Постанова від 26 січня 2026 р. у справі №489/101/26 — Інгульський районний суд міста Миколаєва

Справа № 489/101/26

Провадження № 3/489/309/26

Інгульський районний суд міста Миколаєва

Постанова

іменем України

27 січня 2026 року місто Миколаїв

Суддя Інгульського районного суду міста Миколаєва Гриненко Михайло Вікторович, розглянувши матеріали справи, які надійшли з Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючої по АДРЕСА_1 , раніше постановою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 21.01.2025 притягувалася до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП з накладенням стягнення у виді попередження,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП,

встановив:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серія ВАД №873969 від 24.12.25, 04.12.2025 о 15.00 год. по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 , в порушення вимог ч. 1 ст. 150 Сімейного кодексу України, ч. 2 ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства", неналежним чином виконувала свої батьківські обов`язки щодо виховання дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: не приділяла увагу для розвитку етичної свідомості та формування правових цінностей та почуття відповідальності за свої вчинки у дитини, внаслідок чого малолітня ОСОБА_2 04.12.2025 о 15.00 год, знаходячись у громадському місці біля будинку по проспекту Миру, 54, в м. Миколаєві, з хуліганських мотивів, висловлювалась грубою нецензурною лайкою на адресу малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також, застосовуючи фізичну силу, поставила останнього на коліна та облила солодкою водою «Кока-кола», чим скоїла правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП, однак на момент вчинення досягла тринадцяти річного віку, що вчинено повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, до суду не з`явилася, про причини неявки не повідомила, клопотання про відкладення розгляду справи не подавала. Про дату, час та місце судового розгляду повідомлялася судовою повісткою, смс-повідомленням, повідомленням у застосунку «Вайбер» та оголошенням на сайті судової влади. Таким чином, судом вжито всіх можливих заходів для своєчасного виклику особи до суду. При складанні протоколу свою вину в інкримінованому правопорушенні не заперечувала.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Також у п. 41 рішення у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 ЄСПЛ констатував, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».

При цьому, особі відомо, що на розгляді Інгульського районного суду міста Миколаєва знаходиться справа про адміністративне правопорушення відносно неї, про що їй повідомлялось особисто під час складення протоколу та засвідчено її підписом, а також викликалася судом. У зв`язку з цим, особа, відносно якої складено протокол, яка обізнана про те, що протокол про адміністративне правопорушення відносно неї перебуває на розгляді в суді, виходячи із практики ЄСПЛ, зобов`язана вживати заходів для того, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження, зокрема отримати судову повістку та з`явитися до суду для розгляду вказаної справи.

Згідно зі ст. 6 Конвенції із захисту прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ст. 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Суддя враховує, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, самостійно, відповідно до принципу диспозитивності, вирішує питання щодо участі в судовому засіданні.

Отже, оскільки від особи не надходило клопотання про відкладення розгляду справи та остання мала достатньо часу та можливостей реалізувати своє право викласти свої аргументи щодо протоколу про адміністративне правопорушення, тому суддя вважає можливим провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Крім того, суддя виходить з того, що якщо особисто особа не з`явилася у судове засідання, а суддя вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення (постанови), не відкладаючи розгляд справи, то він може вирішити таку справу. При цьому, основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності чи її захисника, а можливість вирішення справи у відповідному судовому засіданні на підставі наявних доказів.

Також суддя враховує той факт, що участь особи в суді при розгляді справи про адміністративне правопорушення вказаної категорії не є обов`язковою.

Таким чином, беручи до уваги розумний строк розгляду справи, відсутність клопотання про проведення судового засідання в режимі відео конференції, а також відсутність обґрунтованого клопотання необхідності відкладення розгляду справи, суддя приходить до висновку про можливість та доцільність розгляду справи у відсутність особи, відносно якої складено протокол.

Дослідивши матеріали, що знаходяться у справі (протокол про адміністративне правопорушення, заяву ОСОБА_4 , письмові пояснення ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , копію паспорту на ім`я ОСОБА_1 , копію свідоцтва про народження ОСОБА_2 ; копію постанови Ленінського районного суду міста Миколаєва від 21.01.2025 у справі №489/10363/24), суддя дійшов таких висновків.

Диспозиція ч. 2 ст. 184 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей, що вчинено повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.

Згідно з частиною 1 статті 150 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Оцінивши сукупність досліджених доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суддя дійшов висновку, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, дійсно ухилилася від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення виховання малолітньої дочки, що вчинено повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення за таке ж порушення, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності.

Таким чином, встановлені суддею обставини вказують на наявність вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у вчиненні інкримінованого їй правопорушення та своїми діями вона вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 184 КУпАП, у зв`язку з чим підлягає адміністративній відповідальності за вчинене діяння.

Враховуючи особу, яка притягується до адміністративної відповідальності (повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, не працює, обставини вчинення адміністративного правопорушення, вважаю за доцільне накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції ч. 2 ст. 184 КУпАП.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з особи, на яку накладено стягнення, підлягає стягненню судовий збір в дохід держави.

Керуючись статтями 252,266,280,283,284,285 КУпАП, суддя

постановив:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП, і накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одну тисячу сімсот) грн (який підлягає сплаті та перерахуванню за такими реквізитами: отримувач коштів: УК у м. Миколаїв /Інгульський р-н/21081100, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37992030, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 21081100, рахунок отримувача: UА448999980313070106000014482).

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок (який підлягає сплаті та перерахуванню за такими реквізитами: отримувач: ГУК у м. Києві /м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001).

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно зі ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Інгульський районний суд міста Миколаєва.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя М.В. Гриненко