вчинення правопорушення та не додано постанови на підтвердження факту повторності правопорушення, а саме: постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 210-1 КУпАП протягом року.

Також згідно наданої картки обстеження та медичного огляду ОСОБА_1 18.05.2024 року проходив ВЛК, а саме пройшов огляд у хірурга, невропатолога, офтальмолога, ЛОР -спеціаліста, психіатра та йому здійснено флюорографію органів грудної клітини. Зазначене свідчить про те, що відповідачем не доведено факт відмови позивача від проходження ВЛК, навпаки, вбачається те що позивач пройшов огляд у лікарів медичної комісії.

Враховуючи той факт, що позивач ОСОБА_1 заперечує вчинення ним вказаного правопорушення при зазначених обставинах, а відповідачем не підтверджено належним чином обґрунтованість винесеної постанови, суд приходить до висновку про безпідставність та незаконність дій відповідача щодо винесеної постанови, що є підставою для її скасування.

Встановлені у справі обставини, а також відомості, зазначені у оскаржуваній постанові не свідчать про наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, а тому провадження підлягає закриттю, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Враховуючи викладене та приймаючи до уваги встановлені обставини, а також те, що правомірність прийнятого рішення відповідачем не доведено, суд доходить висновку про задоволення позову, визнання протиправною і скасування оскаржуваної постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення.

Керуючись ст.ст. 210-1, 247, 251, 280 КУпАП, ст.ст. 9, 77, 79, 132, 139, 162, 205, 246, 250, 286 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 №2149 від 29 травня 2024 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП у виді штрафу в сумі 17 000 грн., а справу про адміністративне правопорушення - закрити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Танасійчук Н.М.