Постанова від 25 січня 2026 р. у справі №489/279/26 — Інгульський районний суд міста Миколаєва

Справа № 489/279/26

Провадження № 3/489/386/26

Інгульський районний суд міста Миколаєва

Постанова

іменем України

26 січня 2026 року місто Миколаїв

Суддя Інгульського районного суду міста Миколаєва Рибіцька К.О., розглянувши матеріали справи, які надійшли з Управління патрульної поліції в Миколаївській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтями 122-4 та 124 КУпАП,

встановила:

Згідно з протоколами про адміністративне правопорушення від 07.01.2026 серії ЕПР1 №561246 та серії ЕПР1 №561242, 31.12.2025 о 09:00 год у м. Миколаєві по вул. Космонавтів, 70, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mercedes-benzS600, д.н.з. НОМЕР_1 , був неуважним, не врахував дорожню обстановку, під час зміни напрямку руху праворуч не впевнився в безпеці свого руху, не вибрав безпечний боковий правий інтервал, в результаті чого допустив наїзд на припаркований транспортний засіб ToyotaPrius, д.н.з. НОМЕР_2 , власник якого ОСОБА_2 знаходився поза межами транспортного засобу. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження та завдано матеріальних збитків, чим порушено п. 2.3.б, п. 10.1., п. 13.1. Правил дорожнього руху. Після чого ОСОБА_1 , в порушення вимог п. 2.10.а. ПДР України, залишив місце пригоди.

Оскільки особа притягається до адміністративної відповідальності за кілька адміністративних правопорушень, справи про які перебувають на розгляді одного судді, тому з метою своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин правопорушень є доцільним провести одночасний розгляд вказаних справ, об`єднавши їх в одне провадження.

ОСОБА_1 подав заяву про розгляд справи без його участі, свою вину визнає та просить суворо не карати.

Потерпілий у судовому засіданні підтвердив обставини ДТП, пояснив, що ОСОБА_1 поспішав, був нервовий або під впливом алкогольних напоїв чи наркотичних речовин. Автомобіль потерпілого стояв на АЗС, ОСОБА_1 мав достатньо місця об`їхати, але проїжджав занадто близько та допустив зіткнення. ОСОБА_2 у цей час перебував у приміщенні АЗС, бачив все, що відбувалося. Після ДТП ОСОБА_1 вийшов зі свого автомобіля, підійшов до автомобіля потерпілого та подивився на пошкодження, але одразу поїхав з місця пригоди, не повернувшись. ОСОБА_2 викликав поліцію, у приміщенні УПП в Миколаївській області зустрівся з порушником, той спочатку не визнавав свою вину, але потім, порівнявши пошкодження обох автомобілів, запропонував кошти на відновлення. Запропоновану суму потерпілий вважав замалою для відшкодування збитків. До сьогодні ОСОБА_1 нічого не відшкодував.

Заслухавши потерпілого та дослідивши письмові докази (протоколи про адміністративне правопорушення; схему місця ДТП; письмові пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ; відеозапис на диску; довідку УПП в Миколаївській області), суд дійшов таких висновків.

ОСОБА_1 у письмових поясненнях зазначив, що об`їжджаючи транспортний засіб ненароком його зачепив, з місця ДТП поїхав, тому що поспішав на роботу та думав, що значних пошкоджень автомобілю не завдав.

Диспозиція ст.124 КУпАП передбачає настання адміністративної відповідальності за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Пунктом 2.3«б» ПДР України встановлено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Відповідно до п. 10.1 ПДР України, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Згідно з п.13.1 ПДР України, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Диспозицією ст. 122-4 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Згідно з п. 2.10 «а» ПДР України, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Письмові пояснення ОСОБА_1 свідчать, що він залишив місце ДТП. Заява, подана до суду 26.01.2026, також свідчить про визнання ним своєї вини.

Оцінивши сукупність досліджених доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов висновку, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, дійсно порушила правила дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності.

Таким чином, встановлені суддею обставини вказують на наявність вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, у вчиненні інкримінованого їй діяння та своїми діями вона вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Враховуючи особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (вперше притягується), обставини вчинення адміністративного правопорушення, яке не є умисним, суд вважає за доцільне накласти на неї адміністративне стягнення в межах санкції ст. 124 КУпАП, у виді штрафу.

Щодо залишення місця події суд виходить з того, що ОСОБА_1 свою вину не заперечує та у письмових поясненнях підтвердив, що дійсно залишив місце ДТП. Потерпілий також підтвердив факт залишення місяця ДТП.

Таким чином, встановлені суддею обставини вказують на наявність вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, у вчиненні інкримінованого їй діяння та своїми діями вона вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП.

Враховуючи особу, яка притягується до адміністративної відповідальності (вперше притягується), обставини вчинення адміністративного правопорушення, суд вважає за доцільне накласти на неї адміністративне стягнення в межах санкції ст. 122-4 КУпАП, у виді штрафу.

На підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Таким чином, суд призначає остаточне покарання в межах санкції ст. 122-4 КУпАП.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з особи, на яку накладено стягнення, підлягає стягненню судовий збір в дохід держави.

Керуючись статтями 36,252,266,280,283,284,285 КУпАП, суддя

постановила:

Справи про адміністративні правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 та 124 КУпАП, згідно з протоколами про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 №561246 від 07.01.2026 (справа №489/279/26, провадження №3/489/386/26) та серії ЕПР1 №561242 від 07.01.2026 (справа №489/281/26, провадження №3/489/388/26) - об`єднати в одне провадження, присвоївши єдиний номер 489/279/26 (провадження №3/489/386/26).

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4 та 124 КУпАП, і накласти адміністративне стягнення в межах санкції ст. 122-4 КУпАП у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) грн (який підлягає сплаті та перерахуванню за такими реквізитами: отримувач коштів: Миколаївське ГУК /Микол. обл./ 21081300, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37992030, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 21081300, рахунок отримувача: UA438999980313010149000014001).

Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок (який підлягає сплаті та перерахуванню за такими реквізитами: отримувач: ГУК у м. Києві /м. Київ/ 22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001).

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно зі ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Інгульський районний суд міста Миколаєва.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя К.О. Рибіцька